Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (твір)




 
  І жаль, і усміх, і любов, 
                                                             І гнів великого народу, 
                                                             І за народ пролита кров. 
                                                                             М. Рильський

   Серед жанрів усної народної творчості найпоширеніший — пісня. Відомий дослідник українського фольклору Олександр Дей зазначав: «Українська народна пісенність — ніби вічно мінливе поетичне море глибиною в шеренгу століть, а шириною — як уся українська земля... Котить і котить вона свої мелодійні хвилі по українських просторах і вихлюпується самоцвітами-бризками ген-ген за національні береги».
Українська народна пісня — це невід'ємна частина рідного краю, духу нашого волелюбного, працьовитого і гордого народу, його геніальна поетична історія. Історія народу — трудівника і воїна, що протягом століть мужньо бився за свою свободу і незалежність, за право жити повноцінним життям. І
Виринають із глибини століть образи наших славних прадідів, що їх уславив у своїх піснях український народ. Серед них — Байда-Вишневецький, До-' рошенко, Нечай і Богун, Богдан Хмельницький і славний Морозенко, гордий і нездоланний Кармелюк. Давні й вічно молоді пісні живуть і надихають нас на звитяжні подвиги в ім'я Вітчизни.
Пісня завжди з людиною. Вона — її вірний супутник і друг. З нею легше до-І лати будь-які труднощі, повніше відчувається радість. У пісні звучить і голос, і бойовий заклик до бою. Це саме життя і боротьба, надії і сподівання на волю, мрії про краще життя.
Завжди нелегкою була праця селянина-трударя. На полі, на роздоллі, серед широкого степу, спекотної літньої днини лине пісня, допомагає у нелегкій праці, підбадьорює. І світліє чоло трударя, швидше і вправніше працюють руки.

                                                              Там у полі криниченька, 
                                                              Навколо пшениченька, 
                                                              Там женчики жали, 
                                                              Золоті серпи мали.

   А чарівні пісні про кохання, з якими зустрічала свою дівочу весну не одна україночка! У них із душевним трепетом співається про найкращі людські почуття, про вірність у подружньому житті, про розлуку з коханим.

                                                              В кінці греблі шумлять верби, 
                                                              Що я насадила. 
                                                              Нема того козаченька, 
                                                              Що я полюбила.

   Але в піснях про кохання звучить не лише сум, а й радість, віра у зустріч із коханим, щастя.

                                                             Заплету віночок, 
                                                             Заплету шовковий 
                                                             На щастя, на долю, 
                                                             На милого вроду

   Надзвичайним ліризмом і високою поетичністю відзначаються і колискові пісні. Вони легкі, як сон, чарівні, що їх співали матері біля колиски любих своїх дітей. Тут і материнська любов, і щирі побажання дитині:

                                                             Ой щоб спало, щастя знало, 
                                                             Ой щоб росло, не боліло, 
                                                             На серденько не кволіло. 
                                                             Соньки-дрімки в колисоньку, 
                                                             Добрий розум в головоньку.

   Не можна не відзначити і чарівної мелодійності українських жартівливих пісень, у яких у дотепній формі розповідається про цікаві пригоди людського життя. У них висміюються хвалькуваті люди, жартівливо змальовуються родинні взаємини чоловіка і жінки, свекрухи й невістки. Хто з нас від душі не сміявся, слухаючи пісню про те, як жінки чоловіків продавали («Ой там на товчку, на базарі»)?
Отже, українська народна пісенність — це дорогоцінне надбання трудового народу, нев'януча краса його духовної культури. У піснях завжди живе те, що співає і переживає народ. Тому і в подальшому розвитку українського народу пісня відіграє визначну роль, бо в ній найбільше українського духу.

                                                            Наша дума, наша пісня 
                                                            Не вмре не загине. 
                                                            От де, люди, наша слава, 
                                                            Слава України.

  І з цими словами великого Кобзаря важко не погодитись. Бо справді, пісня наша безсмертна.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (твір)", із категорії "Твори, перекази", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід