Водяна пара і вологість повітря.
УРОК № 38
Тема. Водяна пара і вологість повітря.
Мета: формувати знання учнів про водяну пару в атмосфері, про
відносну й абсолютну вологість повітря, дати уявлення
про причини утворення хмар і їхні типи, розвивати вміння
визначати показники вологості повітря і хмарності, фор -мувати вміння користуватися гігрометром; розвивати
спостережливість, уміння створювати образ об’єкта; ви-ховувати естетичне сприйняття навколишнього світу.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, схема «Хмари», ілюстрації і рисунки
із зображенням хмар.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Міні-конкурс.
Учитель запрошує до дошки по три представники від кожного ряду
(команди).
Перший конкурс.
Намалюйте на дошці схему утворення денного бризу. (На це від-водиться 3 хв, працює по одному представнику від кожної з команд.)
Другий конкурс.
Учитель називає різновид вітру, а один з учнів повинен указати
його швидкість. (Якщо відповідь буде неправильною, то команда
може підказати, але при цьому нараховується вдвічі менше балів.)
Третій конкурс.
Зобразіть за допомогою міміки і жестів дві «професії» вітру: одну
використовує людина (наприклад для надання руху вітрильнику),
інша стосується дії вітру в природі (наприклад перемішування водя -них мас в океані).
Перемагає той учень, який зробить це найбільш зрозуміло для
своєї команди. Угадати «професію» необхідно з двох спроб.
Бесіда.
1) Як потрапляє водяна пара до атмосфери?
2) У якому шарі атмосфери міститься майже вся водяна пара?
3) Коли ви спостерігали туман?
4) Що ви знаєте про утворення тумана?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Хмарне небо дивне й неповторне. Воно міняється кожної миті, на-чебто якийсь талановитий художник невтомно малює картини на не -босхилі. Його добутки ніколи не повторюються. Одні вбачають у них
міста з повітряними замками і фортецями, інші — веселих конячок,
треті — численні полки ворожої армії. Особливо вражають «полот -нини» хмарного неба із заходом Сонця. Хто ж є «автором» цих непо -вторних картин, які «фарби» він використовує для їх створення, що
зумовлює їх появу? На ці та деякі інші запитання ми сьогодні і спро-буємо відповісти.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Дивні перевтілення води.
Розповідь учителя.
Вода постійно демонструє нам чудеса, вона може позмагатися
в майстерності перевтілення з видатними фокусниками і казковими
чарівниками. Ми так звикли до її перетворень, що навіть і не задуму -ємося, як і чому вони відбуваються? От крапельки падають на землю,
укривають її шаром води, з’явилися калюжі, побігли струмки і на -повнилися річки, але досить виглянути Сонцю — і калюжі якимсь
чином зникли, земля висохла, а струмків як і не було! А якщо після
дощу вночі вдарить мороз, то відбудуться інші чарівні перетворен -ня: калюжі стануть тендітними крижаними люстерками, а струмки
замруть в очікуванні слова «відімри». Його може вимовити тільки
полуденне Сонце або теплий вітер, який примчав із далеких жарких
країн, щоб розтопити крижане царство. Не менше чудес можна спо -стерігати літнього ранку. Прокинувшись до сходу Сонця, ми можемо
раптом побачити крапельки води на стеблинках трави і листях рос -лин. Але дощу не було, як же з’явилися ці «сльозинки»?
Зараз ви дізнаєтеся, як і чому відбуваються такі чудеса.
Вода може перебувати в газоподібному стані у вигляді водяної
пари, яка завжди присутня в атмосфері. Ми її не бачимо, тому що
вона прозора. Надходження пари до атмосфери зумовлюється випа -ровуванням води з поверхні водойм, ґрунту, рослин. Ви можете спо -стерігати цей процес у ході досліду. Наллємо у два блюдця по одній
чайній ложці води. Одне блюдце поставимо на освітлене Сонцем міс -це, інше — у тіні. Через якийсь час вода зникне спочатку з першого,
потім із другого блюдця. Вода не зникла, вона випарувалася, тобто
перейшла в газоподібний стан — невидиму пару, і перебуває десь по -руч із вами.
Інтенсивність випаровування зростає при підвищенні температу -ри повітря і дії вітру. Переконатися в тому, що водяна пара завжди
присутня у повітрі, не складно. Треба створити умови для того, щоб
вода, не видима в газоподібному стані, перейшла в рідкий — види -мий оком стан. Покладіть до морозильної камери металевий пред-мет, наприклад ложку, вийміть її через 5—10 хв і ви побачите, що
незабаром на ній з’являться ледь помітні крапельки води. Це водяна
пара, стикаючись із холодною поверхнею ложки, перетворилася на
рідину — воду, тобто конденсувалася. Конденсація — процес пере-ходу речовини з газоподібного стану в рідкий. Основною умовою кон -денсації водяної пари є зниження температури. Саме конденсацією
пояснюється процес утворення хмар, туманів, роси.
2. Абсолютна і відносна вологість. Поняття про абсолютну і віднос-ну вологість. Повітря, насичене і не насичене водяною парою.
Вологе і сухе повітря.
Розповідь учителя.
Найбільш комфортною для самопочуття людини є відносна во-логість від 40 до 75 %. Повітря з відносною вологістю нижче 50 %
називають сухим, при такій вологості збільшується випаровування
води не тільки з поверхні водойм і суходолу, але і з рослин, наприклад
овочі швидко втрачають вологу і зморщуються. У тропічних пустелях
відносна вологість зазвичай не перевищує 30 %, а в екваторіальних
районах вона досягає 90 %, таке повітря називають вологим. У на-ших, помірних широтах, показники відносної вологості можуть зна-чно коливатися залежно від погодних умов.
Відносну вимірюють за допомогою спеціальних гігрометрів. Є во-лосяні і плівкові гігрометри. Дія волосяного гігрометра заснована
на властивості людського волоса поглинати вологу з навколишнього
середовища (гігроскопічності). Залежно від кількості водяної пари
в повітрі довжина волоса змінюється (збільшується чи скорочується).
Нескладний механізм фіксує ці зміни і показує величину відносної
вологості у відсотках.
Скільки води можна налити в літрову банку? Звичайно ж, один
літр, зайва вода просто проллється через край. Так і в 1 м
3
повітря
з температурою +20 °С не може міститься більше як 17 г водяної
пари. А якщо температура повітря понизиться? Тоді надлишок во -дяної пари конденсується, утворяться крапельки води або крижані
кристали. У результаті цього ми можемо спостерігати біля земної по -верхні «молочну» завісу — туман, а на значній висоті — хмари. Ту -мани утворюються в ясну літню ніч і рано-вранці, коли знижується
температура приземного шару повітря. А як формуються хмари?
Географічний тренінг.
Уявіть, що на кухні закипає чайник. Чи правильно буде назвати
видиме скупчення дрібних крапельок води над чайником парою? По -ясніть свою відповідь.
3. Поняття про хмари, їхні різновиди та умови утворення. Водяні
«поверхи» в тропосфері.
Розповідь учителя.
Шаруваті хмари розташовуються на «нижньому поверсі» тропо-сфери, на висоті від 200 м до 2 км. Вони складаються з крапельок
води і являють собою сірий, однорідний хмарний шар, що нагадує
туман. Шаруваті хмари щільною завісою вкривають небо, іноді «хо -ваючи» верхні поверхи висотних будинків. Зазвичай вони приносять
дрібний дощ або сніг, причому дощ може йти протягом декількох
годин.
Купчасті хмари утворюються «поверхом вище», на висоті 2—5 км,
іноді вершини купчастих хмар досягають висоти 8—10 км. Вони мо -жуть складатися як із крапель води, так і з кристаликів льоду. У по-мірних широтах купчасті хмари є більш характерними для теплої
пори року, тому що виникають над тими ділянками земної поверх -ні, які добре прогріваються. Ці яскраво-білі хмари дуже мальовни -чі, вони схожі на величезні вежі, куполи, гори, казкові замки тощо.
Якщо ви будете довго дивитися на них, то помітите, що форма цих
хмар постійно змінюється. Це пов’язано з безперервністю процесу
їхнього утворення. Коли конденсація відбувається інтенсивно, кра -пельки води стають більшими, купчаста хмара начебто «супиться».
Такі хмари приносять грози і зливи.
Перисті хмари утворюються на висоті понад 12 км. Вони мають
ніжно-білий колір і складаються з кристаликів льоду. За зовнішнім
268
виглядом ці хмари дійсно трохи нагадують пера і пух або тонкі нитки,
ніби переплутані пустотливим кошеням. Перисті хмари просвічують-ся і не дають тіні, тому їх можна спостерігати й у сонячний день. Вони
не приносять опадів, але деякі з їхніх різновидів можуть передбачати
зміну погоди.
Зараз ми створимо маленьку модель хмари і дощу, що випадає
з нього. Для цього приблизно наполовину заповнимо літрову банку
гарячою водою (потрібно бути дуже обережним) і накриємо холодною
кришкою. Через деякий час ми побачимо рясні дрібні крапельки води
на зовнішньому боці кришки — це рукотворна «хмара», пізніше утво-ряться великі краплі води, деякі з них попадають назад у воду — це
«пішов дощ».
4. Поняття про хмарність, спостереження за хмарністю.
Розповідь учителя.
Хмарність вимірюється в балах за десятибальною системою і по-казує ступінь покриття хмарами видимої частини неба.
Географічний тренінг.
Чи подобається вам рядок із дитячої пісні: «Хмари — білогриві ко-нячки». Запропонуйте свої порівняння й епітети для характеристики
різних видів хмар.
Повідомлення учня.
Виявляється, хмари є не тільки в тропосфері, але і в стратосфері,
і навіть у верхніх шарах атмосфери. Ці незвичайні хмари мають не
менш незвичайні й красиві назви: перламутрові і сріблясті. Перла -мутрові хмари утворюються на висоті 20—30 км. Їх можна спостері -гати короткий час на світанку або після заходу Сонця і тільки у висо-ких широтах. Сріблясті хмари розташовуються на кілька «поверхів»
вище. Вони утворюються на висоті від 75 до 90 км і мають вигляд то
смуг, то мряки, то вихорів. За розмірами ці хмари можуть досягати
сотень кілометрів. Людина так і не з’ясувала природу їх утворення.
Деякі фахівці вважають, що сріблясті хмари складаються із часток
вулканічного пилу, а вода в них має неземне походження — потрап-ляє до атмосфери з невеликими небесними тілами, що складаються
з льоду.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Завдання.
Заповніть таблицю «Види хмар».
Назва Висота утворення Процес утворення Про яку погоду свідчать
Перисті
Шаруваті
Купчасті
Географічний тренінг.
1) Водіям іноді доводиться спостерігати таке явище: у місті ту-ману немає, а за містом суцільний туман — видимість погана.
Чим можна пояснити це явище?
2) Розрахуйте максимальну кількість води, що може містити по -вітря у вашій класній кімнаті за температури +20 °С. Для роз-рахунку виміряйте ширину, довжину і висоту класу.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Учитель узагальнює відповіді учнів.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати відповідний параграф підручника.
2*) Учені довели, що при конденсації виділяється велика кіль-кість енергії. Так, одна велика купчасто-дощова хмара за годи -ну може виділити більше тепла, ніж атомний вибух середньої
потужності. Поясніть природу цього явища. Складіть логічний
ланцюжок ходу своїх міркувань. (З р а з о к: водяна пара, що
утвориться в результаті випаровування, — сонячна енергія,
необхідна для випаровування, — конденсація — утворення
крапельок води — виділення енергії.)
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Водяна пара і вологість повітря.", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
- Уроки
- 25.01.2014
- 1550