Соціальна сфера на початку 1990-х рр.
Уроки № 89—90
Тема. Соціальна сфера на початку 1990-х рр.
Мета: охарактеризувати державну політику у соціальній сфері, наслідки ринкових реформ;
сприяти усвідомленню зв’язку між розвитком соціальної сфери і наслідками демографічної ситуа -ції в країні; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, виховувати почуття людської гідності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, карта «Україна незалежна», дидактичні матеріали.
Основні терміни і поняття: міграційні процеси, соціальне розшарування, екологічна безпека.
Основні дати і події: 12 січня 1989 р. — Всеукраїнський перепис населення; 25—26 квіт-ня 1986 р. — Чорнобильська катастрофа.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: визначати причинно-наслідко-ві зв’язки між економічною кризою та соціальною політикою в державі; аналізувати основні по -казники рівня життя, соціального розшарування, міграційних процесів; робити повідомлення щодо
проблем охорони здоров’я, екологічних проблем.
Хід уроку
I. Організаційна частина
Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.
II. а ктуалізація О п О рних знань
Бесіда
1. Як вплинув розпад СРСР на українську економіку?
2. Охарактеризуйте позитивні та негативні чинники української
економіки в першій половині 1990-х рр.
3. Яке значення для України мав Закон УРСР «Про економічну
самостійність» (3 серпня 1990 р.)?
4. Перелічіть заходи, які сприяли переходу до ринкової економіки
в Україні.
III. в ивчення нО в О гО М атеріалу
1 с оціальні наслідки економічної кризи. демографічна ситуація
Розповідь учителя
Рівень соціального захисту населення визначає економічне ста-новище в країні. У 1985—1991 рр. було намічено програму соці-альної перебудови, відповідно до якої передбачалося швидке на -рощування виробництва товарів народного споживання та надання
послуг населенню. Соціальними наслідками економічної кризи
було: зниження заробітної плати, реформа цін, інфляція, скоро -чення строку введення в дію житла, бідність, зменшення фінансу-вання освіти, науки, медицини, безробіття. Тому розв’язання економічних проблем мало життєво важливе значення й глибокий
суспіль но-політичний зміст для України.
За даними перепису 1989 р., населення України налічувало
51,7 млн осіб і складалося з представників понад 100 національ -ностей. Абсолютну більшість становлять українці — 37,4 млн осіб
(72,7 %) і росіян — 11,4 млн осіб (22 %). Понад 5 млн осіб (5 %)
складали представники інших народів (євреї — 486 тис., білору -си — 440 тис., молдавани — 325 тис., поляки — 219 тис., угор -ці — 163 тис., румуни — 134 тис., греки — 99 тис. осіб). Основ ними
демографічними проблемами цього часу було: різке зниження на -роджуваності дітей, підвищення смертності, скорочення тривалос -ті життя, старіння населення.
2 проблеми соціального захисту населення, охорони здоров’я і еко-логії
Розповідь учителя
Через дефіцит будівельних матеріалів житла в Україні у 1992 р.
було введено в дію на 25 % менше, ніж планувалося.
Реформу цін в Україні було розпочато в 1991 р. Як наслідок,
нові оптові ціни перевищували роздрібні. Не поліпшило соціаль -ного становища і запровадження в січні 1992 р. купонів багато -разового використання.
Підприємствам було надано право підвищувати заробітну плат-ню, надаючи соціальний захист своїм працівникам за рахунок
власних ресурсів. Після 1987 р. уряд СРСР прийняв 11 постанов
щодо підвищення заробітної плати, але без належного врахуван-ня зростання обсягів виробництва. Унаслідок цього грошова ма -са в Україні збільшилася без забезпечення товарами на 10 млрд
крб, що спричинило різке розбалансування споживчого ринку.
До того ж значна кількість товарів народного споживання ви -возилася за межі України.
Щоправда, тоді на 100 % було підвищено ставки і посадові
оклади працівникам бюджетних установ, а також збільшено роз -мір пенсій.
Скорочення доходів населення спричинило значне зниження
рівня споживання. Знизився, зокрема, показник частки заробітної
плати у виробленому національному доході: у 1993 р. — до 40 %
проти майже 60 % у 1990 р.; у 1994 р. частка заробітної плати
знизилась до 30—25 %; у 1995 р. — до майже 20 %, а за оцінками
деяких економістів — навіть менше. Одночасно зі зниженням життєвого рівня людей частка первинних доходів підприємств і дер -жави в національному доході зростала до 80 % проти 54 % у 1990 р.
У 1995—2004 рр. вона становила до 85 %.
Як відомо, вартість мінімального споживчого бюджету перед-бачає забезпечення мінімальних потреб у продуктах харчування
і товарах широкого вжитку. У розвинутих країнах цей показник
є межею бідності. В Україні він був розрахований вперше у грудні
1990 р. і становив тоді 110 крб за мінімального розміру заробітної
плати 80 крб (73 % від вартості мінімального споживчого бюджету).
Середня заробітна плата становила 248 крб. Вартість мінімального
споживчого бюджету відтоді зросла (станом на червень 1994 р. про -ти 1990 р.) в 19 263 рази, а середня заробітна плата лише в 4206 ра-зів. Реальна середня заробітна плата фактично знизилася з 248 до
54 крб у перерахунку на карбованці 1990 р., або в 4,6 разу. За
даними Міністерства статистики України, у жовтні 1995 р. вартість
мінімального споживчого бюджету через зростання цін підвищи -лась до 21,2 млн крб, а середня заробітна плата становила лише
9,6 млн крб, купівельною спроможністю дорівнюючи 49 крб у груд-ні 1990 р., тобто в середньому по Україні не досягла й половини
межі бідності.
Скорочення фінансування освіти, науки, медицини, зупинення
підприємств зробили безробітними понад 7 млн людей. Щорічно
торгівля імпортними товарами передає за кордон 5—7 млрд дол.,
на які там додатково створено до 2 млн робочих місць.
Закономірним наслідком впровадження ринкових відносин бу-ла соціальна диференціація — розшарування населення на людей
багатих, середнього достатку, бідних. Але суспільство зацікавлене
у формуванні міцного середнього класу, а не в поглибленні соці-альних суперечностей. Однак в Україні суспільство було надмірно
поляризоване. Багатства багатьох людей наживалися не багаторіч -ною підприємницькою діяльністю, а часто маніпулюванням дер -жавною власністю, ресурсами, робочою силою, спекуляціями, зло-чинною діяльністю.
Загострився стан охорони здоров’я. Причиною цього є не лише
проблеми в економіці, а й корупція і тіньова економіка в медицині,
надто високі ціни на ліки. Протягом кількох років смертність в Укра-їні перевищує народжуваність. У 1992 р. це перевищення становило
100 тис. осіб, у 1993 р. — до 180 тис., у 1994 р. — до 200 тис.
За останні десять років із карти України зникло понад 3 тис.
сіл. Нині понад 100 сільських районів, на які припадає 1/4 ськогосподарських угідь, є зонами демографічної кризи. Головною
причиною негараздів є зниження загального рівня життя. За цим
критерієм Україна наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. опинила-ся майже на 200-му місці у світі, а за рівнем дитячої смертності —
на одному з перших. До цього призвело складне матеріальне ста-новище більшості населення, непослідовність економічних реформ
і особливо Чорнобильська катастрофа.
3 е кологічні аспекти чорнобильської катастрофи
Розповідь учителя
Негативно позначаються на стані здоров’я щорічні викиди в ат-мосферу понад 12 млн т шкідливих речовин. У Донецькій, Дніпро-петровській, Луганській, Івано-Франківській, Запорізькій областях
кількість шкідливих речовин в атмосфері значно перевищує середні
показники по країні. Більш ніж у 20 містах України, де проживає
22 % населення, забрудненість повітря в 15—17 разів перевищує гра -нично допустимі норми. Зони екологічного лиха охопили 20—25 %
території. Це пов’язано передусім із розміщенням у цих регіонах про-мислових об’єктів екологічно небезпечних видів економічної діяль -ності (металургії, добування кам’яного вугілля і металевих руд, ви -робництва коксу, продуктів нафтопереробки, електроенергії та ін.).
В Україні сконцентровано виробництво до 40 % атомної електро-енергетики колишнього СРСР. У ніч із 25 на 26 квітня 1986 р. від -булася аварія на Чорнобильській АЕС, що стала техногенною ка-тастрофою планетарного масштабу. На станції виникла пожежа.
Радіоактивна хмара поширилася над територією Білорусі, Румунії,
Польщі, Болгарії, Югославії, скандинавських країн, північно-західної
частини Росії. Радіоактивні речовини забруднили землю, і утворилася
«зона відчуження» — територія, що найбільш постраждала від раді-ації і заборонена для проживання. Найбільш радіоактивно забрудне-ними виявилися Житомирська, Київська, Чернігівська області.
Причинами вибуху четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС була
визнана низька якість проектування й обслуговування станції.
У серпні 1990 р. Верховна Рада прийняла спеціальну постанову
«Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від на-слідків Чорнобильської катастрофи». Було припинено будівництво
багатьох об’єктів хімічної, нафтохімічної, мікробіологічної проми -словості, атомних станцій тощо. Але ситуація щодо подолання на -слідків Чорнобильської катастрофи не поліпшувалася. Збільшилась
кількість захворювань, спричинених аварією. Забруднені регіони
Нижньої Наддніпрянщини, Донбасу, Дніпра, вимирає Азовське мо-ре, незадовільним є стан Чорного моря. Причини цього не тільки
в перенасиченні України шкідливими підприємствами, неконтрольо-ваному нагромадженні шкідливих відходів, зокрема отриманих із-за
кордону, а й у недосконалості законодавчої бази природоохоронної
роботи та її незадовільному функціонуванні.
Украй негативно впливає на екологічне становище і здоров’я лю -дей в Україні масове вирубування лісів. Наслідком цього були ката -строфічні повені на Закарпатті. У 2002 р., за даними Держкомста-ту, в Україні вирубано 376,6 тис. га лісу, майже половина з якого
(181,7 тис. га) виконувала водоохоронну, санітарно-гігієнічну й оздо-ровчу функції. Найбільше лісу було вирубано в Житомирській, Чер-нігівській, Рівненській, Київській областях. За даними Держкомлісу,
нині площа лісів в Україні досягає 10,8 млн га, що становить 15,6 %
загальної площі країни (60 млн га). Найбільша площа лісів в Укра-їні в Закарпатській області — 51 % лісистості, найменша — в пів-денних регіонах (3—5 %). Комплекс цих чинників зумовив дегра-дацію українських чорноземів. Якщо на початку ХХ ст. вони
містили 18—20 % гумусу, то на початку ХХІ ст. — у п’ять—шість
разів менше. Площа окислених ґрунтів зросла більше ніж на 30 %,
засолених і солонцюватих — на 25 %. Еродованою є понад третина
всієї орної землі, а 5 млн га, в тому числі 3,5 млн сільськогосподар-ських угідь, зазнали радіоактивного забруднення.
Отож, без системного розв’язання проблем охорони здоров’я, по-долання екологічної кризи розвиток людського потенціалу в Укра-їні неможливий.
IV. Осмислення нових знань і вмінь
Бесіда
1. Якими причинами можна пояснити різкий спад життєвого рів-ня населення в Україні та наростання соціальної диференціації
суспільства в 1990-х рр.?
2. Чому українським урядам у першій половині 1990-х рр. не вда -лося розв’язати проблеми соціальної сфери? Аргументуйте влас-ну думку.
Складання плану
Складіть план «Соціальне становище в Україні в першій по-ловині 1990-х рр.» та прокоментуйте його.
Складання тез
Складіть тези за темою «Демографічні та етнічні процеси в не-залежній Україні». Розкрийте наслідки цих процесів.
V. п ідсуМ ки ур О ку
Учитель аналізує й оцінює роботу учнів на уроці.
VI. дОМ ашнє завдання
1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.
2. Підготуйтеся до семінарського заняття* за темою «Культура
й освіта»: складіть повідомлення, проекти, презентації щодо
культурного життя в Україні на початку 1990-х рр.
Учитель об’єднує учнів у групи і пропонує план проведення
семінарського заняття та перелік рекомендованої літератури. Кож -на група обирає питання, за яким удома готує повідомлення.
План
1) Суперечливі тенденції в культурному житті.
2) Закон України «Про освіту», Державна національна програма
«Освіта» (Україна ХХІ ст.).
3) Києво-Могилянська академія.
4) Становище в науці.
5) Культурний процес в Україні.
6) Роль представників української діаспори в культурному житті.
7) Нова роль церкви в житті суспільства. Конфесії і релігійна гро-мада.
Література
1) Бойко О. А. Історія України. — К., 1999.
2) Історія України: нове бачення (за ред. В. А. Смолія). — К., 2000.
3) Рубльов О. Історія України. — К., 2001.
* Доцільно запропонувати учням використати інструкцію-пам’ятку для
підготовки до семінарського заняття (див. с. 455).
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Соціальна сфера на початку 1990-х рр.", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
- Уроки
- 08.03.2014
- 655
