Мікроскоп. Телескоп




 
УРОК 29
Тема: Мікроскоп. Телескоп
Методичні рекомендації й матеріали
Оптичні прилади, які озброюють око
Загальні зауваження
Якби людина користувалася безпосередньо тільки своїми очима, 
то коло предметів, доступних розгляданню, було б дуже обмеженим: 
всі малі й віддалені предмети, для яких кут зору менший за граничний, 
залишалися б недоступними для спостереження. Але людина зуміла 
побудувати оптичні прилади, які призначені для збільшення кута зору 
й, отже, для розширення кола предметів, доступних зору й вивченню.
Приступаючи до вивчення оптичних приладів, що служать для роз-ширення можливостей ока, рекомендується розбити їх на дві групи: 
прилади для розглядання дрібних предметів (лупа, мікроскоп) і  від-далених тіл (бінокль, телескоп).
Із самого початку повинен бути ретельно роз’яснений принцип дії 
лупи і як самостійного приладу, і як складової частини ряду оптичних 
приладів.  При  вивченні  лупи  треба  виходити  із  властивостей  ока. 
Варто нагадати учням, що величина зображення на сітківці залежить 
від кута зору, а отже, від відстані предмета до ока. Існує гранична 
точка наближення (менша, ніж відстань найкращого зору), за якою 
око вже не в змозі більше акомодуватися. Тому застосовують лупу, що 
збільшує кут зору й переносить зображення на сітківку. Комбінація 
«лупа — очі» є однією оптичною системою.
Розглядаючи збільшувальну дію лупи, показують демонстрацій-ний дослід: лінза великого діаметра ставиться на демонстраційний стіл 
і повертається до класу, а за нею, на відстані, меншій за фокусну, міс-титься палаюча свіча й проводиться геометрична побудова зображення.
Бажано роз’яснити, як має бути акомодоване око при роботі з лу-пою: на ближню точку, відстань найкращого зору або нескінченність. 
У першому випадку очі дуже напружені і швидко стомлюються; у дру -гому — око перебуває в нормальному для нього стані й не робить зу-силь на акомодацію, але, оскільки відстань найкращого зору для різ-них людей різного віку неоднакова, в оптотехниці прийнято вважати 
око акомодованим на нескінченність і предмет розміщують у фокаль-ній площині лупи. При цьому очні м’язи також не напружуються.
На виході з лупи утворюються паралельні пучки світла, які зби-раються на сітківці ока (підкреслюється, що тут зображення завжди 
дійсне).  Отже,  дія  лупи  не  залежить  від  відстані  ока  до  неї.  При  її 
віддаленні збільшення не змінюється, зменшується лише поле зору. 
Для  перевірки  цього  факту  рекомендується  роздати  учням  лупи 
й запропонувати розглянути через них розкриту книгу, що лежить 
на столі при різних відстанях ока до лупи. 
Нарешті демонструються різні лупи й вказуються галузі їхнього 
застосування.
Оптичні прилади
Для одержання великих збільшень конструюють складні лу пи — 
мікроскопи. Демонструється шкільний мікроскоп, розглядається його 
устрій і оптична система — об’єктив і окуляр, і їх спільна з оком дія. 
При  побудові  зображення  в  мікроскопі  варто  користуватися 
світ  ловими  пучками  й  не  обривати  їх  у  місці  одержання  дійсного 
зображення (рис. ) Для визначення ходу їх в окулярі можна викори-стовувати допоміжні тонкі лінії. Хід світлових пучків простежується 
до сітківки ока. Вказуються кути зору, під якими видний предмет 
в об’єктиві й окулярі. Якщо дійсне зображення потрапляє на перед-ню  фокальну  площину  окуляра,  то  побудувати  уявне  зображення 
неможливо — світлові пучки між окуляром і оком будуть паралельні, 
а уявне зображення — у нескінченності.
З  різних  типів  телескопів  (рефракторів  і  рефлекторів)  розгля-дається один з них — труба Кеплера. 
Методичні  вимоги  до  побудови  зображення  в  оптичній  системі 
телескопа такі ж, як і у випадку мікроскопа (не обривати світлових 
пучків у дійсного зображення, вивчати оптичну систему телескопа 
разом з оком тощо).
Корисно провести порівняння устрою й принципу дії телескопа 
й   мікроскопа.  У  мікроскопі  об’єктив  короткофокусний,  а  в  теле-скопі   —  довгофокусний.  У  першому  предмет  можна  переміщати 
щодо об’єктива, у другому — це неможливо. У мікроскопі об’єктив 
дає збільшене зображення предмета, а в телескопі — зменшене, але 
в окулярі воно розглядається під більшим кутом, ніж предмет, роз-глянутий тільки через об’єктив.
Варто  розрізняти  два  випадки  використання  телескопа  —  роз-глядання протяжних предметів і світних точок (наприклад, зірок). 
Для  останнього  випадку  не  потрібно  говорити  про  збільшення  або 
зменшення, що дає об’єктив.
193
Завдання на повторення.
13.1. На  збиральну  лінзу  уздовж  її  головної  оптичної  осі  падає 
паралельний  пучок  світла.  Як  треба  розташувати  іншу 
збиральну лінзу стосовно першої, щоб після проходження 
світла  через  другу  лінзу  пучок  залишився  паралельним ?
13.2. Побудуйте зображення світної точки (див. рисунок) у зби -ральній лінзі ( а) і розсіювальній лінзі  ( б).
   
  а  б
13.3. Побудуйте зображення предмета АВ, одержаного за допо-могою лінзи у випадку а і  б.
   
  а  б
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Мікроскоп. Телескоп", із категорії "Фізика", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід