Урок № 25

Різноманітність ракоподібних. Роль ракоподібних 

в екосистемах, їх значення для людини

Мета уроку: розширити знання учнів про різноманітність ракоподібних; розкрити значення ракоподібних у природі та в житті людини; розвивати вміння порівнювати, установлювати причинно-наслідкові зв’язки; формувати вміння працювати в групах, навички самоаналізу; формувати екологічно цілісну орієнтацію в плані взаємин людини і навколишнього природного середовища.

Очікувані результати: учні наводять приклади ракоподібних, що трапляються у їхньому регіоні, видів, що потребують охорони; учні розпізнають ракоподібних на таблицях, наочних посібниках, колекціях; характеризують роль ракоподібних в екосистемах та їх значення в житті людини.

Обладнання: ____________________________________________________________________

Тип уроку: комбінований.

n  1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n  2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Індивідуальна робота учнів за картками.

2.2. Конкурс сенканів на тему «Ракоподібні» (індивідуальне домашнє завдання).

2.3. «Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.

1. Кровоносна система рака складається із серця і судин.

2. Кров має червоний колір.

3. Шкірно-м’язовий мішок у рака відсутній.

4. Для ракоподібних характерний статевий диморфізм.

5. Річкові раки — гермафродити.

6. Систему виділення рака утворюють мальпігієві судини.

7. Ростуть раки завдяки линянню.

8. Тип зору ракоподібних мозаїчний.

9. Головний мозок утворений розвинутим підглотковим нервовим вузлом.

10. Шлунок рака має хітинові зубці, що подрібнюють їжу.

11. Кровоносна система замкнена.

12. Щелепи і ногощелепи є видозміненими кінцівками рака.

Відповідь:

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

+

–

+

+

–

–

+

+

–

+

–

+

2.4. Вставити пропущені в тексті слова.

Дати характеристику класу Ракоподібні.

Ракоподібні — багатоклітинні тварини, симетрія тіла у них _________________ (двобічна). Середовище життя _________________ (водне). Покрив тіла _________________ (хітиновий), він виконує функції _________________ (зовнішнього скелета та захисну). Тіло сегментоване, поділене на відділи _________________ (головогруди і черевце). Кінцівки мають _________________ (членисту) будову. Тварини мають _________________ (п’ять) пар ходильних ніг. На голові розташовані _________________ (дві) пари вусиків. Порожнина тіла _________________ (змішана). Травна система починається _________________ (ротовим отвором), закінчується _________________ (анальним отвором). Кровоносна система _________________ (незамкнена). Органи дихання — _________________ (зябра). Органи виділення — _________________ (зелені залози). Центральна нервова система у передньому відділі представлена _________________ (головним мозком), через усе тіло проходить _________________ (черевний) нервовий ланцюжок. Ростуть нерівномірно, періодично відбувається _________________ (линяння).

 

2.5. «Цікаві запитання».

— Чому під час небезпеки рак рухається задом наперед?

— Чому в річкових раків зір розвинутий гірше, ніж органи дотику та нюху?

— Чому в річкових раків очі знаходяться на стеблинках, а у нас — ні?

 

2.6. «Біологічна задача».

Самка річкового рака відкладає близько 600 яєць за сезон. Скільки яєць вона відкладе за все життя, якщо живе до 8 років і стає статевозрілою на четвертому році життя?

n  3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Це було в роки Першої світової війни. В Адріатичному морі два англійські крейсери «Дармут» та «Брістоль» зіткнулися з ворожими кораблями австрійців. Флагман «Дармута» передав «Брістолю» наказ: «Прямувати за мною». Але що це?.. Усупереч наказу «Брістоль» почав 

відставати, доки не відстав безнадійно. Після бойових дій капітана «Брістоля» викликали на флагман. «У вас крейсер чи черепаха? — насміхаючись запитав адмірал. — Вас необхідно віддати під трибунал за невиконання наказу! Ви можете що-небудь сказати на своє виправдання?». «Сказати? Ні, сер. А показати — так. Накажіть оглянути днище «Брістоля». Це моє виправдання», — спокійно відповів капітан. Виявилося, до днища почіплялося стільки «зайців», що через них крейсер утратив швидкість.

— Що ж то за «зайці»?

На це запитання ви дасте відповідь наприкінці уроку.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

 

n  4. Засвоєння нового матеріалу

1. Різноманітність ракоподібних

Розповідь учителя

Клас ракоподібні поділяється на два підкласи: Нижчі й Вищі ракоподібні. До підкласу Нижчі ракоподібні належать ряди: Гіллястовусі, Веслоногі, Коропоїди, Щитні. До підкласу Вищі ракоподібні належать ряд Десятиногі раки та Рівноногі.

Робота в групах (самостійна робота учнів з підручником та додатковим матеріалом)

Кожна група готує міні-презентацію певного ряду ракоподібних.

І група — ряд Рівноногі;

ІІ група — ряд Десятиногі;

ІІІ група — ряд Гіллястовусі;

IV група — ряд Веслоногі;

V група — ряд Щитні.

Під час захисту міні-презентації учні самостійно заповнюють таблицю.

Різноманітність ракоподібних

Назва ряду

Представники

Особливості будови

Ряд Рівноногі

 

 

Ряд Десятиногі

 

 

Ряд Гіллястовусі

 

 

Ряд Веслоногі

 

 

Ряд Щитні

 

 

 

Запитання до учнів:

— Чому представників рядів Гіллястовусі, Веслоногі, Коропоїди та Щитні відносять до Нижчих ракоподібних?

Очікувана відповідь учнів:

Це дрібні організми з непостійною кількістю сегментів тіла (від 10 до 40). Черевце у них розвинене слабо, кінцівок на ньому немає. На останньому членику тіла є характерний утвір — вилочка. У багатьох видів кровоносна система редукована (у дафній, наприклад, вона утворена тільки серцем, судин немає).

Повідомлення учнів

Ракоподібні — мешканці суходолу

Серед ракоподібних тільки мокриці, представники ряду Рівноногі, пристосувалися до проживання на суходолі. Їх зябра, розташовані на нижньому боці черевця, прикриті пластинками, які перешкоджають випаровуванню вологи. Зябра постійно оточені плівкою води, через яку й відбувається поглинання кисню. Таким чином, будучи наземними тваринами, мокриці зберегли фізіологічно водний тип дихання. Постійна необхідність змочувати зябра змушує мокриць жити у вологих місцях, виправдовуючи свою назву. Значна кількість мокриць населяє підстилку, селиться в підвалах, під каменями, під корою.

 

Краб пальмовий злодій

Пальмовий злодій, як і інші ракоподібні, народжується у воді. Личинка після останнього линяння перетворюється на дорослу особину і виходить на берег. Решту життя рак проводить серед каміння, у розколинах скель і «власноручно» виритих неглибоких норах. Він чудово пристосований до лазіння по високих деревах. Колись люди помилково вважали, що він підіймається на пальми, щоб збити кокосовий горіх, а потім розколоти його і з’їсти.

У наші дні відомо, що пальмовий злодій живиться виключно розбитими кокосовими горіхами, які знаходить на землі. Щоб забратися на пальму, рак своїми гострими кігтиками міцно тримається за деревну кору і підтягається за допомогою всіх кінцівок угору. З дерева він спускається головою вниз, а по землі пересувається, задкуючи, як і належить раку. Вважають, що пальмовий злодій залазить на дерево у пошуках укриття від ворога або захисту від пекучого сонця.

 

Це цікаво

• Деякі вчені вважають, що пальмовий злодій виростає до великих розмірів через те, що, на відміну від інших раків-пустельників, він не живе в мушлях, які обмежують ріст ракоподібних.

• Люди спостерігали пальмових злодіїв на відстані 6 км від берегів острова Різдва, що розташований в Індійському океані.

• Пальмовий злодій має настільки сильні клішні, що може відщипнути людині палець.

 

Морські жолуді та морські качечки

Є серед ракоподібних і такі, які, подібно до губок, ведуть прикріплений спосіб життя. Відносять їх до ряду Вусоногі. У них активною є лише личинкова стадія, яка певний час плаває у воді, а потім прикріплюється до дна, перетворюється на дорослого рака і все життя сидить на камені, скелі, на мушлі молюска, на панцирі краба, буває і на панцирі морської черепахи чи шкірі кита або акули, на зубах кашалота...

Вусів у такого рака дуже багато. Він то розкриває їх, то складає пучком, заганяючи воду до рота, а разом з нею і різний планктон.

Цей рак подібний до кого завгодно, тільки не до рака, і вусики його зовсім не вусики, а малесенькі грудні ніжки. Вони розгалужені і мають довгі щетинки, щоб було легше фільтрувати воду. Тому цих тварин називають вусоногими.

Вони живуть у мушлях з кришечками, утворених із вапнякових пластинок. Тих із них, у кого мушля прикріплюються до якого-небудь предмета своєю широкою основою, називають морськими жолудями. А якщо вапняковий будиночок сидить на стебельці, а другим своїм кінцем прикріплюються до субстрату, то це будуть морські качечки.

Морські жолуді, як і качечки, можуть оселятися близько один до одного, так що в припливно-відпливній зоні і навіть вище рівня води утворюються густо оброслі камені і скелі.

Ці вусоногі для мореплавців — просто біда! І для портових споруд велика від них шкода. Як ви вважаєте, чому? Тому що ці раки оселяються на днищах кораблів, палях і знижують швидкість руху суден, руйнують споруди. До 70 % поверхні корпусу корабля може бути вкрита вусоногими раками. На дні великих суден можуть міститися десятки тонн морських жолудів.

Природа не дала вусоногим ані зябер, ані серця, ані кровоносної системи. Але, не зважаючи на відсутність життєво важливих органів, ці тварини добре почуваються і на поверхні океану, і на великій глибині. Від вусоногих людині не тільки шкода, але й користь. Їх личинками живляться оселедці, сайда і деякі інші риби. Дорослими морськими жолудями живляться тріска, риба-пилка, осетер та інші. Навіть люди в деяких країнах їх їдять (і морських качечок теж). Знавці зазначають, що за смаком вони не поступаються креветкам.

 

Це цікаво

• Найбільша в світі ракоподібна істота — це японський павук-краб. Розмах його лап досягає 2,5 м. Проте панцир цієї тварини порівняно невеликий і рідко сягає розмірів більше 30 см.

• В одного з раків, який мешкає в коралових рифах Карибського моря, свій оригінальний спосіб полювання. Різким клацанням клешень він створює ударну хвилю, яка оглушує жертву саме настільки, щоб мисливець устиг її схопити.

• У південних морях планктоном живляться величезні маси крилю. Було виявлено зграю крилю площею 450 км2 та глибиною до 200 м, загальною вагою приблизно 2 млн тонн.

• Учені з французького інституту знайшли представника нового виду ракоподібного. Його зловили на глибині 2,3 км, у нього «волохаті» клешні та немає зору. Як з’ясувалося, цей представник класу ракоподібних був досі не відомий у системі зоологічної класифікації. Спеціально для нього були розроблені нова родина та рід. Йому дали назву — Ківа хірсута. Так його назвали на честь полінезійської богині Ківи, заступниці ракоподібних.

 

 

Рак-самітник

Один з найдивовижніших представників ряду Десятиногі ракоподібні — рак-самітник. Його несиметричне черевце позбавлене міцних покривів. Тому воно зазвичай заховане в порожню черепашку молюска. У міру росту рака-самітника черепашка стає для нього затісною. Тоді рак немовби «линяє», розшукує іншу порожню черепашку й оселяється в ній.

Для захисту та маскування раки-самітники можуть розміщувати на своїх черепашках губок або актиній. Таке співжиття вигідне обом сторонам. Рак перебуває під захистом актинії, яка має жалкі клітини, а вона живиться рештками його раціону. Змінюючи черепашку, рак-самітник пересаджує актинію на своє нове житло.

 

2. Роль ракоподібних в екосистемах та в житті людини

«Мікрофон»

Запитання до учнів:

— Яке значення мають ракоподібні у природі та в житті людини?

(Усі варіанти відповідей учитель коротко записує на дошці; обговорення з учнями.)

Очікувані відповіді учнів:

1. Є ланкою ланцюгів живлення.

2. Річкові раки — санітари водоймищ, оскільки поїдають відмерлі організми. Дафнії, циклопи та інші дрібні ракоподібні використовують велику кількість органічних залишків, загиблих дрібних тварин, бактерій і цим очищують воду.

3. Дрібні ракоподібні є джерелом живлення більших водяних тварин: криль слугує підкормкою для китів, ластоногих і риб.

4. Дафніями, циклопами підгодовують молодь риб у рибних господарствах: осетрів, севрюг тощо.

5. Ракоподібні — промислові тварини (раки, омари, краби тощо).

6. Ракоподібні — делікатесні харчові організми.

7. Із креветок, крилю виготовляють поживні їстівні пасти, жир, кормове борошно.

8. Циклопи є проміжними хазяїнами паразитичних плоских та круглих червів (стьожака, ришти).

9. Паразитичні оселяються на рибі, молюсках, кільчастих червах.

10. Дрібні ракоподібні є живим кормом для акваріумних риб.

Заповнення таблиці

Роль ракоподібних в екосистемах

Значення ракоподібних у житті людини

 

 

n  5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. «Третій зайвий».

Вибрати зайвий термін і пояснити свій вибір.

1. Водяний віслючок, циклоп, мокриці. (Водяний віслючок і мокриці — рівноногі рачки, а циклоп — веслоногий рачок.)

2. Рак-самітник, камчатський краб, дафнія. (Рак-самітник і краб — десятиногі раки, а дафнія — гіллястовусий рачок.)

5.2. Анаграми

Визначити назви представників ракоподібних та вказати, до яких рядів вони належать.

1) ПОЇДРОКО

2) РИОМА

3) КЛОПЦИ

4) ТИГУСЛАН

5) НІЇДАФ

6) КБИРА

7) КРИМОЦІ

8) ВЕТКРЕКИ

Відповіді: коропоїд, омари, циклоп, лангусти, дафнії, краби, мокриці, креветки.

5.3. Відгадування загадки.

1) Цей бандит десятиногий

Дім чужий забрать схотів,

Вбив хазяїна і його

На обід тихенько з’їв.

Сам в хатині оселився

Та й живе одинаком,

Не дверима зачинився,

А... ногою-плескачем.

(Рак-самітник.)

2) Надворі у діжці

Розвелися блішки,

У воді стрибають,

Вусами махають.

(Дафнії.)

5.4. Біологічні задачі.

1. Самка камчатського краба щорічно відкладає 20 000 ікринок. Скільки ікринок відкладе вона за своє життя, яке триває в середньому 12 років? Поясніть, чому не відбувається перенасичення морів камчатським крабом.

2. В одній кладці самки дафнії буває близько 60 яєць. Через 15–20 діб вилуплюються молоді дафнії, які дуже швидко самі здатні відкладати яйця. Скільки дафній може з’явитися від однієї самки за три літні місяці?

3. Дрібні ракоподібні живляться в основному бактеріями й одноклітинними водоростями. За добу дафнія поглинає від 4,8 до 40,8 млн бактерій (залежно від їхньої концентрації у воді). Скільки бактерій поглинає дафнія за 1 хв, за 1 год?

n  6. Підбиття підсумків уроку

6.1. Обговорення запитання, яке було поставлене на початку уроку (про морських жолудів).

6.2. «Незакінчені речення».

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

n  7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти три тестові завдання формату Б (декілька правильних відповідей).

2. Підготувати цікаву інформацію про павукоподібних.

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слово-відгадка: організм.

 

 

n  6. Підбиття підсумків уроку

Фронтальна бесіда

1. Що таке орган?

2. Які принципи будови органів?

3. Що таке система органів?

4. Які системи органів характерні для тварин?

5. Яка система забезпечує узгоджену роботу всіх органів?

6. У чому полягає функція системи органів розмноження?

7. Яка система забезпечує газообмін в організмі тварин?

8. У чому полягає функція травної системи?

n  7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

Підготувати повідомлення про тварин-екстрималів.