Вплив чинників середовища на тварин




 

Вплив чинників середовища на тварин

Мета уроку: сформувати в учнів знання про фактори навколишнього середовища та їх вплив на життя тварин; розглянути пристосованість тварин до існування в різних середовищах; з’ясувати взаємозв’язки між організмами в угрупованнях, форми співіснування організмів; розвивати вміння порівнювати, аналізувати; формувати вміння працювати в групах; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Очікувані результати: учні наводять приклади пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи), форм співіснування організмів в угрупованнях; учні характеризують взаємодію організмів між собою і середовищем життя.

Обладнання: ____________________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

n  1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

Оголошуються результати контрольної роботи та проводиться стислий аналіз найпоширеніших помилок.

n  2. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

Пригадайте:

1. Що таке середовище існування?

2. Які є середовища існування?

3. Що таке екологічні фактори (чинники)?

4. Назвіть групи екологічних чинників.

 

 

n  3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Відгадайте загадки:

Без рук, без ніг, а цілий світ пройде. (Вода.)

Хто однаково всіх любить,
Всіх однаково голубить?
Кожний тільки скоса гляне,
А обняти не дістане. (Сонце.)

Мене б’ють, колотять, перевертають, ріжуть.
Я все терплю і всім добром плачу.
                                           (Земля, ґрунт.)

Летить коник, басує,
Полем-долом пустує.
Ніхто його не впіймає
І ніхто не загнуздає. (Вітер.)

— До яких чинників навколишнього середовища належать: вода, вітер, тепло? (Чинники неживої природи (абіотичні чинники).)

— Чи впливають ці чинники на життя тварин?

Вам відомо, як пристосовані тварини до проживання у водному, наземно-повітряному середовищі й у ґрунті. Але місця проживання тварин в одному й тому ж середовищі можуть суттєво відрізнятися за зволоженістю, температурою, освітленістю, а також за тим, які організми живуть поряд. Як пристосовуються тварини до різних їх впливів?

Повідомлення теми уроку. Формулювання разом з учнями мети та завдань уроку.

  • 4. Засвоєння нового матеріалу

1. Вплив абіотичних чинників на тварин

Розповідь учителя

Незважаючи на те, що всі абіотичні чинники навколишнього середовища впливають на живі організми комплексно, дія кожного з них нерівноцінна. Розглянемо більш детально кожний чинник окремо.

 

Робота в групах

Завдання для груп:

І група — пристосування тварин до впливу вологи;

ІІ група — пристосування тварин до впливу температури;

ІІІ група — пристосування тварин до впливу освітленості;

Презентація І групи

Пристосування тварин до впливу вологи

В організм тварин вода потрапляє через травний тракт у видів, що п’ють воду; завдяки використанню води, що міститься у продуктах харчування (гризуни, антилопи, американський кенгуровий пацюк); проникненню води через шкірні покриви (жаби); використанню метаболічної води, яка утворюється під час окиснення жирів (верблюди, гризуни, комахи). Втрата води відбувається з випаровуванням через шкірні покриви, з диханням, із сечею та екскрементами.

Вологість впливає на тривалість життя й швидкість розвитку багатьох тварин (у жаб тривалість життя зростає із збільшенням відносної вологості); на спарювання (у самок нічних метеликів при вологості повітря 80 % не відбувається копуляція); на поведінку (при відносній вологості повітря 40 % і менше комарі перестають нападати на теплокровних тварин).

Більшість тварин — мешканців пустель можуть жити без води, отримуючи її з їжею або на безводний період відкладаючи багато жиру, під час окиснення якого в організмі утворюються молекули води; деякі впадають у літню сплячку (гризуни, черепахи). Багато мешканців пустель рятуються від спеки і втрати вологи, ховаючись на день у норах. Великі ссавці пустель (сайгак, кулан) можуть здійснювати міграції на далекі відстані в пошуках води.

Велике значення для життя водяних організмів має солоність води. Значні коливання цього чинника для багатьох організмів є згубними.

 

Повідомлення учнів

Пристосування верблюдів до середовища існування

Ці ссавці добре пристосовані до життя в суворій і безводній місцевості. Густе хутро призначене для захисту від денної спеки і нічного холоду. На кожній нозі є по два пальці, широка м’яка підошва пристосована для ходіння по піску та дрібному камінню. Пальці у верблюдів озброєні грубими зроговіннями, схожими на нігті (а не копита, як у багатьох інших родів оленеподібних).

Верблюди не пітніють і втрачають малу кількість рідини з випорожненнями. Волога, яка при диханні виділяється з ніздрів, збирається в особливій складці і потрапляє в рот. Верблюд може довго обходитися без води, втрачаючи при цьому до 40 % маси тіла. Діставшись до води, тварина, щоб поповнити запас рідини, може відразу випити до ста літрів.

Одним зі специфічних пристосувань верблюда до життя в пустелі є горби, що являють собою жирові відкладення. Існує досить поширена думка, ніби верблюд може отримувати воду завдяки окисненню жиру, який міститься в горбах. Але справа в тому, що при диханні організм втрачає більше вологи, ніж утворюється при окисненні жирів. Насправді верблюди просто дуже добре переносять зневоднення. Верблюди здатні обходитися без води до двох тижнів, а без їжі — до місяця. Справжнє призначення горбів полягає в іншому: вони служать своєрідним «дахом», що захищає спину верблюда від палючого сонця. Крім того, концентрація всіх жирових запасів організму на спині сприяє кращій тепловіддачі.

Верблюди також є добрими плавцями, незважаючи на те, що більшість з них ніколи не бачили жодної водойми.

 

Презентація ІІ групи

Пристосування тварин до впливу температури

Для тваринних організмів температурний чинник визначає швидкість перебігу біохімічних реакцій та активність ферментів, а відповідно й активність усього організму, особливо в холоднокровних видів. Температура тіла останніх залежить від температури середовища, і чим вищою є температура середовища, тим активнішими будуть холоднокровні організми. Проте зростання температури середовища може призвести до перегрівання організму й загибелі тварини. Теплокровні тварини — ссавці і птахи — регулюють і теплопродукцію, і тепловіддачу, підтримуючи постійну температуру тіла. В Антарктиді температура повітря може опускатися до
–50 °С, а температура тіла пінгвіна дорівнює 41 °С. Теплокровні тварини підсилюють тепловіддачу, випаровуючи воду з поверхні тіла або верхніх дихальних шляхів. Окрім того, температура може виступати як імпульсний або стимулюючий чинник: у розвитку багатьох видів комах помірної або полярної кліматичних зон змінна температура спричиняє прискорення розвитку ембріона, личинки або німфи, тоді як постійна спричиняє сповільнення цих процесів.

Презентація ІІІ групи

Пристосування тварин до впливу освітленості

Світло — це важливий чинник середовища, який визначає біологічні ритми (добові, місячні, річні) у житті більшості тварин та здатність їх орієнтації у просторі.

Характер освітлення має добову й сезонну періодичність. У зв’язку із цим у різних видів тварин виникла пристосованість до активного життя в різний час доби. Майже всі фізіологічні процеси в організмі рослин і тварин мають добовий ритм. Люди це відчувають під час швидкого переміщення (наприклад, на літаку) з одного часового поясу в інші.

Усі знають, що більшість сов стають активними в сутінках — їх полювання триває від заходу до сходу сонця. Як пристосування до нічного способу життя вони мають великі очі, у більшості — бінокулярний зір. У них також добре розвинений слух.

2. Вплив біотичних чинників на тварин

Розповідь учителя

У природі взаємодії організмів відбуваються на рівні їх популяцій.

Запитання до учнів:

— Пригадайте, що таке популяція.

Очікувана відповідь учнів:

Популяція — це сукупність особин одного виду, які протягом тривалого часу і багатьох поколінь існують у межах однієї території і вільно схрещуються між собою.

— Пригадайте, що таке угруповання.

Очікувана відповідь учнів:

Види тварин, які мають подібні вимоги до умов існування і які населяють ділянки місцевості з більш-менш одноманітними умовами життя, утворюють популяції.

— Як ви вважаєте, популяції тварин, які входять до одного угруповання, існують відокремлено від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій) чи ні?

Очікувана відповідь учнів:

Популяції тварин, які входять до складу певного угруповання, не існують відокремлено від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій), а тісно з ними взаємодіють.

— Наведіть приклади взаємодії між популяціями тварин та іншими групами організмів.

Очікувана відповідь учнів:

Так, рослиноїдні тварини споживають органічні речовини, синтезовані зеленими рослинами, використовують рослини як місце оселення. У свою чергу певні види тварин запилюють квіткові рослини, поширюють плоди та насіння тощо. Рештками рослин та продуктами їх життєдіяльності живляться гриби та бактерії.

Розповідь учителя

Отже, з ваших відповідей видно, що встановлюється послідовність організмів у певній екосистемі, які пов’язані взаємовідносинами «їжа — споживач».

Запитання для учнів:

— Пригадайте, як називається така послідовність. (Ланцюг живлення.)

Рольова гра «Ланцюг живлення»

Учитель на окремих картах записує ролі: наприклад, капуста, морква, пшениця, яблуко, миша, заєць та яструб. Учні (за бажанням) витягують по одній картці.

1) Попросіть «рослини» розбитися попарно та взятися за руки, утворивши «замок». (Учні повинні пригадати, що у природі вони виконують роль 1-ї ланки ланцюга живлення — продукують органічну речовину (продуценти).) Попросіть дві пари стати обличчям одне до одного.

2) Попросіть «мишу» і «зайця» також взятися за руки й утворити «замок». (Учні повинні пригадати, що заєць і миша формують 2-гу ланку ланцюга живлення (первинні споживачі), оскільки живляться рослинами.)

3) Попросіть «яструба» зайняти своє місце у ланцюгу живлення, сівши на «сидіння», що його утворили руками «миша» та «заєць». (Учні повинні пригадати, що яструб належить до вторинних споживачів, оскільки він живиться тваринами, яких ловить щодня.)

Запитання для обговорення:

— Що б трапилося, якби не знайшлося достатньої кількості бажаючих учнів на роль рослин? (У природних умовах це б означало, що було знищено велику частину рослин — трав, кущів, лісів.)

— Що б трапилося, якби один з учнів вийшов з гри? (У природі це б означало зникнення певного виду.)

— Чому тварини з вищих рівнів ланцюга живлення залежать від рослин і тварин з нижчих рівнів? (Будь-який вплив на найнижчий рівень передається на верхні рівні екосистеми. Якщо внаслідок катастроф або нерозумної діяльності людини руйнуються великі масиви рослин, то зменшується кількість їжі для первинних споживачів. Це призводить до аналогічних наслідків для вторинних споживачів: кількість доступної їм їжі теж зменшується.)

Запитання до учнів:

— Які ви знаєте види зв’язку між тваринами в екосистемі, крім «хижак — жертва»?

Очікувані відповіді учнів: конкуренція (внутрішньовидова, міжвидова), мутуалізм, коменсалізм, паразитизм.

Учитель пропонує учням дати визначення цим поняттям та навести приклади конкуренції.

Робота в групах

Завдання для груп:

— Пригадайте не менше трьох прикладів:

І група — мутуалізму;

ІІ група — коменсалізму;

ІІІ група — паразитизму між тваринами.

(Якщо учні не в змозі самостійно виконати завдання, вони можуть скористатися підручником або додатковою літературою.)

Очікувані відповіді учнів:

Приклади мутуалізму: супутниками носорога є пташки, які живляться комахами-паразитами на його шкірі; рак-самітник і актинія; жуйні тварини і найпростіші, що мешкають у їхніх шлунках і беруть участь у перетравлюванні їжі.

Приклади коменсалізму: шакали, які підбирають залишки здобичі левів; риби-причепи, що «доїдають» за акулами; деякі види жуків мешкають у мурашниках і споживають частину їжі мурашок.

Приклади паразитизму: гострик і людина; кліщі й птахи або ссавці; блохи, воші і ссавці; печінковий сисун і корова.

n  5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. «Цікаві запитання».

— Відомо, що в багатьох ссавців, які мешкають у спекотних пустелях, великі вуха. Поясніть це явище. (Вони виконують функцію терморегуляції. Вуха мають велику кількість кровоносних судин і незначний волосяний покрив, особливо з внутрішнього боку, і через них відбувається звільнення організму від надлишків тепла.)

— У птахів немає потових залоз. Як під час спеки вони збільшують тепловіддачу? (Відкривають дзьоб, при цьому відбувається випаровування води з верхніх дихальних шляхів.)

n  6. Підбиття підсумків уроку

«Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

n  7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

Підготувати повідомлення про діяльність організації «ПЕТА» («Люди за етичне ставлення до тварин»).

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Вплив чинників середовища на тварин", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід