У формуванні естетики символізму важливу роль відіграли теоретичні стат­ті С. Малларме. Для Малларме характерний оригінальний погляд на поезію. Він вважав, що вірші існують всюди, де є ритм, що прози немає — вона замінена віршами. Говорячи про змістовний бік поезії, Малларме визначав, що назвати предмет — означає втратити майже всю насолоду поетичним твором, бо ця на­солода випливає з щасливої можливості поступового вгадування; викликати уяву про нього — цс мрія. Глибоке розуміння цієї таємниці і є символом: мало-помалу воскрешати у пам'яті предмет, щоб розкрити стан душі або. навпаки, вибирати предмет і в ньому знайти вираження стану душі шляхом багаторазового розшиф­ровування. У програмній статті «Таємниця в поезії» Малларме уподібнював по­езію музиці. Повний відрив поезії від її соціальних завдань виявляється у твер­дженні Малларме про те, що вища поезія міститься в повній відсутності слів, у мовчанні. І все це на тлі того, щоб його розуміли прості люди.