Національна проблематика у творчості Т. Шевченка періоду «трьох літ»




 
Урок № 42
Національна проблематика у творчості Т. Шевченка періоду «трьох літ»
Поема «Кавказ» — пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику.
Мета: допомогти учням проаналізувати ідейно-художній зміст поеми, вивчити афористичні вислови з цього твору, розкрити символічний образ Прометея; удосконалювати вміння коментувати фрагменти поеми, визначати епізоди з ліричним, іронічним, інвективним забарвленнями
Очікувані результати: учні вміють коментувати фрагменти поеми, визначають епізоди з лірич-ним, іронічним, інвективним забарвленнями; можуть пояснити узагальнену ідею твору; розкривають символічний образ Прометея, знають афористичні вислови з цього твору.
Теорія літератури: інвектива, іронія, поема.
Обладнання: підручник, портрет письменника, «Кобзар», видання поеми, ілюстрації з краєви-дами Кавказу
Тип уроку: комбінований.
 I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
Другий період творчості Т. Шевченка називається періодом «трьох літ». Він охоплює час з 1843 року по 1847-й. У житті та творчості поета ці роки найплідніші, найбагатші на події та спогади. Шевченко відвідав Україну, багато працював як художник. І звичайно, писав, писав, писав... Що ж хвилює поета в цей час? Відповідь на питання будемо шукати протягом кількох наступних уроків.
 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
1) Зачитування складених удома сенканів.
2) Виразне читання напам’ять уривків із поеми «Гайдамаки».
2. Бесіда.
— Хто був головною силою гайдамацького повстання (поема «Гайдамаки»)? 
— Чому Шевченко називає гайдамаків «орлами»?
— Якими рисами поет наділяє повстанців?
— Висловіть власне ставлення до учасників Коліївщини.
3. Проблемне питання.
— Як на вашу думку, хто такий Гонта: вірний лицар присяги чи безжалісний зарізяка, убивця власних дітей?
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя.
1) Творчість Тараса Шевченка періоду «трьох літ»
Період 1843–1847 років — пора творчої зрілості Т. Шевченка. Він був на волі, жив в Україні в розквіті фізичних та духовних сил. А в цьому періоді найпліднішими були три роки: 1843, 1844 і 1845. Поет записував свої твори в зошит. Останній запис — вірш «Три літа», від назви якого пішла назва збірки, а пізніше й творчого періоду цих років.
Шевченко відвідав Україну двічі: вперше з травня 1843 по лютий 1844 року, коли поет глибоко вивчав життя народу, пізнавав його найзаповітніші мрії й прагнення. А в друге — у березні 1845 року після закінчення Т. Шевченком Академії мистецтв і до 1847-го, коли поета за-арештували.
До своєї першої подорожі після викупу з кріпацтва Шевченко не був в Україні 14 років.
Відвідав він рідну Кирилівку, був на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині. Очима зрілої високоосвіченої людини з передовими поглядами дивився поет на те, що коїлося на батьківщи-ні. І скрізь бачив, у якому тяжкому становищі перебуває закріпачене селянство. Жахливі карти-ни кріпосницького свавілля, жорстоке ставлення поміщиків до людей, нестерпні страждання народу постали перед зором вразливої творчої натури. А ще поет відчув, що в народних масах росте сила гніву проти гнобителів, побачив він і піднесення визвольних прагнень передової інтелігенції. Ці умови мали вирішальний вплив на політичний розвиток Шевченка. Осмисливши побачене й почуте, він від оспівування героїчного минулого й подвигів славних предків переходить до сатири, спрямованої проти царизму та поміщиків. З-під пера поета виходять сатиричні поеми, сповнені великого революційного гніву: «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим...». Мотиви революційної боротьби посіли значне місце в ліриці тих років («Три літа», «Заповіт», «Холодний Яр»). Як бачимо, визріває критичний реалізм Т. Шевченка.
У цей період відбулася різка зміна тематики творів Т. Шевченка. Усе частіше він зверта-ється до проблем сучасного життя, а саме: викриття феодально-кріпосницького ладу, націона-льного, колоніального гноблення Російською імперією. Центральне місце у творчості Т. Шевченка періоду «трьох літ» посідає національна проблематика.
Про зміни, які сталися в його світогляді, Тарас Шевченко пише у вірші «Три літа», а наго-лошує, що він «прозрівати став потроху», що «засохли... сльози, / Сльози молодії. / І тепер... ро-збитеє / Серце» він гоїть «ядом».
Період «трьох літ» має знаковий характер у творчості Т. Шевченка. Саме тоді відбуваєть-ся зміцнення його поетичних сил, а слово стає особливо метким, гострим, твердим.
2) Поема «Кавказ». Історична основа.
Тематика творів Шевченка періоду «трьох літ» розширюється. Поет звертається до зобра-ження життя не тільки українського, а й інших народів, зокрема кавказьких. Восени 1845 року з Кавказу, де точилася війна, повертається український фольклорист О. Афанасьєв-Чужбинський, і Шевченко докладно розпитує його про цей край та черкесів.
Війна на Кавказі тривала довгий період — з 1817 до 1864 року й закінчилася входженням краю до складу Росії. Особливо гострою боротьба була в Північному Дагестані й Чечні, де її з 1834-го очолив сміливий воєначальник Шаміль. Війна була надзвичайно жорстокою. 
Російський царат здавна зазіхав на Кавказ, цей «прекрасний, але дикий край». Ще Петро І розумів, яке значення мало б завоювання Каспійського моря й прилеглих до нього земель для воєнної та економічної могутності Росії. Це й стало поштовхом до початку експансії. Активні воєнні дії за підкорення всього Кавказу розпочалися 1817 року.
Для офіцерів різних рангів ця війна була доброю нагодою здобувати чини, ордени, мона-рші милості, багатства. Крім того, у російській армії було багато шукачів легкої наживи, усіля-ких авантюристів, кримінальних злочинців. Вони без жалю вбивали, грабували, руйнували та нищили.
За наказом командування, озвірілі солдати руйнували аули, грабували майно місцевих жителів, випалювали ліси, витоптували ниви й городи, вирубали сади й виноградники. 
Чоловіків, старих людей убивали, а жінок, дітей, юнаків та дівчат продавали в рабство. Наприклад, тільки генерал Вельямінов за один лише 1823 рік продав у рабство ногайцям близь-ко двох тисяч полонених кавказців по 150–250 карбованців за кожного. Він же утвердив звичай відрубувати голови горцям, платив солдатам по десять карбованців за одну, а черепи відправляли до Петербурзької Академії наук.
На «звільнених» землях селили «надійних людей»: росіян, козаків, «героїв» та інвалідів цієї війни. Кращі землі дарувалися російським дворянам.
У цій війні загинув друг Т. Шевченка Яків де Бальмен, якому поет і присвятив поему «Ка-вказ». Власне, смерть друга й стала поштовхом до написання твору.
2. Повідомлення учня.
ХТО ТАКИЙ ЯКІВ ДЕ БАЛЬМЕН?
Рід де Бальменів походив із Шотландії. Один із представників цього роду потрапив до Ро-сії, служив у гвардійському полку і вислужився до високого чину. Його нащадок — Петро де Бальмен — поселився в Україні в с. Липовці, що на Полтавщині, де й народився Яків.
Освіту хлопець здобув у Ніжинському ліцеї, куди 1830 року вступив одразу в сьомий клас. Учився одночасно з М. Гоголем. Із молодих років у нього пробудилася зацікавленість до живопису. В ліцеї почав писати художні твори. Закінчивши заклад (1832), служив офіцером у Білгородському полку. У військових справах часто виїжджав до Києва та інших міст України.
На початку 40-х років Я. де Бальмена було переведено на військову службу до Одеси, ад’ютантом генерал-лейтенанта Данненберга.
Уперше він зустрівся із Шевченком наприкінці червня 1843-го на балу княгині Т. Волховської.
1843 року Я. де Бальмен потрапляє під командування генерала О. Лідерса, який був люди-ною жорстокою і підступною, хитрою і жадібною, хабарником. Бальмен змушений був відбува-ти військову службу на Кавказі. Від товаришів-офіцерів Яків знав, що генерал надавав їм відпу-стки на батьківщину за хабар від однієї до шести тисяч карбованців. І платили, бо не були впевненими, що в тій війні вціліють, а побачити рідних кожному хотілось. Генерал не любив де Бальмена за його авторитет серед колег, уміння відстояти гідність, нарешті, просто за культуру і талант.
Розум, освіченість, високий гуманізм, співчутливість до народів, що виборювали волю, робили Бельмена противником загарбницької політики імперської Росії. Про це свідчить малю-нок митця, на якому в карикатурній формі зображено Миколу І. Відомо, що всіх, хто не влаш-товував царя та його наближених, посилали, як тоді говорили, «під черкеські кулі». Для охоро-нців самодержавства це був один зі способів позбавлятись інакомислячих.
У липні 1845 року Яків де Бальмен взяв участь у так званому Даргинському поході. За надзвичайно складних бойових умов, коли горцями був відрізаний один із бойових підрозділів, генерал О. Лідерс послав Якова на зв’язок із Воронцовим, знаючи, що проїхати туди неможли-во, тобто на вірну смерть, навіть не приховуючи цього, цинічно заявив: «На удачу».
Згодом знайшли тільки похідну сумку з альбомом малюнків неугодного офіцера. Загинув Яків 14 липня 1845 року.
2. Повідомлення учня.
3. Продовження розповіді вчителя.
3) Епіграф поеми.
4) Жанрова та композиційна особливості твору.
3) Епіграф поеми.
Жертвами безглуздої багаторічної жорстокої війни на Кавказі стали тисячі невинних лю-дей. Це викликало в Т. Шевченка почуття болю, співчуття загиблим та їхнім рідним, які він ви-словив в епіграфі словами з книги пророка Єремії: «Хто дасть голові моїй воду, і очам моїм джерело сліз, і плачу і день і ніч за убитими...» (9:1).
4) Жанрова та композиційна особливості твору.
«Кавказ» називають то поемою, то ліричним твором типу медитації. За жанровими озна-ками твір не відповідає класичному визначенню поеми, бо не має сюжету, у ньому відсутні й персонажі та широкі епічні картини. Головне в поемі — роздуми, почуття, переживання, на-строї ліричного героя, тобто це ліричний твір. Про жанрову специфіку «Кавказу» образно писав Б. Лепкий: «"Кавказ” вибухає перед читачем як вулкан, що з нутра свого кидає то полум’я, дим, сірку, то знову гарячу лаву, у якій стопились усілякі елементи. ...Ця поема валить, трощить, палить, убиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь...».
Композиційно поема складається з окремих епізодів із ліричним, сатиричним, інвектив-ним забарвленням — умовних п’яти частин, що відділяються одна від одної відступами. Упро-довж усієї поеми спостерігається аритмія частин — порушення віршового розміру, викликане зміною настроїв, змістом, авторськими акцентами.
«Кавказ» — геніальна політична сатира Т. Шевченка, джерело ідей, спрямованих на ви-криття царизму, його колонізаторської сутності.
4. Робота зі словником літературознавчих термінів.
Інвектива (від латин. invectiva oratio — лайлива промова) 1. Гострий викривальний ви-ступ проти когось, чого-небудь; гостре обвинувачення, образлива промова, лайка, випад, спря-мовані проти кого-небудь. 2. Форма літературного твору, одна з форм памфлету, що висміює або викриває когось чи щось.
Медитація (від латин. meditatio — роздум) — жанр ліричної поезії, у якому автор розмір-ковує над проблемами, здебільшого схиляючись до філософських узагальнень.
5. Продовження розповіді вчителя.
5) Тематика, проблематика, мотиви й ідея поеми.
Поемою «Кавказ» Тарас Шевченко продовжує тему національно-визвольної боротьби, це пристрасний поетичний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику Росії на Кавказі. Поема не призначалася для друку, але поширювалася в рукописних списках. У час перебування в Україні Шевченко читав поему селянам. У грудні 1846 року поет через М. Савича, який їхав за кордон, передав твір А. Міцкевичу. Вперше поема опублікована за кордоном у збірці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки».
У передмові до повного зібрання творів Т. Шевченка у 12 томах академіки І. Дзюба й М. Жулинський, аналізуючи висвітлення національного питання в Росії, констатували, що «не було на той час іншого твору, що так непримиренно викривав загарбницьку, грабіжницьку по-літику царизму, лицемірство і підступність його колонізаторських методів, як поема "Кавказ”».
Отже, основними мотивами поеми є викриття суспільно-політичної системи Російської імперії, засудження її загарбницької політики на Кавказі, прославлення борців за волю, співчут-тя поневоленим народам. Поет один із перших у Росії виступив на захист народів Кавказу, під-корених російським урядом, який узявся «просвітити» горців, насаджуючи християнство як засіб зміцнення імперії. Тарас Шевченко Російську царську імперію зображує як тюрму народів, де «од молдованина до фіна / На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!». Ужитий автором у сатирично-іронічному значенні оксиморон — класичний приклад для показу пригнобленого становища народів у Російській імперій.
Тарас Шевченко висловлює узагальнену ідею поеми — неприйняття насильства, понево-лення людей, осуд загарбницьких воєн, незнищенність народу, його духовності, мови. Григорій Клочек акцентує увагу читачів на пріоритеті «Кавказу» як першого у світі антиколоніального твору.
Поема «Кавказ» Т. Шевченка стала справжнім вираженням ідеї боротьби українського та й узагалі будь-якого народу за своє визволення. Поет стає на захист народів Кавказу, які оборо-няли свою волю від зазіхань російського самодержавства, бо усвідомлює природу імперського загарбництва. Він настільки точно схарактеризував його ідеологію, що поема набула справді загальнолюдського звучання.
6) Образи-символи поеми.
У поемі «Кавказ» наявна низка яскравих образів-символів: Прометей, орел і тюрма.
Довідка.
Прометей у давньогрецькій міфології — титан, покровитель і захисник людей, який ви-крав вогонь з Олімпу і віддав його людям. За це Зевс жорстоко його покарав: наказав прику-вати до скелі в Кавказьких горах, і щодня орел видирав з його грудей печінку, яка за ніч ви-ростала знову.

Створюючи образ Прометея, поет не йшов сліпо за грецьким міфом, а взяв із нього тільки ідею безсмертя титана. Побіжно згадавши тривалі страждання, автор наголошує на стійкості закутого Прометея, яку не в силі здолати хижий орел. У Шевченка Прометей — це народ. Без-смертя Прометея — безсмертя народу; це узагальнений символ нескореності, невмирущості прагнень до свободи, волі, державної незалежності.
Символом Російської імперії, гербом якої був двоглавий орел, виступає образ орла. Цей орел, що споконвіку карає Прометея та «що день Божий добрі ребра / Й серце розбиває»,— не-двозначний, прозорий натяк на загарбницьку політику царського самодержавства проти вільнолюбного народу Кавказу.
Тюрма, Сибір — символи колоніальної політики Російської імперії, яка для всіх інакомис-лячих обмежувалася каторгою, засланням. «Братні» ж народи зазнавали великодержавницькі утиски, не мали можливості для національного культурно-освітнього розвитку. Саме за це Ро-сію називали «тюрмою народів».
Прометей став одним із «вічних образів» світової літератури, розкритих у творах Гесіода, Есхіла, Овідія, Кальдерона, Вольтера, Ґете, Шеллі, Байрона, Лесі Українки, Малишка. Це уза-гальнений образ-символ незламного борця за щастя людства, ворога тиранії й водночас її жерт-ви.
6. Бесіда.
— З якою подією в житті Т. Шевченка пов’язується 1843 рік?
(Поїздка в Україну.)
— Чому це для нього було так важливо?
(Поет не був в Україні 14 років.)
— Що він там побачив? Чи такою уявлялася поетові рідна земля?
— Як побачене позначилося на тематиці та ідейному спрямуванні його творів 7. Виразне читання поеми.
8. Словникова робота.
(Проводиться за питаннями учнів.)
9. Евристична бесіда.
— Кому присвячено поему? Чому?
— Яка тема розкривається у творі?
— Яке символічне значення в поемі має образ Прометея? А орла?
— Яким пейзажем починається твір та яка його роль?
— Що Т. Шевченко говорить про загарбницьку політику царського уряду в поемі?
— З якою метою поет поставив царя в один ряд із псарями, гончими і хортами?
— У чому Шевченко звинувачує служителів церкви?
— Знайдіть художні засоби, за допомогою яких поет викриває загарбницьку політику ца-рату.
— Що вам відомо про використання образу Прометея у світовій літературі?
— Якими фактами Шевченко розвінчує думку про те, що самодержавство завойованим народам принесе цивілізацію та прогрес? Які різновиди комічного для цього використовує по-ет? 
(Сатиру, іронію, сарказм.)
— Визначте жанр твору. 
(Інвектива.)
 ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1. Робота з таблицею.
2. Завдання учням.
Прокоментуйте слова Б. Лепкого про поему Т. Шевченка «Кавказ».
«"Кавказ” вибухає перед читачем як вулкан, що з нутра свого кидає то полум’я, дим, сір-ку, то знову гарячу лаву, у якій стопились усілякі елементи. ...Ця поема валить, трощить, па-лить, убиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь...»
 V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
1) Вивчити теоретичний матеріал
2) Дати відповідь на питання: «У чому полягає сутність "національної політики” російського самодержавства»? (На основі поеми «Кавказ».)
2. Індивідуальні завдання.
Підготуватися до виразного читання вірша «Чигрине, Чигрине…» та уривків твору «Ве-ликий льох»».
3. Творче завдання.
Написати міні-твір на тему «Прометей — образ нескореного народу».
 VІ. Підсумок уроку
Заключна бесіда.
— Яка причина кавказької війни?
— Кого Т. Шевченко звинувачує в смерті свого друга Я. де Бальмена?
— Як ви розумієте зміст фрази «Борітеся — поборете?» Чи актуально звучить вона сьо-годні?
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Національна проблематика у творчості Т. Шевченка періоду «трьох літ»", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід