Основні напрямки НТР у другій половиині ХХ — початку ХХІ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. наукові




 


Урок 31
Тема.   Основні напрямки НТР  у  другій половиині  ХХ — початку  ХХІ ст. та їх  вплив  на життя пересічного громадянина.  наукові 
відкриття, поява нових галузей науки, технологій, інтеграція науки і  виробництва.
  Мета:   охарактеризувати основні напрямки  нтр у  другій половині ХХ  — початку 
ХХІ  ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина; продовжити формувати 
в  учнів навички описування наукового відкриття, високих технологій; розвивати 
навички аналізу історичного матеріалу, життєвих обставин; виховувати відчуття 
гідності за досягнення людства у  сфері науки, культури.
  Очікувані  учні зможуть аналізувати зміни в  якості життя людей провідних країн  
  результати:   світу та країн, що розвиваються, тлумачити поняття  нтр, постіндустріальне 
суспільство, інформаційне суспільство.
 Основні  поняття:   нтр , постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство.
 Обладнання:   мультимедійний проектор.
  Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.
Форма проведення:  урок-новела.
ХІД Урок У
  I.   Організаційний мО мент
  II.   а ктуалізація О п О рних знань і  вмінь учнів
  ; Завдання
1)   Коли  відбулися  наведені  події?
Поразка  опозиції  в  Угорщині  силами  СРСР.
Нота  СРСР  про  рішення  проблеми  м.  Берлін.
Візит  М.  Хрущова  в  США.
Зрив  конференції  глав  держав  і   урядів.
Будівництво  стіни  між  Східним  і   Західним  Берліном.
Карибська  криза.
2)   Поясніть  значення  кожної  з  історичних  подій  для  розвитку 
конфліктів  50-х   —  60-х  рр.  ХХ  ст.
  і II.   в ивчення нО в О гО  матеріалу
  ; Слово вчителя
НТР  —  явище  глобального  характеру,  воно  охоплює  як  усі 
сторони  внутрішнього  життя  певного  суспільства,  так  і  зовнішні 
сторони  його  життя.  Розвиток  науки  і   техніки  сам  по  собі  не 
залежить  від  того,  у   якій  соціально-економічній  системі  він  від-бувається.  Науково-технічний  прогрес  створює  можливість  для 
розвитку  суспільства,  а  як  використовуються  наукові  і  технічні 
досягнення  —  залежить  від  конкретної  соціально-економічної 
будови  суспільства.
  ; Випереджальне завдання
Прослухати  доповіді  однокласників,  зробити  висно -вок,  якими  є   наслідки  НТР  та  їх  вплив  на  життя  пересічного 
громадянина.
Пам’ятка для вчителя
Урок-новела  є  стислою  розповіддю  за  певною  темою,  яка 
характеризується  чіткістю  сюжету  та  відсутністю  описовості, 
небуденністю  події.  Головна  мета  таких  уроків   —  розширення 
кругозору  учнів,  оскільки  матеріал,  що  пропонується  для  ви-вчення,  часто  виходить  за  межі  програми.
1.   Учням  пропонується  презентувати  свої  повідомлення  за  те -мами:  «Основні  напрямки  НТР  у  другій  половині  ХХ   —  на 
початку  ХХІ  ст.  та  їх  вплив  на  життя  пересічного  грома -дянина»,  «Наукові  відкриття,  поява  нових  галузей  науки, 
технологій,  інтеграція  науки  і  виробництва».
2.   Учитель  нагадує  учням  умови  участі  в   уроці:  повідомлення 
мають  бути  побудовані  на  чіткому  сюжеті,  являти  собою 
стислу  розповідь  (новелу)  за  певною  темою  з   використан -ням  додаткового  матеріалу,  комп’ютерних  технологій  або 
ілюстрацій.
Матеріал для повідомлень
оС новн І  напрямки розвитку  нтр та ї Х   С оц І ально-екологІ чний змІС т
Вплив  нових  відкриттів  у  науці  та  техніці  (які  були  по -кликані  докорінно  змінити  на  краще  життя  широких  мас  на-селення  і   досить  швидко  почали  давати  результати)  виявився 
настільки  суттєвим,  що  в   сукупності  вони  отримали  назву,  яка 
стала  означенням  нового  етапу  в   розвитку  людської  цивіліза -ції  —  науково-технічна  революція.
НТР  —  це  докорінне  перетворення  науки  і  техніки,  їх 
зв’язків  та  соціальних  функцій  і   ролей,  що  веде  до  загального 
перевороту  в  структурі  та  динаміці  продуктивних  сил  суспіль-ства;  цей  переворот  означає  одночасну  зміну  ролі  людини  як 
у  системі  продуктивних  сил  на  основі  комплексного  технологіч-ного  використання  науки  як  безпосередньої  продуктивної  сили.
Виділяють  такі  основні  напрямки  в   НТР.
1)   Розвиток  ядерної  і   термоядерної  енергетики   —  має  за-безпечити  нове,  практично  невичерпне  джерело  енергії, 
яке  замінить  вичерпні  запаси  нафти,  газу,  кам’яного 
вугілля  тощо.
2)   Створення  та  широке  застосування  мікроелектроніки  та 
електронно-обчислювальної  техніки   —  механізація  пев-них  «рутинних»  процесів  людської  мисленнєвої  діяльнос-ті,  різке  прискорення  процесів  накопичення  та  обробки 
інформації.
3)   Комплексна  автоматизація  виробництва  —  перекладення 
функції  обслуговування  машин  з  людини  на  інші  машини, 
звільнення  робітника  від  ролі  придатка  верстата.
4)   Розвиток  глобальної  системи  телекомунікацій   —  перетво-рення  планети  на  єдиний  інформаційний  простір,
5)   Розвиток  генної  інженерії  та  біотехнологій  —  можливість 
задавати  наперед  визначені  властивості  рослинам  і  твари -нам,  що  використовуються  в   сільськогосподарському  ви-робництві  і   забезпечення  харчової  бази  людства  без  роз-ширення  застосування  хімічних  продуктів.
Екологічний  зміст  сучасної  науково-технічної  революції 
проявляється  в  тому,  що  в  ході  її  розгортання  виникають  необ -хідні  наукові  та  технічні  передумови  забезпечення  нового  харак-теру  ставлення  до  природи:  можливість  переходу  виробництва 
на  замкнені  цикли,  перехід  до  безмашинного  виробництва,  мож-ливість  ефективнішого  використання  енергії  аж  до  створення 
автотрофних  систем,  створення  замкнутих  циклів  водоспожи-вання,  непорушення  природних  циклів  кругообігу  речовини  та 
енергії  тощо.
Одним  з  головних  наслідків  НТР  є   якісна  зміна  основних 
продуктивних  сил  людства.
У  процесі  поширення  НТР  відбувається  зміна  не  лише  про -цесів  виробництва,  а  й  виробничих  відносин,  відносин  людини 
із  засобами  праці  і   разом  з   тим  взаємовідносин  між  людьми  та 
їх  ставлення  до  навколишнього  середовища.
Початок  науково-технічної  революції  пов’язують  із  сере-диною  40-х  рр.  XX   ст.  Його  ототожнюють  з  першою  вдалою 
спробою  звільнити  ядерну  енергію  і   створенням  перших  ЕОМ.
Основними  аспектами  науково-технічного  прогресу  є  ство-рення  і   вдосконалення  засобів  праці,  розширення  сукупності 
предметів  праці,  розвиток  технології  та  енергетичної  бази  ви-робництва,  вдосконалення  механізмів  управління  виробництвом 
та  організації  суспільної  праці.
Часто  найважливішою  рисою  науково-технічної  револю-ції  називають  перетворення  науки  на  безпосередню  виробничу 
силу  внаслідок  її  включення  в  процеси  виробництва,  скорочен -ня  термінів  між  народженням  нового  відкриття  в  науці  і  його 
втіленням  у   продуктах  промислового  виробництва.
Характерні  риси  НТР.
1)   Якісне  перетворення  всіх  елементів  продуктивних  сил  — 
предметів  праці,  засобів  виробництва,  самого  працівника.
2)   Зміна  характеру  та  змісту  праці,  збільшення  творчої  скла-дової  в  трудових  операціях,  перекладання  основного  тягаря 
виконавської  праці  «на  плечі»  машин.
3)   Виникнення  передумов  ліквідації  протилежності  між  ро-зумовою  та  фізичною,  управлінською  й  виконавською  пра -цею,  соціального  розподілу  діяльності,  вихід  людини  поза 
власне  виробництво.
4)   Відкриття  принципово  нових  джерел  енергії,  створення 
нових  матеріалів  з  наперед  визначеними  властивостями.
5)   Наростання  ролі  міждисциплінарних  досліджень,  поступо-ва  ліквідація  «ізоляції»  галузей  наукового  знання.
6)   Значне  підвищення  ролі  інформаційної  діяльності,  засобів 
масової  інформації  та  комунікації.
Щодо  вирішення  проблеми  кризового  стану  у  відносинах 
суспільства  та  природи,  то  уперше  в  їх  взаємодії  досягнута  гра -нична,  з  точки  зору  охоплення,  опосередкованість  усіх  природ -них  чинників  виробництва  і  тим  самим  відкриваються  можли -вості  для  подальшого  розвитку  суспільства  та  його  відносин 
з  навколишнім  природним  середовищем  як  свідомо  регульова-ного  та  контрольованого  процесу.
До  основних  сторін  сучасної  науково-технічної  революції 
належать:
1)   наукова   —  систематичне  прогнозування  та  комплексне  ви-користання  нових  фундаментальних  відкриттів  у  природо -знавстві  та  суспільних  науках;
2)   технічна  —  застосування  принципово  нових  джерел  енергії, 
нових  матеріалів,  комплексно-автоматизованих  систем  ви-
робництва,  а  також  систем  одержання,  передачі  та  обробки 
інформації;
3)   соціальна   —  зміна  ставлення  людини  до  природи  в  процесі 
подальшого  пізнання  її  основних  закономірностей  розвитку 
і  нового  технологічного  оволодіння  оточуючим  природним 
середовищем.
з береження Д у Х овни Х  ц І нноС тей лю ДС тва як глобальна проблема
ХХ  ст.  принесло  людству  жорстокі  випробування,  які  у  по-вному  масштабі  навряд  чи  хто  міг  передбачити.  Не  ігноруючи 
чинників  економічного,  демографічного,  геополітичного  характе -ру з   усіма конкретними їх хитросплетіннями, можна стверджува -ти,  що  глибинним  підґрунтям  пережитих  потрясінь  стала  загаль -на  криза  європейської  культури  і   того  типу  цивілізації,  який, 
склавшись  на  її  основі,  поширився  майже  на  всій  земній  кулі.
У  зв’язку  з   цим,  необхідно  ґрунтовніше  проаналізувати 
феномен  культури  та  механізм  її  руйнування.
Вважаємо,  що  культуру  слід  визначити  як  процес  само-організації  ноосфери.  В   його  основі  лежить  пізнавальна  діяль -ність  людства,  яка  реалізується  у  взаємодоповнюючих  одна  одну 
формах  релігійного,  художнього,  філософського  та  наукового 
пізнання.  При  цьому  дуже  важливою  є  наявність  гармонійної 
єдності  всіх  означених  форм.  Її  ж   порушення  призводить  до 
небезпечних  наслідків.
Існує  своєрідний  феномен  самоорганізації,  що  охоплює  од -ночасно  і  біосферу,  і  ноосферу,   —  це  процес  етногенезу.  Він  ство-рив  все  наявне  багатство  етнічних  форм,  у  яких  існує  людство. 
Завдяки  їм  замість  одноманітного,  сірого,  уніфікованого  буття, 
маємо  розкіш  і  красу  національних  рис.  Процес  самоорганізації 
завжди  прагне  до  збільшення  структур,  які  він  породжує.
Етнічне  багатство   —  це  дорогоцінний  дарунок  творчих  сил 
світу.  Таке  розмаїття  слід  плекати  і  берегти.  Знищення  націо -нальних  форм  призводить  і   до  знищення  культури.  У   ноосфері 
досить  місця  всім  національним  культурам.  За  своєю  суттю  вони 
не  можуть  виключити  одна  одну,  а  навпаки  —  покликані  до  вза-ємозбагачення.  Лише  збагативши  своє  національне  єство,  народ 
може  внести  вагомий  внесок  у   загальнолюдське  культурне  буття.
Але  здатність  до  творчості  дана  людині  лише  потенціально. 
Вона  повинна  бути  ще  розвинутою.  Щоб  подолати  хаос  у  своїй 
свідомості,  потрібна  духовна  сила;  творчість  вимагає  напруження, 
зусиль.  Джерело  духовної  енергії   —  у  природі,  космосі,  народному 
мистецтві. Відібране віками традиційне мистецтво народу для різних 
верств населення  — найкраща школа доброго смаку, творчої фантазії.
Важливою  рисою  сучасного  суспільства  є  зростання  стиму-люючого  взаємовпливу,  взаємопроникнення  культури  і  науково-технічного  прогресу  (НТП).  Прискорення  НТП,  соціально-економічного  розвитку  суспільства  неможливе  без  дальшого 
цілісного  розвитку  культури,  який  виражається  в   перебудові 
мислення.  Вплив  культури  на  НТП  відбувається  через  удоско-налення  самої  людини,  розвитку  її  особистості.
НТП,  підвищуючи  культуру  виробництва,  створює  мате-ріальні  засади  для  більш  раціонального  використання  вільного 
часу,  полегшуючи  доступ  людей  до  досягнень  культури.  У   свою 
чергу  досягнення  науки  і  техніки  впливають  на  духовний  розви -ток  особистості,  ставлять  нові  проблеми  перед  людством.  Однією 
з  таких  проблем  є  уніфікація,  у  результаті  якої  втрачається  все 
розмаїття  особистих,  національних  форм.  Уніфікація,  даючи 
в  основному  позитивний  результат,  має  і  деякі  негативні  наслід-ки,  серед  яких  основне  місце  займає  художня  бідність  сучасних 
будинків,  речей  домашнього  користування.
Демограф І чн І  проблеми  С учаС но С т І
Процеси  приросту  населення,  безперервного  відновлення 
поколінь  людей  і  НТП  перебувають  у  стані  складної  взаємодії. 
Сила  і  характер  взаємодії,  гострота  й  успішність  рішення  ви -никаючих  при  цьому  проблем  у  вирішальному  ступені  залежать 
від  напрямку  всього  соціально-економічного  розвитку.
НТП  —  один  з  провідних  чинників  кардинальних  істо -ричних  змін  у  прирості  населення,  які  отримали  назву  демо-графічної  революції;  він  продовжує  впливати  на  процес  від -новлення  поколінь  та  його  основні  складові   —  народжуваність 
і   смертність  —  і  після  закінчення  демографічної  революції. 
Демографічна  революція,  як  всесвітньо-історичний  процес  пе-реходу  від  традиційного  типу  приросту  населення,  який  засно-ваний  на  рівності  високої  смертності  і  високої  народжуваності, 
до  більш  прогресивного  сучасного  типу,  в   основі  якого  лежить 
рівність  низької  смертності  і  низької  народжуваності,  почалась 
в  Західній  Європі  наприкінці  ХVІІІ  ст.  і  до  середини  ХХ  ст. 
поширилась  на  весь  світ.  Очікується,  що  у  світових  масштабах 
демографічна  революція  закінчиться  в  основному  до  середини 
ХХІ  ст.,  тоді  ж  припиниться  і  світовий  демографічний  вибух. 
Населення  світу  до  цього  часу  складе  9—10  млрд  осіб.
Різні  аспекти  народонаселення  вивчають  суспільні  й   низка 
природничих  наук.  Наприклад,  структуру  народонаселення,  його 
розміщення,  динаміку  вивчає  демографія,  соціологія  з’ясовує 
роль  народонаселення  у   суспільному  розвитку.  При  цьому  одні 
з   науковців  проголошують  збільшення  народонаселення  про -гресивним  явищем,  інші  намагаються  посиланням  на  зростання 
народонаселення  виправдати  злиденність,  голод.
Із  поширенням  НТП  з’явились  і  нові  демографічні 
проблеми.
Перша  демографічна  проблема,  проблема  перенаселення, 
виникла  одразу  після  появи  на  Землі  людини.  Процес  розви-тку  людства  передбачає  збільшення  кількості  населення,  і   тому 
як  наслідок  цього  в  майбутньому  безперечно  виникне  перена-селення.  НТП  може  вирішити  цю  проблему  в   недалекому  май -бутньому.  Вихід  з   цієї  ситуації  вчені  вбачають  по-різному.  Одні 
з  них  пропонують,  використовуючи  досягнення  науки,  здійснити 
освоєння  інших  планет  і   з  часом  розселити  там  людей.  Інші, 
як  наприклад  К.  Доксіадіс  у  статті  «Глобальна  екологічна  рів-новага»  (1974   р.),  у   якій  вчений  підбив  підсумок  багаторічних 
власних  досліджень  відносин  з  навколишнім  середовищем,  про -понують  ідеальний,  як  на  думку  автора,  поділ  доступних  тери-торій  планети  на  12   спеціалізованих  зон,  за  якими  понад  80   % 
загальної  поверхні  належало  б  природі,  10   %  належатиме  сіль-ському  господарству  і   10  %  —  урбаністичному  та  промисловому 
будівництву.  Висновок  робиться  недвозначний:  щоб  на  планеті 
могло  жити  багатомільярдне  населення,  людству  необхідний  за-гальний  план  використання  земель  у   масштабі  планети.  Однак 
існують  і   теоретики,  які  вбачають  причину  всіх  соціальних  зол 
у  тому,  що  виробництво  засобів  існування  не  встигає  за  зрос-танням  кількості  населення,  і  тому  вважають  універсальним 
регулятором  кількості  населення  хвороби  і  війни.
Проблема  виродження  деяких  народів  також  є   значною, 
особливо  в  наш  час  —  час  екологічних  катастроф.
Можна  сміливо  стверджувати,  що  із  зростанням  промисло-вості,  у   найрозвиненіших  країнах  дедалі  більше  знищуватиметь -ся  навколишнє  середовище.  Унаслідок  підвищується  відсоток 
генетичної  патології,  що  за  останні  90   років  сягнув  10   %,  тобто 
збільшився  майже  втричі.  При  цьому  6,3  %  дітей  народжуються 
з  явними  порушеннями  хромосомного  набору.
Для  різнобічного  прогнозування  віддалених  генетичних 
наслідків  в   умовах  екологічної  катастрофи  для  здоров’я  нації 
та  економічного  благополуччя  необхідно  створити  комплексну 
генетичну  службу.  Саме  вона  дасть  матеріал  для  аналізу  подій, 
що  відбуваються  в  генофонді  населення.
  ; Словник
Науково-технічна  революція  —  докорінне  якісне  пере-творення  продуктивних  сил,  що  почалося  в  середині  XX  ст., 
якісний  стрибок  у   структурі  й   динаміці  розвитку  продуктивних 
сил,  докорінна  перебудова  технічних  засад  матеріального  ви -робництва  на  основі  перетворення  науки  на  провідний  чинник 
виробництва,  у   результаті  якого  відбувається  трансформація 
індустріального  суспільства  на  постіндустріальне.
Постіндустріальне  суспільство  —  суспільство,  в  економіці 
якого  пріоритет  перейшов  від  переважного  виробництва  товарів 
до  виробництва  послуг,  проведення  досліджень,  організації  сис-теми  освіти  і  підвищення  якості  життя,  у   якому  клас  технічних 
спеціалістів  став  основною  професійною  групою  і,  що  особливо 
важливо,  у   якому  впровадження  нововведень  у  все  більшому 
ступені  залежить  від  досягнення  теоретичних  знань.  Постінду-стріальне  суспільство  передбачає  виникнення  інтелектуального 
класу,  представники  якого  на  політичному  рівні  виступають  як 
консультанти,  експерти  або  технократи.
Інформаційне  суспільство   —  нова  історична  фаза  розвитку 
цивілізації,  у   якій  головними  продуктами  виробництва  є   ін -формація  й   знання.  Риси,  що  характеризують  інформаційне 
суспільство:
•   збільшення  ролі  інформації  і   знань  в   житті  суспільства;
•   збільшення  частки  інформаційних  комунікацій,  продуктів 
та  послуг  у   валовому  внутрішньому  продукті;
•   створення  глобального  інформаційного  простору,  який  за -безпечує  ефективну  інформаційну  взаємодію  людей,  їх  до -ступ  до  світових  інформаційних  ресурсів  і  задовільнення 
їхніх  потреб  щодо  інформаційних  продуктів  і   послуг.
Додатковий матеріал
нтр  І   заруб І жна культура
У другій половині 60—80-х рр. ХХ  ст. розвивалася науково-технічна  революція,  яка  мала  все  більший  вплив  не  лише  на 
науку,  техніку,  виробництво,  а  й  на  всі  сторони  життя,  матері-альної  і   духовної  діяльності  людини.  Важливою  ланкою,  через 
яку  НТР  впливає  на  всі  сфери  людської  діяльності,  виступає 
культура,  що  відбиває  аксиологічний  аспект  будь-якої  людської 
діяльності  та  її  результатів.  НТР  має  культурно-цивілізаторську 
функцію  саме  тому,  що  наукове  знання  є  одним  з   істотних  ком -понентів  духовної  культури,  а   його  матеріалізація  в  новій,  більш 
удосконаленій  техніці   —  цінність  матеріальної  культури.
Завдяки  досягненням  науково-технічної  революції  наро-джуються  нові  види  і  жанри  мистецтва,  нові  засоби  відображен-ня  й  вираження,  які  впливають  на  характер  образного  сприй-няття  світу.  Так,  нові  матеріали  в   архітектурі,  монументальному 
живопису,  нові  технічні  можливості  в   музиці,  кіно  істотно  змі -нили  їх  характер.  Унаслідок  цього  культурні  процеси  стали 
більш  досконалими,  доступними  народним  масам,  посилилась 
їх  гуманістична  спрямованість.
Науково-технічний  прогрес  значно  підвищує  вимоги  до 
культури  виробництва,  спеціальної  і  загальноосвітньої  підготов -ки  людей,  їх  культурно-технічного  рівня.  Він  не  тільки  якіс-но  змінює  працю  в  галузі  виробництва,  а   й  участь  особистості 
в  управлінні  суспільством,  вихованні,  науково-технічній  твор-чості,  художній  самодіяльності.
На  основі  широкого  використання  новітніх  досягнень  НТР 
значного  розвитку  набула  наука,  яка  інтегрується  з   виробни-цтвом,  перетворюючись  на  безпосередньо  продуктивну  силу.  Її 
видатними  досягненнями  стали  дослідження  космосу,  створення 
нових  прогресивних  технологій,  синтетичних  матеріалів  із  за-здалегідь  заданими  властивостями  тощо.  Зарубіжні  вчені  багато 
зробили  для  розвитку  атомної  електроенергетики,  кібернетики, 
генної  інженерії,  таких  нових  наукових  напрямків,  як  квалі-метрія,  радіоелектроніка,  біохімія,  математична  лінгвістика, 
космічна  медицина.
Вимогам  НТР  підпорядковується  і  система  освіти,  з   якої 
виходять  і  ті,  хто  рухає  науку,  і   ті,  що  на  різних  рівнях  праці 
й  управління  реалізують  її  досягнення  заради  поступу  цивіліза-ції.  У   другій  половині  60—80-х  рр.  у  США,  Японії  та  в   країнах 
Західної  Європи  суттєво  змінюється  організація  освіти  в   напрям -ку  зближення  її  з   наукою  і  виробництвом.  Розроблено  концепції 
безперервної  освіти,  що  дає  можливість  змінювати  професію 
і  фах  упродовж  всього  життя.  Інтенсивний  обмін  досвідом  збли-зив  системи  вищої  освіти  і   виробив  світовий  стандарт  якості 
підготовки  студентів.  Сфера  освіти  у  цих  країнах  пріоритетна, 
і  на  неї  виділяються  значні  кошти.  Так,  витрати  на  вищу  освіту 
в  США  за  останні  30  років  зросли  в  20  разів,  тоді  як  в   колиш-ньому  Союзі  всього  в  4,3  разу.
Вища  школа  в  розвинених  країнах  надає  пріоритет  не 
вузькоспеціальній,  а  загальнонауковій  і  загальногуманітарній 
підготовці  фахівців,  здатних  не  тільки  до  виконавчих  функцій, 
а  й  насамперед  до  організації  та  управління,  уміння  охопити 
весь  процес  виробництва,  вивчити  всі  його  аспекти.  Така  під-готовка  сприяє  також  вихованню  індивіда  як  активного  і  вольо -вого  суб’єкта,  здатного  до  самостійних  зусиль  у   навчанні.  Вона 
більше  відповідає  майбутньому  розвиткові,  ніж  просто  підго -товка  висококваліфікованих  фахівців.  Гуманітарно  орієнтована 
освіта  навчає  студентів  мислити  творчо,  мати  свою  думку,  а  не 
запам’ятовувати  і   відтворювати  інформацію.  У  ряді  зарубіж-них  країн  студентам  не  читають  лекцій  так,  як  у  наших  вузах; 
лекції  проводять  у  формі  запитань  —  відповідей,  розігрування 
конфліктних  ситуацій.  Найпрестижніші  університети  Японії  — 
Токійський  і  Кіотський  —  відомі  власне  фундаментальністю 
й  універсальністю,  широкою  загальноосвітньою  підготовкою  ви-пускників.  Саме  такі  університети  і  формують  інтелектуальну 
еліту.  Тому  не  випадково,  що  в  наш  час  у   Японії  на  одну  людину, 
яка  працює  руками,  припадає  понад  десять  осіб  розумової  праці.
Науково-технічна  революція  створює  додаткові  можливості 
не  лише  для  підготовки  високоосвічених  фахівців,  а  й  вдоско-налення  самої  людини.  Однак  у  суспільстві  можуть  існувати 
чинники  як  об’єктивні,  так  і  суб’єктивні,  що  стримують  процес 
перетворення  цієї  можливості  на  дійсність.  Для  такого  перетво-рення  великого  значення  набувають  такі  чинники,  як  історична 
доля  народу,  панівний  політичний  режим,  геополітичне  стано-вище,  наявність  свободи  і   державного  суверенітету.
Згадаємо  муссолінівську  Італію,  гітлерівську  Німеччину, 
колишній  СРСР,  деякі  країни  Азії  й  Африки,  де  в  першій  по-ловині  XX  ст.  виникли  тоталітарні  режими.  Панування  в   них 
диктатури  призвело  до  відчуження  людини  від  власності,  влади, 
духовно-культурних  цінностей,  супроводилось  трагедією  злама-них  доль,  нездійсненних  задумів,  спустошених  душ.  Трагічною 
стала  і  доля  культури,  яка  перетворилася  на  засіб  ідеологічно-духовного  маніпулювання  людиною.
Намаганню  тоталітарних  режимів  нівелювати  своїх  гро-мадян,  перетворити  їх  на  «масу»,  «натовп»  підпорядковується 
система  масової  пропаганди,  яка  спрямовується  на  тотальну 
морально-психологічну  обробку  всієї  нації.  Саме  бурхливий 
розвиток  засобів  масової  комунікації  (газети,  журнали,  радіо, 
грамзапис,  кіно),  якому  значною  мірою  сприяло  використання 
новітніх  досягнень  науково-технічної  революції,  зумовив  зна-чне  поширення  у   другій  половині  60—80-х  рр.  ХХ   ст.  у  ряді 
зарубіжних  країн  «масової  культури».  У   другій  половині  60—
80-х  рр.  ХХ  ст.  «масова  культура»  значно  поширила  свій  вплив 
на  всю  зарубіжну  культуру.
Тема  боротьби  за  утвердження  миру  і   соціальної  справед-ливости  живить  творчість  і   художників-реалістів.  Яскраво  ре -алістична  течія  виявилася,  зокрема,  у  творчості  французького 
карикатуриста  і   політичного  графіка  Ж.  Еффеля,  американсько-го  художника  Р.  Кента,  датського  політичного  карикатуриста 
Г.   Бідструпа.  Серед  визначних  майстрів  живопису  слід  відзна -чити  мексиканського  художника  А.  Сікейроса,  який  працював 
над  розробкою  нових  засобів  зображення  і   технічних  методів  жи -вопису.  Ці  художники  не  були  байдужими,  фальшивими.  Вони 
ніколи  не  висували  перед  собою  концепцію,  а  приглядаючись  до 
життя,  намагалися  зрозуміти  або  людей,  які  їх  оточують,  або  са-мих  себе.  А  згодом,  під  кінець  життя,  у   них  з’являлись  концеп-ції.  Митець  здатен  самореалізуватися,  коли  він  проник  у  життя, 
прагне  зрозуміти  людину  і   щось  про  неї  або  для  неї  сказати.
У  другій  половині  60—80-х  рр.  ХХ  ст.  розширило  можли -вості  художнього  сприйняття  дійсності  зарубіжне  кіно.  Прогре-сивний  гуманістичний  і   демократичний  зміст  притаманний  філь -мам  кінорежисерів  М.  Антонівні  (Італія),  А.  Пенна,  Ф.  Коппола 
(США),  Р.  Атенборо  (Велика  Британія),  М.  Тропа  (ФРН)  та  ін. 
У  їх  кінострічках  розкривається  проблема  прав  людини,  її  буття, 
значення  великої  любові.  Цій  темі  присвячений  і   фільм  кіноре-жисера  В.  Вендерса  «Париж-Техас»,  який  у  1984  р.  на  Каннсько-му  кінофестивалі  одержав  головний  приз   —  «Золоту  пальмову 
гілку».  Тенденцію  до  добра,  злагоди  і  справедливості  виявили 
і  кінофестивалі  у   Венеції  (1986  р.)  і   Західному  Берліні  (1987   р.).
Бурхливий  розвиток  у  цей  час  відеоіндустрії,  зумовлений 
зростанням  темпів  науково-технічного  прогресу,  значно  послабив 
монополію  кінематографа  і  поширив  можливості  для  зростання 
аудиторії  масового  глядача,  особливо  молодіжного,  в  інших  ви -дах  мистецтва,  зокрема  музичного.
Прогресивні  тенденції  відбивало  і  реалістичне  музичне  мис-тецтво  Заходу.  Гідне  місце  у   скарбниці  світової  культури  посіли 
твори  таких  композиторів,  як  Б.  Бріттен  (Велика  Британія), 
І.   Стравінський  (США)  та  ін.  Характерним  у  їх  творчості  є   по-єднання  національно-музичних  традицій  минулого  із  сучасними 
музичними  засобами.
292
У  зарубіжній  естраді  широкої  популярності  в  любителів 
музики  набула  творчість  англійського  квартету  «Бітлз»,  ансамб-лів  і  дуетів  «Роллінг  стоунз»,  «Карз»,  «Лед  Зеппелін»,  оркестру 
К.  Сантани,  у  складі  якого  успішно  виступав  один  з   кращих 
джаз-гітаристів  світу  П.  Метені.  Широке  визнання  здобули  і   такі 
творчі  колективи,  як  «АББА»,  «Модерн  Токінг»  тощо.
  IV.  у загальнення й  С и С тематизація знань учнів
  ; Фронтальне опитування
1)   Дайте  загальну  характеристику  НТР  та  її  наслідкам  для 
світового  суспільства.
2)   Які  досягнення  кінця  ХХ  —  початку  ХХІ  ст.  ви  вва-жаєте  найбільш  важливими  для  людства?  Свою  думку 
обґрунтуйте.
3)   Чи  можливе  успішне  побудування  постіндустріального 
суспільства?
  ; Робота з  таблицею
Порівняйте  ознаки  індустріального  та  постіндустріального 
суспільства,  заповнивши  таблицю.
Зразок  таблиці
Основні складові Індустріальне суспільство Постіндустріальне суспільство
технічний базис Індустріальний Інформаційний
о снова суспільного
добробуту
товари знання
масовий клас робітники Службовці, менеджери (середній 
клас)
принцип управління керівництво узгодження
форма власності приватна акціонерна
політичний режим авторитаризм, 
представницька
демократія
безпосередня
демократія, самоуправління
  V.   п ід С умки урО ку
Наука  як  продуктивна  сила  —  сфера  розумової  діяль-ності людства, що полягає в   розробленні й   теоретичній системати-зації знань про реальну діяльність, яка використовується для під -вищення ефективності виробництва матеріальних і  духовних благ.
Поява  методів  штучного  створення  нових  хімічних  еле-ментів,  вивчення  енергетичних  процесів  на  Землі,  Сонці,  у  кос-мічному  просторі  стали  найважливішими  умовами  виникнення 
НТР  у  середині  50-х  рр.  XX   ст.
За  роки  НТР  роль  науки  кардинально  змінилася,  вона  пе-ретворилася  на  безпосередню  специфічну  продуктивну  силу,  що 
характеризується  такими  основними  властивостями:
1)   домінування  теоретичних  знань  над  експериментальними. 
До  цього  нові  технічні  винаходи  іноді  робилися  емпірично, 
а   науково  пояснили  їх  пізніше.  У  сучасну  епоху  поява 
комп’ютерів,  лазерів,  ядерних  реакторів  та  інших  вина-ходів  є  наслідком  цілеспрямованого  використання  фунда -ментальних  наукових  відкриттів;
2)   перетворення  науки  в  більшості  галузей  виробництва 
на  початкову  стадію  безпосереднього  матеріального 
виробництва;
3)   безперервне  набуття  виробничими  процесами  все  більш 
наукового  характеру;
4)   сприяння  інтенсивному  економічному  зростанню,  оскіль -ки  використання  досягнень  науки  дає  змогу  поліпшувати 
економічну  якість  машин,  обладнання,  транспорту  тощо, 
інтенсифікувати  технологічні  процеси,  вдосконалювати  ор -ганізацію  виробництва  й  праці;
5)   перетворення  праці  вченого  на  продуктивну  працю  сус-пільного  працівника;
6)   безпосередній  вплив  науки  на  окремі  елементи  продуктив -них  сил  —  предмети  праці,  форми  й  методи  організації 
виробництва,  інформацію.
  V і .  дОмашнє завдання
1.   Опрацювати  відповідний  матеріал  підручника.
2.   Підготувати  додатковий  матеріал  за  темами:  «Поп-арт  і  су-часне  мистецтво»,  «Масова  культура  та  її  протиріччя», 
«Культура  і   субкультура»,  «Шляхи  розвитку  образотвор-чого  мистецтва  й   роль  художника  у  перетворенні  світу 
й  людини»,  «Досягнення  сучасної  архітектури»,  «Відомі 
спортсмени  світу»,  «Сучасний  театр,  кінематограф»
 

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Основні напрямки НТР у другій половиині ХХ — початку ХХІ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. наукові", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід