Голодомор 1932—1933 рр.




 
Урок  № 100
Тема.   Голодомор 1932—1933  рр.
Мета:  показати, що одним із найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу 
був штучно організований голод 1932—1933  рр.; пояснити зміст основних термінів і  понять; форму -вати в  учнів навички критичного мислення; виховувати їх у  дусі поваги до історичної боротьби та 
здобутків українського народу.
Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.
Обладнання:   підручник, хрестоматія, стінні карти «УРСР у  30-ті рр. ХХ  ст.», атлас, роздавальний 
матеріал (фото, свідчення очевидців голодомору).
Основні терміни та поняття:   голодомор, загороджувальні загони, геноцид, канібалізм.
Основні дати:  1932—1933  рр.  — голодомор; 23  листопада  — в  Україні День пам’яті жертв 
голодомору та політичних репресій.
(На  урок  заздалегідь  можна  запросити  людей,  які  пережили  часи 
голодомору,  дослідників  цієї  події. )
Хід уроку
I.   ОрганІ зац І я навчальнО ї д І яльнО стІ
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.  Розпо-відає  про  те,  як  комуністична  влада  крок  за  кроком  безжально  штов -хала  селян  до  межі,  за  якою  починався  один  із  найжахливіших  зло -чинів  сталінізму  —  голодомор  1932—1933  рр.
ІІ.   п еревІ рка д О машньО гО  завдання
  Фронтальне опитування
  1.  Коли  почалася  суцільна  колективізація  в  Україні?  Як  ви  розумі-єте  це  поняття?
  2.  Поясніть,  чим  було  викликане  рішення  про  проведення  суцільної 
колективізації.
  3.  Чи  можна  було  здійснити  сталінську  індустріалізацію  без  суціль-ної  колективізації?  Відповідь  обґрунтуйте.
  4.  Чому  українське  партійне  керівництво  прискорювало  темпи  ко-лективізації  в   Україні?  До  яких  наслідків  це  привело?
  5.  Із  якою  метою  відбувалася  «ліквідація  куркульства  як  класу»?
  6.  Коли  було  завершено  колективізацію  в  УРСР?  Які  її  результати?
ІІІ.  в ивчення нО в О гО  матер І алу
  Розповідь учителя
Однією  з  найбільших  трагедій  українського  народу  став  голодомор 
1932—1933   рр.  Остаточно  його  причини  досі  ще  не  з’ясовані,  проте 
очевидним  є  те,  що  голод  в  Україні  виник  не  внаслідок  стихійного 
лиха,  а   був  організований  штучно.
Насильницька  колективізація  призвела  до  кризи  сільськогоспо-дарського  виробництва  в  Україні.  Селяни,  примусово  об’єднані  в  кол -госпи,  були  не  зацікавлені  в   результатах  своєї  праці,  оскільки  за 
свою  роботу  майже  нічого  не  одержували.  Вироблена  продукція  діс -тавалася  в  основному  державі,  яка  ставила  нереальні  плани  норми 
хлібозаготівлі.  Зрештою  в   1930—1931   рр.  дезорганізація  й   деградація 
колгоспного  виробництва  позначилася  не  стільки  на  поставках  дер -жаві,  скільки  на  матеріальному  становищі  селян,  які  опинилися  без 
будь-яких  запасів  продовольства.
Унаслідок  безгосподарності  та  небажання  селян  працювати  за  без-цінь  на  державу  (було  засіяно  лише  половину  посівних  площ),  голо -ду  в  багатьох  районах  кампанія  із  сівби  та  збору  врожаю  1932   р. 
фактично  була  зірвана.  Від  червня  до  жовтня  1932  р.  в   колгоспів  та 
одноосібників  удалося  витиснути  132   млн  пудів  хліба,  тобто  полови -ну  скороченого  порівняно  з  попереднім  роком  плану.  Але  сталінсько-му  керівництву  цього  було  замало.  7   серпня  1932  р.  ВЦВК  і  РНК 
СРСР  прийняли  постанову  «Про  охорону  майна  державних  підпри -ємств,  колгоспів  і  кооперативів  та  про  зміцнення  суспільної  (соціа-лістичної)  власності».  Згідно  з   нею  розкрадання  майна  колгоспів 
прирівнювалося  до  розкрадання  державного  майна  й   каралося  роз-стрілом,  а  за  «пом’якшуючих  обставин»  —  позбавленням  волі  на 
строк  не  менше  ніж  десять  років.  За  рік  дії  постанови  було  засудже -но  54   тис.  осіб,  із  них  2   тис.  осіб  —  до  вищої  міри  покарання.  У  на-роді  ця  постанова  дістала  назву  «Закону  про  п’ять  колосків».  Також 
у  листопаді  1932  р.  Раднарком  УСРР  ухвалив  застосувати  судові  ре-пресії  щодо  одноосібників  за  нездачу  хліба.
  Робота з  документом
Телеграма  заступника  голови  Ради  праці  й   оборони  В.  Куйбишева   
в  ЦК  КП(б)У  про  необхідність  прискорення  експорту  зерна  з   України 
(27   серпня  1932  р.)
Замість  встановленого  Вам  урядом  плану  відвантажень  [у]  серпні 
проти  190  тис.  тонн  Вами  відвантажено  тільки  20  тис.  Таке  становище 
призводить  [до]  великих  валютних  втрат,  пов’язаних  [із]  невиконанням 
контрактів,  простоюванням  тоннажу,  також  [до]  підриву  авторитету  [на] 
ринках.
Пропоную  негайно  посилити  [в]  першу  чергу  відправку  порти,  відван-тажити  до  кінця  місяця  [в]  тоннах  пшениці  30  тис.  ячменю  —  20  тис. 
жита  —  10  тис.,  не  рахуючи  вже  відвантаженого.  Прийміть  як  бойове 
завдання.
  1)  Чого  вимагає  В.  Куйбишев  від  ЦК  КП(б)У?  Чому?
  2)  Чому  уповільнилися  хлібоздачі?
Із   метою  «виправлення»  ситуації  з   хлібозаготівлею  восени  1932  р. 
до  України  направляється  надзвичайна  хлібозаготівельна  комісія  на 
чолі  з   головою  Раднаркому  СРСР  В.   Молотовим.  Ця  комісія  викача-ла  із  села  весь  хліб  у  рахунок  хлібозаготівель  (додатково  до  132  млн 
пудів  ще  104,6   млн  пудів),  але  так  і   не  виконала  плану  (261  млн 
пудів).  Наприкінці  грудня  1932  р.  в   Україну  прибув  Л.  Каганович, 
який  привіз  директиву  Й.  Сталіна  про  здачу  (у  разі  невиконання 
плану  хлібозаготівель)  посівних  фондів.  У   республіці  не  залишилося 
жодних  хлібних  запасів.
Але  комісія  не  обмежилася  конфіскацією,  для  покарання  борж-ників  вона  запровадила  «натуральні  штрафи».  В  усіх  регіонах  Укра-їни,  за  винятком  прикордонних,  з  активною  участю  комітетів  неза-можників  (комнезамів)  і  відряджених  на  хлібозаготівлі  робітників  із 
міст  (яких  запевняли,  що  їхні  сім’ї  голодують  через  куркульський 
саботаж  хлібозаготівель)  розпочалися  подвірні  обшуки.  Вилучалися 
запаси  будь-якої  їжі  —  сухарів,  картоплі,  сала,  солінь,  фруктової 
сушні,  цибулі  тощо.  Забирали  все  продовольство,  яким  селяни  мали 
харчуватися  до  нового  врожаю.  Конфіскація  продовольства  оголо-шувалася  карою  за  «куркульський  саботаж».  Вона  здійснювалася 
гласно,  із  висвітленням  у   районних  газетах.
Але  державі  був  потрібний  хліб,  а   не  ті  продукти,  що  забира -лися  в  селян.  Практика  «натуральних  штрафів»  стала  свідомо  здій-снюваним  терором  голодом.  Терор  голодом,  як  і   експропріацію  за -можного  (і  не  тільки  заможного)  селянства  під  гаслом  боротьби 
з   куркульством,  —  можна  кваліфікувати  як  геноцид  українського 
народу.
  Робота з  термінами та поняттями
Голодомор  —  штучно  створений  голод  із  метою  досягнення  певної 
мети.  Голодомор  1932—1933  рр.  в  Україні  був  визнаний  геноци-дом  українського  народу.
Геноцид (від  грец. genos   —  рід,  племя  і  латин.  caedo   —  убива-ти)  —  знищення  окремих  груп  населення  за  расовими,  національ-ними,  етнічними  або  релігійними  мотивами,  а  також  штучне 
створення  життєвих  умов,  не  сумісних  із  життям.
Голод,  крім  України,  охопив  також  Кубань,  Північний  Кавказ, 
Поволжя,  Північний  Казахстан.  Але  лише  в  Україні  й   на  Кубані 
застосовувався  метод  «чорних  дошок»  і  конфіскація  всього  продо -вольства.
За  різними  даними,  унаслідок  голодомору  1932—1933  рр.  заги-нуло  від  3,5  до  12   млн   осіб.
Загалом  причинами  голодомору  в   Україні  була  сукупність  націо-нально-політичних  та  соціально-економічних  чинників:
  8 необхідність  знищення  українського  селянства  як  свідомої  на-ціональної  верстви,  яка  загрожувала  імперським  інтересам  Мо-скви;
  8 непомірні  для  селян  хлібозаготівлі;
  8 надмірний  хлібний  експорт;
  8 небажання  колгоспників  працювати  в   громадському  господарстві;
  8 конфіскація  владою  продовольчих  запасів;
  8 економічні  прорахунки,  спроба  здійснити  соціалістичне  будівни-цтво  військово-комуністичними  методами.
Поряд  із  голодом  Й.  Сталін  улаштовує  й  погром  КП(б)У.  Було 
змінено  вище  керівництво.  У   січні  1933  р.  другим  секретарем  ЦК 
і  секретарем  Харківського  (столичного)  обкому  партії  стає  особистий 
посланець  Й.  Сталіна   —  П.  Постишев,  який  очолив  кампанію  репре -сій  проти  комуністів,  які  не  бажали  стати  катами  власного  народу. 
За  1933   р.  з   партії  було  виключено  100  тис.  осіб  (вони  були  розстрі -ляні  або  вислані).
Голодомор,  який  вирував  у  1932—1933   рр.,  усіляко  приховувався. 
Ця  тема  не  підлягала  відкритому  обговоренню  на  будь-яких,  навіть 
закритих,  партійних  зборах.  Цього  табу  в  КПРС  дотримувалися  до 
грудня  1987  р.  Крім  того,  робилися  заходи,  щоб  відомості  про  голод 
не  потрапили  за  кордон.  Навколо  міст,  які  постачалися  продоволь -ством,  установлювалися  воєнні  кордони,  які  не  пускали  голодних 
селян.  У  пасажирських  поїздах,  що  йшли  з-за  кордону,  на  вікна  на-кладалися  спеціальні  щити,  які  не  давали  пасажирам  побачити,  що 
відбувається  за  вікнами,  виходити  на  проміжних  станціях  було  за -боронено.  У   закордонній  пресі  поширювалися  статті,  які  заперечува -ли  голод.  Але  незважаючи  на  ці  заходи,  до  світової  спільноти  до -ходили  відомості  про  дійсне  становище  в   Україні.
  Робота з  документом
З  офіційного  повідомлення  відділу  міжнародної  преси   
Міністерства  закордонних  справ  Італії  «Голод  у  Радянській  Україні» 
(Рим,  9   червня  1932  р.)
Кореспондент…  газети,  яка  підтримує  німецько-радянський  союз,  наді -слав  тривожне  повідомлення  з  радянської  України,  у  якому  він  заявляє 
про  те,  що  «ця  споконвічна  житниця  Європи  перебуває  на  межі  голоду, 
який,  судячи  з  обставин,  може  стати  ще  жахливішим,  ніж  відомий  голод 
1921  р.».  Журналіст  каже,  що  причиною  цього  є   поспішність  у   проведен-ні  колективізації  землі.
Після  згадки  про  цю  руйнівну  політику,  яка,  безперечно,  призведе 
до  загибелі  української  нації,  що  має  такі  багаті  природні  ресурси,  ко-
респондент  описує  довгі  черги  селян,  як  молодих,  так  і   старих,  чолові-ків,  жінок  і  дітей,  що  наповнюють  міста  України  в   пошуках  шкуринки 
хліба…
У  Києві  не  було  збройного  повстання,  але  був  страйк  робітників, 
які  протягом  п’яти  тижнів  не  одержували  заробітної  платні.  Робітни-ки  заводу  «Арсенал»,  які  були  колись  опорою  комунізму  в  Києві,  за-барикадувалися  на  території  заводу,  побивши  й   повиганявши  звідти 
комуністів.  Зустрінувшись  із  рішучою  позицією  робітників,  які  ота-борилися  всередині  «Арсеналу»,  війська  ДПУ  не  наважилися  атакува-ти  їх.
  1)  Як  кореспондент  визначив  причини  голоду?
  2)  Чи  погоджуєтеся  ви  з   такою  оцінкою?  Чи  збігається  вона  з  оцін-кою  радянського  уряду?
Щоб  адміністративно  «прив’язати»  селян  до  колгоспів,  Й.  Сталін 
запровадив  від  грудня  1932  р.  внутрішні  паспорти  для  населення 
міст  і   новобудов.  У  цьому  документі  фіксувалися  основні  дані  про 
кожну  людину,  у   тому  числі  її  місце  проживання.  Для  всіх,  крім 
військовослужбовців,  паспорт  ставав  основним  посвідченням  особи. 
Жителі  сільської  місцевості,  яким  паспортів  не  видавали,  уже  не 
могли  легально  влаштуватися  в   місті.
Паспортизація  населення  потребувала  певного  часу  та  не  могла 
одразу  виявити  втікачів  із  села.  Їхній  потік  зупинили  за  допо -могою  внутрішніх  військ.  Одночасно  із  запровадженням  паспортної 
системи  Україна  по  периметру  своїх  кордонів  була  оточена  загоро -джувальними  загонами,  щоб  перешкодити  появі  голодних  селян 
в   інших  республіках.  Без  спеціального  дозволу  заборонялося  пере -суватися  залізницями.  Бригади  чекістів  перевіряли  в  поїздах  багаж 
пасажирів  і  конфісковували  продовольство,  яке  селяни  купували 
на  чорному  ринку  в  сусідніх  республіках  та  везли  своїм  голодним 
сім’ям.
  Робота з  документами
Зі  щоденника  дитячого  письменника  К.  Чуковського   
(жовтень  1932  р.)
Учора,  парикмахер,  голіючи  мене,  розповів,  що  він  утік  з  України, 
залишив  там  доньку  й   дружину.  І   раптово  істерично:  «У  нас  там  вини-щення  людства!  Ви-ни-щен-ня  людства.  Я   знаю,  я   думаю,  що  ви  служите 
в  ДПУ  (!),  але  мені  все  рівно:  там  іде  ви-ни-щен-ня  людства.  Нічого,  і   тут 
те  саме  буде.  І  я  буду  радий,  так  вам  і   треба!».
  1)  Як  оцінював  ситуацію  в  Україні  «парикмахер»?
  2)  Чи  адекватним  був  його  висновок  ситуації,  що  була  в  УСРР?
Висновки  спеціальної  комісії  Конгресу  США   
з  питань  дослідження  голодомору  1932—1933  рр.  в  Україні  
(19   квітня  1988   р.)
1.   Немає  сумнівів,  що  велика  кількість  населення  Української  РСР  та 
Північної  території  Кавказу  померли  від  голоду  протягом  1932—
1933  рр.  через  голодомор,  спонуканий  людьми,  шляхом  конфіскації 
врожаю  1932   р.  радянською  владою.
2.   Жертви  українського  голодомору  налічують  мільйони  осіб.
3.   Офіційна  заява  радянської  влади  про  «диверсію  куркулів»,  яка  стала 
причиною  всіх  «труднощів»  протягом  голодомору,  не  має  підстав.
4.   Голодомор  не  був,  як  часто  заявлялося,  пов’язаний  із  посухою.
5.   У  1931—1932  рр.  офіційною  реакцією  радянської  влади  на  нестачу 
зерна  через  посуху  за  межами  України  було  надання  допомоги  по -страждалим  територіям  та  надання  деяких  пільг  селянам.
6.   У  1932  р.,  унаслідок  невдоволення  влади  Української  РСР  тим,  що 
надмірні  поставки  зерна  спричинили  появу  локалізованих  осередків 
голодомору,  Москва  скасувала  попередній  курс  і   зайняла  більш  жор -стку  позицію  щодо  селян.
7.   Неспроможність  радянської  влади  в  Україні  виконати  граничні 
норми  поставок  зерна  змусила  їх  ужити  надзвичайно  жорстких 
заходів,  аби  забрати  в   селян  максимальну  кількість  зерна.
8.   Восени  1932  р.  Сталін  використав  цю  спонукану  «кризу  поставок» 
в   Україні  як  привід  для  зміцнення  свого  контролю  на  Україні,  а  та-кож  для  ще  більшого  посилення  заходів  із  конфіскації  зерна.
9.   Голодомор  в  Україні  в   1932—1933   рр.  був  наслідком  максимальної 
конфіскації  сільськогосподарських  продуктів  у   населення  села.
 10.   Представники  влади,  які  відповідали  за  заходи  щодо  конфіскації  зер-на,  також  жили  в  страху  покарання.
 11.   Уже  наприкінці  1932  р.  Сталін  знав,  що  в  Україні  люди  помирали  від 
голоду.
 12.   Наприкінці  1933  р.  Сталін  використав  «слабкість»  української  вла-ди  в  зборі  зерна  для  ще  більшого  зміцнення  свого  контролю  над 
Комуністичною  партією  України  та  дав  наказ  для  дій,  які  ще  біль-ше  погіршили  ситуацію  й  довели  до  максимуму  людські  втрати.
 13.   Постишев  мав  подвійні  повноваження  від  Москви:  збільшити  конфіс-кацію  зерна,  і  тим  самим  збільшити  голодомор  в  Україні  та  знищити 
новітні  національні  самопрояви,  які  були  до  того  часу  дозволені  укра-їнцям  владою  СРСР.
 14.   Голодомор  також  відбувався  і   в  басейні  річки  Волга  та  на  території 
північного  Кавказу,  але  такі  наслідки  та  масштаби,  як  в  Україні,  він 
мав  у  місцевостях,  де  проживали  етнічні  українці.
 15.   Робилися  заходи  не  допустити  переїзд  голодуючих  у  регіони  де  харчі 
були  більш  доступні.
 16.   Й.  Сталін  та  його  оточення  здійснили  геноцид  проти  українців  в  1932—
1933  рр.
 17.   Американський  уряд  мав  достатню  та  вчасну  інформацію  про 
голодомор,  але  не  здійснив  жодних  кроків  для  поліпшення  си -туації.  Навпаки,  Адміністрація  США  надала  дипломатичне  ви -знання  Радянського  уряду  в  листопаді  1933   р.,  відразу  ж  після 
голодомору.
 18.   Протягом  голодомору  деякі  члени  американського  корпусу  преси  співп -рацювали  з   радянським  урядом,  заперечуючи  існування  голодомору 
в  Україні.
 19.   Останнім  часом  у   дослідженні  голодомору  є  значний  прогрес  як  на 
заході,  так  і,  меншою  мірою,  у  Радянському  Союзі.  Хоча  радянські 
історики  та  промовці  ніколи  не  давали  точного  та  адекватного  звіту, 
значний  прогрес  був  досягнутий  останніми  місяцями.
Прокоментуйте  зміст  наведеного  документа.
28  листопада  2006   р.  Верховна  Рада  України  прийняла  Закон 
«Про  Голодомор  1932—1933  років  в   Україні»,  який  визначає, 
що  голодомор  1932—1933  рр.  в  Україні  є  геноцидом  українського 
народу.  Публічне  заперечення  голодомору  1932—1933  рр.  в  Украї -ні  визнається  наругою  над  пам’яттю  мільйонів  жертв  голодомо-ру,  приниженням  гідності  українського  народу  та  є  протиправ-ним.
Органи  державної  влади  та  органи  місцевого  самоврядування  від-повідно  до  своїх  повноважень  зобов’язані:
  8 брати  участь  у   формуванні  та  реалізації  державної  політики 
у   сфері  відновлення  та  збереження  національної  пам’яті  укра-їнського  народу;
  8 сприяти  консолідації  та  розвитку  української  нації,  її  історичної 
свідомості  та  культури,  поширенню  інформації  про  голодомор 
1932—1933   рр.  в   Україні  серед  громадян  України  та  світової 
громадськості,  забезпечувати  вивчення  трагедії  голодомору 
в   нав  чальних  закладах  України;
  8 уживати  заходів  з   увічнення  пам’яті  жертв  та  всіх,  хто  постраж -дав  від  голодомору  1932—1933   рр.  в  Україні,  у  тому  числі  спо-рудження  в   населених  пунктах  меморіалів  пам’яті  та  встановлен-ня  пам’ятних  знаків  жертвам  голодомору;
  8 забезпечувати  в   установленому  порядку  доступ  наукових  і  гро -мадських  установ  та  організацій,  учених,  окремих  громадян,  які 
досліджують  проблеми  голодомору  1932—1933   рр.  в  Україні  та 
його  наслідки,  до  архівних  та  інших  матеріалів  із  питань,  що 
стосуються  голодомору.
Прийняття  закону  про  голодомор  стало  завершенням  тривалої 
боротьби  за  відновлення  історичної  справедливості  до  тих,  хто  став 
жертвою  цього  діяння  сталінського  режиму.  Проте  в  Україні  так 
і  не  сформувався  консенсус  у  суспільстві  щодо  цього  питання.
ООН  та  Рада  Європи  визнали  голодомор  як  злочин  тоталітарного 
режиму,  а  частина  країн  світу  вважають  його  геноцидом  українсько-го  народу.
ІV.  з акр І плення н О в О гО  матер І алу
  Історичні задачі
  1.  У  листі  С.  Косіора  до  Й.  Сталіна  від  15  березня  1933   р.  щодо 
посівної  компанії  зазначається:  «Те,  що  голодування  не  навчило 
ще  багатьох  колгоспників  уму-розуму,  показує  незадовільна  під-готовка  до  сіву».  Якого  «уму-розуму»  прагнула  навчити  Компар-тія  колгоспників?
  2.  Український  історик  С.  Кульчицький  стверджує:  «Сталін  знищу-вав  не  етнічних  українців  як  таких,  а  громадян  України,  тобто 
представників  української  національної  державності,  яка  була 
для  нього  небезпечна  навіть  у  радянській  формі».  Чи  згодні  ви 
з  таким  висновком?
  Запитання та завдання
  1.  Визначте  причини  голоду  1932—1933  рр.  Якими  були  його  масш-таби?
  2.  Чи  можна  події  1932—1933   рр.  вважати  геноцидом?
  3.  Який  вплив  мав  голодомор  1932—1933  рр.  на  політичну  ситуацію 
в  Україні?
  4.  Якими  є  наслідки  голодомору  для  майбутнього  України?
V.   пІ дсумки урО ку
  8 У  1933  р.  в   Україні  було  штучно  спровоковано  тотальний  голод, 
унаслідок  якого  загинуло  від  3,5  до  12   млн  осіб  (точна  кількість 
жертв  не  встановлена).
  8 Україна  вимирала  від  голоду,  а  більшовицьке  керівництво  про-давало  зерно  за  кордон,  в   основному  до  Німеччини.  Факт  голоду 
всіляко  приховувався.
  8 Після  голодомору  знелюднені  регіони  України  (особливо  її  півден-ні  й  південно-східні  області)  почали  масово  заселялися  представ-никами  з  Росії.  Загалом  в   Україну  было  переселено  117  149  осіб.
VІ.  дО машнє завдання
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Голодомор 1932—1933 рр.", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід