Річки. Практична робота 10 «Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів» (продовження).




 
УРОК  №  51
Тема. Річки. Практична робота 10 «Позначення на контурній
карті гідрологічних об’єктів» (продовження).
Мета: формувати знання про річку і її частини, дати відомос -ті про будову річкової долини, живлення й режим річок;
розвивати вміння створювати образ об’єкта; виховувати
любов і дбайливе ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта півкуль, фізична карта
України, схема «Річкова долина», схема «Пороги», схема
«Водоспад», ілюстрації із зображенням різних ділянок те-чії Дніпра.
Структура уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
V. Практична робота10 «Позначення на контурній карті гідрологічних
об’єктів» (продовження)
VI. Закріплення опорних знань і вмінь учнів
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Рольова гра.
Учитель викликає до дошки кількох учнів і пропонує кожному зі­
грати роль однієї з частин водної оболонки Землі. При цьому потрібно 
розповісти  про  участь  свого  персонажа  у  світовому  кругообігу  води 
в природі. Дійові особи: крапелька води, сонячне проміннячко, хма­
ра, річка, підземна вода, льодовик, океан.
Учитель:
— Було б чудово, якби ви передали своєрідність характеру кожно­
го зі своїх героїв. Наприклад, океан — могутній, упевнений у собі, він 
найголовніший серед вод гідросфери, а крапелька води — маленька, 
весела, хоробра, спритна.
Океан:
—  Я  найбільша  частина  водної  оболонки  Землі,  я  величезний 
і сильний,  я  вкриваю  більше  двох  третин  території  нашої  планети 
й складаюся з незліченної кількості крапельок води.
Далі йде розповідь крапельки води, сонячного проміннячка й хма­
ри. Потім знову крапелька води разом із річкою, підземними водами 
й  льодовиком  розповідає  про  ту  частину  круговороту  води,  що  від ­
бувається на суходолі.
Океан:
—  Я  не  відпускаю  жодну  крапельку  води  назавжди.  Іноді  через 
кілька  днів,  а  іноді  і  через  тисячі  років  вона  повертається  до  мене, 
щоб через якийсь час знову вирушити в подорож.
Бесіда.
1)   Які ріки є у вашій місцевості?
2)   Де бере початок одна з них, де протікає, куди впадає?
3)   Чому люди здавна селилися на берегах річок?
ІІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Головним  персонажем  сьогоднішнього  уроку  є  річка.  Історія 
роз витку  більшості  давніх  цивілізацій  пов’язана  з  річками.  Вони 
є  головним  джерелом  прісної  води;  служать  природними  шляхами 
сполучення,  недарма  річки  заведено  називати  водними  артеріями. 
У річкових водах водяться промислові види риб. Тепер більш доклад ­
но поговоримо про те, що являють собою річки і як вони «живуть».
IV.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Річка і її частини. «Плавання» на човні Дніпром.
Розповідь учителя.
(Учитель у ході розповіді показує географічні об’єкти на фізичній 
карті  України,  використовує  схеми  підручника.)  Докладно  з  річка ­
ми ми познайомимося, спускаючись на човні найважливішою річкою 
України — Дніпром. Минуле, сьогодення й майбутнє України багато 
в чому пов’язане з цією річкою.
Що ж являє собою річка? Річка — це природний водний потік, що 
тече в поглибленні, створеному її рухом. Це поглиблення називається 
руслом. Русло розташоване в більш широкому витягнутому зниженні 
земної поверхні — річковій долині.
Дніпро — третя за довжиною річка Європи. Як і кожна річка, Дні­
про бере початок із витоку. Витоком може бути джерело, льодовик, 
озеро або, як у Дніпра, невелике болото. Отже, починаємо нашу подо ­
рож на Валдайській височині, де, у районі з координатами 56° пн. ш., 
33,5° сх. д. , на висоті 243  м над рівнем моря бере свій початок Дніпро. 
Тут він є зовсім непримітною річкою завширшки в кілька метрів, що 
тече між низькими берегами. Із човна добре видно, що частина бере ­
гів заболочені, а деякі покриті лісом. Нижче за течією долина Дніпра 
трохи звужується й становить близько одного кілометра.
На своєму довгому шляху неспішний Дніпро перетинає різні при­
родні ландшафти. Верхній Дніпро тече серед лісів, горбкуватою міс ­
цевістю. Береги досить високі, у деяких місцях ми не побачимо жод ­
ної заплави.
Заплава річки — це частина річкової долини, що періодично затоп­
ляється  водою,  зазвичай  під  час  повені.  Далі  Дніпро  стає  повновод ­
нішим завдяки річкам, які впадають у нього. Ці річки називаються 
притоками. У верхній течії праворуч Дніпро приймає Прип’ять, Тете­
рів, Ірпінь — це праві притоки, а ліворуч у нього впадають Сож, Дес ­
на — ліві притоки. У середній течії, від Києва до Запоріжжя (621 км) 
долина Дніпра широка. Ми пливемо річкою й милуємося пейзажами. 
Звертаємо увагу, що правий берег круто обривається до річки, особли­
во в районі міст Київ і Канів, де дніпровські кручі досягають висоти 
понад  100  м.  Береги  тут  дуже  мальовничі.  Київ  із  його  численними 
пам’ятками  давнини  схожий  на  гігантський  музей,  що  розкинувся 
між блакитним українським небом і дзеркальною гладдю Дніпра. Це 
місто прикрашене парками, бульварами, просторими площами, чим 
здобуло славу однієї з найкрасивіших столиць світу.
(Учитель демонструє схему «Річкова долина».) В окремих місцях 
на схилах річкової долини Дніпра можна побачити горизонтальні або 
трохи похилі поверхні — це тераси. Раніше вони були заплавою річ ­
ки.  До  будівництва  гребель  гідроелектростанцій  у  південній  части ­
ні  середньої  течії  (між  Дніпропетровськом  і  Запоріжжям),  де  русло 
річки  проходило  крізь  виходи  твердих  порід,  на  дні  були  підняття, 
називані порогами.
(Учитель демонструє схему «Пороги».) Раніше нашому човну важ ­
ко було б перебратися через них, а зараз тут ходять великі судна.
Ліворуч у середній й нижній течії у Дніпро впадають такі річки, як 
Псел, Ворскла, а праворуч — Рось, Базавлук, Інгулець. Дніпро — це 
головна річка, вона й усі її притоки утворюють річкову систему. На ­
зва річкової системи дається за назвою головної річки.
У  Дніпропетровську  річка  утворює  водоймище  —  первісток  дні­
провського каскаду. Це — найвужче із шести дніпровських «морів», 
тому що на цій ділянці води річки затопили вузьке порожисте русло. 
Схили долини тут круто спускаються до води.
У нижній течії, відразу за Запоріжжям (довжина 331  км), долина 
Дніпра стає широкою. Річка вступає у світ степів. Зверніть увагу, це 
відразу стає помітно — відбувається різка зміна ландшафтів. На бе ­
регах  річки  замість  мальовничих  сел  з  білосніжними  хатками,  що 
потопають  у  розкішних  садах,  з’являються  безкраї  поля  пшениці, 
кукурудзи й соняшника.
Нижче за течією створене Каховське водоймище, і ширина річки 
тут  досягає  понад  2  кілометрів.  Аж  до  Херсона  правий  берег  підне ­
сений, а лівий майже весь час низький.
Свій  багатокілометровий  шлях  Дніпро  закінчує,  упадаючи  до 
Дніпровського лиману — затоку в північно­західній частині Чорно­
го моря. Тут розташоване гирло Дніпра. Гирло — це місце впадання 
річки в іншу річку, озеро або море.
При впаданні в море ріка утворює дельту, зайняту плавнями. Дель­
та  —  це  рівнинний  простір,  складений  річковими  відкладеннями. 
Часто це утворення своєю трикутною формою нагадує грецьку букву 
дельта, що і визначило його назву.
2. Поняття про гірські річки й водоспади. Характер течії гірських
річок.
Практичний дослід.
За наявності джерела води учитель разом з учнями створює модель 
річки в ємності, наповненій піском.
Географічний практикум.
Вставте  пропущені  слова:  дельта,  русло,  джерело,  болото,  озеро, 
притоки, гирло, річкова система. (Текст записаний на дошці.)
Річка починається з ..., це може бути ... . Вона тече поглибленням, 
що називається ... , на шляху в неї впадають інші річки — це ....  . Ра ­
зом із головною річкою вони утворюють ....  .
Місце впадання річки в іншу річку, озеро або море називається ... , 
деякі річки в цьому місці утворюють ... .
3. Живлення й режим річок.
Розповідь учителя.
Розрізняють дощове, снігове, льодовикове й підземне живлення рі ­
чок. Залежно від кліматичних умов району, де протікає річка, і пори 
року, основний приплив води вона одержує переважно з одного дже ­
рела  живлення.  У  наших  широтах  більша  частина  води  надходить 
у річки під час весняного танення снігу — це снігове живлення.
При розливах Дніпра різниця денних температур води й суходолу 
може  досягати  20  °С.  Тому  в  прибережній  зоні  можна  спостерігати 
денний бриз, що приносить прохолоду з річки на мальовничі дніпров ­
ські  береги.  Якщо  після  спекотного  дня  настане  ясна  ніч,  починає 
«працювати» нічний бриз, який дме в напрямку річки, «забираючи» 
запилене міське повітря. Саме тому бризи називають санітарними віт­
рами, а набережні — найкращим місцем для приємної прогулянки.
У  зимовий  період  більшість  річок  України  поповнюється  підзем­
ними водами, відбувається підземне живлення.
Льодовикове  живлення  є  характерним  для  гірських  річок,  вода 
в  яких  чиста  й  холодна.  Річки  помірних  широт,  до  яких  належить 
і  Дніпро,  живляться  з  різних  джерел.  Таке  живлення  називається 
змішаним.
Залежно від того, які джерела живлення переважають, річки мо­
жуть мати різний режим — регулярну зміну рівня й витрат води. Ви­
трати  води  —  це  об’єм  води,  що  протікає  за  одиницю  часу.  Напри ­
клад,  Дніпро  за  особливостями  водного  режиму  характеризується 
високою  весняною  повінню,  низькою  літньою  й  зимовою  меженню 
й дещо підвищеним осіннім стоком.
Мозковий штурм.
Сибір відомий своєю суворою зимою, температура тут може опус­
катися  нижче  –60   °С.  У  таких  умовах  трапляються  випадки,  коли 
річка промерзає не тільки зверху, але й із дна. Один з очевидців роз ­
повідав, що коли кінь провалився крізь лід у таку річку, то його витя ­
гли живим і — найдивніше — сухим. Використовуючи опорні слова, 
поясніть,  як  це  могло  статися.  (О п о р н і   с л о в а:  живлення,  зима, 
опади, підземні води, дно.)
Під  час  мозкового  штурму  учні  можуть  висловлювати  будь­які, 
найфантастичніші й найбезглуздіші припущення. Учитель не пови ­
нен заважати учням, він має підтримувати їх і фіксувати всі вислов ­
лені точки зору для наступного обговорення.
4. Зміна річок у часі. Використання річок людиною.
Учитель у своїй розповіді наводить приклади використання річок 
людиною: судноплавство, рибальство, відпочинок і туризм; називає 
споживачів  річкової  води:  підприємства  промисловості,  сільського 
господарства, населення.
V.  ПРАКТИЧНА  РОБОТА  10  «Позначення  на  контурній  
карті  гідрологічних  об’єктів»  (продовження)
Завдання.
1)   Із  перелічених  географічних  об’єктів  викресліть  ті,  які  не 
належать  до  гідрологічних:  море,  рівнина,  річка,  острів, 
плоскогір’я, озеро, жолоб, океан, водоймище, пустеля.
2)   Знайдіть  на  фізичній  карті  світу  або  фізичній  карті  України 
річки:  Дніпро,  Дунай,  Янцзи,  Ніл,  Амазонку,  Міссісіпі.  Під ­
пишіть  ці  гідрологічні  об’єкти  на  контурній  карті.  Підкрес­
літь  у  наведених  вище  переліках  назви  річок,  розташованих 
у  Європі.
VI.  ЗАКРІПЛЕННЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Географічний практикум.
1)   Підніміть руку, коли почуєте неправильні твердження барона 
Мюнхгаузена, і виправте його помилки.
Юний  друже!  У  пошуках  витоку  однієї  річки  я  вирушив  униз 
за  її  течією.  Іти  довелося  зарослим  травою  руслом.  У  деяких  міс ­
цях  мені  зустрічалися  невеликі  моря,  характерні  для  долин  річок. 
Я звернув увагу, що в річки є притоки, які беруть початок від русла 
головної  річки.  У  заплаві  річки  на  соковитій  траві  паслися  корови. 
Я виявив, що річку підживляють численні джерела. Навіть у посуш ­
ливий  період  вона  не  пересихає  завдяки  підземним  водам.  Узимку 
річка  живиться  тільки  талими  водами.  У  деяких  місцях  на  схилах 
долини  було  видно  тераси.  Чим  нижче  за  течією  я  спускався,  тим 
річка  ставала  все  вужчою  й  вужчою.  Нарешті  я  опинився  біля  ви ­
току  —  ним  було  море.
2)   Розрахуйте  загальне  падіння  (різниця  між  висотою  витоку 
й   висотою гирла річки) і ухил річки Дніпро.
Ухил  розраховується  шляхом  ділення  загального  падіння  на  до­
вжину річки. Початок Дніпра розташований на висоті 253 м над рів­
нем моря, довжина — 2201 км.
VII.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Учитель узагальнює відповіді учнів, оцінює їхню навчальну діяль­
ність.
VIІI. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Річки. Практична робота 10 «Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів» (продовження).", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід