радіоактивні та стабільні ізотопи. Радіоактивне випромінювання.
Урок 43
Тема. радіоактивні та стабільні ізотопи. Радіоактивне випромінювання.
мета: розглянути склад ядер атомів; сформувати поняття:
нуклід, ізотопи; поглибити уявлення про хімічний еле ‑
мент; ознайомити учнів з природою радіоактивного
випромінювання, його шкідливим впливом на здоров’я
людини; сформувати вміння визначати кількість про ‑
тонів і нейтронів в ядрах атомів хімічних елементів.
обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва (короткоперіодний варіант), таблиця
«Радіоактивність».
Базові поняття
та терміни:
протон, нейтрон, електрон, ядро, атом, нуклон,
нуклід, ізотоп, атомна маса, радіоактивність.
Тип уроку: комбінований.
методи навчання:
пояснювально ‑ілюстративні — бесіда, розповідь;
практичні — розв’язування вправ; репродуктивні;
частково‑пошукові.
структура уроку
I. Організаційний етап ................................. 1 хв.
II. Перевірка домашнього завдання ....................... 7 хв.
III. Актуалізація опорних знань ........................... 3 хв.
IV. Вивчення нового матеріалу ............................25 хв.
1. Нукліди й ізотопи.
2. Обчислення складу атомів.
3. Суміші нуклідів у природі.
4. Стабільність нуклідів.
5. Радіоактивне випромінювання.
V. Узагальнення та систематизація знань .................. 6 хв.
VI. Домашнє завдання ................................... 1 хв.
VII. Підбиття підсумків уроку ............................. 2 хв.
хід уроку
I. о рганізаційний етап
Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на робочий
настрій.
II. Перевірка домашнього завдання
1. Перевірка та обговорення виконання письмових завдань f
(усно або на дошці).
2. Бесіда.
1. Охарактеризуйте будову атома.
2. Ким і коли була запропонована ядерна модель будови атома?
3. Які частинки входять до складу: а) атома; б) атомного ядра? Який
вони мають заряд?
4. Які характеристики атома вам знайомі?
5. У чому полягає фізична сутність порядкового номера?
6. Дайте визначення понять «атом» і «хімічний елемент».
7. Наведіть сучасне формулювання Періодичного закону. Чим воно
відрізняється від того, що ви вчили раніше?
3. Декілька учнів відповідають на тестові запитання. f
Тестування
1) Порядковий номер хімічного елемента дорівнює:
а) заряду ядра атома;
б) кількості електронів;
в) відносній атомній масі.
2) Відповідно до моделі Резерфорда, атом складається:
а) з негативно зарядженого ядра й позитивно заряджених електронів,
що обертаються навколо нього;
б) позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів,
що обертаються навколо нього;
в) позитивно зарядженого ядра й позитивно заряджених електронів,
що обертаються навколо нього.
3) Елемент з порядковим номером 20 має:
а) ядро із зарядом +20 і 20 електронів;
б) ядро із зарядом +10 і 10 електронів;
в) ядро із зарядом +40 і 40 електронів.
4) Елемент із загальним числом електронів 12 утворює оксид сполуки:
а) RO2
; б) RO23
; в) RO.
5) Вкажіть загальну формулу сульфату, утвореного хімічним елемен-том із загальним числом електронів 19:
а) RSO
24; б) RSO
4
; в) RSO
().
ІII. актуалізація опорних знань
Бесіда f
• Які експерименти дозволили визначити будову атома?
• Що вам відомо про радіоактивне випромінювання та його природу?
• Чому шкідливі радіоактивні промені використовують для проведен-ня рентгенологічних досліджень при встановленні медичних діагнозів?
• У чому полягає відмінність Йоду-131, що розсипався в Чорнобиль-ській зоні після аварії на ЧАЕС в 1986 році, від Йоду, що міститься в ап-течній йодній настойці?
• Чому атомна маса при переході від елемента з порядковим номером
18 до елемента з порядковим номером 19 не зростає, а зменшується?
Учитель повідомляє тему уроку і просить учнів сформулювати питан -ня, які їх цікавлять відносно теми уроку.
IV. вивчення нового матеріалу
1. Нукліди й ізотопи.
Як ви пам’ятаєте, ядра атомів містять протони та нейтрони (нуклони).
Атомні ядра одного і того самого хімічного елемента містять однакове число
протонів, що дорівнює порядковому номеру цього елемента в Періодичній
системі. Але якщо протонів в атомних ядрах певного хімічного елемента
повинно міститися суворо визначене число, то число нейтронів в ядрі таких
атомів може бути різним. Наприклад, в ядрі атомів Оксигену міститься 8
протонів (порядковий номер Оксигену в Періодичній системі — 8). А число
нейтронів може бути 7, 8, 9 і навіть 10. Отже серед атомів Оксигену можна
виділити чотири різні набори протонів і нейтронів. Кожний такий набір
(різновид атомних ядер) називають нуклідом.
Нуклід — це різновид атомів з певним числом протонів і нейтронів
в ядрі.
Кожний нуклід характеризують певними числами. Протонне число
(або зарядове число або атомне число) — Z — вказує число протонів в ядрі
атома даного нукліду. Нейтронне число — N — вказує число нейтронів
в ядрі даного нукліду. Масове (або нуклонне) число — А — це сума про -тонного і нейтронного чисел:
Масове число = Протонне число + Нейтронне число;
AZN =+.
Оскільки маси кожного протону і нейтрону дорівнюють приблизно
1 а. о. м., а електрону мізерна, то масове число кожного атома приблизно
дорівнює його відносній атомній масі, що округлена до цілих чисел.
У хімії використовують спеціальні позначення нуклідів: заряд ядра,
тобто протонне число, пишуть ліворуч унизу від символу хімічного елемен-та, а масове число — ліворуч угорі, наприклад для описаних вище нуклідів
Оксигену:
8
15
O
масове число символ хімічного елемента
заряд ядра
(протонне число)
Іноді протонне число опускають и пишуть просто
15
O , оскільки і так
відомо, що у всіх нуклідів Оксигену протонне число має бути 8. На письмі
різні нукліди можуть позначати хімічними символами, а можна з викори-станням назв хімічних елементів, наприклад Оксиген-15
8
15
O (), Оксиген-18
8
18
O ().
Усі нукліди, що мають однаковий заряд (протонне число) і різне ней -тронне число, називають ізотопами. Оскільки нукліди з однаковим про -тонним числом належать до одного хімічного елемента, то:
Різні нукліди одного хімічного елемента є ізотопами.
Зазвичай нукліди хімічних елементів не мають власних назв, єдиним
виключенням є Гідроген. Його нукліди позначають спеціальними сим -волами і називають по-різному. Звичайний Гідроген Н
1
1
H () — Протій,
ядра його атомів складаються тільки з одного протону. Важкий Гідроген
D
1
2
H () — Дейтерій, в ядрах його атомів крім одного протона міститься ще
один нейтрон. І надважкий Гідроген Т
1
2
H () — Тритій, в ядрах його атомів
крім одного протона містяться два нейтрони. В останні роки вченими добу-тий ще супернадважкий Гідроген
1
4
H , але для нього власної назви немає.
На Землі існує тільки два нукліди Гідрогену: Протій та Дейтерій.
Останнього нукліду всього-на-всього 0,07 % від всіх атомів Гідрогену.
Інших нуклідів майже немає, їх добувають штучно.
При перегонці великої кількості води на дні перегінного куба збирається
небагато важкої води, утвореної важким нуклідом Гідрогену — Дейтерієм.
Така вода DO2
зовні схожа на звичайну воду, але відрізняється від неї ря-дом властивостей. Вона замерзає не при 0, а при 3,8 °С, перетворюючись
у лід, що, на відміну від звичайного льоду, не плаває по поверхні води, а тоне.
2. Обчислення складу атомів.
Знаючи порядковий номер елемента і масове число нукліда, легко
обчислити, скільки електронів, протонів і нейтронів містить даний атом.
Число електронів дорівнює числу протонів Z, що збігається з порядковим
номером (зарядом ядра), а число нейтронів N дорівнює різниці між масо-вим числом А і зарядом ядра:
NAZ =−.
задача. Скільки протонів, нейтронів і електронів міститься в нукліді
Плюмбуму-210?
Розв’язання:
Масове число даного нукліда Плюмбуму дорівнює 210. Оскільки Плюм -бум має порядковий номер 82, то в атомі нукліда Плюмбуму-210 міститься
82 протони і 82 електрони. Число нейтронів обчислимо як різницю між
масовим числом і числом протонів: N =−= 21082128.
Відповідь: 82 протона, 128 нейтронів, 82 електрони.
Завдання f
1) Скільки протонів і нейтронів містять ядра атомів Оксигену-17, Кар -бону-14, Цезію-137?
2) Який нуклід Натрію містить таке саме число нейтронів, що і нуклід
24
Mg?
3. Суміші нуклідів у природі.
Усього відомо більше 2000 нуклідів. Оскільки хімічних елементів
у наш час відомо більше 100, то багато з відомих нуклідів є ізотопами
і можна сказати, що в середньому на кожний елемент приходиться близь -ко 10 нуклідів. Але, звичайно, кожний елемент має різне число нуклідів.
Рекордсменом по числу нуклідів є Ксенон і Цезій, кожний з них існує
у вигляді 36 нуклідів.
У кожного елемента є природні нукліди, тобто ті, що реально можна
знайти в природних тілах. Таких нуклідів налічується близько 300 (у се -редньому по три на кожний елемент). А інші нукліди добуті штучно.
У природі кожний елемент існує у вигляді суміші декількох нуклідів,
наприклад Карбон (
12
C ,
13
C і
14
C ), Нітроген (
14
N і
15
N ), Оксиген (
16
O ,
17
O ,
18
O ). Рекордсменом по числу природних нуклідів (10) є Станум. У той же
час, деякі хімічні елементи мають лише один природний нуклід, напри -клад Флуор
19
F (), Натрій
23
Na (), Алюміній
27
Al (), Фосфор
31
P ().
Ви, напевно, помітили, що значення відносних атомних мас елементів,
наведені в Періодичній таблиці, не є цілими: A
r
C( ) = 12011 , , A
r
Cl( ) = 35453 , .
У той же час масові числа всіх нуклідів є цілими числами. Це пов’язано
з тим, що більшість елементів зустрічається у природі у вигляді декількох
нуклідів, і значення, наведене в таблиці, є середнім, розрахованим з ураху -ванням процентного вмісту кожного нукліда в земній корі. Так, природний
Хлор приблизно на 75 % складається з атомів
35
Cl і на 25 % з
37
Cl , тому
його атомна маса дорівнює 35,5:
AA A
r
Cl Cl Cl Cl Cl ( ) = ()⋅
()+ ()⋅
()=⋅+⋅= ωω35 35 37 37
0753502537 35 ,, ,55 .
4. Стабільність нуклідів.
Усі нукліди розділяють на стабільні і нестабільні. Стабільні нукліди
існують протягом незкінченно великого часу. Переважне число атомів,
що нас оточують, належать до стабільних нуклідів. Нестабільні нукліди
піддаються радіоактивному розпаду і утворюють атоми інших елементів.
Наприклад, нуклід Урану-238 здатний випускати ядро атома Гелію, і при
цьому він перетворюється на атом Торію-234:
92
90
234
2
4
UThHe →+.
Зверніть увагу, що в даному процесі, як і під час хімічних реакцій,
зберігається число частинок. Ядро атома Урану складається з 92 протонів
і 146 нейтронів. Воно випускає ядро атома Гелію, що складається з двох
протонів і двох нейтронів, і при цьому залишається ядро атома Торію,
що складається з 90 протонів і 144 нейтронів. Такий тип розпаду називають
α -розпадом, тому що під час його утворюється ядро атома Гелію, що на-зивають α -частинкою. Крім α -розпаду ще трапляється β -розпад — коли
з ядра випускається електрон, що називають β -частинкою. Процеси
радіоактивного розпаду елементів називають ядерними реакціями, їх
вивчає ядерна хімія.
Більшість хімічних елементів існує у вигляді стабільних та нестабільних
нуклідів. Хімічні елементи, що не мають стабільних нуклідів, назива-
ють радіоактивними. До їх числа входять всі елементи, що розташовані
у Періодичній системі за Вісмутом, а також Технецій і Прометій. Більшість
радіоактивних елементів добуто штучно і у природі не зустрічаються.
У Періодичній системі замість відносної атомної маси таких радіоактивних
елементів зазначені масові числа найбільш стабільних нуклідів.
Час існування різних нестабільних нуклідів коливається від мільярдів
років (Уран, Плутоній) до мільйонних часток секунди (більшість елементів,
відкритих в останні роки — Дубній, Сиборгій, Рентгеній тощо). Чим швид-ше протікає розпад ядра, тим вище його радіоактивність.
5. Радіоактивне випромінювання.
Процеси перетворення ядер атомів (ядерні реакції) супроводжуються
випромінюванням. Виділяють три види радіоактивного випромінювання:
α -, β - та γ -випромінювання. α -Випромінювання являє собою ядра атомів
Гелію
2
4
He, β -випромінювання — це потік швидких електронів, а γ -ви-
промінювання являє собою електромагнітні хвилі, такі самі, як і зви -чайне світло, але невидимі оком і надзвичайно руйнівні. Кожному з них
відповідає свій тип радіоактивного перетворення.
Радіоактивне випромінювання дуже шкідливо впливає на людський
організм. Під дією радіації ушкоджуються клітини і порушується обмін
речовин. Великі дози випромінювання викликають серйозні захворювання
(лейкемію, рак, променеву хворобу) і можуть привести до загибелі.
Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року призвела до викиду
в атмосферу на висоту близько 1200 м радіоактивної хмари, що містила ве-лику кількість радіоактивних нуклідів: Цезій-137, Цезій-134, Стронцій-90,
Йод-131, Плутоній-239 та ін. Загальна площа радіоактивного заражен-ня склала близько 21 000 км
2
. У цій зоні було розташовано 640 населе-них пунктів. Радіоактивні дощі пройшли в Італії, Німеччині, Норвегії,
Швеції. Зараз, коли після трагедії пройшло більше ніж 20 років, лікарі
реєструють значне збільшення захворювань на рак, лейкемію та інші хво -роби у мешканців заражених районів.
У той же час радіоактивні речовини успішно застосовуються в самих
різних галузях людської діяльності: медицині, сільському господарстві,
хімії, археології тощо. За допомогою радіоізотопів досліджують хімічні
реакції, вивчають шляхи поширення ліків по організму, знищують клітини
пухлин, вимірюють щільність ґрунту, контролюють витік газу і нафти,
визначають вік археологічних об’єктів і гірських порід. Вік Землі (близь-ко 5 млрд. років) був визначений за змістом нуклідів Урану і Плюмбуму
в деяких гірських породах.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда f
1) Дайте визначення поняттям «нуклід» та «ізотоп».
2) Чим відрізняються атоми двох нуклідів того самого хімічного еле -мента?
208
3) Чим відрізняються стабільні і нестабільні нукліди? Наведіть при -клади стабільних і нестабільних нуклідів.
4) Що являють собою α - і β -частинки, що утворюються при
радіоактивному розпаді?
5) Ядро атома хімічного елемента містить два протони і один нейтрон.
Запишіть позначення цього атома із вказівкою хімічного символу, поряд -кового номера і масового числа.
6) Назвіть атоми, ядра яких містять: а) 2 протони і 2 нейтрони; б) 15
протонів і 16 нейтронів; в) 35 протонів і 45 нейтронів. Напишіть позначен-ня цих атомів.
7) Серед наведеного нижче переліку виберіть: а) ізотопи; б) атоми з од-наковим числом нейтронів у ядрі; в) атоми з однаковим масовим числом.
8
16
O ,
6
14
C ,
7
14
N ,
6
12
C ,
7
15
N .
8) Скільки різних видів молекул води може бути утворено із трьох
нуклідів Гідрогену і трьох нуклідів Оксигену?
9) Як можна пояснити винятки щодо зростання атомної маси
в Періодичній системі для елементів з номерами 18 і 19, 52 і 53, 27 і 28?
VI. домашнє завдання
Двом учням підготувати повідомлення про застосування мічених
атомів. Вивчити матеріал підручника.
VII. Підбиття підсумків уроку
Для підбиття підсумків цього уроку можна використати інтерактивну
технологію колективно-групового навчання «Незакінчене речення». Учи -тель пропонує учням продовжити речення: «На цьому уроці мене вразило
те, що…».
Додатковий матеріал до уроку
1. Природна радіація.
Природну земну радіацію утворюють в основному три радіоактивні еле -менти Уран, Торій і Актиній. Ці елементи нестабільні: розпадаючись, вони
виділяють енергію або стають джерелами іонізуючого випромінювання. Як
правило, при розпаді утворюється невидимий газ радон, який не має смаку
й запаху. Радон постійно утворюється в глибинах Землі, накопичується
в гірських породах, а потім поступово по тріщинах переміщається до
поверхні Землі.
Опромінення від радону людина одержує, перебуваючи у себе вдома
або на роботі, в закритому, не провітрюваному приміщенні, де підвищена
концентрація цього газу. Радон проникає в будинок крізь тріщини
у фундаменті та накопичується на нижніх поверхах житлових і промисло -вих будівель. Але відомі й такі випадки, коли житлові будинки і виробничі
корпуси зводять безпосередньо на старих відвалах гірничовидобувних
підприємств, де радіоактивні елементи присутні в значних кількостях.
Якщо в будівництві та виробництві застосовують такі матеріали, як граніт,
пемза, глинозем, фосфогіпс, червона цегла, кальцієво -силікатний шлак, то
джерелом радонової радіації стає матеріал стін.
209
Природний газ, який використовують у газових плитах (особливо
зріджений пропан у балонах), — теж потенційне джерело радону. А якщо
воду для побутових потреб викачують із глибоко залягаючих водяних
шарів, насичених радоном, то концентрація радону в повітрі висока навіть
при пранні білизни. Було встановлено, що середня концентрація радону
у ванній кімнаті, як правило, у 40 разів вища, ніж у житлових кімнатах,
і в кілька разів вища, ніж на кухні.
Радіоактивність і радіоактивний фон Землі — природне явище, яке
існувало задовго до появи людини. Людство у процесі еволюції постійно пе-ребувало під впливом радіації. Тому всі органи людини містять які-небудь
радіоактивні ізотопи. Поки їхня кількість не перевищує безпечної межі,
підстав для занепокоєння немає. Але якщо рівень радіації підвищується,
живі організми опиняються під загрозою.
2. в плив радіації на організм людини.
Радіоактивні речовини (радіонукліди) можуть потрапляти до організму
через легені при диханні, разом із їжею або впливати на шкірний покрив,
отже опромінення може бути як зовнішнім, так і внутрішнім. Радіоактивні
Стронцій і Кальцій накопичуються в кістках, Іод — у щитоподібній залозі,
Цезій і Калій — у всіх органах і тканинах. Вражаюча дія радіонуклідів,
які потрапили в середину організмів, у кілька разів перевищує дію
зовнішнього опромінення (особливо в тому разі, коли вони випромінюють
γ -проміння).
Наслідки опромінення різноманітні й дуже небезпечні. Найсильніше
ураження радіацією викликає променеву хворобу, яка може призвести до
загибелі людини. Це захворювання виявляється дуже швидко — від кількох
хвилин до доби. Під дією радіації настають зміни у складі крові: знижен -ня кількості лейкоцитів і тромбоцитів. Чим вищою є доза радіації, тим
сильніше погіршується склад крові хворого та збільшується ймовірність
смертельного результату, який при сильному враженні настає на 1—3
добу. У цьому разі для лікування необхідна складна операція — пересад -ження кісткового мозку.
При відносно слабких дозах в опроміненої людини в подальші роки
життя можуть розвитися ракові захворювання, прискорене старіння.
У результаті радіаційного ураження плоду в утробі матері виникають різні
каліцтва, розумова відсталість дітей. У другому, третьому і наступних
поколіннях можуть з’явитися різноманітні генетичні захворювання.
Радіація може викликати порушення дітородних функцій чоловіків
і жінок, руйнування щитоподібної залози та інші шкідливі наслідки для
здоров’я людини. Наслідки радіаційного ураження можуть виявитися че-рез багато років після опромінення.
3. Ядерні реакції.
Подібно хімічним перетворенням, ядерні реакції також можна опи -сати рівняннями. У рівняннях ядерних реакцій замість хімічних формул
записують позначення атомів і частинок — протонів
1
1
p , нейтронів
0
1
n
і електронів
−1
0
e .
У всіх ядерних реакціях сума масових чисел і сумарний заряд частинок
залишаються постійними. Це означає, що суми як верхніх, так і нижніх
індексів в обох частинах рівняння ядерної реакції однакові.
Наприклад, ядро Гідрогену-3 (Тритію) розпадається, випускаючи
β -частинку, тобто електрон. Визначимо, в яке ядро при цьому
перетворюється Гідроген-3. Запишемо рівняння розпаду із вказівкою ма-сових чисел і зарядів частинок:
1
3
1
0
HXZ
A
→+−
e .
Нижні індекси показують заряд частинок. Сумарний заряд у лівій
частині +1, у правій Z − 1 . Тому що сумарний заряд не змінюється,
то Z −=11, звідки Z = 2 . Отже, ядро невідомого атома X має заряд
+2 — це ядро атома Гелію. Знайдемо його масове число А. Суми масових
чисел у лівій і правій частинах мають бути рівними: 30=+A , звідки A = 3
. Таким чином, при β -розпаді тритію утворюється ядро Гелію-3:
1
3
2
3
1
0
HHe →+−
e .
Ядерні процеси поділяють в основному на два типи: реакції розпа -ду і синтезу. У реакціях розпаду важкі ядра розпадаються на легші,
а в реакціях синтезу — навпаки. Мимовільні реакції розпаду розділяють
по типу випромінювання, що утворюється.
1. α -Pозпад. Ядро випускає α -частинку — ядро атома Гелію
2
4
He. При α -розпаді масове число атома зменшується на 4, а заряд ядра — на 2:
84
210
82
206
2
4
Po Pb He →+.
2. β -Pозпад. У нестійкому ядрі нейтрон перетворюється в протон, при
цьому ядро випускає електрон — β -частинку:
0
1
1
1
1
0
npe →+−
.
При β -розпаді масове число нукліду не змінюється, тому що загальне
число протонів і нейтронів зберігається, а заряд ядра збільшується на 1:
92
238
93
238
1
0
UNp →+−
e
3. γ -Розпад. Іноді ядро атома випускає γ-промені, при цьому масове
число і заряд ядра залишаються незмінними.
Якщо при розпаді одного радіоактивного ядра утворюється інше
радіоактивне ядро, воно, у свою чергу, також розпадається. Процес триває
доти, поки продуктом розпаду не буде стійке ядро. Наприклад, Уран-238,
що виник при утворенні Землі, поступово перетворюється в Торій, що пере-ходить у Протактиній тощо, поки, нарешті, не вийде стійкий нуклід
Pb
. Деякі нестабільні нукліди, наприклад Тритій (Гідроген-3) або Карбон-14,
постійно утворюється в атмосфері в результаті дії космічних променів.
Реакції ядерного синтезу на відміну від радіоактивного розпаду,
що протікає мимовільно, вимагають зовнішнього впливу, тому їх назива-ють штучними ядерними реакціями. Вони відбуваються при зіткненні ядра
атома з іншим ядром або елементарною часткою, що рухаються з високою
швидкістю. Для здійснення штучних перетворень часто використовують
протони, нейтрони або ядра легких елементів. Ядерним синтезом добуті
невідомі раніше хімічні елементи Технецій, Францій, Астат, а також всі
елементи з порядковими номерами від 93 до 118. Так, наприклад, атом
Дармштадтію був добутий бомбардуванням ядер Плюмбуму-208 швидки-ми ядрами Нікелю-62 за реакцією:
82
208
28
62
110
269
0
1
Pb Ni Ds +→ + n . Синтез нових
елементів триває і до наших часів.
Ядерні реакції супроводжується виділенням величезної кількості
енергії. Вони є основним джерелом енергії Сонця та інших зірок.
На Сонці відбувається ядерна реакція, в результаті якої ядра Гідрогена
перетворюються в ядра Гелію. При перетворенні 1 г атомів Гідрогена
у Гелій виділяється енергія 560 млрд Дж, в 4 млн разів більша, ніж при
згорянні такої ж кількості газуватого водню в кисні. Щосекунди в енергію
перетворюється 4,3 млн тонн сонячної речовини, і при цьому виділяється
така колосальна кількість енергії, що її вистачає на всю Сонячну систе -му, у тому числі і на нашу планету. Саме цієї енергії ми зобов’язані своїм
існуванням. У перспективі ядерний синтез може служити основним дже -релом енергії для людства. Однак на цей час людина все ж використовує
енергію ядерних перетворень — енергію розпаду ядер Урану, Плутонію
тощо. Ці реакції лежать в основі роботи атомних електростанцій та атом-них реакторів на великих атомоходах та підводних човнах.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "радіоактивні та стабільні ізотопи. Радіоактивне випромінювання.", із категорії "Хімія", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
- Хімія
- 27.02.2014
- 2655