Туризм на велосипеді,велосипедний туризм
Особливості організації велоподорожей.
Рекомендації щодо організації велоподорожі
Рекомендована література
Бергман. Б.І. Туризм-запорука здоров’я. - Москва, 1965 р.
Спутник туриста. – М.,1965 (ст. 390 – 415)
Щур Ю.В., Дмитрук О.Ю. Спортивно-оздоровчий туризм. – К.:Альтерпрес, 2003 р.
1. Цей вид туризму приваблює завдяки високій мобільності. За день група здатна долати відстань до 100 км. Велосипедний туризм в порівняні з пішохідним має певні переваги: швидкість руху в ньому в кілька разів вища, отже за один день можна побачити більше цікавих місць. Велосипед може пройти майже скрізь там де пройде пішохід, а там де проїхати неможливо можна перенести його на руках. тому географія велотуризму збігається з географією пішохідного туризму.
З усіх велосипедів найбільш придатними є спортивно-туристські і гірські велосипеди. Дорожні велосипеди можуть використовуватися для коротких одноденних не категорійних походах на рівнинній місцевості. спортивно-туристські велосипеди повинні відповідати спеціальним вимогам: мати невелику вагу, бути міцним і надійним в експлуатації, мати обов’язково набір передач. Велосипед повинен бути добре підготовлений до тривалої подорожі: перевірені і відрегульовані всі вузли, визначена оптимальна висота руля, перевірено зручність сидіння. Велосипед додатково оснащується зручними переднім та заднім багажниками. Деякі речі можуть бути закріплені на рамі або на стойках (ремонтний набір, аптечка, фляга тощо)...
