Урок № 17

Апаратне і програмне забезпечення комп’ютерних мереж

Мета уроку: розглянути апаратне забезпечення комп’ютерних мереж та його види, ознайомити з програмним забезпеченням комп’ютерних мереж: мережні ОС та мережні додатки, сформувати поняття робочої групи, домену, користувача й сеансу користувача, входу в локальну мережу.

Очікувані результати: учні повинні знати обладнання, необхідне для організації локальної мережі та підключення до неї комп’ютерів; поняття робочої групи, домену, користувача й сеансу користувача; протоколи, що застосовуються в локальних мережах; учні повинні вміти обирати необхідні апаратні та програмні засоби для організації зв’язку між комп’ютерами.

Обладнання: ПК, підручники.

Тип уроку: засвоєння нових знань. 

1. Організаційний етап

1.1. Привітання вчителя й учнів, організація уваги.

1.2. Перевірка наявності робочих зошитів, підручників тощо. Повідомлення теми, мети уроку.

2. Перевірка домашнього завдання

Учні усно відповідають на запитання підручника.

Учитель виставляє оцінки за домашнє завдання.

3. Актуалізація опорних знань 

Учні виконують тестове завдання № 15 [6] або вчитель проводить гру «Лови помилку».

Гра «Лови помилку».

Учні записують в зошитах слово, яке серед названих вчителем слів є зайвим. Наприкінці виконання вправи учні обмінюються зошитами, перевіряють одне одного.

1. Глобальна, регіональна, функціональна.

2. Серверне, магістральне, кільцеве.

3. Сервер, клієнт, зірка.

4. Мотивація навчальної діяльності

Опитування (відповіді — у файлі O_17.doc).

Запитання для опитування

1. Яку мережу ми з вами створили минулого уроку? 

2. Які пристрої необхідні для того, щоб з’єднати комп’ютери між собою? 

3. Які програми треба встановити, щоб виконати певні дії в мережі? 

Лекція вчителя

План 

1. Канали зв’язку. Класифікація каналів зв’язку. 

2. Модем. Мережна карта.

3. Склад мережного ПЗ.

Канали зв’язку — обладнання, за допомогою якого комп’ютери об’єднуються в мережу (телефонні лінії, радіозв’язок, коаксіальний кабель тощо).

Класифікація каналів зв’язку:

— за типом інформації, яка передається по каналах,— аналогові та цифрові;

— за типом з’єднання — виділені та комутовані;

— за фізичною будовою каналу — електричні, дротові, оптичні, бездротові.

Канали зв’язку характеризуються пропускною здатністю — кількістю інформації, яку можна передати в одиницю часу (біт/с). Який сигнал передається каналами передавання даних? (Залежно від типу каналів — змінний струмінь, радіосигнал тощо.) Який сигнал розуміє комп’ютер? (Електричний.) Уявімо собі, що до нашої мережі тепер захотіли приєднатися друзі, які живуть в іншому районі міста. А якщо їх багато? Які ще пристрої можуть нам знадобитися? Отже, наступною складовою мережі є активне мережне обладнання — мости, маршрутизатори, комутатори, концентратори тощо. Їх використання дає змогу:

— збільшити кількість комп’ютерів та інших пристроїв, об’єднаних у мережу;

— сегментувати трафік або повний інформаційний потік у мережі;

— з’єднати віддалені дільниці локальної мережі.

Модем — стандартний пристрій, який перетворює цифровий (дискретний) сигнал комп’ютера в аналоговий (безперервний) сигнал для передавання телефонною мережею, та навпаки. 

Мережна карта — інтерфейсна плата, яка вставляється в материнську і використовується для передавання та отримання мережних сигналів. 

Склад мережного ПЗ

1. Мережні складові ОС.

2. Службові програми.

3. Мережні додатки.

4. Драйвери пристроїв мережі.

Для отримання послуг у мережі використовують програми, які зазвичай складаються з двох частин:

1) клієнтська (надає можливість створити запит);

2) серверна (обробляє запит клієнтської частини).

Цю технологію побудови програмного забезпечення називають клієнт-серверною технологією. Група осіб однорангової локальної мережі, які об’єдналися для виконання певного комплексу завдань, називається робочою групою, а окремо взятий ПК — робочою станцією. 

Сеанс користувача — усі дії, які виконує користувач мережі з обраним ім’ям та паролем під час реєстрування в мережі. Адміністратор ПК — користувач, що має право вносити зміни до системи, включаючи установку програм і доступ до всіх файлів ПК, а також може створювати, змінювати й видаляти облікові записи інших користувачів.

Адміністратор локальної мережі — користувач, відповідальний за планування, налаштування й керування щоденною роботою мережі. Адміністратора мережі називають також системним адміністратором.

5.2. Самостійна робота за підручником.

Учні самостійно читають відповідний матеріал у підручнику і дають відповіді на подані нижче запитання (відповіді — у файлі Rp_17.doc ). У ході опитування учні повинні обміркувати поняття робочої групи, робочої станції, домену, мережного адміністратора, доступу до ресурсів, сеансу користувача та його права.

1. До якого типу належить мережа класу? 

2. Як можна назвати учнів під час практичної роботи в класі? 

3. Що таке домен? 

4. Хто такий мережний адміністратор? Чи є адміністратор 

у класі? 

5. Що мається на увазі під поняттям «сеанс користувача» як користувача мережі в нашому випадку? Які він має права? 

6. Яка папка в комп’ютері дозволяє розпочати роботу в ме¬режі? 

6. Узагальнення та систематизація набутих знань

Практичне завдання (файл Pr_17.doc).

1. Увімкніть комп’ютер.

2. Зверніть увагу на те, під ім’ям якого користувача ви входите в систему (адміністратор, гість або учень).

3. Переконайтеся в тому, що ваш комп’ютер підключено до ме¬режі (Контекстне меню папки  Мережне оточення Вла¬стивості).

4. Викличте контекстне меню ярлика Мережні підключення  Стан. Перегляньте вміст цього вікна. Які дії пропо¬ну¬ються?

7. Контроль і самоперевірка знань

Усна вправа.

Учні разом з учителем на основі матеріалів двох уроків складають на дошці характеристику створеної мережі. 

8. Підбиття підсумків уроку 

Оцінювання практичних завдань. Виставлення оцінок. 

9. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Підручник

Робочий зошит 

Додаткове завдання