Узагальнення знань за темою «Галицько-Волинська держава»




 
Урок 26
Узагальнення знань за темою «Галицько-Волинська держава»
Мета: узагальнити й систематизувати знання за темою «Галицько-Волинська держава»; розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику історичних діячів, розкривати їх місце та значення в історичному процесі; визначити рівень засвоєння учнями знань за темою «Галицько-Волинська держава»; розвивати вміння працювати з історичними джерелами, картою, додатковою літературою; виховувати повагу до історії України.
Очікувані результати: учні зможуть: узагальнити й систематизувати знання за темою «Галицько-Волинська держава»; аналізувати історичні факти й події; порівнювати історичні явища; складати портрети історичних діячів, давати власну оцінку їх діяльності; робити висновки.
Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.
Обладнання: атлас, тексти джерел, картки із завданнями, портрети історичних постатей (Романа Мстиславича, Данила Романовича, Василька Романовича та ін.), заготовки таблиці.
I.   Організаційна частина
Оголошення теми та очікуваних результатів.
II. Узагальнення знань
Робота з картою
(Карти «Монгольська навала на Русь» (с. 12) і «Галицько-Волинська держава в другій половині ХІІІ — першій половині XIV ст.» (с. 13) атласу.)
1.   Покажіть на карті кордони Галицько-Волинської держави за правління Романа Мстиславича та Данила Галицького.
2.   Покажіть найбільші міста Галицько-Волинської держави.
3.   Назвіть сусідні держави Галицько-Волинського князівства, які мали територіальні претензії щодо нього.
4.   Покажіть на карті місце битви на річці Калці.
5.   Простежте за картою шлях загарбання монголо-татарами Київської Русі.
Творче завдання
Намалюйте геологічне дерево галицько-волинських князів.
Робота в групах
Учні об’єднуються в чотири групи, кожна з яких має пригадати характерні риси основних періодів існування Галицько-Волинської держави:
І група — період становлення держави;
ІІ група — період «боярської смути»;
ІІІ група — період розквіту;
ІV група — період занепаду.
Результати роботи заносяться до таблиці «Характерні риси основних періодів історії Галицько-Волинської держави».
Робота із джерелами
1.   Прочитайте уривок із Літопису Руського та дайте відповіді на запитання.
Сей же благовірний князь Володимир на зріст був високий, у плечах великий, з лиця гарний, волосся мав жовте кучеряве, бороду стриг, і руки мав гарні, і ноги. Голос же в нього був низький, і нижня губа дебела. Говорив він ясно [словами] зі [святих] книг, тому що був філософ великий. І ловець він [був] умілий і хоробрий. [Був] він кроткий, смиренний, незлобливий, справедливий, не загребущий, не лживий, злодійство ненавидів, а пиття не пив [хмільного] зроду. Приязнь же він мав до всіх, а особливо ж до братів своїх, у хресному ж цілуванні стояв він по всій правді істинній, нелицемірний, і страху божого сповнений…
Мужність і розум у ньому жили, правда й істина з ним у парі ходили, й іншого добродіяння в нім багато було.
1)  Про якого князя йдеться в наведеному джерелі? (Володимир Василькович)
2)  Що вам відомо про його життя та діяльність?
3)  Яку оцінку князя дає автор джерела?
4)  Дайте власну оцінку цій історичній постаті.
2.   Прочитайте уривок із Літопису Руського та дайте відповіді на запитання.
По смерті ж великого князя… , вікопомного самодержця всеї Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей божих, він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців.
1)  Ім’я якого князя пропущене у джерелі? (Роман)
2)  Що вам відомо про його життя та діяльність?
3)  Яку оцінку князя дає автор джерела?
4)  Дайте власну оцінку цій історичній постаті.
3.   Прочитайте уривок із Літопису Руського та дайте відповіді на запитання.
У рік 6748 [1240]. У той же рік прийшов Батий до… з великою силою многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути [нічого] од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами.
1)  Про яку подію йдеться в наведеному джерелі? Назва якого міста пропущена в уривку? (Київ)
2)  Чим завершилася облога згаданого у джерелі міста?
3)  Визначте результат та наслідки описаної у джерелі події.
4.   Прочитайте уривок із Літопису Руського та дайте відповіді на запитання.
…ж був на зріст середній, розумом великий і одвагою, який то [сам] багато разів перемагав поганих, а то багато разів вони удвох [із Данилом] посилали [воїв] на поганих.
1)  Ім’я якого князя пропущене у джерелі? (Василько)
2)  Що вам відомо про його життя та діяльність?
3)  Яку оцінку князя дає автор джерела?
4)  Дайте власну оцінку цій історичній постаті.
5.   Прочитайте уривок із Літопису Руського та дайте відповіді на запитання.
У той же час прислав папа послів достойних, що принесли [Данилові] вінець, і скіпетр, і корону, які означають королівський сан… Прийняв же Данило од бога вінець у городі Дорогичині…
1)  Про яку подію йдеться в наведеному джерелі? (Коронація Данила Галицького)
2)  У якому році вона відбулася? (1253 р.)
3)  З’ясуйте історичне значення цієї події.
6.   Прочитайте уривок із Галицько-Волинського літопису та дайте відповіді на запитання.
Звів також церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; з кожного вугла — склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені [були] склом римським; при вході в олтар стояли два стовпи з цілого каменя, і на них — склепіння; а верх же вгорі прикрашений [був] зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитий з міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє [були] прикрашені каменем тесаним — галицьким білим і зеленим холмським; різьблені одним умільцем Авдієм горорізьби [їх були] всяких барв і золоті; спереду ж їх [на західних дверях] був зроблений Спас, а на північних — святий Іоанн [Златоустий], так що всі, хто дивився [на них], дивувалися. Прикрасив камінням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса і пресвятої Богородиці, що їх йому сестра Федора дала з [київського] монастиря [святого] Феодора; приніс він також ікону Стрітення з [города] Вручого од отця його [Мстислава Мстиславича]. Диву подібні [були образи сі], що погоріли в церкві святого Іоанна; один [архангел] Михаїл зостався [з] чудових тих ікон. І дзвони приніс із Києва, [а] інші тут вилив… І вежа [стояла] посеред города висока, щоб бити з неї довкола города. Знизу зведена з каменю п’ятнадцять ліктів у висоту, а сама зроблена з тесаного дерева і вибілена, як сир, сяяла вона на всі сторони. Близь неї був студенець, тобто колодязь, що мав тридцять і п’ять сажнів. Храми [були] прекраснії, і мідь од вогню повзла, як смола. Посадив він також сад гарний і спорудив церкву на честь святих безмездників Кузьми [і] Дем’яна; має вона чотири стовпи, витесані з цілого каменя, що держать верх; з таких же [каменів витесані] і другі [стовпи]; а в олтарі перед бічними дверима стоїть також гарний [образ] пресвятого Дмитрія [Солунського], принесений здалеку. За поприще од города [Холма] стоїть також башта кам’яна, і на ній — орел кам’яний вирізьблений; висота ж каменя — десять ліктів, а з верхівками і з підніжжями — дванадцять ліктів.
1)  Про діяння якого князя йдеться в наведеному джерелі? (Данило)
2)  Дайте власну оцінку цій історичній постаті.
3)  Який вигляд мали пам’ятки архітектури, змальовані в уривку?
4)  Визначте внесок згаданого князя в розвиток культури Галицько-Волинської держави.
Завдання на встановлення історичної постаті
Визначте, про кого йдеться.
1.   Син великого київського князя Мстислава II та Агнеси, дочки польського князя Болеслава III Кривоустого. Засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх тамтешнього правлячого роду. Намагався подолати роздробленість Київської Русі. Був ініціатором зміни порядку престолонаслідування на основі принципу майорату. Загинув влітку 1205 р. у битві під Завихостом. (Роман Мстиславич)
2.   Польський князь із династії П’ястів, син Казимира II. У 1199 р. допоміг Романові захопити Галичину. У 1205 р. військо Романа Мстиславича пішло на поляків. Військо цього польського князя та його брата Конрада Мазовецького розбили Романове військо в битві під Завихостом, де Роман Мстиславич загинув. У 1214 р. у Спиші (Словаччина, північ тодішнього Угорського королівства) уклав угоду (Списька умова) з угорським королем Андрієм II, за якою його зятя — угорського королевича Коломана, було проголошено королем Галича (Галичини), а він забирав собі частину прикордонних українських (руських) земель. Після вигнання угорців із Галича в 1219 р. продовжував спроби підкорити собі галицько-волинські землі, однак зазнав невдачі. (Лешко)
3.   Князь із династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства. Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком. Зі змінним успіхом чинив упертий опір монгольській експансії, одночасно нейтралізуючи військові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновлений Дорогичин. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холма. Час його князювання був добою найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави. (Данило Галицький)
4.   Галицько-волинський князь (1264—1269 рр.), король Русі (1269—1301 рр.), великий князь київський (1271—1301 рр.), син короля Данила I Галицького. Для зміцнення союзу з Угорським королівством одружився з дочкою Бели IV Констанцією. У 1252 р. допомагав батькові воювати з монголо-татарськими ордами на чолі з Куремсою. Після смерті батька успадкував Перемиське князівство і Львів. Близько 1269 р. після смерті брата успадкував Галицьке, Холмське, Белзьке, Дорогичинське князівства, а також королівський титул. У 1272 р. переніс столицю Руського королівства до Львова. Приєднав до Королівства Русі частину Закарпаття з Мукачевим (близько 1280 р.) і Люблінську землю (близько 1292 р.). (Лев Данилович)
5.   Спочатку князював на Холмщині й Підляшші, після смерті батька в 1301 р. об’єднав усі землі Галицько-Волинського королівства зі столицею у Володимирі та успадкував від нього королівський титул. За його володарювання Польща відвоювала в Руського королівства Люблінську землю, а Угорщина — частину Закарпаття. Проте в стані миру Галицько-Волинська держава зазнала розквіту й економічного добробуту. Титулував себе «королем Руси, князем Лодомерії», його держава користувалася добрими міжнародними зв’язками. Його заходами в 1303 р. було засновано Галицьку митрополію. Із його смертю припинився розквіт Галицько-Волинського королівства. (Юрій І Львович)
6.   Галицький боярин за правління королів Русі Юрія ІІ Болеслава та Любарта-Дмитра, який, спираючись на підтримку литовського князя Любарта, в 1340-х рр. очолював боярський уряд Галицького-Волинської держави. Мав звання «провізора або управителя Руської землі». Проводив умілу політику, захищаючи князівство від нападів Угорщини, Польщі й татар. За його правління Руське королівство зберігало незалежність. Після його смерті польський король Казимир III Великий, заручившись нейтралітетом татар та за підтримки Угорщини, 1349 р. загарбав Галицьку Русь. (Дмитро Дедько)
Складання історичного портрета
Учні отримують завдання скласти історичний портрет одного з політичних діячів Галицько-Волинської держави за власним вибором, дотримуючись плану. (План написаний на дошці.)
План
1.   Походження князя, факти з його біографії.
2.   Особисті якості князя, ступінь їх відповідності історичним завданням того часу.
3.   Життєві принципи та мотиви поведінки, засоби досягнення своєї мети.
4.   Протиріччя в особистості князя та його діяльності.
5.   Оцінка діяльності князя в художній, науковій та науково-популярній літературі.
6.   Ваше ставлення до історичного діяча.
Завдання
Заповніть пропуски в хронологічній таблиці.
Зразок заповненої таблиці
Рік
 
Подія
 
1199 р.
 
Утворення Романом Мстиславичем Галицько-Волинського князівства
 
1223 р.
 
Битва на річці Калці
 
1240 р.
 
Зруйнування монголо-татарами Києва
 
1245 р.
 
Ярославська битва
 
1253 р.
 
Коронація Данила Галицького
 
1387 р.
 
Припинення існування Галицько-Волинської держави
 
 
Тестове завдання
Розташуйте події в хронологічній послідовності, і ви дізнаєтеся прізвище галицького боярина, який у 1340-х рр. очолював боярський уряд Галицько-Волинського князівства. За його правління князівство зберігало незалежність, відбиваючи всі спроби Польщі, Угорщини й татар загарбати українські землі. (Завдання заздалегідь підготовлене на дошці.)
Ь
 
 
К
 
 
Е
 
 
Д
 
 
О
 
 
Д
 
 
 
1   початок правління Юрія Львовича
2   зруйнування Києва монголо-татарами
3   Ярославська битва
4   об’єднання Волині та Галичини Романом Мстиславичем
5   битва на Калці
6   коронація Данила Галицького
Відповідь: Дедько (4, 5, 2, 3, 6, 1).
Історичний диктант
Дайте короткі письмові відповіді на запитання.
1.   Кого з галицько-волинських князів літописець назвав «самодержцем усієї Русі»? (Романа Мстиславича)
2.   Яку назву мав період, для якого були характерні міжусобиці, де основною рушійною силою виступало галицьке боярство з втручанням володарів Угорщини й Польщі? («Боярська смута»)
3.   Який галицько-волинський князь брав участь у битві на річці Калці? (Данило Галицький)
4.   У якій битві Данило Галицький розгромив Добжинський орден рицарів-хрестоносців? (У Дорогичинській)
5.   Який хан очолив похід монголів на руські землі? (Батий)
6.   Які князівства у 1239 р. підкорили монголо-татари? (Переяславське та Чернігівське)
7.   У якому році монголи взяли Київ? (1240 р.)
8.   Коли відбулася коронація Данила Романовича? (1253 р.)
9.   Який галицько-волинський князь домігся утворення окремої Галицької митрополії? (Юрій І)
10. У якому році Галицько-Волинська держава припинила своє існування? (1387 р.)
11. Кого з галицько-волинських князів у 1340 р. отруїли бояри? (Юрія ІІ Болеслава)
12. Назвіть відомого архітектора Галицько-Волинської держави. (Олекса)
Робота в парах
Перевірка результатів історичного диктанту здійснюється сусідами по парті. Учні обмінюються виконаними роботами, учитель диктує правильні відповіді, і школярі самі підраховують кількість правильних відповідей (кожна правильна відповідь — 1 бал).
Дидактична гра «Так чи ні?»
Визначте, чи правильні твердження.
1.   Галицьке і Волинське князівства в єдину державу вперше об’єднав Ярослав Осмомисл. (Ні)
2.   Завоювання монголо-татарами території Південно-Західної Русі відбулося в 1239—1242 рр. (Так)
3.   Обороною міста Києва під час монгольської навали керував воєвода Данило. (Ні)
4.   Урядовців золотоординського хана, яким було доручено вести облік населення та збирати данину в руських землях, називали баскаками. (Так)
5.   Грамота золотоординських ханів, що давала право на правління князівствами або окремими областями, називалася статутом. (Ні)
6.   Ярославська битва завершилася перемогою Данила та Василька Романовичів за підтримки литовського князя. (Так)
7.   Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто Львів. (Ні)
8.   Князя Данила Галицького було короновано в місті Дорогичині. (Так)
9.   Останній князь Галицько-Волинської держави, мазовецький князь Болеслав Тройденович, посів галицький стіл під іменем Болеслава І. (Ні)
10. Видатною літописною пам’яткою Галицько-Волинського князівства є Остромирове Євангеліє. (Ні)
11. Видатним співцем із Перемишля був Митус. (Так)
12. Юрій Львович правив у 1301—1308 рр. (Так)
Аналіз інформації
Першою безперечно українською державою дослідник С. Томашівський вважав Галицько-Волинське князівство. Доведіть або спростуйте наведене твердження.
Установлення причинно-наслідкових зв’язків
Визначте причини занепаду Галицько-Волинської держави та наслідки цієї події для історичного розвитку українських земель.
Робота в групах
Учні об’єднуються в чотири групи, кожна з яких отримує власне проблемне завдання.
І група. Об’єднання Волинського й Галицького князівств було випадковою чи закономірною подією? Власну точку зору аргументуйте.
ІІ група. Поразка Русі в боротьбі з монголо-татарами була закономірністю чи випадковістю? Власну точку зору аргументуйте.
ІІІ група. Визначте особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави.
IV група. Визначте місце та роль Руського королівства в історії українського Середньовіччя.
Синтез думок
Галицько-Волинську державу дослідники вважають наступницею Київської Русі. Чи згодні ви із цим твердженням? Свою відповідь обґрунтуйте.
Робота з ілюстративним матеріалом
Які історичні постаті зображені на наведених ілюстраціях? Що вам про них відомо?
(Учитель демонструє учням історичних постатей — Романа Мстиславича, Данила Романовича, Василька Романовича та ін.)
  
Перевірка індивідуального випереджального завдання
Учні проводять підготовлені уявні екскурсії містами Галицько-Волинської держави (Холмом, Галичем, Володимиром, Львовом та ін.).
III.  Виставлення оцінок
IV.   Домашнє завдання
1.   Повторіть матеріал підручника за всіма вивченими темами.
2.   Підготуйтеся до узагальнюючого контролю за темою «Галицько-Волинська держава».
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Узагальнення знань за темою «Галицько-Волинська держава»", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід