Основні напрямки НТР у другій половиині ХХ — початку ХХІ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. наукові
Урок 31
Тема. Основні напрямки НТР у другій половиині ХХ — початку ХХІ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. наукові
відкриття, поява нових галузей науки, технологій, інтеграція науки і виробництва.
Мета: охарактеризувати основні напрямки нтр у другій половині ХХ — початку
ХХІ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина; продовжити формувати
в учнів навички описування наукового відкриття, високих технологій; розвивати
навички аналізу історичного матеріалу, життєвих обставин; виховувати відчуття
гідності за досягнення людства у сфері науки, культури.
Очікувані учні зможуть аналізувати зміни в якості життя людей провідних країн
результати: світу та країн, що розвиваються, тлумачити поняття нтр, постіндустріальне
суспільство, інформаційне суспільство.
Основні поняття: нтр , постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство.
Обладнання: мультимедійний проектор.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення: урок-новела.
ХІД Урок У
I. Організаційний мО мент
II. а ктуалізація О п О рних знань і вмінь учнів
; Завдання
1) Коли відбулися наведені події?
Поразка опозиції в Угорщині силами СРСР.
Нота СРСР про рішення проблеми м. Берлін.
Візит М. Хрущова в США.
Зрив конференції глав держав і урядів.
Будівництво стіни між Східним і Західним Берліном.
Карибська криза.
2) Поясніть значення кожної з історичних подій для розвитку
конфліктів 50-х — 60-х рр. ХХ ст.
і II. в ивчення нО в О гО матеріалу
; Слово вчителя
НТР — явище глобального характеру, воно охоплює як усі
сторони внутрішнього життя певного суспільства, так і зовнішні
сторони його життя. Розвиток науки і техніки сам по собі не
залежить від того, у якій соціально-економічній системі він від-бувається. Науково-технічний прогрес створює можливість для
розвитку суспільства, а як використовуються наукові і технічні
досягнення — залежить від конкретної соціально-економічної
будови суспільства.
; Випереджальне завдання
Прослухати доповіді однокласників, зробити висно -вок, якими є наслідки НТР та їх вплив на життя пересічного
громадянина.
Пам’ятка для вчителя
Урок-новела є стислою розповіддю за певною темою, яка
характеризується чіткістю сюжету та відсутністю описовості,
небуденністю події. Головна мета таких уроків — розширення
кругозору учнів, оскільки матеріал, що пропонується для ви-вчення, часто виходить за межі програми.
1. Учням пропонується презентувати свої повідомлення за те -мами: «Основні напрямки НТР у другій половині ХХ — на
початку ХХІ ст. та їх вплив на життя пересічного грома -дянина», «Наукові відкриття, поява нових галузей науки,
технологій, інтеграція науки і виробництва».
2. Учитель нагадує учням умови участі в уроці: повідомлення
мають бути побудовані на чіткому сюжеті, являти собою
стислу розповідь (новелу) за певною темою з використан -ням додаткового матеріалу, комп’ютерних технологій або
ілюстрацій.
Матеріал для повідомлень
оС новн І напрямки розвитку нтр та ї Х С оц І ально-екологІ чний змІС т
Вплив нових відкриттів у науці та техніці (які були по -кликані докорінно змінити на краще життя широких мас на-селення і досить швидко почали давати результати) виявився
настільки суттєвим, що в сукупності вони отримали назву, яка
стала означенням нового етапу в розвитку людської цивіліза -ції — науково-технічна революція.
НТР — це докорінне перетворення науки і техніки, їх
зв’язків та соціальних функцій і ролей, що веде до загального
перевороту в структурі та динаміці продуктивних сил суспіль-ства; цей переворот означає одночасну зміну ролі людини як
у системі продуктивних сил на основі комплексного технологіч-ного використання науки як безпосередньої продуктивної сили.
Виділяють такі основні напрямки в НТР.
1) Розвиток ядерної і термоядерної енергетики — має за-безпечити нове, практично невичерпне джерело енергії,
яке замінить вичерпні запаси нафти, газу, кам’яного
вугілля тощо.
2) Створення та широке застосування мікроелектроніки та
електронно-обчислювальної техніки — механізація пев-них «рутинних» процесів людської мисленнєвої діяльнос-ті, різке прискорення процесів накопичення та обробки
інформації.
3) Комплексна автоматизація виробництва — перекладення
функції обслуговування машин з людини на інші машини,
звільнення робітника від ролі придатка верстата.
4) Розвиток глобальної системи телекомунікацій — перетво-рення планети на єдиний інформаційний простір,
5) Розвиток генної інженерії та біотехнологій — можливість
задавати наперед визначені властивості рослинам і твари -нам, що використовуються в сільськогосподарському ви-робництві і забезпечення харчової бази людства без роз-ширення застосування хімічних продуктів.
Екологічний зміст сучасної науково-технічної революції
проявляється в тому, що в ході її розгортання виникають необ -хідні наукові та технічні передумови забезпечення нового харак-теру ставлення до природи: можливість переходу виробництва
на замкнені цикли, перехід до безмашинного виробництва, мож-ливість ефективнішого використання енергії аж до створення
автотрофних систем, створення замкнутих циклів водоспожи-вання, непорушення природних циклів кругообігу речовини та
енергії тощо.
Одним з головних наслідків НТР є якісна зміна основних
продуктивних сил людства.
У процесі поширення НТР відбувається зміна не лише про -цесів виробництва, а й виробничих відносин, відносин людини
із засобами праці і разом з тим взаємовідносин між людьми та
їх ставлення до навколишнього середовища.
Початок науково-технічної революції пов’язують із сере-диною 40-х рр. XX ст. Його ототожнюють з першою вдалою
спробою звільнити ядерну енергію і створенням перших ЕОМ.
Основними аспектами науково-технічного прогресу є ство-рення і вдосконалення засобів праці, розширення сукупності
предметів праці, розвиток технології та енергетичної бази ви-робництва, вдосконалення механізмів управління виробництвом
та організації суспільної праці.
Часто найважливішою рисою науково-технічної револю-ції називають перетворення науки на безпосередню виробничу
силу внаслідок її включення в процеси виробництва, скорочен -ня термінів між народженням нового відкриття в науці і його
втіленням у продуктах промислового виробництва.
Характерні риси НТР.
1) Якісне перетворення всіх елементів продуктивних сил —
предметів праці, засобів виробництва, самого працівника.
2) Зміна характеру та змісту праці, збільшення творчої скла-дової в трудових операціях, перекладання основного тягаря
виконавської праці «на плечі» машин.
3) Виникнення передумов ліквідації протилежності між ро-зумовою та фізичною, управлінською й виконавською пра -цею, соціального розподілу діяльності, вихід людини поза
власне виробництво.
4) Відкриття принципово нових джерел енергії, створення
нових матеріалів з наперед визначеними властивостями.
5) Наростання ролі міждисциплінарних досліджень, поступо-ва ліквідація «ізоляції» галузей наукового знання.
6) Значне підвищення ролі інформаційної діяльності, засобів
масової інформації та комунікації.
Щодо вирішення проблеми кризового стану у відносинах
суспільства та природи, то уперше в їх взаємодії досягнута гра -нична, з точки зору охоплення, опосередкованість усіх природ -них чинників виробництва і тим самим відкриваються можли -вості для подальшого розвитку суспільства та його відносин
з навколишнім природним середовищем як свідомо регульова-ного та контрольованого процесу.
До основних сторін сучасної науково-технічної революції
належать:
1) наукова — систематичне прогнозування та комплексне ви-користання нових фундаментальних відкриттів у природо -знавстві та суспільних науках;
2) технічна — застосування принципово нових джерел енергії,
нових матеріалів, комплексно-автоматизованих систем ви-
робництва, а також систем одержання, передачі та обробки
інформації;
3) соціальна — зміна ставлення людини до природи в процесі
подальшого пізнання її основних закономірностей розвитку
і нового технологічного оволодіння оточуючим природним
середовищем.
з береження Д у Х овни Х ц І нноС тей лю ДС тва як глобальна проблема
ХХ ст. принесло людству жорстокі випробування, які у по-вному масштабі навряд чи хто міг передбачити. Не ігноруючи
чинників економічного, демографічного, геополітичного характе -ру з усіма конкретними їх хитросплетіннями, можна стверджува -ти, що глибинним підґрунтям пережитих потрясінь стала загаль -на криза європейської культури і того типу цивілізації, який,
склавшись на її основі, поширився майже на всій земній кулі.
У зв’язку з цим, необхідно ґрунтовніше проаналізувати
феномен культури та механізм її руйнування.
Вважаємо, що культуру слід визначити як процес само-організації ноосфери. В його основі лежить пізнавальна діяль -ність людства, яка реалізується у взаємодоповнюючих одна одну
формах релігійного, художнього, філософського та наукового
пізнання. При цьому дуже важливою є наявність гармонійної
єдності всіх означених форм. Її ж порушення призводить до
небезпечних наслідків.
Існує своєрідний феномен самоорганізації, що охоплює од -ночасно і біосферу, і ноосферу, — це процес етногенезу. Він ство-рив все наявне багатство етнічних форм, у яких існує людство.
Завдяки їм замість одноманітного, сірого, уніфікованого буття,
маємо розкіш і красу національних рис. Процес самоорганізації
завжди прагне до збільшення структур, які він породжує.
Етнічне багатство — це дорогоцінний дарунок творчих сил
світу. Таке розмаїття слід плекати і берегти. Знищення націо -нальних форм призводить і до знищення культури. У ноосфері
досить місця всім національним культурам. За своєю суттю вони
не можуть виключити одна одну, а навпаки — покликані до вза-ємозбагачення. Лише збагативши своє національне єство, народ
може внести вагомий внесок у загальнолюдське культурне буття.
Але здатність до творчості дана людині лише потенціально.
Вона повинна бути ще розвинутою. Щоб подолати хаос у своїй
свідомості, потрібна духовна сила; творчість вимагає напруження,
зусиль. Джерело духовної енергії — у природі, космосі, народному
мистецтві. Відібране віками традиційне мистецтво народу для різних
верств населення — найкраща школа доброго смаку, творчої фантазії.
Важливою рисою сучасного суспільства є зростання стиму-люючого взаємовпливу, взаємопроникнення культури і науково-технічного прогресу (НТП). Прискорення НТП, соціально-економічного розвитку суспільства неможливе без дальшого
цілісного розвитку культури, який виражається в перебудові
мислення. Вплив культури на НТП відбувається через удоско-налення самої людини, розвитку її особистості.
НТП, підвищуючи культуру виробництва, створює мате-ріальні засади для більш раціонального використання вільного
часу, полегшуючи доступ людей до досягнень культури. У свою
чергу досягнення науки і техніки впливають на духовний розви -ток особистості, ставлять нові проблеми перед людством. Однією
з таких проблем є уніфікація, у результаті якої втрачається все
розмаїття особистих, національних форм. Уніфікація, даючи
в основному позитивний результат, має і деякі негативні наслід-ки, серед яких основне місце займає художня бідність сучасних
будинків, речей домашнього користування.
Демограф І чн І проблеми С учаС но С т І
Процеси приросту населення, безперервного відновлення
поколінь людей і НТП перебувають у стані складної взаємодії.
Сила і характер взаємодії, гострота й успішність рішення ви -никаючих при цьому проблем у вирішальному ступені залежать
від напрямку всього соціально-економічного розвитку.
НТП — один з провідних чинників кардинальних істо -ричних змін у прирості населення, які отримали назву демо-графічної революції; він продовжує впливати на процес від -новлення поколінь та його основні складові — народжуваність
і смертність — і після закінчення демографічної революції.
Демографічна революція, як всесвітньо-історичний процес пе-реходу від традиційного типу приросту населення, який засно-ваний на рівності високої смертності і високої народжуваності,
до більш прогресивного сучасного типу, в основі якого лежить
рівність низької смертності і низької народжуваності, почалась
в Західній Європі наприкінці ХVІІІ ст. і до середини ХХ ст.
поширилась на весь світ. Очікується, що у світових масштабах
демографічна революція закінчиться в основному до середини
ХХІ ст., тоді ж припиниться і світовий демографічний вибух.
Населення світу до цього часу складе 9—10 млрд осіб.
Різні аспекти народонаселення вивчають суспільні й низка
природничих наук. Наприклад, структуру народонаселення, його
розміщення, динаміку вивчає демографія, соціологія з’ясовує
роль народонаселення у суспільному розвитку. При цьому одні
з науковців проголошують збільшення народонаселення про -гресивним явищем, інші намагаються посиланням на зростання
народонаселення виправдати злиденність, голод.
Із поширенням НТП з’явились і нові демографічні
проблеми.
Перша демографічна проблема, проблема перенаселення,
виникла одразу після появи на Землі людини. Процес розви-тку людства передбачає збільшення кількості населення, і тому
як наслідок цього в майбутньому безперечно виникне перена-селення. НТП може вирішити цю проблему в недалекому май -бутньому. Вихід з цієї ситуації вчені вбачають по-різному. Одні
з них пропонують, використовуючи досягнення науки, здійснити
освоєння інших планет і з часом розселити там людей. Інші,
як наприклад К. Доксіадіс у статті «Глобальна екологічна рів-новага» (1974 р.), у якій вчений підбив підсумок багаторічних
власних досліджень відносин з навколишнім середовищем, про -понують ідеальний, як на думку автора, поділ доступних тери-торій планети на 12 спеціалізованих зон, за якими понад 80 %
загальної поверхні належало б природі, 10 % належатиме сіль-ському господарству і 10 % — урбаністичному та промисловому
будівництву. Висновок робиться недвозначний: щоб на планеті
могло жити багатомільярдне населення, людству необхідний за-гальний план використання земель у масштабі планети. Однак
існують і теоретики, які вбачають причину всіх соціальних зол
у тому, що виробництво засобів існування не встигає за зрос-танням кількості населення, і тому вважають універсальним
регулятором кількості населення хвороби і війни.
Проблема виродження деяких народів також є значною,
особливо в наш час — час екологічних катастроф.
Можна сміливо стверджувати, що із зростанням промисло-вості, у найрозвиненіших країнах дедалі більше знищуватиметь -ся навколишнє середовище. Унаслідок підвищується відсоток
генетичної патології, що за останні 90 років сягнув 10 %, тобто
збільшився майже втричі. При цьому 6,3 % дітей народжуються
з явними порушеннями хромосомного набору.
Для різнобічного прогнозування віддалених генетичних
наслідків в умовах екологічної катастрофи для здоров’я нації
та економічного благополуччя необхідно створити комплексну
генетичну службу. Саме вона дасть матеріал для аналізу подій,
що відбуваються в генофонді населення.
; Словник
Науково-технічна революція — докорінне якісне пере-творення продуктивних сил, що почалося в середині XX ст.,
якісний стрибок у структурі й динаміці розвитку продуктивних
сил, докорінна перебудова технічних засад матеріального ви -робництва на основі перетворення науки на провідний чинник
виробництва, у результаті якого відбувається трансформація
індустріального суспільства на постіндустріальне.
Постіндустріальне суспільство — суспільство, в економіці
якого пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів
до виробництва послуг, проведення досліджень, організації сис-теми освіти і підвищення якості життя, у якому клас технічних
спеціалістів став основною професійною групою і, що особливо
важливо, у якому впровадження нововведень у все більшому
ступені залежить від досягнення теоретичних знань. Постінду-стріальне суспільство передбачає виникнення інтелектуального
класу, представники якого на політичному рівні виступають як
консультанти, експерти або технократи.
Інформаційне суспільство — нова історична фаза розвитку
цивілізації, у якій головними продуктами виробництва є ін -формація й знання. Риси, що характеризують інформаційне
суспільство:
• збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
• збільшення частки інформаційних комунікацій, продуктів
та послуг у валовому внутрішньому продукті;
• створення глобального інформаційного простору, який за -безпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх до -ступ до світових інформаційних ресурсів і задовільнення
їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.
Додатковий матеріал
нтр І заруб І жна культура
У другій половині 60—80-х рр. ХХ ст. розвивалася науково-технічна революція, яка мала все більший вплив не лише на
науку, техніку, виробництво, а й на всі сторони життя, матері-альної і духовної діяльності людини. Важливою ланкою, через
яку НТР впливає на всі сфери людської діяльності, виступає
культура, що відбиває аксиологічний аспект будь-якої людської
діяльності та її результатів. НТР має культурно-цивілізаторську
функцію саме тому, що наукове знання є одним з істотних ком -понентів духовної культури, а його матеріалізація в новій, більш
удосконаленій техніці — цінність матеріальної культури.
Завдяки досягненням науково-технічної революції наро-джуються нові види і жанри мистецтва, нові засоби відображен-ня й вираження, які впливають на характер образного сприй-няття світу. Так, нові матеріали в архітектурі, монументальному
живопису, нові технічні можливості в музиці, кіно істотно змі -нили їх характер. Унаслідок цього культурні процеси стали
більш досконалими, доступними народним масам, посилилась
їх гуманістична спрямованість.
Науково-технічний прогрес значно підвищує вимоги до
культури виробництва, спеціальної і загальноосвітньої підготов -ки людей, їх культурно-технічного рівня. Він не тільки якіс-но змінює працю в галузі виробництва, а й участь особистості
в управлінні суспільством, вихованні, науково-технічній твор-чості, художній самодіяльності.
На основі широкого використання новітніх досягнень НТР
значного розвитку набула наука, яка інтегрується з виробни-цтвом, перетворюючись на безпосередньо продуктивну силу. Її
видатними досягненнями стали дослідження космосу, створення
нових прогресивних технологій, синтетичних матеріалів із за-здалегідь заданими властивостями тощо. Зарубіжні вчені багато
зробили для розвитку атомної електроенергетики, кібернетики,
генної інженерії, таких нових наукових напрямків, як квалі-метрія, радіоелектроніка, біохімія, математична лінгвістика,
космічна медицина.
Вимогам НТР підпорядковується і система освіти, з якої
виходять і ті, хто рухає науку, і ті, що на різних рівнях праці
й управління реалізують її досягнення заради поступу цивіліза-ції. У другій половині 60—80-х рр. у США, Японії та в країнах
Західної Європи суттєво змінюється організація освіти в напрям -ку зближення її з наукою і виробництвом. Розроблено концепції
безперервної освіти, що дає можливість змінювати професію
і фах упродовж всього життя. Інтенсивний обмін досвідом збли-зив системи вищої освіти і виробив світовий стандарт якості
підготовки студентів. Сфера освіти у цих країнах пріоритетна,
і на неї виділяються значні кошти. Так, витрати на вищу освіту
в США за останні 30 років зросли в 20 разів, тоді як в колиш-ньому Союзі всього в 4,3 разу.
Вища школа в розвинених країнах надає пріоритет не
вузькоспеціальній, а загальнонауковій і загальногуманітарній
підготовці фахівців, здатних не тільки до виконавчих функцій,
а й насамперед до організації та управління, уміння охопити
весь процес виробництва, вивчити всі його аспекти. Така під-готовка сприяє також вихованню індивіда як активного і вольо -вого суб’єкта, здатного до самостійних зусиль у навчанні. Вона
більше відповідає майбутньому розвиткові, ніж просто підго -товка висококваліфікованих фахівців. Гуманітарно орієнтована
освіта навчає студентів мислити творчо, мати свою думку, а не
запам’ятовувати і відтворювати інформацію. У ряді зарубіж-них країн студентам не читають лекцій так, як у наших вузах;
лекції проводять у формі запитань — відповідей, розігрування
конфліктних ситуацій. Найпрестижніші університети Японії —
Токійський і Кіотський — відомі власне фундаментальністю
й універсальністю, широкою загальноосвітньою підготовкою ви-пускників. Саме такі університети і формують інтелектуальну
еліту. Тому не випадково, що в наш час у Японії на одну людину,
яка працює руками, припадає понад десять осіб розумової праці.
Науково-технічна революція створює додаткові можливості
не лише для підготовки високоосвічених фахівців, а й вдоско-налення самої людини. Однак у суспільстві можуть існувати
чинники як об’єктивні, так і суб’єктивні, що стримують процес
перетворення цієї можливості на дійсність. Для такого перетво-рення великого значення набувають такі чинники, як історична
доля народу, панівний політичний режим, геополітичне стано-вище, наявність свободи і державного суверенітету.
Згадаємо муссолінівську Італію, гітлерівську Німеччину,
колишній СРСР, деякі країни Азії й Африки, де в першій по-ловині XX ст. виникли тоталітарні режими. Панування в них
диктатури призвело до відчуження людини від власності, влади,
духовно-культурних цінностей, супроводилось трагедією злама-них доль, нездійсненних задумів, спустошених душ. Трагічною
стала і доля культури, яка перетворилася на засіб ідеологічно-духовного маніпулювання людиною.
Намаганню тоталітарних режимів нівелювати своїх гро-мадян, перетворити їх на «масу», «натовп» підпорядковується
система масової пропаганди, яка спрямовується на тотальну
морально-психологічну обробку всієї нації. Саме бурхливий
розвиток засобів масової комунікації (газети, журнали, радіо,
грамзапис, кіно), якому значною мірою сприяло використання
новітніх досягнень науково-технічної революції, зумовив зна-чне поширення у другій половині 60—80-х рр. ХХ ст. у ряді
зарубіжних країн «масової культури». У другій половині 60—
80-х рр. ХХ ст. «масова культура» значно поширила свій вплив
на всю зарубіжну культуру.
Тема боротьби за утвердження миру і соціальної справед-ливости живить творчість і художників-реалістів. Яскраво ре -алістична течія виявилася, зокрема, у творчості французького
карикатуриста і політичного графіка Ж. Еффеля, американсько-го художника Р. Кента, датського політичного карикатуриста
Г. Бідструпа. Серед визначних майстрів живопису слід відзна -чити мексиканського художника А. Сікейроса, який працював
над розробкою нових засобів зображення і технічних методів жи -вопису. Ці художники не були байдужими, фальшивими. Вони
ніколи не висували перед собою концепцію, а приглядаючись до
життя, намагалися зрозуміти або людей, які їх оточують, або са-мих себе. А згодом, під кінець життя, у них з’являлись концеп-ції. Митець здатен самореалізуватися, коли він проник у життя,
прагне зрозуміти людину і щось про неї або для неї сказати.
У другій половині 60—80-х рр. ХХ ст. розширило можли -вості художнього сприйняття дійсності зарубіжне кіно. Прогре-сивний гуманістичний і демократичний зміст притаманний філь -мам кінорежисерів М. Антонівні (Італія), А. Пенна, Ф. Коппола
(США), Р. Атенборо (Велика Британія), М. Тропа (ФРН) та ін.
У їх кінострічках розкривається проблема прав людини, її буття,
значення великої любові. Цій темі присвячений і фільм кіноре-жисера В. Вендерса «Париж-Техас», який у 1984 р. на Каннсько-му кінофестивалі одержав головний приз — «Золоту пальмову
гілку». Тенденцію до добра, злагоди і справедливості виявили
і кінофестивалі у Венеції (1986 р.) і Західному Берліні (1987 р.).
Бурхливий розвиток у цей час відеоіндустрії, зумовлений
зростанням темпів науково-технічного прогресу, значно послабив
монополію кінематографа і поширив можливості для зростання
аудиторії масового глядача, особливо молодіжного, в інших ви -дах мистецтва, зокрема музичного.
Прогресивні тенденції відбивало і реалістичне музичне мис-тецтво Заходу. Гідне місце у скарбниці світової культури посіли
твори таких композиторів, як Б. Бріттен (Велика Британія),
І. Стравінський (США) та ін. Характерним у їх творчості є по-єднання національно-музичних традицій минулого із сучасними
музичними засобами.
292
У зарубіжній естраді широкої популярності в любителів
музики набула творчість англійського квартету «Бітлз», ансамб-лів і дуетів «Роллінг стоунз», «Карз», «Лед Зеппелін», оркестру
К. Сантани, у складі якого успішно виступав один з кращих
джаз-гітаристів світу П. Метені. Широке визнання здобули і такі
творчі колективи, як «АББА», «Модерн Токінг» тощо.
IV. у загальнення й С и С тематизація знань учнів
; Фронтальне опитування
1) Дайте загальну характеристику НТР та її наслідкам для
світового суспільства.
2) Які досягнення кінця ХХ — початку ХХІ ст. ви вва-жаєте найбільш важливими для людства? Свою думку
обґрунтуйте.
3) Чи можливе успішне побудування постіндустріального
суспільства?
; Робота з таблицею
Порівняйте ознаки індустріального та постіндустріального
суспільства, заповнивши таблицю.
Зразок таблиці
Основні складові Індустріальне суспільство Постіндустріальне суспільство
технічний базис Індустріальний Інформаційний
о снова суспільного
добробуту
товари знання
масовий клас робітники Службовці, менеджери (середній
клас)
принцип управління керівництво узгодження
форма власності приватна акціонерна
політичний режим авторитаризм,
представницька
демократія
безпосередня
демократія, самоуправління
V. п ід С умки урО ку
Наука як продуктивна сила — сфера розумової діяль-ності людства, що полягає в розробленні й теоретичній системати-зації знань про реальну діяльність, яка використовується для під -вищення ефективності виробництва матеріальних і духовних благ.
Поява методів штучного створення нових хімічних еле-ментів, вивчення енергетичних процесів на Землі, Сонці, у кос-мічному просторі стали найважливішими умовами виникнення
НТР у середині 50-х рр. XX ст.
За роки НТР роль науки кардинально змінилася, вона пе-ретворилася на безпосередню специфічну продуктивну силу, що
характеризується такими основними властивостями:
1) домінування теоретичних знань над експериментальними.
До цього нові технічні винаходи іноді робилися емпірично,
а науково пояснили їх пізніше. У сучасну епоху поява
комп’ютерів, лазерів, ядерних реакторів та інших вина-ходів є наслідком цілеспрямованого використання фунда -ментальних наукових відкриттів;
2) перетворення науки в більшості галузей виробництва
на початкову стадію безпосереднього матеріального
виробництва;
3) безперервне набуття виробничими процесами все більш
наукового характеру;
4) сприяння інтенсивному економічному зростанню, оскіль -ки використання досягнень науки дає змогу поліпшувати
економічну якість машин, обладнання, транспорту тощо,
інтенсифікувати технологічні процеси, вдосконалювати ор -ганізацію виробництва й праці;
5) перетворення праці вченого на продуктивну працю сус-пільного працівника;
6) безпосередній вплив науки на окремі елементи продуктив -них сил — предмети праці, форми й методи організації
виробництва, інформацію.
V і . дОмашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати додатковий матеріал за темами: «Поп-арт і су-часне мистецтво», «Масова культура та її протиріччя»,
«Культура і субкультура», «Шляхи розвитку образотвор-чого мистецтва й роль художника у перетворенні світу
й людини», «Досягнення сучасної архітектури», «Відомі
спортсмени світу», «Сучасний театр, кінематограф»
- Уроки
- 18.04.2014
- 4996