Значення атмосфери та її охорона. Конспект уроку
Тема. Значення атмосфери та її охорона.
Мета: закріпити знання про склад і будову атмосфери, дати
уявлення про значення повітряної оболонки для життя на
Землі, познайомити з причинами і наслідками забруд-нення атмосфери; розвивати географічне мислення; ви-ховувати розуміння важливості охорони атмосферного
повітря.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, дані про забруднення атмосфери.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Географічний диктант.
Учитель об’єднує учнів за рядами у три варіанти. У кожному ва-ріанті певному шару атмосфери відповідають конкретні цифри. На -приклад: тропосфера — 1, 2, 3; стратосфера — 4, 5, 6; верхні шари
атмосфери — 7, 8, 9.
1) Тут розташований озоновий шар.
2) Тут із висотою температура знижується на 6 ° через кожні
1000 м.
3) Тут міститься майже вся водяна пара атмосфери.
4) Сюди піднявся О. Піккар зі своїм асистентом.
5) Ця оболонка поступово переходить у безповітряний простір.
6) Тут проходять траси пасажирських літаків.
7) Атмосфера тут настільки розріджена, що іноді верхню частину
цього шару називають відкритим космосом.
8) Тут зосереджено близько 85 % повітря атмосфери.
Бесіда.
Що ви можете розповісти про кожне з наведених понять: атмосфе-ра; вуглець; смоґ; метеор; вихлопні гази; озонові діри.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Цю оболонку іноді називають «п’ятим» або «повітряним океаном»,
а вам вона відома під назвою атмосфера. Сьогодні ми більш докладно
вивчимо цю дивовижну оболонку, довідаємося про те, як вона «обе -рігає» живі організми від сонячного випромінювання і низьких тем -ператур. Це необхідно для того, щоб зрозуміти, наскільки важливою
є атмосфера і як діяльність людини може вплинути на її стан і влас -тивості.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Атмосфера і життя на Землі.
Розповідь учителя.
«Необхідно, як повітря!» — ви, напевно, часто чули цей вислів? Так
говорять, коли відчувають нагальну потребу в чому-небудь. Дійсно,
якщо без води людина може прожити кілька діб, то без повітря — лі -чені хвилини. Але це лише маленький штрих характеристики повіт -ряної оболонки Землі.
Атмосфера відіграє вирішальну роль у забезпеченні умов існуван-ня рослин і тварин на Землі. Рослини використовують повітря для
процесу фотосинтезу, люди і тварини для дихання. Великим є зна -чення повітряної оболонки у світовому кругообігу води в природі та
інших процесах і явищах, які відбуваються на Землі.
Стан атмосфери визначає кліматичні умови на планеті. Повітряна
оболонка ніби «зігріває» Землю, утримуючи тепло біля її поверхні,
у результаті середня температура повітря в приземних шарах підви-щується. Цю властивість атмосфери називають «парниковим ефек-том», причиною його виникнення є присутність в атмосфері вугле -цю і водяної пари. Ці складові повітряної оболонки можна порівняти
із целофановою плівкою, що пропускає сонячні промені, які надхо -дять на Землю, й утримує тепло біля її поверхні.
— До яких наслідків для планети могла б призвести відсутність
«парникового ефекту»? Урахуйте, що середня температура повітря
на Землі складає +15 °С.
Повітряна оболонка не дає Землі «охолонути» вночі і «перегріти-ся» вдень. На Місяці, де атмосфера відсутня, денна температура дося -гає +120 °С, а неймовірно холодною місячною ніччю вона опускається
до –160 °С.
Місяць багато чого може «розповісти» про те, який би вигляд мала
Земля без повітряної оболонки. В умовах відсутності повітря (вакуу -му) не поширюються звукові хвилі, тому на Місяці панує безмовність.
Небо тут темне, і зорі можна спостерігати навіть удень. Без атмосфери
і на нашій планеті панувала б мертва тиша під чорним куполом неба,
засіяним зорями. Її безжиттєвий спокій порушували б падіння метеор-них тіл — осколків комет й астероїдів.
На щастя, атмосфера захищає планету від впливу космосу. У щіль-них шарах атмосфери згоряє більшість метеорних тіл. У цьому легко
переконатися, спостерігаючи, як ці космічні посланці «вогненною
стрілою» простромлюють нічне небо. «Дивися, зірка впала»,— го -ворять люди, хоча насправді вони бачили явище, яке називається
метеор.
Метеорні тіла розміром із піщину або горошину рухаються в кос-мічному просторі з величезною швидкістю. Потрапляючи до щільних
шарів повітряної оболонки Землі, вони розжарюються і, пролетівши
кілька кілометрів, на висоті від 100 до 80 км згоряють. Чим більшим
за розмірами є метеорне тіло, тим сильнішим і тривалішим є світіння.
У ясну безмісячну ніч можна побачити понад 10 метеорів за годину,
іноді спостерігають «метеоритний дощ». Такі «дощі» найрясніше
«проливаються» на Землю в серпні і вересні, у цей час можна спосте -рігати до 100 і більше метеорів за годину.
Малі тіла Сонячної системи — залізні, кам’яні і залізокам’яні — не
згоряють, а тільки оплавляються в атмосфері, і їхні залишки падають
на Землю. Такі тіла називають метеоритами.
Деякі метеорити настільки великі за розмірами, що залишають
після падіння на поверхні Землі глибокий слід у вигляді поглиблен -ня з положистими схилами — кратера. Довкола нього можна знайти
осколки метеорита. Це безцінний матеріал для наукових досліджень
і відкриттів. Так, наприклад, у складі метеоритів учені виявляють
алюміній, залізо, кальцій та інші розповсюджені на Землі хімічні
елементи, що підтверджує теорію про єдність походження Землі й ін -ших небесних тіл.
Зверніть увагу на характерні ознаки метеоритів, можливо, вам по-щастить знайти один із них: 1) кутаста, неправильна форма; 2) згла-джені виступи; 3) наявність ямок; 4) покриті тонкою, як яєчна шка -ралупа, чорною кіркою плавлення.
Повідомлення учня.
Метеори і боліди.
Метеор — це атмосферне явище, а не предмет. Це спалах у верхніх
шарах атмосфери. Причому, метеорами прийнято вважати лише такі
спалахи, які за яскравістю не перевищують світіння Венери — їх да -ють метеорні тіла масою декілька грамів. Спалахи більш великих (або
більш швидких) тіл набагато яскравіші, і їх іменують не метеорами,
а болідами.
В основі майже всіх стародавніх описів болідів і метеорів лежать
зорові образи. Слов’яни зіставляли боліди (точніше, їх небесний слід)
зі змієм, стовпом або списом. Литовці тлумачили падаючі зорі як зо -лоту нитку чарівниці, китайці — як вогненних драконів. Можна
припустити, що падіння яскравих великих болідів породило і дав -ньогрецький міф про сина Геліоса — Фаетона, який не впорався із
сонячною колісницею й упав на землю, а також легенди про Змія Го -ринича — вільно літаючого в піднебессі.
2. Вплив людини на атмосферу.
Розповідь учителя.
У результаті господарської діяльності людини, у першу чергу спа-лювання палива, кількість вуглецю в повітряній оболонці зростає,
що спричинює посилення «парникового ефекту». Не поспішайте ра-діти, що холодна зима стане недовгою, а тепле літо — тривалішим.
Усі наслідки підвищення середньої температури повіт ря важко пе-редбачити. Якщо вона підвищиться на кілька градусів, почнеться ак -тивне танення льодовиків, підніметься рівень вод Світового океану,
станеться глобальна зміна клімату.
Спалювання палива призводить до ще одного небезпечного явища:
до атмосфери потрапляє сірка у вигляді сірчистого газу. Сполучаю -чись із водяною парою, сірка утворює сірчану кислоту, у результаті
випадають кислотні дощі, які руйнують споруди, підвищують кис -лотність ґрунтів, що призводить до зниження їхньої родючості; не -гативно впливають на здоров’я людини.
Вивчення атмосфери показує, що «киснева подушка» людства за-бруднюється. Найбільших масштабів забруднення атмосферного по -вітря досягло у великих промислових центрах. Тут заводи і фабрики
викидають в атмосферу пил, сажу, кіптяву. Проблемою стає зроста -юча кількість автомобілів. Сажа і пил осідають на листях рослин, по -рушуючи процеси фотосинтезу.
Атмосфера Землі містить озон — газ, що поглинає частину со-нячної радіації. Наприкінці 70-х рр. ХХ ст. в атмосфері були ви -явлені ділянки зі зниженим умістом озону — «озонові дірки». Їхнє
утворення пояснюється як природними, так і техногенними при -чинами.
3. Охорона атмосфери.
Розповідь учителя.
Для захисту атмосферного повітря від забруднення на промисло-вих підприємствах будують очисні споруди, що вловлюють гази, пил,
дим, кіптяву і сажу. Ці установки дозволяють не тільки захистити
атмосферу, але й використовувати речовини, що вловлюються, у ви -робництві, наприклад із газів — відходів виробництва, можна виго -товити азотну кислоту.
Є більш простий, випробуваний часом, а головне, доступний будь-якій
людині спосіб очищення повітря — садіння дерев і чагарників. Зелені
насадження є «живими пилососами», що збирають пил на своїх листах
і стеблах. Ділянка лісу в 1 км
2
може зібрати до 3000 т пилу за рік. Пил
змивається дощем, і «пилосос» знову готовий до роботи. Можна сказати,
що зелені насадження прибирають за людиною те «повітряне сміття»,
яке вона створює в процесі своєї діяльності. Запам’ятайте, що краще за
всіх очищують атмосферу в’яз і бузок.
«Зелені острівці» прикрашають міста і селища, служать місцем
відпочинку людей і середовищем життя тварин і птахів.
Рослини вилучають з атмосфери вуглець, а повертають кисень. Де-які рослини, наприклад сосна, кедр, цибуля, часник, мають і лікар -ські властивості: вони виділяють речовини, які знищують небезпеч -ні для людини бактерії, сприяють зміцненню людського організму,
лікують деякі хвороби.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
1) Визначте значення атмосфери для життя на Землі.
2) Уявіть, що атмосфера зникла. До яких наслідків це може при-звести?
3) Що спричинює забруднення атмосфери?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Учитель узагальнює відповіді учнів, пропонує одному з них зроби-ти висновок.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати відповідний параграф підручника.
2*) Заповніть пропуски в логічних ланцюжках причинно-наслід -кових зв’язків, починаючи від: а) вирубка лісів → загибель
життя на Землі; б) господарська діяльність → підвищення
температури на Землі → підвищення рівня Світового океану.
- Географія
- 20.01.2015
- 3666