Суцільна колективізація в Україні.




 
Уроки  №  97—99
Тема.   Суцільна колективізація в  Україні.
Мета:  розкрити причини та механізм проведення колективізації; показати, що колективізація 
селянських господарств була найскладнішим етапом у  створенні командної економіки; пояснити зміст 
основних термінів і  понять; продовжити формування в  учнів навичок критичного мислення; вихову -вати їх у  дусі поваги до історичної боротьби та здобутків українського народу.
Тип уроку:   комбінований.
Обладнання:   підручник, хрестоматія, стінні карти «УРСР у  30-ті рр. ХХ  ст.», атлас.
Основні терміни та поняття:   колективізація, розкуркулення, МТС.
Основні дати:  1927  р.  — ХV з’їзд ВКП(б), проголошення курсу на колективізацію; 1929—
1937  рр.  — колективізації в  УРСР; 1930  р.  — вихід статті Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів» 
в  газеті «Правда».
Хід уроку
I.   ОрганІ зац І я навчальнО ї д І яльнО стІ
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку.
ІІ.   п еревІ рка д О машньО гО  завдання
  Фронтальне опитування
  1.  Що  таке  індустріалізація?
  2.  Розкрийте  зміст  термінів  «сталінська  індустріалізація»,  «надін-дустріалізація».
  3.  Схарактеризуйте  шлях  здійснення  сталінської  індустріалізації.
  4.  Підбийте  підсумки  індустріалізації  для  України.
ІІІ.  в ивчення нО в О гО  матер І алу
  1  а грарна політика більшовиків.
  Робота з  таблицею
Етапи  аграрних  перетворень  більшовиків
Етапи Роки Характеристика
І 1917—1918  рр.   8 Скасування приватної власності на землю, націоналізація (пе -редача її у  власність держави);
  8 муніципалізація землі  — передача її в  розпорядження міс-цевим (губернським, повітовим) радам;
  8 розподіл поміщицьких земель, передача їх селянам без викупу;
  8 соціалізація землі  — урівнювальний розподіл землі за спо-живацькими та трудовими нормами; періодичний переділ 
землі;
  8 заборона оренди й  найманої праці
Закінчення  таблиці
Етапи Роки Характеристика
ІІ 1919—1920  рр.   8 Створення великих колективних підприємств на основі ко -лишніх поміщицьких маєтків (радгоспів, колгоспів)  — ко -лективізація;
  8 зрівняльний розподіл землі між селянами, відновлення об -щинних форм землекористування;
  8 воєнний комунізм на селі, продрозкладка
ІІІ 1921—1928  рр.   8 Кооперація  — добровільні колективні форми обробітку зем -лі, збуту, переробки сільгосппродукції;
  8 добровільна колективізація  — створення на добровіль -них засадах великих колективних підприємств (ТОЗи, арті -лі, комуни);
  8 дозвіл оренди і  найманої праці
ІV 1929—1933  рр.   8 Суцільна насильницька колективізація (до кінця 1930-х рр. 
97  %); створення колгоспно-радгоспної системи;
  8 ліквідація дрібного селянського господарства; перехід до ве-ликого товарного виробництва. (Проте не було ліквідовано 
дрібнотоварну форму господарювання  — присадибне госпо-дарство, яке давало значну частку продукції: молоко, м’ясо, 
яйця, овочі, фрукти);
  8 розкуркулення  — знищення роботящих господарів землі 
(у  1929—1934  рр. в  Україні було знищено понад 200  тис. 
куркульських господарств (1,2—1,4  млн осіб);
  8 відчуження засобів праці та її результатів від самого ро-бітника
  2  с талінська колективізація.
  Розповідь учителя
Радянське  керівництво,  узявши  курс  на  модернізацію  промисло-вого  потенціалу  країни,  одразу  зіткнулося  з   трьома  проблемами:  кош-тів,  сировини  та  робочих  рук  для  розвитку  індустрії.  У   ході  інду -стріалізації  бурхливими  темпами  збільшувалась  кількість  міського 
населення.  Кількість  жителів  міст  України  від  1926  до  1930   р.  по-двоїлася.  Зростала  потреба  в  постачанні  хліба  містам,  продажу  зерна 
за  кордон,  щоб  інвестувати  індустріалізацію.  Одержати  все  це  можна 
було  від  селянства,  що  становило  переважну  більшість  населення. 
Однак  селянин-власник  був  незручною  й   небажаною  фігурою  для 
партійно-державного  апарату,  який  від  імені  народу  розпоряджався 
промисловістю.  Держава  не  могла  забезпечити  прискорені  темпи  ін -дустріалізації,  маючи  справу  з  мільйонами  одноосібників.  Доки  се -лянин  сам  вирішував,  що  йому  сіяти  й   що  відвозити  на  ринок,  від нього  залежала  держава,  якій  треба  було  нагодувати  місто  й  армію. 
Ось  чому,  прикриваючись  турботою  про  піднесення  добробуту  сіль -ського  населення,  державна  партія  прагнула  створити  на  селі  контр -ольоване  колективне  господарство.
Але  в   сталінських  планах  колективізація  була  не  лише  зручним 
засобом  забезпечення  зростаючого  населення  міст  та  армії  продоволь -ством,  а  промисловість  —  сировиною  та  робочою  силою.  Крім  цього, 
вона  мала  суттєво  сприяти  зміцненню  соціальної  бази  диктатури  про -летаріату:  з   одного  боку,  колективізація  стимулювала  процес  про-летаризації  селянства  (процес  розкуркулення),  із  другого  —  разом 
з  індустріалізацією  вона  відкривала  шлях  до  ліквідації  багатоуклад -ності  в  економіці.
  Робота з  термінами та поняттями
Колективізація   —  це  створення  колективних  селянських  госпо -дарств,  яке  на  практиці  призвело  до  відчуженння  селян  від  влас-ності  на  землю  та  від  результатів  своєї  праці.
Суцільна  колективізація  —  політика  насильницького  перетворен -ня  сільського  господарства  наприкінці  1920-х   —  у  1930-х  рр.  на 
основі  розкуркулення  й   суцільного  насадження  колективних  форм 
господарства  (колгосп)  з  усуспільненням  значної  частини  селян-ської  власності.
Колгосп   —  колективне  господарство;  форма  колективного  господар -ства,  що  набула  поширення  в   СРСР  після  проведення  колективізації. 
Землі,  реманент,  техніка  колгоспу  з   формальної  точки  зору  були 
власністю  тих,  хто  його  утворив.  Але  за  радянської  дійсності  фак-тично  селяни  втратили  будь-які  права  власності  на  усуспільнене 
майно  (землі,  реманент,  робочу  худобу),  у  власності  селян  залиша-лася  лише  присадибна  ділянка,  птиця,  дрібна  худоба,  корови.
Радгосп   —  державне  сільськогосподарське  підприємство.
Куркуль  (куркульство)   —  поширена  назва  заможних  селян,  гос -подарів  в  Україні.  Ярлик,  який  радянська  влада  навішувала  про-тивникам  колгоспного  будівництва  на  селі  (передбачалося  знищи-ти  як  класового  ворога).
Розкуркулення  —  компанія  експропріації  селянських  господарств 
у  1930-ті  рр.,  складова  частина  примусової  колективізації.  Здій-снювалася  на  основі  постанови  ЦК  ВКП(б)  від  30  січня  1930  р. 
«Про  заходи  у  справі  ліквідації  куркульських  господарств  у   ра-йонах  суцільної  колективізації».  Формально  спрямована  проти 
найзаможніших  селян  (в  Україні  їх  було  1,5  %),  на  практиці 
вилилась  у   репресії  проти  значної  кількості  середняків,  які 
в  Україні  складали  2/3  селян.  Поряд  із  примусовою  колективіза-цією  розкуркулення  стало  передумовою  занепаду  сільського  гос-подарства  й   голодомору.
«Закон  про  п’ять  колосків»  —  назва  в  народі  постанови  ЦВК 
і  РНК  СРСР  від  7   серпня  1932  р.  «Про  охорону  майна  державних 
підприємств,  колгоспів  і  кооперативів  та  про  зміцнення  суспіль-ної  (соціалістичної)  власності»,  яка  передбачала  жорсткі  заходи 
за  найменші  посягання  на  суспільну  (соціалістичну)  власність. 
(За  рік  дії  постанови  було  засуджено  54  тис.  осіб.)
Курс  на  індустріалізацію  було  взято  на  ХV  з’їзді  ВКП(б).  Перший 
п’ятирічний  план  передбачав,  що  в  Україні  в  колгоспи  буде  об’єднано 
30  %  селянських  господарств.  Але  вже  на  листопадовому  пленумі 
ЦК  ВКП(б)  1929  р.  було  взято  курс  на  суцільну  прискорену  колек-тивізацію.  Резолюція  пленуму  «Про  сільське  господарство  України 
і  про  роботу  на  селі»  передбачала  в   Україні  найвищі  темпи  колекти -візації  з   усіх  союзних  республік.  У  січні  1930  р.  Україну  зарахували 
до  групи  регіонів,  де  колективізацію  планувалося  завершити  восени 
1931  —  навесні  1932  р.
У  процесі  колективізації  можна  виділити  кілька  етапів:
  1)  1929—1930   рр.  —  час  прискореної  колективізації,  яка  перетво-рилася,  по  суті,  на  комунізацію.  Селянство  почало  продавати  або 
забивати  худобу,  ховати  чи  псувати  реманент.  У  1928—1929   рр. 
в  Україні  було  знищено  до  50  %  поголів’я  худоби.  Такі  темпи 
суцільної  колективізації  фактично  означали  війну  проти  селянства 
й  викликали  його  масовий  спротив.  Тиск  на  селян  різко  загострив 
політичну  ситуацію  в   країні.
  2)  1930  р.   —  маневр  сталінського  керівництва  з  перекладенням  від-повідальності  на  місцеві  партійні  й  радянські  органи  (стаття 
Й.  Сталіна  на  початку  березня  1930  р.  «Запаморочення  від  успі -хів»,  постанова  ЦК  ВКП(б)  від  14   березня  1930  р.  «Про  боротьбу 
з  викривленнями  партійної  лінії  у   колгоспному  русі»).  Почався 
масовий  вихід  із  колгоспів.  Але  вже  наприкінці  1930  р.  боротьба 
з  «перегинами»  завершилася,  процес  відпливу  селян  із  колгоспів 
було  призупинено.  У  1930  р.  вільна  торгівля  фактично  забороня -лася,  практично  вся  товарна  продукція  колгоспів  ішла  в   розпо -рядження  держави.  Колгоспники,  щоб  вижити,  могли  розрахову-вати  тільки  на  присадибні  ділянки.  Відсутність  матеріальної 
зацікавленості  селян  позначалася  на  продуктивності  їхньої  праці 
та  приводила  до  занепаду  сільського  господарства  в  цілому.
  3)  1931—1933   рр.  —  новий  етап  суцільної  колективізації,  приско-рення  її  темпів.  Щоб  виправити  становище,  яке  склалося  після 
першої  спроби  насильно  загнати  селян  до  колгоспів,  а  також надати  технічну  допомогу  колгоспам,  держава  починає  створю-вати  машинно-тракторні  станції  (МТС).  І  хоча  їх  мережа  швидко 
зростала,  наприкінці  1932  р.  діяло  лише  592  МТС,  які  обслуго-вували  тільки  половину  колгоспів  республіки  (але  переважно 
великі).  Решта  колгоспів  могла  розраховувати  тільки  на  власні 
сили.  Не  задовольняла  і   якість  цих  тракторів.  Так,  восени  1932  р. 
у  Дніпропетровській  області  не  працювало  90   %  тракторів.  При-мусова  праця  в  колгоспах  була  низькопродуктивною.  Колгоспни-кам  налічувалися  трудодні,  але  на  них  вони  нічого  не  отриму-вали,  оскільки  практично  все  вироблене  в  господарстві  йшло  на 
поставки  державі.  Продовжувала  діяти  продрозкладка.  Станови-ще  селян  було  злиденним.  За  результатами  хлібозаготівельної 
кампанії  1932  р.,  запасів  продовольства  в   селян  не  залишалося. 
До  цього  додавалося  невміле  керівництво,  яке  давало  розпоря-дження,  де  і  що  сіяти;  селяни  вдалися  до  саботажу  хлібозаготі-вель.  Ці  чинники  вкрай  негативно  позначилися  на  рівні  про -дуктивності  праці  селян  та  призвели  до  деградації 
сільськогосподарського  виробництва.  Щоб  провчити  селянство, 
сталінське  керівництво  вдалося  до  терору  голодом  (голодомор 
1932—1933   рр.).  Як  наслідок,  було  зламано  опір  селянства  й   до 
кінця  1933  р.  колективізація  в   Україні  в  основному  завершила -ся  (колективізовано  70   %  дворів).
  4)  1934—1937   рр.  —  завершальний  етап  колективізації.  У  1933  р. 
Й.  Сталін  відмовляється  від  прискорених  темпів  колективізації 
через  необхідність  урятувати  посівну  кампанію  1933  р.  після  го-лодомору.  Постановою  РНК  СРСР  і  ЦК  ВКП(б)  «Про  обов’язкову 
поставку  зерна  державі  колгоспами  та  одноосібними  господарства-ми»  скасовувалася  продрозкладка.  Надлишки  можна  було  про -давати  на  ринку,  що  дещо  стимулювало  працю  людей.
Разом  із  матеріальною  зацікавленістю  запроваджувалися  й  «особ -ливі»  методи  керівництва.  Були  створені  політичні  відділи  МТС  і  рад -госпів.  Оскільки  їх  влада  була  необмеженою,  то  часто  вона  вико -ристовувалася  для  репресій.  Із  метою  підвищення  персональної 
відповідальності  за  вирощування  врожаю  створювалися  бригади  з  по-стійним  складом  працюючих.
У  квітні  1933   р.  надійшло  розпорядження  про  передачу  селянам 
частини  стратегічних  запасів  хліба.  До  роботи  на  селі  залучаються 
студенти,  жителі  міст,  військові  частини.  До  безлюдних  сіл  України 
переїжджали  селяни  з  Росії.
Зміцнювалася  матеріально-технічна  база  колгоспів.  У  1938  р.  МТС 
обслуговували  вже  понад  97   %  колгоспів.  Усе  це  привело  до  збільшен-ня  хлібопоставок  в  Україні  (від  317  млн  пудів  у   1933  р.  до  496  млн 
пудів  у  1937  р.).  У   більшості  господарств  почали  з’являтися  підсобні 
виробництва  —  птахівництво,  бджільництво,  садівництво.  У  1937  р. 
колгоспи  мали  96,1   %  посівних  площ.
  3 розкуркулення.
Важливим  елементом  колективізації  було  так  зване  розкуркулен-ня,  а  фактично  —  розселянювання  села.  Спочатку,  у  1927—1928   рр., 
щодо  заможного  селянства  проводилася  політика  обмеження   —  збіль-шували  податки,  обмежували  оренду  землі,  забороняли  використання 
найманої  праці,  купівлю  машин,  реманенту.  У  квітні  1929  р.  Й.  Ста -лін  визначив  нове  стратегічне  завдання   —  перехід  від  політики  об-меження  до  політики  ліквідації  куркульства  як  класу.  Наприкінці 
січня  1930  р.  була  опублікована  постанова  ЦК  ВКП(б)  «Про  заходи 
з  ліквідації  куркульських  господарств  у  районах  суцільної  колекти-візації».  Починаються  масові  репресії  проти  заможного  селянства  та 
всіх,  хто  не  бажав  вступати  до  колгоспу.  В  Україні  за  роки  суцільної 
колективізації  було  експропрійовано  близько  200  тис.  селянських 
господарств.  Держава  конфіскувала  майна  на  56  млн  крб.
  Робота з  документами
Із  листа  слухачів  Військово-повітряної  академії  РСЧА   
Я.  Корина  та  О.  Пахоленка  до  Г.  Петровського  
про  примусову  колективізацію  й  розкуркулення  селян   
у  Новопсковському  районі  на  Старобільщині   
(7   липня  1931   р.)
Просимо  Вас  розібрати  слідуючі  явища,  що  межують  із  свавіллям,  яке 
творять  місцеві  працівники  Новопсковського  р-ну  Старобільського  округу 
хут.  Статівки  і  с.  Лизівки.
1.   Колективізація.  Колективізовано  до  85   %.  Забезпеченість  колгоспів 
продуктами  недостатня.  10  %  колгоспників  зовсім  не  мають  хліба  (Бі-локуракіно)  через  поганий  розподіл.  Кооперація  зовсім  не  забезпечує 
постачання  колгоспів  промтоварами.  Надто  велика  нужда  у   взутті. 
В   Статівці  та  Лизівці  в   колгоспах  зовсім  не  ведеться  підготовка  до 
збирання  урожаю.
Є  ряд  випадків  насильницького  залучення  в  колгосп,  на  випадок  від -мови  йти  у  колгосп  підводять  під  графу  куркуля  і  розкуркулюють,  заби -раючи  все  майно,  і  вивозять  в  «Ярки»…
Викривлення  лінії  партії  проводиться  свідомо  верхівкою  колгоспів…
Крім  цього,  правління  колгоспу  систематично  пиячить…
П’янство,  залякування,  погане  виховання  і  забезпечення  колгоспників 
є  причиною  небажання  бідноти  і  середняків,  які  лишилися,  вступати  в   кол -госп,  внаслідок  чого  вони  йдуть  на  поводу  куркульства  і  відбивають  його 
настрій.
Доповідна  записка  І.  Леплевського  М.  Єжову  
про  операції  щодо  куркулів  (вересень  1937   р.)
У  відповідності  з  Вашим  наказом  №  00147  про  операцію  щодо  курку -лів,  кримінальних  злочинців  та  інших  кр.  [кримінальних]  елементів  для 
України  був  встановлений  ліміт  по  І-й  категорії  —  8  тис.  осіб  і  по  ІІ-й 
категорії  —  20  800  осіб.  За  моїм  клопотанням  від  5  вересня  ц.  р.  [цього 
року]  ліміт  І-ї  категорії  був  Вами  збільшений  на  4200  осіб.
З  початку  операції  до  27  вересня  ц.  р.  обласними  трійками  по  Украї -ні  в   цілому  вже  засуджено  23  158  осіб,  по  І-й  категорії  —  5458,  по  ІІ-й 
категорії  —  13  700  осіб.
Таким  чином,  в  межах  затвердженого  ліміту  трійки  найближчими  днями 
розглянуть  справи  на  решту  9842  особи  (по  І-й  категорії   —  на  2742  особи, 
по  ІІ-й  категорії  —  на  7100).
На  28   вересня  на  Україні  є  ще  13  764  заарештовані  по  куркульській 
операції,  справи  на  яких  не  розглянуті  трійками,  крім  того,  в   обласних 
трійках  НКВС  УРСР  є  матеріали,  на  основі  яких  можна  ще  репресувати 
понад  15  тис.  осіб.  Тим  більше,  що  в  зв’язку  з   організацією  на  Україні 
4-х нових областей (Полтавської, Миколаївської, Житомирської, Кам’янець-Подільської)  і   наближенням  тим  самим  керівництва  з  обласних  центрів  до 
районів  посилюється  оперативний  натиск  на  куркульські  та  інші  контр-революційні  елементи.  Прошу  затвердити  додатково  ліміти  для  України 
по  І-й  категорії   —  4500  осіб,  по  ІІ-й  категорії   —  15  200  осіб.
  1)  Якими  методами  здійснювалися  заходи  колективізації?
  2)  Із  якої  метою  проводилося  розкуркулення?
  3)  Розкуркулення  було  метою  чи  засобом  у   здійсненні  колективі -зації?
  4  п ідсумки та наслідки колективізації.
  Робота з  підручником
Спираючись  на  відповідний  матеріал  підручника  та  розповідь  учи-теля,  складіть  і   заповніть  таблицю  «Колективізація  в   Україні»,  за-значивши:  ким  було  прийнято  рішення  про  проведення  колективіза -ції;  мету;  терміни;  основні  заходи;  результат.
ІV.  з акр І плення н О в О гО  матер І алу
  Бесіда за запитаннями
  1.  Що  таке  колективізація?
  2.  Яка  її  мета?
  3.  Якими  є  причини  суцільної  колективізації?
  4.  Чому  сталінське  керівництво  здійснювало  колективізацію  в  кіль-ка  етапів?
  5.  Хто  такі  куркулі  та  підкуркульники?  Чи  завжди  вони  були  во-рогами  радянської  влади?
  6.  Що  означав  лозунг  «ліквідація  куркульства  як  класу»?
  7.  Чому,  незважаючи  на  жорсткі  партійні  заходи,  стан  сільсько-господарського  виробництва  невпинно  падав,  а  селянство  зубо-жіло?
  8.  Чи  досягла  своєї  мети  колективізація?
V.   пІ дсумки урО ку
  8 Колективізація  селянських  господарств  була  найскладнішим  ета-пом  у   створенні  командної  економіки.
  8 Щоб  здійснити  суцільну  колективізацію,  держава  знищила  най-заможніший  прошарок  селян.
  8 Голодомор  1932—1933  рр.  навіяв  селянству  соціальний  страх  і  по-літичну  апатію.  Колгоспний  лад  становив  економічний  фундамент 
командної  економіки,  позбавляючи  селян  власності  на  засоби  ви-робництва.
  8 Головним  результатом  колективізації  став  індустріальний  стри-бок,  за  здійснення  якого  було  сплачено  велику  ціну:  численні 
жертви  розкуркулення  й  голодомору,  утрата  селянами  відчуття 
господаря,  тривала  деградація  й  дезорганізація  сільського  госпо -дарства.
VІ.  дО машнє завдання
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Суцільна колективізація в Україні.", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід