Стовбурові клітини. взаємодія клітин.




 
Урок № 42 
Тема. Стовбурові клітини. взаємодія клітин. 
Мета: ознайомити учнів зі значенням стовбурових клітин для організму, способами 
використання стовбурових клітин у медицині, взаємодією клітин багатоклітинних 
організмів. 
Обладнання й матеріали: малюнки, схеми, що ілюструють вивчення стовбурових клітин. 
Базові поняття й терміни: диференціація клітин, клітинна інженерія. 
Тип уроку: вивчення нового матеріалу. 
структура уроку 
I. Організаційний етап .................................. 2 хв 
II. Актуалізація опорних знань і мотивація 
навчальної діяльності................................. 5 хв 
III. Вивчення нового матеріалу ........................... 20 хв 
1.   Взаємодія   клітин   багатоклітинного  організму 
2.   Стовбурові  клітини 
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань 
і вмінь учнів ....................................... 10 хв 
V. Самостійна робота учнів ............................... 5 хв 
VI. Підбиття підсумків уроку ..............................2 хв 
VII. Домашнє завдання ................................... 1 хв 
Хід уроку 
I. о р Га НІЗацІ й НИй еТа П 
II. аКТУ а ЛІЗацІЯ оП орНИХ ЗНа НЬ 
І мо ТИвац ІЯ Н авЧ а ЛЬН о Ї дІЯЛЬН о СТІ 
1. Запитання   до  учнів : 
— Із чого складаються багатоклітинні організми? 
— Дайте визначення поняттю «клітина». 
— Як ви розумієте твердження «клітина — це одиниця розвитку 
живих організмів»? 
2. Учитель пропонує скласти запитання за темою уроку й визна -чити в такий спосіб його завдання. 
Приклади   запитань: 
— Як клітини взаємодіють між собою? Для чого потрібна така 
взаємодія? 
— Що таке стовбурові клітини? 
— Яку будову й значення мають стовбурові клітини? 
III. вИ в Ч е ННЯ Н овоГо маТ ерІ а ЛУ 
1. в заємодія клітин багатоклітинного організму 
Розвиток уміння складати конспект ; 
Під час розповіді вчитель пропонує учням скласти текстовий 
конспект. 
Розповідь учителя з елементами бесіди ; 
Запитання   до  учнів: 
— Чи однакові за будовою й функціями клітини багатоклітинного 
організму? Наведіть приклади тканин тварин, рослин. 
— Із чого починається індивідуальний розвиток багатоклітинних 
організмів? 
Міжклітинні контакти виникають у місцях з’єднання клітин 
у тканинах і служать для міжклітинного транспорту речовин та передачі 
сигналів, а також для механічного скріплення клітин одна з одною. 
Існують різноманітні контакти між клітинами: синапси, щільні 
контакти епідермісу, щілиноподібні контакти, десмосоми (спеціалізо-вані контактні ділянки між тваринними клітинами) тощо. Більшість 
міжклітинних контактів порушуються при видаленні із середовища 
міжклітинної взаємодії йонів Ca 
2+ 
Плазмодесми — це особливі міжклітинні контакти у вигляді ци-топлазматичних ниток, що з’єднують протопласти сусідніх рослинних 
клітин. Розташовані плазмодесми в канальцях, які утворюються при по-ділі клітин і проходять крізь первинну клітинну оболонку. Порожнину 
канальців вистилає зовнішня мембрана, а плазмодесми — плазмолема. 
Завдяки плазмодесмам здійснюється зв’язок між протопластами — за -безпечується передача подразнень і транспорт речовин від клітини до 
клітини. Кількість плазмодесм у різних клітинах варіюється. 
Десмосоми — це спеціалізовані контактні ділянки між тваринни -ми клітинами. Найпоширеніші в епітеліальних тканинах. Плазматичні 
мембрани двох контактуючих клітин у десмосомах розташовані пара-лельно одна одній і розділені тонкою пластинкою щільної речовини. 
У ряді випадків міжмембранний простір пронизаний поперечними 
перегородками. Десмосоми включають філаменти із прокератину. 
Синапси (від грец. synapsis — з’єднання, зв’язок) — це спеціалі -зовані функціональні контакти між збудливими клітинами (нервовими, 
м’язовими, секреторними), що служать для передачі й перетворення не-рвових імпульсів. Термін «синапс» запровадив Ч. Шеррингтон в 1897 р. 
Синаптичні зв’язки — це головний механізм міжнейронної взаємодії, 
що забезпечує всі основні прояви діяльності нервової системи, утворю-ючи один з найбільш істотних структурно-функціональних елементів 
мозку. У синапсі виокремлюють: пресинаптичну   частину (закінчення 
аксона), синаптичну  щілину (простір, що розділяє мембрани контак-туючих клітин) і постсинаптичну  частину  (ділянка клітини, до якої 
підходить пресинаптичне закінчення). Міжнейронні синапси, утворені 
закінченнями аксонів одних нейронів і тілом, дендритами або аксонами 
інших, відповідно називають аксо-соматичними, аксо-дендритними, 
аксо-аксонними, бувають також дендро-дендритні, дендро-соматичні, 
сомато-соматичні синапси. Більшість нейронів утворюють тисячі си-наптичних контактів. Цікавим є те, що один пресинаптичний аксон 
може утворювати десятки контактів з індивідуальним постсинаптичним 
нейроном. За функціональним значенням синапси можуть бути збудли-вими, гальмівними, залежно від того, активують вони чи пригнічують 
діяльність відповідної клітини. Передача сигналів може відбуватися 
через синапс за допомогою хімічного й електричного механізмів передачі. 
У більш розповсюджених хімічних синапсах пресинаптичне закінчен-ня містить пухирці, у яких перебуває медіатор. Ширина синаптичної 
щілини становить 15–20 нм. Нервовий імпульс, що надходить у преси -наптичне закінчення, викликає деполяризацію пресинаптичної мембра-ни, що збільшує її проникність до йонів Ca 
2+ 
. Надходження йонів Ca 
2+ 

у пресинаптичне закінчення викликає вивільнення медіатора (шляхом 
процесу екзоцитозу синаптичних пухирців). Медіатор дифундує крізь 
синаптичну щілину й впливає на рецептори постсинаптичної мембрани, 
викликаючи генерацію постсинаптичного потенціалу. 
У синапсі з електричним механізмом імпульс, що виникає в ак-тивній пресинаптичній мембрані, електротонічно поширюється на пост-синаптичну мембрану завдяки звуженню синаптичної щілини й на-явності особливих канальців, що забезпечують проходження йонів 
від однієї контактуючої клітини до іншої. У процесі еволюції нервової 
системи кількість електричних синапсів, характерних для кільчастих 
червів, риб, зменшується. 
Багатоклітинні організми мають різноманітні за будовою і функ-ціями клітини, які взаємодіють між собою, утворюючи певні тканини 
й виконуючи спеціальні функції. Усі багатоклітинні організми почина-ють свій індивідуальний розвиток з однієї клітини. Розмноження клітин 
супроводжується їхньою диференціацією за будовою та функціями. 
Диференціація залежить від того, які сигнали отримує клітина, від її 
розташування, контактів із сусідніми клітинами. Клітини можуть пере-бувати в безпосередньому контакті й обмінюватися сигналами на від-стані завдяки спеціальним хімічним речовинам. Здавалося б, однакові 
клітини й походять від однієї клітини, але одна стає, наприклад, клі-тиною епідермісу, а друга — нервовою клітиною. Чому? У цьому пи-танні вченим ще далеко не все зрозуміле. Якби питання диференціації 
клітин і тканин було вивчене остаточно, виростити втрачений орган не 
становило б жодних проблем! 
Запитання   до  учнів: 
— Як відбувається регенерація тканин? 
— Які сигнали можуть передавати клітини? 
— Як із клітин-попередників утворюється клітина певної тка -нини? 
Незважаючи на те, що біологічна наука перебуває на порозі ве-ликих відкриттів у цій галузі, на жаль, поки що людина може тільки 
мріяти про вирощування втрачених зубів, серця, нирок, відновлення 
ушкоджених тканин підшлункової залози тощо. 
У високоорганізованих багатоклітинних організмах тварин усі 
процеси регулюються за допомогою нейрогуморальної регуляції. Осо-бливу роль відіграють нервові імпульси, завдяки безпосередній елек-тричній взаємодії як через спеціальні клітинні контакти, так і через 
хімічні речовини — медіатори, які виробляються нервовими й рецеп -торними клітинами.
Регуляція онтогенезу, диференціація клітин здійснюється також 
завдяки дії гормонів у високоорганізованих тварин і фітогормонів у рос-лин (ауксини, цитокініни, гібереліни). 
Запитання   до  учнів: 
— Як в організмі утворюються нові клітини крові, епітелію шкі-ри, кишечника? 
2. Стовбурові клітини 
Розповідь учителя ; 
Клітини-родоначальники в обновлюваних тканинах тварин і по-передники клітин різних тканин у процесі індивідуального розвитку 
називаються стовбуровими клітинами. 
Стовбурові клітини є родоначальними для обновлюваних тка -нин тварин: кровотворних і лімфоїдних, епідермісу, покриву травного 
тракту й деяких інших. 
Розмноження й диференціація стовбурових клітин відновлюють 
втрату спеціалізованих клітин після їхньої природної, вікової або фізі -ологічної загибелі, а також в аварійних ситуаціях. Стовбурові клітини 
індивідуальні для кожного тканинного типу, але в його межах можуть 
розвиватися в різних напрямках (тотипотентні). Наприклад, у крово -творній тканині ссавців з них диференціюються еритроцити, лейкоцити 
або мегакаріоцити. Стовбурові клітини самопідтримуються, тобто після 
поділу стовбурової клітини одна з утворених клітин залишається стов-буровою, а друга — спеціалізується. Завдяки цій властивості стовбурові 
клітини можуть відновлювати всі функціонуючі елементи тканин. Від-криття стовбурових клітин змінило уявлення вчених про організацію 
тканин і про механізми відновних процесів. 
У рослин різноманітні клітини утворюються з меристеми. Похідні 
меристеми — родоначальники тканин рослинного організму (покривної, 
провідної тощо). 
IV. У З а Га ЛЬН е ННЯ, СИСТемаТИЗ ацІЯ й котроль. 
ЗНа НЬ І вмІНЬ УЧНІв 
Гра «Ланцюжок» ; 
Учень ставить запитання за темою уроку будь-якому учневі класу, 
той відповідає й ставить запитання наступному й так далі. 
V. Само СТІй Н а роБ о Та УЧНІв 
Скласти запитання для біологічного диктанту за мате-ріалами нового уроку. 
Приклади   запитань: 
1. Клітини, що є родоначальниками для обновлюваних тканин 
тварин. (Стовбурові  клітини.) 
2. Спеціалізовані контактні ділянки між тваринними клітина -ми, які можуть включати філаменти з прокератину. (Десмо-соми.) 
3. Цитоплазматичні нитки, що з’єднують протопласти сусідніх 
рослинних клітин. (Плазмодесми.) 
4. Елемент, нестача йонів якого призводить до порушення біль -шості міжклітинних взаємодій. (Кальцій .) 
5. Контактна передача нервового імпульсу від однієї нервової 
клітини до іншої. (Синапс.) 
6. Порожнина між двома мембранами клітин, у яку потрапляє хі -мічна речовина, завдяки чому здійснюється передача нервового 
імпульсу від однієї клітини до іншої. (Синаптична  щілина.) 
7. Хімічна речовина, завдяки якій здійснюється передача інфор -мації від однієї нервової клітини до іншої. (Медіатор.) 
8. Твірна тканина рослин. (Меристема.) 
9. Елементарна біологічна система. (Клітина.) 
VI. П І д БИТТЯ ПІ д СУм КІ в У роКУ 
Учні самостійно підбивають підсумки уроку, формулюю-чи висновки. 
VII. д омаШНє З авда ННЯ 
Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти 
на запитання в кінці параграфа.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Стовбурові клітини. взаємодія клітин.", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід