Води суходолу Євразії




 
Урок № 52

Води суходолу Євразії

Мета уроку: сформувати знання про внутрішні води Євразії; дати уявлення про найбільші річкові системи материка та пояснити особливості їх режиму та географії; виявити основні риси природи озер, підземних вод та льодовиків Євразії; формувати вміння характеризувати типи річок за їх живленням і режимом; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.

Обладнання: підручник, атлас, зошит для практичних робіт, кліматична карта Євразії, фізична карта Євразії.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть: розповідати про річки, озера, підземні води й льодовики материка; характеризувати типи річок за їхнім живленням і режимом; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.

Географічна номенклатура: річки — Рейн, Ельба, Дунай, Дніпро, Дністер, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр; озера — Женевське, Ладозьке, Каспійське море, Аральське море, Байкал, Балхаш, Мертве море.

I.   Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Географічний диктант

1.   Цей пояс охоплює південь півострова Малакка й більшу частину Зондських островів. (Екваторіальний)

2.   У цьому поясі зафіксована найнижча температура в Північній півкулі. (Помірний)

3.   Цей пояс проходить через острови Північного Льодовитого океану й узбережжя східної частини материка. (Арктичний)

4.   Цей пояс у Європі відсутній, а в Азії він виражений лише в південно-західній частині, де розміщені пустельні й напівпустельні території. (Тропічний)

5.   У цьому поясі переважають арктичні повітряні маси й високий тиск. (Арктичний)

6.   Тут добре виражені чотири пори року, що проявляються в зміні погодних умов. (Помірний)

7.   Тут відзначені рекордно високі для материка температури повітря. (Тропічний)

8.   У межах цього поясу сформувалися кліматичні області: морського, помірно континентального, континентального й мусонного клімату. (Помірний)

9.   Для цього поясу більш характерні зміни погоди протягом дня, а не протягом року, при цьому добові коливання температури досягають 10 °С і вище. (Екваторіальний)

III.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

Територією материка протікає багато річок, що відіграли важливу роль в освоєнні людиною нашої планети. Історія й сучасний розвиток великої кількості країн Євразії нерозривно пов’язані з такими великими річками, як Ганг, Тигр, Євфрат, Хуанхе, Дніпро, Волга, Рейн. Вони є великими не тільки за своїми розмірами, але й за значенням у формуванні й становленні народів, розвитку держав.

(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)

IV.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за запитаннями

1.   Які найбільші річки та озера світу перебувають на території Євразії?

2.   Яку природу має озерна улоговина озера Байкал?

V.  Вивчення нового матеріалу

План

1.   Річки Євразії.

2.   Озера й підземні води.

3.   Льодовики й багаторічна мерзлота.

1.   Річки Євразії

Варіант 1

Робота з картою

Використовуючи фізичну карту Євразії, охарактеризуйте особливості її річкової мережі. Визначте, до басейнів яких океанів належать річки найбільшого континенту Землі.

Варіант 2

Розповідь учителя

Внутрішні води розподіляються територією материка нерівномірно. Річкова мережа найбільш густа на окраїнах материка, особливо в Південній і Північній Азії, винятками є Південно-Західна Азія, тут розміщені посушливі райони. Більшість річок Євразії стікає з гір, плоскогір’їв і височин, розташованих у внутрішніх районах і несуть свої води до чотирьох океанів.

Великі річки Європи впадають переважно в Атлантичний океан і його моря. До басейну цього океану належать Дунай, Рейн, Дніпро, Дон, Дністер.

Найбільш повноводні й протяжні річки материка протікають в Азії. До басейну Північного Льодовитого океану належать Лена, Об, Єнісей. У Тихий океан несуть свої води Янцзи, Хуанхе, Меконг, Амур. Річки Інд, Ганг, Тигр, Євфрат належать до басейну Індійського океану.

На материку розміщена найбільша у світі область внутрішнього стоку — це в першу чергу басейни Каспійського й Аральського морів. Найбільшими річками цієї області є Волга, Сирдар’я й Амудар’я. Сирдар’я й Амудар’я беруть початок у високогір’ях і течуть у північно-західному напрямку.

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями про річки Євразії. Особливу увагу слід приділити найбільшим річкам із різними типами живлення та режиму.

Зразок повідомлень

Дунай

Дунай — одна із найпротяжніших річок Європи: його довжина — 2850 км, площа басейну — 817 тис. км2. Перетинаючи Європу, Дунай пов’язує її з Азією. Підкреслюючи цю особливість, географи стверджують: Захід починається біля витоку Дунаю, Схід — біля його гирла.

Річка має мішане живлення. Залежно від пори року й клімату основний приплив води річка одержує з одного або кількох джерел живлення. Основна частина води надходить під час весняного сніготанення. У зимовий період ці річки поповнюються підземними водами — відбувається підземне живлення, влітку й восени переважає дощове, а на окремих ділянках і льодовикове. Для режиму характерна весняна повінь.

Характер Дунаю формується під впливом природи районів, якими протікає річка. Верхній Дунай є типово гірською річкою, середній — рівнинною, за винятком ділянок Вишеградських і Залізних Воріт, де річка проклала русло серед гір. Нижній Дунай — рівнинна річка зі слабким нахилом і повільною течією. Впадає Дунай у Чорне море.

Лена — найменш освоєна з великих сибірських річок, її довжина — 4400 км, площа басейну 2490 км2. Вона народжується з бурхливих струмків на західному схилі Байкальського хребта лише за 7 км від озера Байкал. Нижче від м. Ленська річка утворила низку стрімких стін заввишки майже 300 м, що нагадують укріплені бастіони. Це знамениті Ленські Стовпи — один із найбільш унікальних районів світу. Ленські низовини вражають передгирловим звуженням — тут річка «стискається» до 2 км. У гігантській дельті річка розгалужується більш ніж на 800 проток.

У літній період Лена одержує воду з різних джерел (мішане живлення), у зимовий час переважають підземні води. Тому взимку рівень води дещо знижується. Ранньою осені річка замерзає, а тане на початку літа. Віддаленість від океану, білизна снігів, що відбиває частину сонячних променів, сприяють вихолоджуванню повітря, тому в цих місцях відзначені найнижчі температури в Північній півкулі. Клімат і напрямок течії річки (переважно з півдня на північ) визначають утворення льодових заторів у верхній течії. Це відбувається тоді, коли на півдні річка вже розкрилася й несе свої води вгору за течією — на північ, намагаючись зірвати льодовий панцир. Після цього починається льодохід.

Янцзи

Янцзи — найбільша річка Євразії. Вона бере початок у центральній частині Тибетського нагір’я. Річка зливається із численних джерел, якими є льодовики, розташовані на висоті понад 5000 м. Потім несе свої води на відстань у 5800 км, утворюючи басейн розміром приблизно в п’яту частину території Китаю.

Після виходу на Велику Китайську рівнину Янцзи набуває більш спокійного характеру течії й розпадається на рукави, які подекуди утворюють озера. З’єднуючись із головним руслом протоками й каналами, вони регулюють стік річки. Якщо у верхів’ях у Янцзи переважає льодовикове живлення, то на рівнині — дощове й підземне. Впадає Янцзи в Східнокитайське море, утворюючи дельту розміром майже в три Київські області.

Ганг

Річка Ганг — найважливіша річка Індії й одна з найповноводніших річок Азії. Територія, де утворюється й протікає Ганг, є сприятливою для формування потужної річкової системи. Річка починається в багатих на опади й укритих сніговою шапкою високогірних районах Гімалаїв. Спустившись із гір і увібравши в себе повноводні припливи, річка виходить на велику низовину й набуває спокійного характеру. Долина Гангу, що досягає завширшки 480 км, відрізняється дуже родючим ґрунтом і частково покрита джунглями. Тут річка судноплавна протягом усього року на відстань у майже 1,5 км, аж до підніж Гімалаїв.

Найбільшою мірою Ганг поповнює свої води під час літніх мусонних дощів. Тому рівень води досягає максимуму в липні—вересні: у цей період ширина й глибина річки на окремих ділянках збільшується вдвічі. Сухою й теплою зимою рівень води знижується.

Волга

Волга — найбільша річка Європи (її довжина — 3530 км). Басейн Волги займає понад третину Східноєвропейської рівнини.

Волга зароджується на Валдайській височині. Маленьким струмочком починається вона на висоті 228 м і спрямовується до Каспійського моря-озера. Прийнявши води Ками, Волга набирає сили, її русло розширюється до 2 км, ширина долини досягає 30 км, а берегові обриви збільшуються до 200 м.

Біля Волгограда річка різко змінює напрямок і виходить на Прикаспійську низовину. Тут долина річки не схожа на прилеглі ділянки Прикаспію, вона відрізняється заболоченістю й багатством рослинності. За 170 км від гирла річка починає розгалужуватися, готуючись злитися з Каспійським морем. Дельта Волги є одним з унікальних річкових утворень. Її площа — 12 тис. км2.

Для режиму Волги характерний весняний максимум. Наприкінці березня лід сходить у низовинах, у першій половині квітня — біля Волгограда, у другій половині — біля Нижнього Новгорода.

Запитання і завдання

1)  Назвіть і покажіть річки басейну Тихого океану.

2)  Як позначаються кліматичні умови на особливостях течії цих річок?

3)  Назвіть і покажіть річки басейну Індійського океану.

4)  Назвіть і покажіть річки безстічного басейну.

5)  Як людина використовує річки?

6)  У який час і чому розливається Волга?

7)  Який характер течії вона має? Чому?

Завдання

1)  Запропонувати учням розподілити найбільші річки материка відповідно до періоду, коли вони розливаються: навесні, улітку або взимку і пояснити причини відмінностей. Так само, як і на попередньому уроці, у завданні бажано використати кліматичні діаграми підручника.

2)  Сибір відомий своєю суворою зимою, температура тут може опускатися нижче від –60 °С. У цих умовах трапляються випадки, коли річка замерзає не тільки зверху, але й із боку дна. Один з очевидців розповідав, що коли кінь провалився в річку, то його витягли живого і найдивніше — сухого. Спробуйте пояснити цей факт, використовуючи терміни й поняття: живлення, зима, опади, підземні води, дно.

Робота з таблицею

Об’єднати учнів у кілька груп, запропонувати кожній, використовуючи матеріал підручника, порівняти дві річки Євразії та заповнити таблицю.

План характеристики

Назви річок та їхні характеристики

 

 

До басейну якого океану належить

 

 

Місце витоку

 

 

До якої частини материка протікає

 

 

Напрямок і характер течії

 

 

Найбільші притоки

 

 

Місце розташування гирла, його характер

 

 

Падіння й похил річки (визначається на розсуд учителя, за наявності відомостей)

 

 

Живлення річки

 

 

Режим річки (замерзає чи ні, коли розливається й чому)

 

 

Господарське використання людиною

 

 

Спільні риси

 

Відмінні риси

 

 

 

 

2.   Озера й підземні води

Робота з карткою

Опрацювавши матеріал картки, охарактеризуйте походження й географію озер Євразії, а також опишіть особливості залягання підземних вод континенту.

Зразок картки

На материку розміщена найбільша у світі область внутрішнього стоку — у першу чергу басейни Каспійського й Аральського морів.

Найбільшими річками цієї області є Волга, Сирдар’я й Амудар’я. Сирдар’я й Амудар’я беруть початок у високогір’ях і течуть у північно-західному напрямку. Найвищий рівень цих річок відзначається наприкінці весни й на початку літа, коли тануть гірські сніги й льодовики. У минулому водні потоки обох річок усю воду віддавали великому озеру — солоному Аральському морю. Але згодом люди стали забирати дедалі більше її вод на полив бавовнику й численних садів. У результаті Аральське море розпалося на три водойми. Воно поступово висихає, а поруч утворюється зона екологічного лиха.

Аральське море, як і Каспійське, являє собою залишки морських басейнів, які в результаті вертикальних рухів земної кори відокремилися від Світового океану.

Тектонічне походження мають багато великих за площею й глибоких озер витягнутої форми. Вони утворилися в результаті рухів земної кори, коли вода заповнила тектонічні розломи. Приклад тектонічного озера — Байкал, воно займає вузький розлом земної кори — рифт. Байкал витягнутий у довжину більш ніж на 600 км, тоді як ширина його становить лише від 25 до 80 км. Учені вважають, що тут відбувається розтягання земної кори — імовірно, через мільйони років на місці Байкалу буде море.

Багатий і різноманітний тваринний світ Байкалу. У жодному озері світу не знайти такої кількості видів, яка живе тут, причому понад 70 % із них більше ніде на земній кулі не зустрічаються. Майже третина видів — релікти, організми, що збереглися з давніх геологічних епох. Але багатством Байкалу є його вода, що містить дуже мало розчинених речовин.

Відокремлені ділянки моря утворюють лиманні озера. Таких озер багато на узбережжі Чорного моря.

У результаті діяльності давнього зледеніння утворилися улоговини льодовиково-тектонічних озер, десятки тисяч таких озер розташовані на Скандинавському півострові й на північному заході Росії. Найбільші з них — Ладозьке й Онезьке.

У гірських районах під час обвалу камені перегороджують річкові долини, унаслідок чого може виникнути загатне озеро, наприклад Сарезьке озеро на Памірі.

В областях великого поширення вапняків існує скупчення карстових озер. Особливо щодо цього виділяються Центральні Апенніни, захід Балканського півострова, гори Тавр, Шанське нагір’я в Індокитаї.

На материку існують великі запаси підземних вод, що забезпечують водою річки й озера, використовуються населенням. Зазвичай вони залягають у потужних товщах осадових відкладень. У пустелях підземні води нерідко є єдиним джерелом водопостачання. Запаси підземних вод досить великі, але відновлюються дуже повільно, і це необхідно враховувати при їхній витраті. Важливою проблемою є охорона підземних вод від забруднень.

3.   Льодовики й багаторічна мерзлота

Розповідь учителя

Значні площі Євразії — близько 230 тис. км2 — займають покривні й гірські льодовики. Найбільші покривні льодовики розміщені на островах Північного Льодовитого океану (на Шпіцбергені їх площа становить 35,1 тис. км2, на Новій Землі — 22,6 тис. км2). Найбільшу площу мають гірські льодовики в Гімалаях — 33,05 тис. км2 і Каракорумі — 16,3 тис. км2.

У Євразії більшою мірою, ніж де-небудь у світі, поширена багаторічна мерзлота, яка займає територію в 11 млн км2. Вона охоплює майже третину території Азії, переважно в Сибіру. Тут гірські породи протягом багатьох років мають від’ємну температуру й містять підземний лід. Потужність цього шару в окремих місцях становить кілька сотень метрів, а зміст води (льоду) іноді доходить до 90 %. У цих районах ускладнене будівництво. Будівлі необхідно зводити на бетонних стовпах — так, щоб повітря могло вільно циркулювати між спорудою та ґрунтом. Інакше земля почне відтавати, осідати й будинок становитиме небезпеку.

У районах поширення мерзлоти існує багато боліт й озер. Це пов’язано з тим, що вода не може просочитися через гірські породи й застоюється на поверхні.

Завдання

У Казахстані розташоване унікальне озеро — Балхаш. В одній половині озера міститься прісна вода, у другій — солона. Знайдіть це озеро на карті й спробуйте пояснити такий дивний факт.

Додатковий матеріал

Річки Євразії

Назва

Довжина (км)

Площа басейну (тис. км²)

Янцзи

5800

1808,5

Хуанхе

4845

771

Меконг

Близько 4500

810

Амур (з Аргунню)

4444

1855

Лена

4400

2490

Об

3650 км (від витоку Іртиша 5410)

2990

Волга

3530

1360

Єнісей

3487 км (від витоків Малого Єнісею 4102)

2580

Салуїн

3200

325

Інд

3180

980

Озера Євразії

Назва

Місце розташування

Площа (тис. км²)

Найбільша глибина (м)

Каспійське море

У Росії, Азербайджані, Казахстані, Туркменії, Ірані

376 (при рівні 28 м)

1025

Аральське море

В Узбекистані (Каракалпакія) і Казахстані

До 1990 р. площа склала 36,5 тис. км² (у тому числі так зване Велике море — 33,5 тис. км2)

54,5

Байкал

На півдні Східного Сибіру

31,5

1 620

Балхаш

У Казахстані, у Балхаш-Алакольській улоговині

17—22

26

Ладозьке

На північному заході Європейської частини   Росії

17,7, з островами 18,1

230

Онезьке

На північному заході Європейської частини   Росії

9,7

127

Іссик-Куль

На Тянь-Шані, у Киргизії

6,2

668

Урмія

На північному заході Ірану

5,8

15

Венерн

На півдні Швеції

5,5

100

Сайма

Система озер на південному сході Фінляндії

4,4

58

Цікаві факти

Омивання в річці Ганг — це священний ритуал індуїзму. Достатньо занурити руку в його священні води й людина очиститься від усього гріховного: «Як вогонь пожирає дрова, так Ганг пожирає гріхи». Тому по всій довжині легендарна річка є місцем паломництва індусів.

Одна із причин обожнювання Гангу — його величезне значення в житті людей. Річка перетинає найбільш населені області Індії й Бангладеш, годує й напуває сотні мільйонів людей. Води Гангу використовуються для іригації, родючі ґрунти оживають від його вод і дають два-три врожаї на рік, а для країни з мільярдним населенням забезпечення продуктами харчування є головним питанням. Але не тільки на родючі землі багата долина Гангу — тут розміщені великі родовища корисних копалин: заліза, вугілля, марганцю, свинцю.

Ганг відомий своїм особливим норовом, що проявляється під час мусонних дощів. Протягом доби вода може піднятися на кілька метрів і перетворити все навколо на бурхливе море. У першу чергу від повеней страждає лівобережжя Гангу, де вони обтяжуються частими змінами річкових русел. Щоб стримати люті розливи вод, по берегах Гангу будуються дамби й зрошувальні канали. Особливо розвинена мережа іригаційних споруд у штаті Уттар-Прадеш, що за обсягом сільськогосподарського виробництва конкурує з іншою житницею країни — Пенджабом.

Дніпро, він же античний Борисфен і давньослов’янський Славутич, належить до тих річок, які стали основою для формування європейської цивілізації. Понад тисячу років тому на широких дніпровських просторах виникла Київська Русь. Висока культура, природні багатства й працьовиті люди забезпечували славу цієї великої держави Середньовіччя.

Могутність Київської Русі багато в чому визначалася одним із найважливіших торговельних шляхів того часу, що дістав назву «із варягів у греки». Саме за допомогою нього підтримували торговельні й культурні зв’язки Скандинавія, Київська Русь і Візантія. Шлях проходив від Балтійського моря по Неві й Ладозькому озеру, через Західну Двіну, потім по Дніпру до Чорного моря й уздовж західного берега Чорного моря до столиці Візантійської імперії — міста Константинополя.

Сьогодні Дніпро забезпечує населення й господарство України водою. У річці водяться цінні види риб, її водний потік виробляє електроенергію.

На своєму тривалому шляху вона перетинає різні природні ландшафти. Верхній Дніпро тече серед лісів, знаходячи шлях на горбкуватій місцевості. Нижче від міста Смоленськ (Росія) він стає більш широким. Звідси річка протікає мальовничою долиною із крутими схилами й незабаром минає місто Могильов (Білорусь).

Звиваючись широкою стрічкою серед просторої рівнини, Дніпро біжить у південному напрямку, поступово нарощуючи силу й нарешті виходить на територію України. Тут майже по всій довжині долина річки широка з потужними терасами — давніми руслами річки.

Прийнявши ліворуч води Десни, Дніпро несе їх через столицю України — Київ. Потім річка минає Канів, Черкаси, Дніпродзержинськ і входить на територію степів.

Хуанхе має найбільш примхливий характер серед великих річок. Жодна річка у світі не змінювала своє русло настільки часто і з такими катастрофічними наслідками. Відповідно до літописів, за останні 2500 років Хуанхе понад 1500 разів виходила з берегів, 26 разів змінювала своє русло, причому 7 разів це були суттєві переміщення.

Каспійське море — найбільше безстічне озеро на Землі. Морем його назвали за величезні розміри, солонувату воду й подібний до морського режим. Саме режим Каспію дотепер зберігає багато таємниць. Найбільш характерна риса водойми — зміна її рівня. У 1930—1970 рр. відбувався відступ моря, що привело до обміління прибережних акваторій і зміни берегової лінії. При цьому мілководний простір гирла Волги став заростати, що погіршило можливості проходу риб на нерест. Різко скоротилися обсяги вилову риби, у тому числі осетра й стерляді.

Прогнозувалося подальше зниження рівня моря. У зв’язку із цим стали розробляти різні проекти зі зменшення можливих негативних наслідків. Були запропоновані проекти перекидання в басейн Волги частини стоку північних річок, відділення мілководних акваторій за допомогою дамб і перекриття протоки, що поєднує Каспій із затокою Кара-Богаз-Гол. На щастя, почалося здійснення тільки одного із планів — зведення глухої дамби для перекриття протоки в затоку Кара-Богаз-Гол. Будівництво завершили в 1980 р., але до цього часу, всупереч прогнозам, рівень моря став підвищуватися. Це породило багато чуток. У пресі з’явилися публікації, у яких ішлося про катастрофічні повені. Учені заспокоювали, припускаючи, що цей процес зупиниться. І дійсно, від літа 1995 р. Каспій став поступово відступати. Але від грудня 2002 р. рівень води знову почав зростати із середньою швидкістю 14 см на рік.

Підняття рівня Каспію виявилося несподіваним, а також призвело до ще більш негативних наслідків, ніж його зниження. Адже багато прибережних районів були освоєні людьми. Найбільш активне наступання було в північній мілководній частині Каспію, особливо в дельтах річок Волга, Терек, Сулак, де зосереджені важливі сільськогосподарські угіддя, рибопромислові райони й великі промислові центри. Постраждали міста Дербент, Каспійськ, Махачкала, Каспійський (Лагань) і десятки інших більш дрібних населених пунктів. Було затоплено багато полів, зруйновано дороги й лінії електропередач, завдано збитку рослинному й тваринному світу морського узбережжя й прибережної зони дельти Волги. Підвищилася ймовірність забруднення поверхневих і ґрунтових вод, погіршилися умови питного водопостачання.

Очікується, що в найближчі 10—12 років рівень Каспійського моря буде коливатися в межах абсолютних оцінок –27,08 — (–27,58) м (море розміщене нижче від рівня Світового океану). Очікується, що 2016 р. він може понизитися в середньому на 50 см. Але сьогодні ніхто не може відповісти, чи справдиться черговий прогноз.

Більшість учених висловлюють думку, що рівень Каспійського моря залежить від річок, що його живлять, атмосферних опадів і випаровуваності, стан і режим яких зазнають змін в умовах мінливого клімату.

VI.   Закріплення вивченого матеріалу

Практична робота

Учні виконують завдання 5, 6 практичної роботи 15 «Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії».

Завдання

Вставте пропущені слова та закінчіть речення.

1.   Внутрішні води розподіляються територією материка… (нерівномірно).

2.   Річкова мережа найбільш густа на окраїнах материка, за винятком… (Південно-Західної Азії).

3.   Найбільші річки материка розміщені в Азії. Більшість із них несуть свої води в … (Тихий) океан.

4.   Найбільше озеро розташоване в північних районах, багато з них мають… (льодовиково-тектонічне) походження.

5.   Значні площі Євразії зайняті покривними й гірськими… (льодовиками).

6.   Більшою мірою, ніж будь-де у світі, на материку поширена багаторічна… (мерзлота).

VII. Підсумки уроку

Висновки

•     Внутрішні води розподіляються територією материка нерівномірно. Найгустішою є річкова мережа на окраїнах материка, особливо в південній і північній Азії (виняток — Південно-Західна Азія).

•     Найбільшими річками материка є Янцзи (найбільша в Євразії), Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Меконг, Ганг, Інд, Волга, Дунай. Майже всі вони, крім Волги та Дунаю, розташовані в Азії, більшість із них несуть свої води до Тихого й Північного Льодовитого океанів.

•     До басейну Атлантичного океану належать Дунай, Рейн, Дніпро, Дон. Вони мають мішане живлення, хоча основна частина води надходить під час весняного сніготанення.

•     На материку розміщена найбільша у світі область внутрішнього стоку. Її найбільші річки — Волга, Сирдар’я й Амудар’я.

•     Найбільше озер розташовано в північних районах, багато з них мають льодовиково-тектонічне походження. Найбільшими є Ладозьке й Онезьке.

•     Озера, що виділяються своїми розмірами й глибинами, перебувають у внутрішніх областях (Каспійське й Аральське моря, озеро Байкал). Каспійське й Аральське моря являють собою залишки морських басейнів.

VIII.   Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника:

2.   Дайте усну відповідь на запитання. Багаторічні дослідження свідчать, що рівень Каспійського моря змінюється. Як ви вважаєте, якими причинами це обумовлено?

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Води суходолу Євразії", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід