Сценарій випускного вечора "Школа проводжає нас"




 
Школа  проводжає  нас
Дійові  особи
в едуча
в едучий
Учні-читці  (вісім осіб)
Матері  одинадцятикласників    
члени 
батьківського 
комітету
 
(дві особи)
б атьки  одинадцятикласників 
(дві особи)
Фея
Мальвіна
б уратіно
Пеппі  Довгапанчоха
Асcоль
Грей
Герої  казок  (десять осіб)
в ипускники  (п’ять хлопців, троє дівчат)
Танцювальний  гурт  учнів  середніх  класів
о д и н а д ц я т и к л а с н и к и ,   я к і   п і д н і м а ю т ь 
Державний  Прапор  України  (по одному від 
кожного класу)
Д е с я т и к л а с н и к и ,   я к і   п о в ’ я з у в а т и м у т ь 
випускникам  стрічки
Д и р е к т о р   ш к о л и ,   з а в у ч ,   к л а с н и й   к е р і в н и к 
о д н о г о   з   о д и н а д ц я т и х   к л а с і в ,   п е р ш и й 
у ч и т е л ь   о д н о г о   з   о д и н а д ц я т и   к л а с і в , 
у ч и т е л ь - м е т о д и с т ,   п о ч е с н і   г о с т і   с в я т а , 
члени  батьківського  комітету
Свято відбувається в актовому залі школи. Його приміщення 
прикрашене квітами, зеленню, повітряними кульками, 
гірляндами. 
Звучить лагідна музика. До залу входять  у ч н і - ч и т ц і  та 
в е д у ч і.
1-й  учень
Школа моя величава 
Дивиться вікнами в світ, 
Наче в букет пов’язала 
Мрії окрилених літ.
2-й  учень
Перші відлунюють кроки,  
Тут познайомились ми.  
Мріє, ти в небо високе 
Нас поманила крильми.
3-й  учень
Сьогодні музика лунає гучно в школі 
І ніжно літо обніма за плечі, 
В очах у кожного і радість, і надія. 
В нас випускний, шкільний останній вечір!
в едучий
Як непомітно роки промайнули,  
Сьогодні вийдеш за шкільний поріг.  
Позаду залишилося дитинство, 
Попереду — життєвий шлях проліг.
в едуча
Вітаємо всіх вас на нашім святі,  
Воно і смутком, й радістю дзвенить.  
Це свято зрілості і свято розставання, 
І майбуття прекрасна світла мить.
в е д у ч и й. Сьогодні свято найкращої пори в житті людини — 
свято юності. А це і дружба, і перше кохання, мрії, надії і споді -вання.
в е д у ч а.  І прощання з рідною школою. Адже по-особливому 
хвилюючий  цей  день  як  для  наших  випускників,  так  і  для  тих 
батьків, яких більше не покличе шкільний дзвоник.
4-й  учень
Скільки літ в цих стінах пережито, 
А перерв, занять, шкільних дзвінків,  
І нарешті довгождане літо, 
Школа проводжа випускників.
в е д у ч и й. Зустрічайте випускників … (називає рік)  року.
Звучить лагідна музика. До залу парами входять 
в и п у с к н и к и. 
В е д у ч і  читають ім’я та прізвище кожного випускника.
Д и р е к т о р   ш к о л и. Урочистий вечір, присвячений випуску 
одинадцятого класу, оголошується відкритим. Право підняти пра -пор України надається випускникам.
Звучить Державний Гімн України.  
Наперед виходять  к р а щ і   о д и н а д ц я т и к л а с н и к и, 
урочисто піднімають прапор.
в едучий
Традиції і звичаї народу…  
У них життя, характер і душа. 
Тож короваєм починається дорога, 
Коли дитя батьківський дім лиша.
в едуча
У нім — духмянім, сонячнім, рум’янім —  
Турбота батька й мамина сльоза. 
Це — захист від знедолень і обманів, 
Щоб обминула нас життя проза.
в едучий
Сьогодні від батьків прийміть це диво —  
Наш український, пишний коровай. 
І батько, й мамо, батьківська родино, 
Своїх дітей зі святом привітай.
Наперед виходять  ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у.
1-й  батько
Благословляємо вас хлібом,  
Щоб лихо не зачепило.
2-й  батько
Благословляємо вас хлібом 
На вдачу і добре діло!
1-ша  мати. Прийміть цей святий хліб, як наше батьківське 
благословення.
2-га  мати.  Хай  у  вашому  житті  завжди  на  столі  хліб 
і сіль буде.
б а т ь к и   т а   м а т е р і  (разом) . Благословляємо вас, діти!
Ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у  вручають хліб 
в и п у с к н и к а м.
5-й  учень
Юність… 
Щирих сердець багаття! 
Череневий світанок землі. 
Випускне, неповторне плаття,  
Ніч, де плакали солов’ї.
6-й  учень
Юність… 
Це і радість, і тривоги, 
І серце завмира від сподівань.  
Омріяні надією дороги 
Ще сповнені і радості, й чекань.
7-й  учень
Юність… 
Це в житті пора весняна. 
Шлях життєвий треба так пройти, 
Щоб могли ви сміло й полум’яно 
В серці юний подих зберегти.
в е д у ч и й. Сьогодні на згадку про школу, як символ юначих 
років, десятикласники пов’яжуть вам пам’ятні стрічки.
Звучить музика.  Д е с я т и к л а с н и к и  пов’язують 
в и п у с к н и к а м  пам’ятні стрічки.
в е д у ч а.   Безліч  думок  роїться  зараз  у  головах  випускників. 
Про  минуле  і  головне  —  про  майбутнє.  Зараз  ви  прощаєтесь  зі 
своїм класом, школою, але ми віримо, що ви назавжди залишає -
тесь однією командою. Бо не буде у вас у житті людей, яких би 
ви краще знали, яким би змогли більше довіряти.
в е д у ч и й.  Скільки  лабораторних,  контрольних  робіт  ви  ви-конали,  скільки  зошитів  списали,  поки  настав  цей  день!  Скіль-ки  разів  ви  думали:  «Ну  коли  все  це  скінчиться?»  І  ось  усе 
скінчилось.  Наступає  врочиста,  хвилююча  хвилина  —  вручення 
атестатів.
в е д у ч а.  За традицією щороку слово для зачитання наказу по 
школі про здобуття середньої освіти надається заступнику дирек-тора з навчально-виховної роботи.
Наперед виходить  з а в у ч, зачитує наказ.
в е д у ч и й.  За  кермом  нашої  шкільної  держави  вже  багато 
років стоїть директор. І сьогодні у цю хвилюючу і радісну мить 
вам слово.
Наперед виходить  д и р е к т о р   ш к о л и, вітає 
в и п у с к н и к і в, вручає третину атестатів.
в е д у ч а.   Багато  було  вчителів  у  наших  випускників,  різ -ні предмети вони вивчали. Але була людина, яка з’єднувала всі 
ланки шкільного життя, прокладала місточки до серця кожного. 
І  сьогодні  класний  керівник  звертається  до  своїх  випускників.
Наперед виходить  к л а с н и й   к е р і в н и к   о д н о г о 
з   о д и н а д ц я т и х   к л а с і в, вітає  в и п у с к н и к і в  і вручає 
третину атестатів.
в е д у ч и й.  А  починається  все,  як  завжди,  з  першого  класу. 
Вперше  образ  учителя  формувався  у  наших  випускників  поруч 
із …  (називає ім’я, по батькові і прізвища вчителів перших класів) , 
адже  переважну  більшість  цих  юних  людей  саме  вони  зустріли 
на порозі школи.
в е д у ч а.  Перший учитель — а ми звикли говорити перша вчи -телька, починає засів у душі маленьких школярів того розумно -го, доброго і вічного, яке через багато років проросте паростками 
і дає свої життєдайні плоди. Тож, шановні, вам слово.
Наперед виходить  у ч и т е л ь   п о ч а т к о в о ї   ш к о л и, вітає 
в и п у с к н и к і в, вручає останню третину атестатів.
в е д у ч и й. Поряд із навчанням насиченим і різнобарвним бу-ло спортивне життя наших випускників. А детальніше про нього розповість учитель-методист.
Наперед виходить  у ч и т е л ь - м е т о д и с т, вітає 
в и п у с к н и к і в.
в е д у ч а.   Росте  людина.  Її  життя  починається  світанком 
душі  —  дитинством.  Залишається  воно  у  пам’яті  як  потаємне 
і світле. І скільки б не минуло років, берег Дитинства притягує 
до  себе,  повертає  з  найвіддаленіших  куточків  людської  пам’яті. 
І серед життєвих незгод, невдач, душевних падінь потрібно часті -ше повертатись туди, де навіть вітер своїми обіймами заспокоює, 
навіює душевну рівновагу, вселяє в душу надію. Тільки там мож-на зрозуміти і збагнути ті загальнолюдські цінності, заради яких 
варто жити, і головне — не втратити їх.
Тож  хай  процвітає  і  не  буде  забутою  благословенна  земля 
батьків,  той  покритий  вранішнім  серпанком  берег  Дитинства.
Звучить музика «В гостях у казки». До залу входить  Ф е я.
Фея
Країна Дитинства — країна казкова 
І часто дорослих вона вабить знову.  
І часто дорослі літають у мріях,  
Вернутись в дитинство живе в них надія. 
Із казкою, любі, не розлучайтесь, 
В далеке дитинство щораз повертайтесь,  
Вам казка чарівна підкаже пораду,  
В ній знайдете завжди утіху й відраду.  
Давайте ж на хвильку заглянемо в казку. 
Чарівні казки! Тут з’явіться, будь ласка. 
(Під музику на середину залу вибігають казкові 
герої, танцюють.) 
Були ви маленькі, то всі неодмінно 
Хотіли хоч трохи побуть Буратіно.
Наперед виходять  М а л ь в і н а  та  Б у р а т і н о, який тримає 
золотий ключик.
Мальвіна
Друже, юний Буратіно, 
Скільки в нас було пригод. 
Незважаючи на скруту, 
Ти завжди смішиш народ.
Ти завжди такий веселий,  
Любиш жарти, пісню, сміх…  
Тут у нас на випускному 
Розкажи секрет для всіх.
б уратіно
А чому мені, Мальвіно,  
Не сміятись, не радіти — 
Процвіта театр у тата. 
Люблять нас дорослі й діти, 
Ключик золотий знайшовся  
Татусеві — тату Карлу, 
То тепер вже знаю точно:  
В казці я живу не марно.
Мальвіна
Ну що ж, залишилось зробити 
Присутнім висновок простий: 
Випускникам всім побажати 
Знайти свій ключик золотий.
б уратіно
Відкрити ним замок до щастя, 
Всім опинитися в палаці, 
Освіту мати і достаток, 
Як ми в своїй чудовій казці.
Б у р а т і н о  вручає  в и п у с к н и к а м  золотий ключик.  
Наперед вибігає  П е п п і   Д о в г о п а н ч о х а.
Пеппі  Довгапанчоха
Я — Пеппі, відома всім Довгапанчоха! 
Живу й не сумую ніколи й нітрохи. 
У мене є друзі надійні й хороші, 
Це Тані, Оксани, Володі й Альоші. 
Живуть вони вільно, як вітер на морі, 
Тому загорілі, міцні і здорові.  
Ану всі до мене! Мерщій! В цей же час! 
В таночку веселім покажемо клас!
Звучить весела музика.  
Наперед вибігає  т а н ц ю в а л ь н и й   г у р т, виконує 
рок-н-рол.
Пеппі  Довгапанчоха.   Ви  пам’ятаєте,  я  не  хотіла  рости, 
хотіла завжди залишатися маленькою, бо дуже дорожу своїм ди -тинством, адже дитинство — це світ фантазій, мрій. І тільки в ди -тинстві збувається казка. Бажаю вам, любі випускники, щоб час -тинка  дитинства  залишалася  у  вашій  душі  на  все  життя.  І  щоб 
вам було завжди легко злетіти на крилах мрій.
Фея
А зараз з роману відомого роль —  
Звичайно, впізнали — чарівна Ассоль.
Наперед виходять  А с с о л ь  та  Гр е й, які тримають 
вітрильник мрії із червоними вітрилами.
Ассоль
Я змалечку знала, що збудуться мрії, 
Хай ваші здійсняться юначі надії. 
До всіх хай прилинуть вітрила червоні, 
Хай Грей — капітан, вам простягне долоні.
Гр е й  подає руку  А с с о л ь.
Грей
Ми — юності вашої світлі герої, 
Бажаєм усім вам щасливої долі.  
В життя вирушайте сміливо з піснями.
Ассоль
Червоні вітрила хай сяють над вами. 
Вони допоможуть всі бурі здолати.
Грей
Вперед! У життя! 
Без вагань! Так тримати!
Звучить лагідна музика пісні «Маленька країна».  А с с о л ь  та 
Гр е й  вручають випускникам вітрильник мрії. 
Наперед виходять усі казкові герої, співають.
Усі  казкові  герої (разом)
Десь за горами, за лісами, 
Десь на оцій землі… 
Мрія чарівна проживає, 
Що стрінеться тобі й мені,
Світ весь навколо заіскриться, 
Станеш щасливим ти. 
З казки чарівної, жар-птице, 
Мрії усі здійсни.
Мрія моя ясна, 
Мрія твоя ясна… 
Хто розповість і хто підкаже, 
Де вона, де вона…
Мрія моя ясна, 
Мрія твоя ясна. 
Хай же здійсниться кожна мрія 
Найдивовижніша.
Усі герої казок залишають зал.
в е д у ч а.  Сьогодні, дорогі випускники, вас прийшли привіта -ти, побажати щасливої дороги наші почесні гості.
Наперед виходять  п о ч е с н і   г о с т і   с в я т а, вітають 
в и п у с к н и к і в.
в едучий
Скільки літ промайнуло відтоді,  
Дві косички злилися в косу. 
Ще побачиш ти вперше сьогодні 
В чистім погляді чисту сльозу. 
Світ багатий на добрих людей, 
Та вдивляйтесь ровесникам в лиця. 
Може, більше ніколи і ніде 
Вам не випаде з ними зустріться. 
Все, що здійснилось, 
Все, що наснилось,  
Вічно вам буде зоріть, 
Те, що зоріло, вам серце зігріло,  
Не розгубіть, не розгубіть.
в е д у ч а.  Дорогі випускники …  (називає рік)  року, …  (називає 
номер школи) школа, очікує вашого слова.
Наперед виходять  в и п у с к н и к и.
1-й  випускник
Під крилом далекої зорі 
Слухаю дитинства свого казку. 
Чим заплатимо вам, матері,  
За недоспані ночі і ласку? 
У ранковій лагідній порі 
Стоїте ви довго край дороги. 
Чим заплатимо вам, матері,  
За турботи, болі і тривоги?
1-ша  випускниця
Осінь вже блукає надворі, 
І стежини вкрилися листками, 
Чим заплатимо вам, матері? 
У боргу ми вічнім перед вами. 
Спить росинка тужно на корі,  
Доброту передали нам з кров’ю.  
Чим заплатимо вам, матері? 
До людей Великою любов’ю.
2-й  випускник
Десь моя непротоптана стежка 
Згубилась в житах,  
Десь чекає кохання, 
Десь чатує тривога. 
Все то — доля моя, мій ніким  
Не торований шлях. 
Не ховай у зіницях  
Непрохані сльози — 
Материнська щаслива 
Сльоза визолочує світ. 
Підіймаються діти, як трави! 
І сонячні роси  
Ваших душ і тривог 
Наш наповнюють цвіт.
2-га  випускниця
Де б не йшла я — ланами чи тернами, 
До якої б не прагла зорі, 
Ваші думи надіями теплими 
Мені в душу навіки лягли. 
Із далекого сивого вирію  
Я звертатимусь в рідні краї  
За думками і мріями щирими, 
За сердечним спокоєм своїм.
3-й  випускник
Ну от і все. Уже перегорнули 
Підручників останні сторінки,  
Й на випускних екзаменах відчули, 
Що плине час скоріше від ріки.
Здавався недосяжним горизонт,  
А світ — казковим! За шкільним порогом 
Чекали нас уроки і книжки, 
В світ пізнання несходжені дороги.
Дитинство наше, мов вчорашній день, 
Ось-ось майне крильми у темінь ночі. 
Аби світанок від дзвінких пісень 
Прокинувся і нам заглянув в очі.
Ми підійшли до першої межі — 
Шкільним порогом звуть її в народі. 
І сльози, й пісня, й радість — все в душі,  
А чого більше — перемірять годі.
Останній бал прощальний, випускний,  
Дівчата в платтях білих, мов лебідки, 
І хлопці помужнілі і стрункі,  
Подвір’я школи — наче дивна квітка.
3-тя  випускниця
Затихнуть пісні і почнеться урок. 
Урок, на який не подзвонить дзвінок. 
За парту не сядемо так, як завжди, 
Учитель з журналом не зайде сюди. 
Учителько наша, не будете там 
П’ятірок і двійок ви ставити нам. 
І з того уроку не можна втекти,  
Й погану оцінку не виправити. 
Перерв і канікул у ньому нема, 
Хоч може минути так літо й зима.  
І не сорок п’ять він триває хвилин, 
А довгі роки не вгава його плин. 
Урок цей для тебе, ти твердо затям, 
І перший й останній — він зветься життя.
4-й  випускник
Чому ж, Учителю, ти посмутнів? 
Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив?  
Ти ж нас терпляче в цей день привів, 
Шляхи в майбутнє зорями позначив. 
Така вже доля, Вчителю, твоя —  
Зустрітись, аби згодом попрощатись, 
Із серця в серце перелить добро, 
Й Учителем навіки залишатись. 
Прийде світанок… Сонце зустрічай! 
Дай для польоту лелечатам неба! 
Слова останні: «Школо, прощавай! 
Ми будем завжди пам’ятать про тебе!»
в е д у ч и й. А зараз від імені випускників пропонується пере-дати факел Знань як символ торжества розуму і натхнення. Цю 
місію доручається виконати учням, які закінчили школу із золо-тою медаллю.
Наперед виходять медалісти, запалюють факел і передають 
учням десятих класів.
5-й  випускник.  Друзі,  збережіть  цей  вогонь  любові,  віри, 
розуму і натхнення. Нехай його тепло обігріває ваші душі, нади-хає на успіхи, надає сили.
в едуча
Серце сповнене ніжності і дяки 
Тим, хто носить почесне ім’я — Вчителі.  
Тож смачний коровай між всіма  
  по шматочку розділим,  
Так, як ділим турботи, радощі й болі в труді.
в едучий
Тим, хто біля мене, тим, хто скраю, 
Простягну по скибці короваю. 
І роздам по усмішці, по слову, 
Душу березневу, барвінкову.
Звучить музика. До залу вносять святкові короваї,  в е д у ч і 
ділять його між усіма присутніми на святі.  
Наперед виходять  у ч н і - ч и т ц і.
8-й  учень
Мати приводить у світ, 
Буду ним дихати, жити, 
Буде цей світ боронити  
Матері й батька привіт.
9-й  учень
Легкі зморшки обличчя вкрили —  
Це життя трудового плід.  
Але в кожному русі — сила,  
В очах юності видно слід.
Я таку тебе завжди бачу, 
Образ в серці такий несу —  
Материнську любов гарячу 
І твоєї душі красу.
Наперед виходять  ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у, 
вітають  в и п у с к н и к і в.
в е д у ч а.   Сьогодні,  у  час  розлуки  зі  школою,  візьміть  бать -ківське слово у довгу, інколи тернисту, часом зовсім незбагненну 
для вас, але прекрасну дорогу життя. Хай спогад про рідну школу 
сяє вам навіть тоді, коли згасає віра в себе. Хай школа залишаєть -ся для вас тим промінчиком любові і добра, який указує, як іти, 
щоб не збочити, не оступитися. А ще візьміть у дорогу життя, ша-новні випускники, тепло отчого дому, ніжну мамину колискову, 
солов’їну рідну мову, батькову мудрість і вчителеве слово. А для 
того, щоб були у вас сила, відвага, віра в себе для подолання всіх 
важких доріг, прийміть від батьків вишитий рушник.
в едучий
Дивлюся мовчки на рушник, 
Що мати вишивала. 
І чую: гуси зняли крик,  
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли, 
Запахла рута-м’ята,  
Десь тихо бджоли загули,  
Всміхнулась люба мати.
І біль у серці раптом зник,  
Так любо, любо стало. 
Цілую мовчки той рушник, 
Що мати вишивала.
Звучить «Пісня про рушник».  
Ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у  вручають 
в и п у с к н и к а м  рушники.
в е д у ч а.   Урочистий  вечір,  присвячений  випуску  …  (називає 
рік)  року, оголошується закритим.
в е д у ч и й. Дорогі гості! Привітайте наших випускників із за-кінченням школи. Побажайте їм щасливої дороги.
Свято продовжується концертом випускників, частуванням та 
дискотекою.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Сценарій випускного вечора "Школа проводжає нас"", із категорії "Конспекти", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід