Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.




 

Урок № 30

Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.

Мета: сформувати в учнів уявлення про культуру народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.; створити умови для розуміння духовного життя людей у ХІХ ст.; проаналізувати вплив наукових відкриттів на розвиток науки й техніки; визначати вплив науки і мистецтва на розвиток суспільства; розглянути досягнення митців ХІХ ст.; охарактеризувати розвиток філософської, економічної, соціальної та політичної думки; розвивати в учнів уміння порівнювати різні напрямки в мистецтві та висловлювати власну думку щодо відповідальності вченого за відкриття.

Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: духовне життя, культура, суспільні науки, німецька класична філософія, діалектика, неокласицизм, романтизм, реалізм, натуралізм, символізм, імпресіонізм, постімпресіонізм, неоімпресіонізм, модерн, «срібне століття» російської поезії.

Історичні постаті: Р. Фултон, Дж. Стефенсон, С. Кольт, С. Морзе, А. Вольта, А. Ампер, Дж. Джоуль, М. Лобачевский, І. Кант, Г. Гегель, Л. Фейербах, Й. Гете, Ф. Шиллер, В. Скотт, Дж. Байрон, В. Гюго, Ч. Діккенс, Й. Гайдн, В. Моцарт, Л. Бетховен, О. Попов, Г. Форд, Д. Менделєєв, Х. Максим, Л. Пастер, Р. Кох, В. Рентген, Е. Золя, Г. де Мопасан, О. Блок, В. Брюсов, П. Меріме, Г. Флобер, Л. Толстой, Ф. Достоєвський, Т. Драйзер, Дж. Лондон, П. Сезан, В. Ван Гог, П. Гоген, О. Ренуар, К. Піссаро, Е. Дега.

Основні дати та події: 1783 р. — брати Монгольф’єр побудували першу повітряну кулю, 1803 р. — перший пароплав Р. Фултона, 1809 р. — Ж. Ламарк розробив еволюційну теорію, кінець ХVІІІ — перша третина ХІХ ст. — розвиток німецької класичної філософії, 1856 р. — Г. Бессемер винайшов засіб перетворення чавуну на сталь — («бессемерівський процес»), 1867 р. — А. Нобель винайшов динаміт, 1866 р. — Г. Мендель створив теорію закономірностей спадковості; 1871 р. — Ч. Дарвін розробив еволюційну теорію походження людини, 1896 р. — З. Фрейд заклав основи психоаналізу.

Очікувані результати: учні навчаться: називати дати, пов’язані з періодом розвитку культури у ХІХ ст.; показувати на карті місця, де відбулися наукові відкриття, шляхи експедицій; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття й терміни; характеризувати розвиток філософської, економічної, соціальної і політичної думки; визначати вплив науки й мистецтва на розвиток суспільства; проаналізувати вплив наукових відкриттів на розвиток науки і техніки; порівнювати різні напрямки в мистецтві, висловлювати власну думку щодо відповідальності вченого за відкриття.

І.   Організаційний момент

Пояснити назву теми 6 «Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.», ознайомити учнів із кількістю годин, формою проведення узагальнюючого оцінювання тощо.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Два-три учні презентують таблицю «Зовнішня політика світових держав (Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія, США)».

Робота за варіантами

Із запропонованого переліку оберіть твердження, які характеризують: варіант І — Велику Британію, варіант ІІ — Німеччину.

Велика Британія: 1) найбільша колоніальна імперія, 2) будувала залізницю в Маньчжурії, 3) метрополія розташовувалася на островах, 4) парламентська монархія, 5) мала найбільший військово-морський та торговельний флот, 6) підкорила весь Індокитай, 7) в її колоніях відбулося повстання сипаїв, 8) входила до складу Троїстого союзу, 9) брала участь в Опіумних війнах.

Відповідь: 1, 3, 4, 5, 7, 9.

Німеччина: 1) пізно почала створення колоніальної імперії, 2) виникла як держава наприкінці ХІХ ст., 3) була монархією, 4) мала найбільшу колоніальну імперію, 5) входила до складу Троїстого союзу, 6) правив країною імператор, 7) підписала військові угоди з Росією та Австро-Угорщиною, 8) займала ворожу позицію щодо Росії, 9) в усьому підтримувала діяльність Великої Британії.

Відповідь: 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Розвиток науки і техніки

2.   Література і мистецтво

3.   Культура народів Азії та Африки

Проблемне запитання

Чи пов’язані між собою література та філософія? (або Чи вплинули технічні відкриття на розвиток психоаналізу?)

1.   Розвиток науки і техніки

Розповідь учителя

Технологічний прогрес суттєво вплинув на зростання продуктивності праці, а це у свою чергу збільшувало прибутки власників через зменшення собівартості, підвищувало конкурентоспроможність їхніх товарів.

Якщо на початку ХІХ ст. всі держави були сільськогосподарськими, то початок ХХ ст. в багатьох країнах ознаменувався переходом до індустріального суспільства. На зміну мануфактурам і аграрному виробництву прийшли фабрики та заводи. Використання технічних винаходів дозволило збільшувати розміри виробництва — з’являються велетенські станки, будуються величезні фабричні корпуси, створюються підприємства, на яких працюють десятки тисяч найманих працівників.

Перша половина ХІХ ст. характеризується переходом до машинного відтворення — машини створюються за допомогою машин — з’являється верстатобудування, виникають спеціалізовані верстати (фрезерувальний, токарний та інші).

Друга половина ХІХ ст. стала часом переходу від пару до електрики — парові двигуни, які виробляли основну кількість енергії, витісняються електроенергію. Електроенергія змінює світ — у Лондоні в 1863 р. було відкрито метро, у Німеччині в 1881 р. запустили перші трамваї, а в Швейцарії — електропотяги. Переробка нафти подарувала світу рідке пальне, яке разом із двигуном внутрішнього згоряння створило автомобільний та повітряний транспорт. Нові матеріали, які починають активно застосовувати у виробництві та будівництві (скло, алюміній, якісна сталь, залізобетон) змінили картину світу — виникають нові пристрої та будуються дивовижні споруди.

Світ змінювався на очах. Якщо на початку століття люди жили при свічках, топили пічки та їздили на конях, то наприкінці ХІХ ст. в будинках вже світилися електричні лампочки, працювало парове опалення, а люди пересувалися на автомобілях, потягах та літаках.

Промислова революція, з одного боку, не могла відбутися без наукового прориву, а з іншого, — вона дала поштовх до подальших наукових відкриттів. ХІХ ст. стало століттям науки, коли наукові відкриття змінювали не тільки виробництво, вони докорінно змінювали життя людини й суспільства.

Технічний прогрес вимагав розуміння певних наукових законів — механіки, властивостей матеріалів та іншого, що привело до швидкого розвитку природничо-математичних наук. Наука дозволила використовувати нові матеріали та створювати нові машини. На початку ХІХ ст. відбулися навіть спроби запрограмувати верстати, коли Ж. М. Жаккар, французький винахідник, у 1804 р. винайшов спосіб програмування роботи ткацького верстата (винахід полягав у тому, що ниткою можна було керувати, використовуючи перфокарти з отворами в місцях, де передбачалося нанести нитку на тканину). Кожне нове відкриття створювало умови для наступних відкриттів.

Друга половина ХІХ ст. стала періодом великих наукових відкриттів, що привели до перегляду старих поглядів на навколишній світ і здійснили революцію в природничих науках. Природознавство поглибилося завдяки розвиткові мікробіології, імунології, ембріології, бактеріології. Провідну роль у науці відігравали країни Західної Європи, передусім Велика Британія, Німеччина та Франція.

Особливістю розвитку науки в другій половині ХІХ ст. стало широке застосування електрики в усіх галузях виробництва. Фізика того часу — це величезна кількість відкриттів в галузі електрики — учені почали вивчати електромагнітні хвилі та їхній вплив на різні матеріали, розпочалося впровадження електрики в медицину.

Відкриття про будову матерії привели до появи нових міждисциплінарних наук. А співпраця різних наук ще тісніше пов’язала їх між собою. Так, зв’язок між фізикою та хімією обумовив формування такої дисципліни, як фізична хімія, що досліджує фізичні явища під час хімічних реакцій. Швидко розвивались фото- й електрохімія, біохімія (хімія органічних речовин природного походження) і хімічна фармакологія та інші. Змінилися традиційні уявлення про простір, час і рух.

ХІХ ст. заклало основи для розвитку науки ХХ ст. й створило передумови для багатьох майбутніх винаходів і технологічних нововведень, якими ми користуємося зараз.

Робота в групах

Методика проведення. Об’єднати учнів у дві групи, які за допомогою матеріалу підручника та додаткових джерел збирають інформацію: перша група — про технічні винаходи першої половини ХІХ ст., друга — про технічні винаходи другої половини ХІХ ст. Потім представники груп по черзі називають один із результатів роботи. Перемагає команда, яка збере більше інформації.

Зразок відповіді

Перша половина ХІХ ст.

•     1783 р. — брати Жозеф та Етьєн Монгольф’єр побудували першу повітряну кулю, наповнену гарячим повітрям.

•     1803 р. — Роберт Тревітік створив паровоз, 1814 р. — Джордж Стефенсон побудував серію паровозів, 1829 р. — будівництво першої залізниці Манчестер—Ліверпуль (Велика Британія).

•     1803 р. — будівництво першого пароплава Робертом Фултоном, 1818 р. — пароплав «Савана» уперше перетнув Атлантичний океан.

•     1814 р. — початок газового освітлення вулиць у Лондоні.

•     1836 р. — Самюель Кольт винайшов шестизарядний револьвер із барабаном.

•     1836 р. — Н. Дрейзе сконструював рушницю, яка заряджалася стандартними набоями. Рушниця була взята на озброєння прусською армією.

•     1837 р. — Самуель Морзе винайшов апарат, який передавав знаки на відстані у вигляді тире та крапок.

•     1839 р. — Чарльз Гудьїр відкрив процес вулканізації.

Друга половина ХІХ ст.

•     1856 р. — Генрі Бессемер (Велика Британія) винайшов засіб перетворення чавуну на сталь — «бессемерівський процес».

•     1864 р. — П’єр Мартен (Франція) винайшов метод отримання сталі в печі — «мартені».

•     1867 р. — Альфред Нобель (Швеція) винайшов динаміт.

•     1867 р. — Жозеф Моньє винайшов залізобетон.

•     1876 р. — Александр Белл (США) винайшов телефон.

•     1880 р. — Дмитро Менделєєв (Росія) винайшов метод розкладання нафти — крекінг-процес.

•     1883 р. — Х. Максим (США) розробив кулемет.

•     1885 р. — Карл Бенц (Німеччина) винайшов автомобіль, який працює на бензині.

•     1888 р. — Е. Батлер (Велика Британія), 1889 р. — А. Пежо (Франція), 1896 р. — Генрі Форд (США) — будівництво автомобілів.

•     1895 р. — Олександр Попов, 1896 р. — Г. Марконі — перші спроби бездротового телеграфування.

Робота в парах

Методика проведення. Об’єднати учнів у пари. У кожній парі учні вивчають певний матеріал: перший учень — про наукові відкриття першої половини ХІХ ст., другий — про наукові відкриття другої половини ХІХ ст. Після підготовки учні по черзі розповідають підготовлений матеріал одне одному.

Зразок відповіді

Перша половина ХІХ ст.

•     1786 р. — А. Лавуазьє (Франція) сформулював закон збереження маси речовини.

•     1796 р. — П. С. Лаплас (Франція) розробив теорію походження Сонячної системи з туманності.

•     1800 р. — А. Вольта (Італія) винайшов хімічне джерело електричного струму — вольтів стовп.

•     1803 р. — Дж. Дальтон (Велика Британія) ввів в обіг поняття «атомна маса» та визначив атомну масу хімічних елементів.

•     1809 р. — Ж. Ламарк (Франція) розробив еволюційну теорію та ввів поняття «біологія».

•     1820 р. — А. Ампер (Франція) відкрив закон взаємодії електричного струму.

•     1826 р. — М. Лобачевський (Росія) створив неевклідову геометрію.

•     1831 р. — М. Фарадей (Велика Британія) відкрив явище електромагнітної індукції.

•     1842 р. — Р. Майер (Німеччина) сформулював закон збереження та перетворення енергії.

•     1845 р. — І. Гал (Німеччина) відкрив планету Нептун.

•     1850 р. — Джеймс Джоуль (Велика Британія) — експериментально довів закон збереження енергії.

Друга половина ХІХ ст.

•     1851 р. — Ж. Фуко (Франція) здійснив дослідження з маятником, яке підтвердило добове обертання Землі — «маятник Фуко».

•     1859 р. — Ч. Дарвін (Велика Британія) розробив еволюційну теорію.

•     1865 р. — Дж. Максвелл (Велика Британія) розробив електромагнітну теорію світла.

•     1866 р. — Г. Мендель (Чехія, Австрія) сформував теорію закономірностей спадковості.

•     1871 р. — Ч. Дарвін (Велика Британія) висунув теорію походження людини від мавпи.

•     1879 р. — Л. Пастер (Франція) розробив щеплення від холери.

•     1882 р. — Р. Кох (Німеччина) відкрив збудник туберкульозу.

•     1887 р. — Г. Герц (Німеччина) експериментально довів існування радіохвиль.

•     1895 р. — В. Рентген (Німеччина) відкрив «ікс-промені» — рентгенівські промені.

•     1895 р. — Г. Лоренц (Голландія) обґрунтував електронну теорію.

•     1896 р. — З. Фрейд (Австрія) сформував основи психоаналізу.

•     1898 р. — П. Кюрі та М. Склодовська-Кюрі (Франція) ввели термін «радіоактивність».

Повідомлення учнів

Заслухати підготовлені учнями повідомлення про наукові відкриття.

2.   Література і мистецтво

Розповідь учителя

Література і мистецтво ХІХ ст. відображали сутність цього бурхливого століття. Революційні зміни в суспільстві — зміни в державних устроях та технічні винаходи, утворення та розпад держав, наукові відкриття тощо суттєво вплинули на розвиток європейської культури ХІХ ст.

Європейське суспільство наприкінці XVIII ст. перебувало в кризовому стані, у результаті чого й виник романтизм. Він став протилежністю класицизму та раціоналізму і прийшов у Європу на хвилі Французької революції та наполеонівських війн. Визначним у романтизмі став ідеалізм і культ почуттів, звернення до фольклору та історичного минулого, «втеча» до світлого майбутнього або ідеалізованого минулого. Це спричинило появу романтичного світогляду та романтичного стилю і утворення нових літературних жанрів — балади, романсової лірики, ліричної пісні, історичних романів і драм, ліричних драм і поем. Героєм романтизму стає людина, яка шукає змін, прагне змінити старе життя і побудувати нове, вона постійно одна й перебуває в надзвичайних обставинах. Яскравими представниками романтизму були Вальтер Скотт, Дж. Байрон, В. Блейк, А. Міцкевич, Е. По, Е. Гофман, Ф. Шатобріан, Г. Гейне, М. Лермонтов, Д. Ф. Купер та інші.

Новим явищем у мистецтві та літературі 20—30-х рр. ХІХ ст. стає реалізм. Він виникає на основі нових відкриттів та винаходів, суспільних протестів і потрясінь. Реалізм намагається правдиво зобразити дійсність і в першу чергу людину — з її вадами та досягненнями, з її пошуками та знахідками. Багатоманітність і складність, критичність і неповторність стають основними щаблями реалізму. Наприкінці ХІХ ст. реалізм вступає в нову смугу свого розвитку, набуває низки нових рис, яскраво відрізняючись від класичного реалізму — він не тільки показує потворність дійсності, але й підкреслює її досягнення. Найвидатнішими представниками реалізму були В. Гюго, Ч. Діккенс, У. Теккерей, О. де Бальзак, Стендаль, П. Меріме, Г. Курбе, О. Васнецов, К. Брюлов, М. Гоголь, Л. Толстой, Ф. Достоєвський, А. Чехов, Г. Флобер, Т. Драйзер, Дж. Лондон.

Реалізм створює засади для виникнення нового напрямку — натуралізму, який показує непривабливий, зворотний бік людського життя, людські пристрасті, заборонені раніше теми і сюжети, намагаючись досягти максимальної точності завдяки методам наукового дослідження та документальності (Е. Золя, Г. де Мопасан, Е. Гонкур, А. Доде, Ж. Мореас, К. Бальмонт, Ф. Сологуб, Д. Мережковський).

Зовсім іншим шляхом пішли представники модернізму, особливо однієї з його гілок — символізму, який виникає наприкінці ХІХ ст. Його послідовники не звертали увагу на зовнішній бік, а намагалися передати внутрішню сутність. Часто вони не звертали уваги на сюжет, передаючи внутрішню сутність за допомогою рухів, відтінків, кольорів та поглядів. Основою творчості стає символ (А. Рембо, О. Блок, В. Брюсов, В. Соловйов, А. Білий, П. Верден, Ш. Бодлер, П. Валері, С. Малларме).

Кінець ХІХ ст. подарував людству ще один напрямок — імпресіонізм (від французького слова «враження»). Його представники намагалися досягти відтворення суб’єктивних вражень, вони створили незвичайне, неправдоподібне поєднання фарб, тіней, світла (К. Мане, Е. Мане, О. Ренуар, К. Піссаро, Е. Дега, А. Сіслей). Наступниками стали постімпресіоністи (повернення цілісності та завершення композиції, особливості живописної техніки — П. Сезан, В. Ван Гог, П. Гоген, А. де Тулуз-Лотрек) та неоімпресіоністи (використання в роботах світлопередачі та кольорів відповідно до наукових висновків, точний характер розкладання кольорів — Ж. Сера, П. Синьяк).

Творчість ХІХ ст. яскраво відображає всі складності розвитку суспільства того часу.

Робота в групах

Методика проведення. Об’єднати учнів у групи. Запропонувати їм зібрати інформацію про певний напрямок розвитку літератури і мистецтва у ХІХ ст. Після підготовки представники груп ознайомлюють клас з інформацією, яка узагальнюється в таблиці.

Зразок відповіді

Розвиток літератури та мистецтва у першій половині ХІХ ст.

Неокласицизм

Романтизм

Реалізм

Від латин. classicus — зразковий

Звернення до романської культури

Від латин. realis — дійсний

Ідеальний зразок для наслідування — антична культура

У центрі уваги — почуття та переживання героїв. Несподівані, різкі контрасти. Роздуми про добро та зло

Об’єктивне, правдиве відображення світу, відображення справжніх проблем суспільства

Представники літератури

Д. Дідро, Вольтер, Ш. Монтеск’є, П. Бомарше, Ж. Расін, Й. Гете, Ф. Шіллер

В. Скотт, Дж. Байрон, В. Блейк, А. Міцкевич, Е. По, Е. Гофман, Ф. Шатобріан, Г. Гейне, М. Лермонтов, Д. Ф. Купер

В. Гюго, Ч. Діккенс, У. Теккерей, О. де Бальзак, Стендаль, П. Меріме

Представники живопису

Н. Пуссен, К. Лоррен, Ж. Давид, Ж. О. Енгр

Е. Делакруа, В. Блейк, Д. Констебл, В. Тернер, Ф. Рунге

О. Дом’є, О. Іванов, Г. Курбе, О. Васнецов, К. Брюлов

Представники музики

Й. Гайдн, В. Моцарт, Л. Бетховен

Ф. Шуберт, Р. Шуман, Г. Берліоз, Ф. Шопен, Н. Паганіні, К. Вебер, Р. Вагнер

Дж. Верді

 

Розвиток літератури у другій половині ХІХ ст.

Натуралізм

Символізм

Реалізм

Непривабливий, зворотний бік людського життя, людські пристрасті, заборонені раніше теми та сюжети

Узагальнені символи людських почуттів, вічна жіночість — символ вищої досконалості, мистецтво заради мистецтва

Критичний реалізм.

Справжні проблеми суспільства, сприяння прогресивному розвитку суспільства

Е. Золя, Г. де Мопасан, Е. Гонкур, А. Доде, Ж. Мореас, К. Бальмонт, Ф. Сологуб, Д. Мережковський

А. Рембо, О. Блок, В. Брюсов, В. Соловйов, А. Білий, П. Верден, Ш. Бодлер, П. Валері, С. Малларме

Ч. Діккенс, О. де Бальзак, В. Гюго, П. Меріме, Г. Флобер, Л. Толстой, Ф. Достоєвський, Т. Драйзер, Дж. Лондон

 

Розвиток мистецтва у другій половині ХІХ ст.

Імпресіонізм

Постімпресіонізм

Відтворення суб’єктивних вражень, незвичайне, неправдоподібне поєднання фарб, тіней, світла

Повернення цілісності та завершення композиції, особливості живописної техніки

К. Мане, Е. Мане, О. Ренуар, К. Піссаро, Е. Дега, А. Сіслей

П. Сезан, В. Ван Гог, П. Гоген, А. де Тулуз-Лотрек

Неоімпресіонізм

Модерн

Світлопередача та кольори відповідно до наукових висновків, точний характер розкладання кольорів

Символізм, декоративність, стилізовані рослинні орнаменти

Ж. Сера, П. Синьяк

М. Врубель, Г. Клімт, Ф. Ходлер

 

3.   Культура народів Азії та Африки

Розповідь учителя

Народи Азії та Африки мали власні самобутні культури. Вони були неповторні й оздоблені певними національними колоритами. Проте після створення колоніальних систем вони почали зазнавати впливу європейської культури, часто відбувалося руйнування та знищення самобутності.

В Африці розвиток культури залежав від економічного і соціального розвитку певного народу. Через поступове проникнення європейців та величезні території вплив європейської культури був обмежений. Географічний чинник суттєво вплинув на проникнення європейців до Африки — так завдяки зручному географічному положенню Єгипет зазнав значного впливу європейців, а у Центральній Африці він був мінімальним. Африканська культура проявляла свою самобутність у національних піснях і танцях, витворах мистецтва і міфах.

Культура народів Азії була не менш розвинутою та самобутньою, ніж у Африці. Проникнення європейців також суттєво вплинуло на її розвиток, проте вона зберегла властивості, характерні для певного народу.

Перетворення Індії на європейську колонію знайшло відображення у культурі — введення європейської системи освіти, створення колоніальної системи управління, наявність сипайських військ суттєво вплинули на індійську культуру. Колоніальні центри — Калькутта, Мадрас, Бомбей, Делі стали центрами поширення європейської культури. Буржуазія та інтелігенція намагалися наслідувати колонізаторів. Проте в культурі виявився опір колонізації — починається рух за відродження духовної та культурної самобутності Індії, засновником якого став Рам Мохан Раї. Реформатори, не відкидаючи досягнення західної культури, закликали до повернення до індуїзму та ісламу. Поширюються твори індійських поетів і письменників, які звертаються до історичного минулого, відроджуються національні традиції живопису і танцю (школа танцю катхак). Поряд із традиційними індійськими творами з’являються європейські форми — повісті та романи. Символом відновлення індійської культури став Рабіндранат Тагор.

Китай завжди славився своєю самобутньою культурою, яка впливала на культури народів, яких китайці підкоряли. Проте поява європейців у ХІХ ст. у Китаї сприяла проникненню та впливу європейської культури на китайську. У Китаї розгорнулося два процеси: реформаторський, спрямований на реформування системи освіти, прийняття західної культури (представники Янь Фу, Жун Хун та інші), та традиційний, класичний напрямок розвитку китайської культури. Часто відбувалося поєднання західного мистецтва з китайським (живопис — Ці Байші). Незважаючи на традиції багатовікової історії Китаю, його культура змінювалася під впливом європейської культури та світових змін.

Зміни відбувалися і в культурах інших народів Азії та Африки — усі вони потрапили під вплив світової культури, яку представляли європейські та американські митці.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Робота з візуальним джерелом

Розгляньте фотографію та дайте відповіді на запитання.

1)  Що це за споруда?

2)  Чому вона виникла наприкінці ХІХ ст.?

3)  Які відкриття та винаходи потрібні були для її будівництва?

4)  Чому саме вона стала символом Всесвітньої виставки?

Додаткова інформація

Висота разом із новою антеною становить 324 м (2000 р.). Одразу після спорудження (1889 р.) висота вежі разом зі щоглою прапора становила 312,27 м. Висота платформ: 1-го поверху — 57,63 м; 2-го поверху — 115,75 м; 3-го поверху — 276,13 м.

Вага металевої конструкції — 7300 т (загальна вага — 10 100 т). Вежа складається з 18 038 металевих деталей, скріплених 2 500 000 заклепок. Фундамент зведений із бетонних масивів.

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер прізвища видатної особи: 1 — Д. Дідро, 2 — Дж. Максвелл, 3 — Вольтер, 4 — Ш. Монтеск’є, 5 — В. Рентген, 6 — П. Бомарше, 7 — Ж. Расін, 8 — Й. Гете, 9 — Ф. Шіллер, 10 — Л. Пастер, 11 — Е. Дюбуа, 12 — В. Скотт, 13 — Дж. Байрон, 14 — В. Блейк, 15 — М. Склодовська-Кюрі, 16 — А. Міцкевич, 17 — Е. По, 18 — Е. Гофман, 19 — Ф. Шатобріан, 20 — Г. Мендель, 21 — Р. Кох, 22 — Г. Гейне, 23 — М. Лермонтов, 24 — З. Фрейд, 25 — Ч. Дарвін, 26 — Д. Ф. Купер, 27 — В. Гюго, 28 — П. Кюрі, 29 — Ч. Діккенс, 30 — У. Теккерей, 31 — Г. Герц, 32 — О. де Бальзак, 33 — Г. Лоренц, 34 — Стендаль, 35 — П. Меріме.

Зразок відповіді

Наука і техніка

Література і мистецтво

2, 5, 10, 11, 15, 20, 21, 24, 25, 28, 31, 33

1, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 26, 27, 29, 30, 32, 34, 35

V.  Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

•     у ХІХ ст. в більшості європейських країн завершується промисловий переворот, який відбувся завдяки технічним і науковим відкриттям. Наука перестає бути лише інструментом пізнання, а перетворюється на основного рушія прогресу. Наукові відкриття й технічні винаходи значно змінюють світогляд, побут та культуру суспільства;

•     культура ХІХ ст. стала відображенням усіх змін бурхливого ХІХ ст., увібравши і наукові досягнення, і технічні відкриття, і соціальні протести, і революції.

Робота над проблемним запитанням

Організувати роботу над проблемним запитанням. Узагальнюючи відповіді учнів, акцентувати їхню увагу на взаємовпливі літератури та філософії, розвитку в суспільстві технічних відкриттів і психоаналізу.

VI.   Домашнє завдання

1)  П.: 1, § 25—27; 2, § 33—34; 3, § 24—25.

2)  ТЗ: підготуйте повідомлення про вченого, який працював у ХІХ ст. (за власним вибором).

 

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.", із категорії "Конспекти", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід