«Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними».




 
УРОК  №  61 Тема. Практична робота 13 «Ознайомлення  з компонентами
природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними».
Мета: закріпити поняття «природний комплекс», «компоненти
природи»; познайомитися з компонентами природи сво -єї місцевості; навчитися виявляти зв’язки між ними.
Тип уроку: закріплення знань, формування вмінь.
Обладнання: компас, блокноти, олівці, фотоапарат.
Структура уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Практична робота 13 «Ознайомлення з компонентами природи своєї
місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними».
ІІІ. Підсумок уроку
IV. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
ІІ.  ПРАКТИЧНА  РОБОТА  13  «Ознайомлення  з  компонентами   
природи  своєї  місцевості,  виявлення  взаємозв’язків   
між  ними»
Практичну  роботу  13 «Ознайомлення  з  компонентами  природи 
своєї  місцевості,  виявлення  взаємозв’язків  між  ними»  доцільно  ви -конувати під час екскурсій. Учитель попередньо вибирає один або два 
природні комплекси (заплава, схил берега, яр, озеро, пагорб, болото 
тощо),  які  учні  повинні  вивчити.  Робота  проводиться  за  методикою 
малих груп, коли кожний зі членів групи одержує індивідуальне за -вдання,  наприклад  один  вивчає  рослинність,  інший  —  рельєф,  тре -тій — ґрунт тощо.
Під  час  екскурсії  учні  збирають  дані  про  стан  компонентів  при-родних  комплексів,  а  остаточне  оформлення  результатів  у  вигляді 
опису робиться в класі. Якщо учні описували два природні комплек -си,  то  можна  запропонувати  скласти  порівняльну  характеристику, 
звернувши особливу увагу на розходження між ними й причини, що 
обумовили ці розходження. 
Інструктаж.
Ви  вже  знаєте,  що  великий  природний  комплекс  складається 
з менших  комплексів,  найбільше  значення  для  їх  формування  має 
географічне  положення.  Так,  у  географічній  оболонці  можна  виді -лити  кілька  географічних  поясів,  наприклад  помірний,  екваторі -альний.  У  межах  одного  географічного  поясу  розрізняють  природні 
зони,  наприклад  у  помірному  географічному  поясі  є  зони  лісів,  лі -состепів,  степів,  пустель.  Природні  зони  підрозділяються  на  підзо -ни  або  провінції.  Цю  закономірність  можна  порівняти  з  великою 
матрьошкою  (великий  природний  комплекс),  усередині  якої  розмі -щується  кілька  мотрійок  поменше  (менші  за  охопленням  території 
природні  комплекси).
Найпростішими серед природних комплексів є фації. Фацією може 
бути дно яру, один зі схилів балки або пагорба. Саме особливості ре -льєфу є головною причиною утворення фації. Чим же можуть відріз -нятися північний і південний схили однієї балки? Насамперед кіль -кістю одержуваного сонячного тепла й світла. Навесні на південному 
схилі швидше тане сніг, раніше починається розвиток рослин тощо. 
На  північному  схилі  рослинність  бідніша,  ростуть  тіньовитривалі 
види,  тому  що  цей  схил  балки  одержує  менше  тепла  й  світла.  Два 
схили  балки  являють  собою  найпростіші  природні  комплекси,  що 
входять до складу більш великого комплексу — балки.
Фації  мають  значно  меншу  стійкість  порівняно  до  великих  при-родних комплексів. Досить на схилі балки вирубати дерева, знищити 
чагарники  й  трав’янисті  рослини,  як  почнеться  інтенсивне  розми-вання ґрунту, що утримувався кореневими системами рослин. Потім 
з’являться вимоїни й, зрештою, тут може утворитися яр.
Другий варіант виконання практичної роботи припускає знайом-ство  й  опис  одного  природного  комплексу  —  лісу.  Під  час  екскурсії 
учні мають зібрати необхідні дані й потім на окремих аркушах описа -ти ліс за наведеним планом. Це завдання також доцільно виконувати 
у групах.
З р а з о к   о п и с у   лісу та основної лісоутворюючої породи.
Ліс — це один з основних видів рослинного покриву, представле -ний деревами. Як усякий рослинний покрив, ліс характеризується 
тим, що рослини певним чином взаємодіють із зайнятою ними тери-торією, кліматом, ґрунтами, тваринним світом, утворюючи з ними 
єдине ціле — природний комплекс.
Ліс, який ми вивчаємо, мішаний, середній, а місцями рідкий за 
густотою.
Одною  з  основних  лісоутворюючих  порід  є  сосна,  яка  зазвичай 
досягає  20—40 м  заввишки  й  80—100 см  у  діаметрі  стовбура.  За 
сприятливих  умов  сосна  живе  до  350  років,  а  окремі  дерева  й  до 
500  років.
Стовбур  сосни  прямий,  на  значній  висоті  очищений  від  сучків. 
Унизу  стовбура  кора  червоно-бура,  борозниста,  у  верхній  частині 
й  на  старих  гілках  червоно-жовта,  майже  гладка,  на  молодих  гіл-ках сіро-зелена. Крона молодого дерева конусоподібна, пізніше стає 
округлою або навіть зонтиковидною. Хвоя сизо-зелена, гостра, твер-да, 4—7  см завдовжки й 2 мм завширшки.
Залежно  від  умов  коренева  система  сосни  істотно  змінюється. 
Так, на піщаних ґрунтах у сосни крім горизонтальних коренів роз-вивається  глибокий  стрижневий  корінь,  що  дозволяє  дереву  добу-вати вологу не тільки з поверхні, але й з великої глибини. Глибока 
коренева система сосни робить її дуже стійкою проти вітру й низо-вих лісових пожеж. Тому насадження сосни використовуються при 
закріпленні пісків.
Деревина сосни має рожево- або червоно-буре ядро і жовтувато-білу  заболонь.  Вона  широко  використовується  при  будівництві  до-мів, у столярному й меблевому виробництві, гірничорудній та лісо-хімічній промисловості.
Хвоя сосни виділяє фітонциди, які знищують хвороботворні мі -кроби,  у  тому  числі  збудники  туберкульозу.  Соснові  бруньки,  на-сіння  й  хвоя  містять  велику  кількість  вітамінів,  що  визначає  їхнє 
використання в медицині.
Дерева  в  лісі  ростуть  рівномірно  за  всією  площею,  але  місцями 
рідко,  є  галявини.  У  першому  підярусі  переважають  сосна,  ясен, 
дуб, бук, береза, осика, ялина, тополя, каштан, вільха чорна, у дру-гому — черемшина, вільха, клен.
Чагарниковий ярус рослинності представлений такими рослина -ми: ліщина, верба, бузок, жовта акація, смородина, малина, жимо-лость.
Трав’янистий  покрив  добре  виділяється  на  галявинах,  на  за-тінених  ділянках  зустрічаються  мохи  й  лишайники.  (Відзначимо, 
що  лісову  рослинність  можна  вивчати  методом  профілів,  для  чого 
територію перетинають одним або декількома паралельними марш-рутами, наприклад між долинами річок, і послідовно описують рос-линні  співтовариства,  що  зустрічаються,  збирають  гербарій.)
У  лісі  водяться  лисиця,  їжак,  білка,  заєць,  вовк,  лісова  кішка, 
куниця,  ящірка,  норка,  мідянка,  чорний  тхір,  кабан,  лось,  благо-родний олень. Із птахів поширені дятел, сойка, іволга, зозуля, сова, 
чорний дрізд. Багатим є рослинний і тваринний світ лісових боліт, 
де росте багато лікарських і медоносних рослин. Зі ссавців зустріча-ються: водяний пацюк, полівка; жителями боліт можуть бути онда-тра, видра, горностай. Але особливо широко представлені птахи: ба-гато видів куликів, наприклад бекас, гаршнеп, чайка, веретенник, 
зустрічаються  болотний  лунь,  чапля,  бугай.  У  період  гніздування 
і  під  час  перельотів  тут  знаходять  пристановище  водоплавні  пта -хи — гуси й качки. Типовими жителями боліт є також трясогузки, 
кажани, очеретянки й багато інших птахів. У ході господарської ді-
яльності  людина  осушує  болота,  що  приводить  до  зниження  рівня 
ґрунтових вод, обміління річок.
У  лісі  формується  особливий  мікроклімат:  улітку  в  лісі  прохо-лодніше, ніж на відкритій місцевості, узимку тепліше; удень прохо-лодніше, а вночі тепліше. Ґрунт у лісі промерзає на меншу глибину, 
ніж  у  полі,  але  сніг  у  густому  лісі  тане  на  2—3 тижні  довше,  ніж 
у полі. На листяних деревах опадів затримується близько 15  %, на 
соснах — близько 20—25 %, ялинах — до 60 %. У лісі менші коли-вання температури й вологості, тут незначне освітлення. Ліс міняє 
силу й напрямок вітру, на відстані 100—200 м від узлісся вітер май -же не відчувається.
Ліс  має  великий  вплив  на  ґрунт.  У  лісах  формуються  особливі, 
лісові ґрунти, що відрізняються за своїми властивостями від ґрунтів 
під трав’яною рослинністю.
Значним є вплив лісу на поверхневий стік води, просочування до 
ґрунту, на випаровування і, як результат, на рівень ґрунтових вод. 
Талі й дощові води не змивають верхній родючий шар ґрунту, а про-сочуються на глибину й поповнюють ґрунтові води.
Над лісами створюються більш сприятливі умови для конденса -ції водяної пари і випадання дощу, чим над відкритим місцем.
Завдання.
1)   Виберіть два невеликі природні комплекси (заплава, схил бе-рега,  яр,  озеро,  болото,  пагорб  і  т.  п.)  характерних  для  вашої 
місцевості. Зберіть дані про особливості рельєфу, гірські поро-ди, поверхневі і ґрунтові води, клімат, ґрунт, рослинний й  тва -ринний світи. Вивчіть, як їх використовує людина. 
2)   Опишіть ці два природні комплекси, знайдіть відмінності між 
ними й поясніть їх. 
3)   Під  час  екскурсії  до  лісу  зберіть  необхідні  дані  й  на  окремих 
аркушах складіть його опис за запропонованим планом.
а)  Тип лісу (хвойний, листяний, мішаний) і його густота (рід -кий, густий, середній).
б)  Основна  лісоутворююча  порода  і  її  опис.  Укажіть  середню 
висоту дерев, діаметр стовбура, фенологічну фазу (готується 
до цвітіння, цвіте, плодоносить, відмирає). Замалюйте або 
сфотографуйте  зовнішній  вигляд  основної  лісоутворюючої 
породи. 
в)  Охарактеризуйте  верхній  ярус  (чи  ростуть  дерева  по  всій 
площі  рівномірно  або  окремими  ділянками),  назви  дерев,  
які переважають, їх особливості.
г)  Охарактеризуйте чагарниковий, трав’янистий і мохово-ли -шайниковий яруси рослинності. 
д)  Зробіть  замальовки  або  фотографії  представників  рослин -ності різних ярусів.
е)  Охарактеризуйте  видовий  склад  тваринного  світу  лісу. 
Зверніть  увагу  на  особливості  поводження  звірів  і  птахів, 
райони їх поширення.
є)  Опишіть лісове озеро, болото. Замалюйте або сфотографуй -те  їх.
ж) Розкажіть про особливості мікроклімату лісу.
з)  У яких господарських цілях використовуються ліси? Звер -ніть увагу на зміни, що відбулися під впливом людини.
і)  Запропонуйте заходи щодо охорони лісу і його понов  лення.
ІІІ.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Географічний тренінг.
Укажіть  компоненти,  з  яких  складаються  природні  комплекси, 
наведіть приклади їх взаємозв’язків.
Учитель узагальнює роботу учнів.
VI.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Підготуватися до уроку оцінювання навчальних знань за тематич-ним блоком «Біосфера. Географічна оболонка».
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "«Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними».", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід