Новорічні вірші.




 
вірші. Українські вірші про зиму 
 
  Вірші про зиму  
  "Зимові свята" (Максим Рильський)
Вже перший сніг кружляє над землею.
І тихо падає. Уже вода
Замерзла на озерах.Опада
Останнє листя і яснить алею.
Останній сніг, там бурий, там блакитний,
Іще лежить в окопах і ярах,
Ще в пам"яті метелиць білий жах,
Ще сонце спить,

* * *
"З вікна" (Василь Симоненко)
Синиця в шибку вдарила крильми.
Годинник став.Сіріють німо стіни.
Над сизим смутком ранньої зими
Принишкли хмари, мов копиці сіна.

Пливе печаль. Біліють смолоскипи
Грайливо пофарбованих ялин - 
Вони стоять, немов у червні липи,
Забрівши в сивий і густий полин.

Полин снігів повзе до видноколу,
Лоскоче обрій запахом гірким.
Лапаті, білі і колючі бджоли
Неквапно кружеляють понад ним... 

* * *
"З Новим роком!" (І.Франко) 
З Новим роком, браття милі, 
В новім щастю, в новій силі 
Радісно вітаю вас 
І бажаю, щоб в здоров”ю, 
В мирі, з братньою любов”ю, 
Відтепер ішов нам час. 
Щирій праці Бог поможе! 
Дай вам Боже все, що гоже! 

* * *
Іван Франко
Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні, 
Міріадами летять
Ті метелики холодні.

Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.

Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.

Сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає. 

* * *
"Зимою" (Богдан Лепкий)
Сипле, сипле сніг,
Криє переліг,
Білим килимом лягає
Аж під наш поріг.
Легкий білий пух,
Наче той кожух,
Криє землю, щоб не знала
Стужі й завірюх.
Тишина кругом.
Спи спокійним сном,
Заки збудешся весною
З рутяним вінком. 

* * *
"Снігурі" (Олександр Олесь)
Звідкіль налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки...
На горах мак рожевий
Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув.
Вгору знявся, й дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.

Що хвилина - і, як в казці,
Враз осипались квітками
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі. 

* * *
Микола Вінгановський
Лягла зима, і білі солов"ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба як стояли.

Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко,

Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов"ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.

Що я з тобою ще одні сніги
Зимує на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам"ять наша - мак в колисці. 

* * *
Ліна Костенко
Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
їй , певно, сняться повні жмені груш.

Їй сняться хмари і липневі грози,
Чиясь душа, прозора, при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.

І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
Все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде... 

* * *
"З Новим Роком" (Іван Франко)
З Новим роком, браття милі, 
В новім щастю, в новій силі 
Радісно вітаю вас 
І бажаю, щоб в здоров”ю, 
В мирі, з братньою любов”ю, 
Відтепер ішов нам час. 
Щирій праці Бог поможе! 
Дай вам Боже все, що гоже! 

* * *
"Першій сніг" (Платон Воронько)
Голуби злетілися біленьки, 
Мабуть хтось їм хліба накришив, - 
То вночі пройшов сніжок легенький 
І усе довкіл запорошив. 
Не спурхне сніжок цей голубами, 
Як весінне сонце припече, 
Він струмком зів”ється між горбами 
І в далеке море утече.

* * *
"Ялинка" (О.Олесь)
Раз я взувся в чобітки, 
Одягнувся в кожушинку, 
Сам запрігся в саночки 
І поїхав по ялинку. 

Ледве я зрубати встиг, 
Ледве став ялинку брати, 
А на мене зайчик – плиг! 
Став ялинку віднімати. 

Я-сюди, а він – туди... 
„Не віддам, - кричить, - нізащо! 
Ти ялинку посади, 
А тоді рубай, ледащо! 

Не пущу, і не проси! 
І цяцьками можно гратись: 
Порубаєте ліси – 
Ніде буде і сховатись. 

А у лісі срізь вовки, 
І ведміді, і лисиці, 
І ворони, і граки, 
І розбійниці-синиці”. 

Страшно стало... „Ой, пусти! 
Не держи мене за поли! 
Бідний зайчику, прости, - 
Я не буду більш ніколи!” 

Низько, низько я зігнувсь, 
І ще нижче скинув шапку... 
Зайчик весело всміхнувсь 
І подав сіреньку лапку. 

* * *
"Зимова пісенька" (Л.Глібов)
Зимонько-снігурочко, 
Наша білогрудочко, 
Не верти хвостом, 
А труси тихесенько, 
Рівненько, гладесенько 
Срібненьким сніжком! 
Ми повибігаємо, 
Снігу накачаємо 
Купу за садком, 
Бабу здоровенную, 
. Уночі страшенную, 
Зліпимо гуртом. 
Зробим очі чорнії, 
Рот і ніс червонії – 
Буде, як мара! 
День і ніч стоятиме 
З нашого двора. 
Гляне ясне сонечко 
В весняне віконечко – 
Бабу припече, 
Де й мороз той дінеться, 
Геть від баби кинеться, 
З ляку утече! 
   
  Вірші про сніг  
  "Першій сніг" (Г.Бойко) 
Сніг пухнастий, 
Наче вата, 
Аж по ньому жаль ступати, - 
Білий, чистий сніг. 

* * *
"Веселий сніг" (Оксана Санатович) 
Падав сніг, 
Падав сніг – 
Для усіх, усіх, усіх, 
І дорослих і малих, 
І вселих і сумних. 
Всім, хто гордо носа ніс, 
Він тихцем сідав на ніс. 
А роззяв, як на сміх, 
Залетів до рота сніг. 
Вереді за комір вліз 
І довів його до сліз. 
А веселі грали в сніжки – 
Сніг сідав їм на усмішки 
І сміявся з усіма: 
- Ой, зима, зима, зима! 

* * *
"Сніг іде" (М.Познанська) 
Тихо, тихо сніг іде, 
Білий сніг, лапатий, 
Ми у двір скоріш підем, 
Візьмемо лопати. 
Ми прокинем зранку 
Стежку біля ганку, 
Вийде мама з хати 
І почне питати: 
- Хто ж це так доріжку 
Вміє прокидати? 

* * *
"Із сніжком ми дружимо" (В.Кленц) 
Там, де поле, там, де луг, 
Ходить завірюха, 
Сипле сніг із рукавів 
І морозить вуха. 
Щоки полум”ям горять, 
Та біжать малята, 
Щоб везти із гірки сміх 
На своїх санчатах. 
Ти, вітриську, зупинись, 
Йди із нами гратись, 
На санчатах цілий день 
Будемо кататись. 

* * *
"Сніжинки" (С.Кузьменко) 
Пролітають біленьки сніжинки 
І сріблясто на сонці блищать. 
Мамо, мамо, чому я сніжинки 
Не умію ніяк упіймать? 
Вже здається, що ніби й спіймаю, 
А відкрию долоню: нема! 
Лиш водичка з долоні стікає. 
Лиш водичка в долоні сама. 
Каже мама здивовано доні: 
- А чи знаєшь, чому це так є? 
Бо у тебе тепленька лодоня, 
А сніжок від тепла розтає. 
І помислила доня хвилинку, 
Рукавичку наділа свою. 
- Мамо, - каже, - тепер я сніжинку 
Вже напевно, напевно, зловлю! 

* * *
"Сипле сніг" (І.Франко) 
Сипле, сипле, сипле сніг. 
Мов метелики сріблисті, 
Сніжинки біленькі, чисті 
Тихо стеляться до ніг. 
Сипле, сипле, сипле сніг. 
Сипле, сипле, сипле сніг. 
Тихо, легко і спроквола 
Покриває все довкола, 
Ні стежок, ані доріг...
Сипле, сипле, сипле сніг. 
Сипле, сипле, сипле сніг. 
Все присипав – доли, гори, 
Вже ввесь світ – мов біле море, 
Біле море без доріг. 
Сипле, сипле, сипле сніг. 
   
  Вірші про ялинку  
  "Ялинка" (Петро Сінгаївський) 
Дей поділись заметілі 
Із морозами й вітрами, 
Лиш тумани сніжно-білі 
Ходять-бродять вечорами.
Понад лугом, понад ланом, 
Біля тину, біля хати... 
А ялинка за туманом – 
Як ведмедик волохатий. 
Ніби вибігла із гаю 
Й зупинилась на узгір”ї – 
І чекає-виглядає, 
Чи не йдуть за нею звірі. 

* * *
"Моя ялиночка" (Катерина Перелісна) 
Ялиночко зеленая, 
Ялиночко моя! 
Яка ж бо ти гарнесенька, 
Яка ж бо ти мала! 
Тебе я навіть ручками 
Навколо обійму 
І з гілочки Снігуроньку 
Погратися візьму. 
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить! 
Я хочу ту Снігуроньку 
Колядки научить! 

* * *
"Наша ялинка" (Н.Забіла) 
За вікном летять сніжинки 
І сідають на вікні. 
Ми танцюєм круг ялинки 
І співаємо пісні. 

* * *
"На ялинку" (А.Музичук) 
Білим полем, через ліс, 
З пагорка в долинку 
Дід Мороз гостинці ніс 
Діткам на ялинку. 

* * *
"Пісня про ялинку" (І.Нехода) 
Цвіте, горить, красується 
Ялинка лісова.... 
Стрибає сірий заїнько 
І пісеньку співа: 
- Ялинка, ялинка 
У лісі росла, 
Ти щастя і радість 
Усім принесла. 

* * *
"На гостину просимо" (Г.Алексєєва) 
У вогнях ялиночка 
В новорічний час, 
На гілках ялиночки 
Тисячі прикрас. 

* * *
"Ялинка" (О.Олесь) 
Раз я взувся в чобітки, 
Одягнувся в кожушинку, 
Сам запрігся в саночки 
І поїхав по ялинку. 

Ледве я зрубати встиг, 
Ледве став ялинку брати, 
А на мене зайчик – плиг! 
Став ялинку віднімати. 

Я-сюди, а він – туди... 
„Не віддам, - кричить, - нізащо! 
Ти ялинку посади, 
А тоді рубай, ледащо! 

Не пущу, і не проси! 
І цяцьками можно гратись: 
Порубаєте ліси – 
Ніде буде і сховатись. 

А у лісі срізь вовки, 
І ведміді, і лисиці, 
І ворони, і граки, 
І розбійниці-синиці”. 

Страшно стало... „Ой, пусти! 
Не держи мене за поли! 
Бідний зайчику, прости, - 
Я не буду більш ніколи!” 

Низько, низько я зігнувсь, 
І ще нижче скинув шапку... 
Зайчик весело всміхнувсь 
І подав сіреньку лапку. 
   
  Вірші про зиму  
  "Вже зима в дорозі" (Олександр Богемський) 
Спить під листям їжачок, 
Під камінчиком – жучок, 
Дідусь – під кожухом, 
Зайчик вкрився вухом. 
Вже зима в дорозі 
На скріпучім возі. 

* * *
"Зимонька" ( Л. Забашта) 
Зимонько, голубонько 
В білім кожушку, 
Любимо ми бігати 
По твоїм сніжку. 
Всім рум”яниш личенька 
Ти о цій порі 
І ладнаєшь ковзанки 
В нашому дворі. 

* * *
"Зимова пісенька" (Л.Глібов) 
Зимонько-снігурочко, 
Наша білогрудочко, 
Не верти хвостом, 
А труси тихесенько, 
Рівненько, гладесенько 
Срібненьким сніжком! 
Ми повибігаємо, 
Снігу накачаємо 
Купу за садком, 
Бабу здоровенную, 
. Уночі страшенную, 
Зліпимо гуртом. 
Зробим очі чорнії, 
Рот і ніс червонії – 
Буде, як мара! 
День і ніч стоятиме 
З нашого двора. 
Гляне ясне сонечко 
В весняне віконечко – 
Бабу припече, 
Де й мороз той дінеться, 
Геть від баби кинеться, 
З ляку утече! 

* * *
"Гостює в нас зима" (В.Кленц) 
Летять, летять сніжинки 
На поле, ліс і сад, 
Веселий свій таночок 
Танцює снігопад. 
Надворі – лютий холод, 
Тепла давно нема. 
Заліз в копичку зайчик 
І солодко дріма. 
Мете хвостом лисичка 
Сніжок біля сосни. 
В барлозі спить ведмедик, 
Солодкі бачить сни. 

* * *
"Зима" (В.Бичко) 
Дорога біла стелеться, 
І краю їй нема. 
Сніжок мете. Метелиця. 
Прийшла до нас зима. 
Льодком тоненьким скована, 
Спинилася ріка. 
Повита тихим сном вона, 
Весняних днів чека. 
І ліс дріма. Безлистною 
Верхівкою поник. 
Над ним пісні висвистує 
Лиш вітер-сніговик. 
   
  Різне (потішки, про пташок та тварин...)  
  "Для потішечки" (Катерина Перелісна) 
Попід вікнами Мороз 
Ходить-щулиться, 
То загляне у садок, 
То на вулицю: 
- Де ж це дітоньки малі 
оховалися, 
Та невже ж вони мене 
Ізлякалися? 
Я ж їм шкоди не зроблю 
Анітрішечки, 
Тільки носика вщіпну 
Для потішечки! 

* * *
"Бідний зайчик" (Катерина Перелісна) 
По дорозі зайчик скаче, 
Сніг глибокий, зайчик плаче, 
Змерз він дуже, і тремтить, 
І не знає, що робить. 
Де спочити, де присісти? 
Щось поїсти. 
Треба швидше у лісочок, 
Де стоїть старий пеньочок. 
Сніг лапками розгрібати 
І корінці там шукати. 
Аби кори трохи згризти.... 
Ой, як хоче зайчик їсти! 

* * *
"Танцювали зайчики" (Леонід Куліш-Зіньків) 
Танцювали зайчики у гайку, 
На сніжку біленькому, на сніжку. 
Вибивали лапками гопака, 
Хоч мела хурделиця 
Ще й яка. 
Гарно побігайчики 
Стриб та скік – 
Зустрічали зайчики 
Новий рік. 

* * *
"Вранці біля хати" (Л. Куліш-Зіньків) 
Вранці біля хати 
Малесенькі сліди – 
Зайчатко вухате 
Приходило сюди. 
Стояло біля хати, 
Ступило на поріг – 
Хотіло нам сказати, 
Що випав перший сніг. 

* * *
"Годівнички" (Анатолій Камінчук) 
Я ладнаю годівнички 
Для горобчика й синички, 
Для малого снігурця 
Крихт насиплю і пшонця. 
Прилітайте, друзі милі, 
Не лякайтесь заметілі! 

* * *
"Снігурі в саду" (Олена Плавенчук) 
У саду зимовому – 
Білий дим. 
На гілках ліхтарики – 
Блим та блим. 
Ой, яке ж то 
Видиво чарівне – 
У пташинок 
Пір'ячко вогняне! 
   
  Вірші про віхолу  
  "Реве, свище завірюха" (Т.Шевченко) 
Реве, свище завірюха, 
По лісу завило, 
Як те море, біле поле 
Снігом покотилось. 

* * *
"Віхола" (Петро Король) 
Неспокійна віхола у село приїхала. 
По дорозі посріблила 
Звірам брови, птахам крила. 
В двері стукає і в шибку 
Срібним перснем швидко-швидко:
-Відчиняйте двері, люди, 
Танцювати з вами буду. 

* * *
"Мандрівниця-віхола" (Аркадій Музичук) 
- Мандрівнице-віхоло, 
Ти ішла чи їхала? 
и з вітром летіла? 
То, може б, спочила – 
На ліжечку, на перині 
У затишку, у хатині, 
Тут є ласка матусина, 
Тут є казка бабусина. – 
Та сказала нам віхола 
Крижаним своїм голосом: 
- Не для цього я їхала 
Із півничного полюса. 
В ополонці я миюся, 
На морозі я гріюся, 
Щоб гуляти по волю, 
Щоб хурделить уволю. 
   
  Вірші про Святого Миколая  
  "Святий Миколай" (С.Майданська) 
Він ходить від хати до хати, 
Питається мами і тата: 
Чи є у вас чемна дитина, 
Дівчатко мале чи хлопчина? 
Для кожного має в торбинці 
Найкращі у світі гостинці. 
А хто без кінця бешкетує, 
Тим чортик лиш різки дарує. 

* * *
"Миколай" (М.Пономаренко) 
Через поле, через гай 
Йде до діток Миколай. 
У білесенькій торбинці 
Він для всіх несе гостинці. 

* * *
"Лист до неба" (Н.Наркевич) 
Гей, пошлемо листочок до раю: 
„Не забудь нас, Святий Миколаю! 
Не забудьте про нас, янголятка! – 
Вас прохають і хлопці й дівчатка. 
Завжди ми були чемні та милі, 
До садочка охоче ходили, 
Шанували матусю і тата, 
Любили сестричку і брата. 

Ми складаєм долоні маленькі 
У молітві до Божої Неньки, 
Тож гостей ми чекаємо з неба – 
А Антипка нам зовсім не треба!” 
Гей, напишем листочка до раю: 
„Ми чекаєм, Святий Миколаю! 
Ми чекаємо вас, янголятка!” 
А підпишемо: Хлопці й дівчатка. 

* * *
"Лист до Святого Миколая" (Г.Черінь) 
Святий Миколаю! 
Я тебе чекаю! 
Може, знати б ти хотів, 
Що собі бажаю 
На Різдво в дарунок? 
Навантажуй клунок. 
Перш за все хотіла б лялю, 
Найпишнішу в світі кралю. 
Потім зайчика м”якого – 
Сам вже вибери якого. 
Ще хотіла б я коня, 
Ще також хотіла б качку, 
Гуску, котика й собачку, 
Та не справжніх, тільки цяцьку, 
Щоб не їли забагацько. 
Принеси цікаву книжку 
Про кота, або про мишку, 
Про таких, як я, дівчаток, 
І з малюнком на початок. 
Ще б хотіла черевички 
Гарну блузку, дві спіднички, 
На голівку – синю стрічку, 
А найбільш – малу сестричку. 
Щоб її я доглядала, 
По годинах годувала 
І у возику возила, 
І ходить маленьку вчила.... 

Любий Отче Миколаю! 
Я, звичайно, добре знаю, 
Що цей список – аж задовгий, 
Але ж Ти – незмірно добрий.... 
Принеси мені гостинців, 
Скільки вміститься в торбинці: 
Ані мало, ні багато – 
Так, як скажуть мама й тато. 

* * *
"У ніч святого Миколая" (І.Савицька) 
Темна нічка за шибками. 
Сон на крилах вже летить. 
Небеса блистять зірками, 
Та Івасик ще не спить. 

У голівці сонні мрії... 
.... Хмари, небо, зорі, рай.... 
Білі ангели-лелеї, 
А між ними Миколай... 

На санчатах щедрі дари – 
Вже готове все як слід. 
Ангели стають у пари 
І злітають вниз, на світ... 

Миколай, дідусь старенький, 
Ставить дари на столі, 
А Івась питає неньки: 
„Ненечко, чи це мені?” 
Темна нічка за шибками 
Заглядає до вікон. 
Спить Івасик біля мами, 
Усміхаючись крізь сон... 


Джерело: http://www.zabor.zp.ua/
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Новорічні вірші.", із категорії "Сценарії", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід