Товари для рукоділля
 

Велика Британія. Сучасне становище в країні. Конспект уроку


Скачати файл

Поділитись з друзями:
 
 

Велика Британія. Сучасне становище в країні
 

  Мета:   розкрити основні тенденції розвитку  в еликої  британії у  40—70-х рр. ХХ  ст.,
трансформації  б ританської колоніальної імперії; назвати основні складові
тетчеризму; визначати головні етапи політичної діяльності  т.  б лера; стисло
характеризувати сучасне становище країни; продовжити формування в  учнів
навичок дослідницької роботи; виховувати почуття поваги до демократичних
принципів сучасності.
  Очікувані  учні зможуть назвати основні тенденції розвитку великої британії в 40—70-х рр. ХХ ст.,
  результати:  трансформації  британської колоніальної імперії та основні складові тетчериз -му; пояснювати зміст понять «соціальне ринкове господарство», «тетчеризм»,
«третій шлях».
 Основні  поняття:   тетчеризм, «залізна леді», «третій шлях»  т.  блера.
 Обладнання:   карта, роздавальний матеріал.
  Тип уроку:   комбінований.
ХІД Урок У
  I.   Організаційний мО мент
  II.   а ктуалізація О п О рних знань і  вмінь учнів
  ; Фронтальна бесіда
1)   Назвіть  основні  етапи  розколу  Німеччини.
2)   Як  проявилися  принципи  економічної  інтеграції  в  період
60—70-х  рр.  ХХ  ст.  щодо  Німеччини?
3)   Коли  відбулося  об’єднання  Німеччини?  Як  ви  вважаєте,
якими  є  наслідки  цього  явища?
  ; Презентація творчого домашнього завдання
Учитель  пропонує  двом-трьом  учням  виступити  з  підго-товленими  рефератами  за  темами:  «Г.  Коль  —  людина,  яка
об’єднала  країну»,  «Падіння  Берлінської  стіни»,  «Німеччина
на  сучасному  етапі  історії».
  III.  в ивчення нО в О гО  матеріалу
  1.   тенденції розвитку  в еликої Британії у  40—70-х рр.  хх  ст.
  ; Вступне слово вчителя
Британська  економіка  у  другій  половині  ХХ  ст.  пережи-вала  піднесення,  технологічну  і   структурну  перебудову,  але  їх
темпи  значно  поступалися  темпам  головних  конкурентів.  Велика
Британія  була  єдиною  страною,  де  не  відбулося  «економічного
дива».  У  результаті  за  основними  показниками  країна  перемі-щується  з   другого  місця  (у  40-ві  рр.  ХХ  ст.)  на  5-те  (70-ті  рр.
ХХ  ст.)  серед  капіталістичних  держав.
Низький  рівень  ефективності  економіки,  невпровадження
новітніх  технологій  розцінювалися  у  світі  як  симптоми  «хворої
людини  Європи».
  ; Робота з  підручником
Учитель пропонує учням опрацювати відповідний матеріал під-ручника  і  з’ясувати,  якими  ж  були  причини  «англійської  хвороби».
Схема  роботи:  «учитель   —  учень  —  учитель».
  ; Завдання на закріплення матеріалу
1)   Заповніть  таблицю  «Наслідки  Другої  світової  війни  для
Великої  Британії».
Зразок  таблиці
Людські втрати
Матеріальні
втрати
Зміни
територій
Політичні зміни
Соціально-економічні
зміни
з агинуло приблизно
300  тис. англійців
і  120  тис. жителів
британських колоній
(австралія, нова
з еландія, Індія та
пар)
зростання вну-трішнього боргу
втричі, зовніш -нього  — на
21  млрд фунтів
стерлінгів
розпад
британ -ської
коло -ніальної
системи
прихід до влади
лейбористів
після поразки на
перших після -воєнних виборах
консерваторів
втрата динамізму
середнім класом,
суспільством
взагалі. 2  млн
безробітних.
фінансова й  топлив-на криза
2)   Складіть  таблицю  «Реформування  лейбористського  уряду
у  40—70-ті  рр.  ХХ  ст.».
Зразок  таблиці
Назва реформи Основні заходи
націоналізація
провідних галу -зей економіки
у державну власність передано  англійський банк, вугільну, газову, мета-лургійну промисловість, електроенергетику, залізниці  — близько 20  %
промислових потужностей країни
програма со -ціальних реформ
будівництва
Скасування законів проти профспілок, розширення безплатної системи
охорони здоров’я та збільшення масштабів житлового будівництва
у сфері зовніш -ньої політики
лейбористи повністю поділяли побоювання відносно радянської загрози,
що були висловлені  в.  черчіллем у  фултоні.  у 1949  р.  в елика британія
увійшла до складу  нато , перед цим  — 1947  р.  — надала незалеж -ність Індії
  2.   трансформація Британської колоніальної імперії.
  ; Розповіь учителя
Після  Другої  світової  війни  почався  розпад  Британської
колоніальної  імперії.  Політика  метрополії  щодо  визнання  права
колоній  на  незалежність  існувала  у  двох  вимірах.  Якщо  виявля -лося,  що  ту  або  іншу  колонію  не  вдається  втримати  в  існуючому
стані,  то  надання  території  статусу  домініона  чи  повної  неза-лежності  оголошувалося  як  акт  милосердя  та  великодушності
з   боку  британської  корони.  Так,  у   1947  р.  відбувся  поділ  на
домініони  Індостану  (Індійський  Союз  та  Пакистан),  у  1948  р.
права  домініона  здобув  Цейлон,  незалежною  стала  Бірма.  Тим
часом  в   Африці  (Уганда,  Кенія,  Золотий  Берег,  Нігерія)  та  Азії
(Малайя)  англійці  вдалися  до  застосування  сили  для  збереження
колоніальних  володінь.
Водночас  Велика  Британія  намагалася  повернутися  до  сво-єї  традиційної  політики  на  європейському  континенті  —  ролі
арбітра.  Однак  ситуація  в   Європі  та  світі  змінилася  настільки,
що  їй  довелося  визнати  провідну  роль  США.  Британія  стала
брати  активну  участь  в   усіх  акціях  та  організаціях,  що  проти-діяли  комунізму.  Велика  Британія  прийняла  план  Маршалла
(1947   р.),  стала  членом  Західноєвропейського  союзу  (1948  р.),
НАТО  (1949  р.).  Черчілль  називав  сталінізм  варварством,  що
загрожувало  Європі  страшною  катастрофою.  Політична  ситуація,
що  склалася  у  Європі  і  світі,  змусила  Велику  Британію  взяти
участь  у  гонці  озброєнь,  переозброєнні  Німеччини  тощо.
  ; Робота з  картою
Покажіть  на  карті  територіальні  зміни,  пов’язані  з  транс -формацією  Британської  імперії.
  ; Завдання
1)   Поясніть  думку:  «Друга  світова  війна  стала  для  Великої
Британії  тріумфом  і  трагедією.  З  одного  боку,  вона  була
в   числі  переможців,  а  з  іншого,   —  перемога  виявилася
“пірровою”».
2)   Складіть схему «Структура Британської Співдружності націй».
  3.   Складові тетчеризму.
  ; Презентація творчого домашнього завдання
Учитель  пропонує  учням,  які  отримали  завдання,  висту-пити  з  підготовленими  доповідями  за  темою  «Тетчеризм  —  бри-танський  варіант  неоконсервативної  ідеології  та  політики».
Потім  учитель  організує  обговорення  за  запитаннями:
1)   Що  таке  тетчеризм?
2)   Якими  були  складові  тетчеризму?
в и С новок
Основні  напрямки  реалізації  нової  економічної  політики
уряду  М.  Тетчер.
1.   Зміна  економічної  ідеології,  у   тому  числі  поглядів  на  роль
держави  в  суспільстві.  Засновник  «нового  консерватизму»
К.  Джозеф  чітко  визначив  суть  нової  концепції:  «Існують
межі  користі,  яку  можуть  принести  урядові  заходи  для
заохочення  економіки,  проте  немає  меж  шкоди»  .
2.   Відхід  від  корпоратизму,  який  вважався  в  Британії  осно -вною  ознакою  демократичної  моделі  устрою  суспільства
та  являв  собою  сукупність  компромісів  між  державою,
приватним  бізнесом  та  профспілками  щодо  узгодження
та  прийняття  відповідних  рішень,  до  індивідуалізму,  що
орієнтувався  на  особисті  переваги  та  особистий  успіх.
Жорстке  протистояння  між  урядом  М.  Тетчер  та  профспіл-ками  вугільників  закінчилося  поразкою  останніх.
3.   Децентралізація  управління  економікою,  що  мала  на  меті
зменшити  залежність  від  національного  уряду  і   переклас-ти  відповідальність  за  кінцеві  рішення  на  місцеві  орга-ни  влади.  Цей  процес  у   цілому  відповідав  європейському
принципу  субсидіарності,  який  було  запроваджено  в   моделі
держав  —  учасниць  ЄС  у  90-ті  рр.  ХХ  ст.  Він  був  схвально
сприйнятий  перш  за  все  в  Шотландії  та  Уельсі.
4.   Масштабна  приватизація,  що  мала  місце  у   80-х  рр.  ХХ   ст.,
привела  до  того,  що  збиткові  державні  підприємства  були
або  закриті,  або  продані  приватному  бізнесу,  при  цьому
значна  частина  акцій  від  денаціоналізації  реалізовувалась
серед  робітників  та  службовців  на  пільгових  умовах.  Дру -гим  напрямом  цього  процесу  стала  приватизація  держав -ного,  у  тому  числі  муніципального,  житла,  у  ході  якої
значна  частина  британців,  які  викупили  його,  стали  повно -правними  власниками.
5.   Контрактування  підрядів  на  конкурентних  засадах  на  по-слуги.  Будівельні  та  ремонтні  роботи,  прибирання  терито -рій  сприяло  підвищенню  їх  якості  та  збільшенню  зайня-тості  населення,  а  відтак  —  зменшенню  рівня  безробіття.
Із  цим  заходом  була  пов’язана  також  демуніципалізація
державного  майна,  яке  перебувало  в   розпорядженні  міс-
цевих  органів  влади.  При  цьому  в   державній  власності
залишилися  типові  для  всіх  країн  установи:  пошта,  лон -донський  транспорт,  управління  цивільної  авіації;  проте
відтепер  вони  діяли  вже  як  комерційні  фірми.
6.   Перегляд  моделі  взаємодії  між  державними  та  підприєм-ницькими  структурами  через  введення  критерію  «комп-ліментарності»  (доповнювальності,  тобто  такого,  який  діє
й  зараз  в   ЄС),  за  яким  дотації  та  субсидії  надходили  від
держави,  тільки  якщо  в  разі  відмови  в  їх  наданні  реа-лізація  проекту  стане  неможливою  через  відсутність  ко-штів  в  інших  джерелах  чи  в   разі  відмови  банків  у  наданні
кредитів.
7.   Введення  нової  моделі  захисту  національної  економіки,  яка
була  досить  суперечливою.  З  одного  боку,  не  було  обмежень
щодо  іноземного  інвестування  та  діяльності  ТНК,  у  тому
числі  на  приватизацію  державного  майна  (за  винятком  ае-рокосмічної  промисловості,  авіаційного  та  морського  тран -спорту,  телебачення  та  радіомовлення),  з  іншого   —  відпо-відно  до  закону  про  промисловість  перехід  під  іноземний
контроль  великих  підприємств  обробної  промисловості  міг
бути  заборонений  урядом.  При  цьому  критерії  механізми
та  інструменти  такої  дії  не  визначалися.
8.   Ліквідація  валютного  контролю,  який  ще  донедавна  стри-мував  рух  капіталу  між  країнами.  У  1981  р.  було  скасова-но  систему  коефіцієнтів  резервних  активів  банків,  а  вже
в  1986  р.  було  реорганізовано  одну  з  найбільших  у   світі
Лондонську  фондову  біржу,  унаслідок  чого  до  участі  в  тор -гах  були  допущені  банки  та  іноземні  установи,  а   членам
біржі  було  дозволено  суміщати  функції  брокера  і  джоббера.
У  цей  же  період  суттєво  розширилися  функції  банків,  які
відтепер  отримали  доступ  до  страхування,  а  також  до  га -лузей  виробництва,  які  ще  донедавна  були  «нетиповими»
для  банківської  діяльності.
9.   Зниження  базової  ставки  прибуткового  податку  від   33  %
у  1979  р.  до  28  %  у  середині  80-х  рр.  ХХ   ст.  У   1995  р.
він  ще  знизився  й  сягнув  рівня  25   %.
Повномасштабна  реалізація  неоліберальної  англо-саксонської  (англо-американської)  моделі  тривала  і   в  90-ті  рр.
ХХ  ст.  та  на  початку  ХХІ   ст.,  коли  до  влади  в   країні  при-йшли  лейбористи.  У   сучасній  економічній  літературі  дещо
пом’якшений  неоліберальний  варіант  розвитку  британської  еко-
номіки  нерідко  називають  «моделлю  акціонерного  капіталізму»
(Shareholder  capitalism),  яка  відрізняється  від  європейського
«капіталізму  співучасті»  (Stakeholder  capitalism).  Головними
відмінностями  першої  з   них  є:
•   високий  рівень  злиття  та  поглинання  провідних  фірм;
•   висока  капіталізація  цінних  паперів;
•   низький  щодо  інших  країн  ЄС  рівень  перерозподілу  ВВП
через  бюджет;
•   вищий  рівень  конкуренції  та  відсутність  законодавчих  ак-тів,  які  б   обмежували  її;
•   скасування  частини  соціальних  обмежень,  які  були  запро -ваджені  за  часів  прем’єрства  М.  Тетчер,  швидкий  розвиток
«соціальних  інвестицій»,  що  мають  на  меті  значні  вкла-дання  коштів  у   людину  (освіта,  культура,  наука,  охорона
здоров’я).
  4.   «третій шлях»  т. Блера.
  ; Самостійна робота за завданням
Опрацюйте  роздавальний  матеріал  і  поясніть,  у  чому  по -лягає  провідна  концепція  «третього  шляху»  Т.  Блера.
Роздавальний матеріал
Після  Другої  світової  війни  демократичний  соціалізм  вва-жався  певним  «третім  шляхом»  між  необмеженим  капіталізмом
та  догматичним  комунізмом.  Цей  термін  використовувався  про-тягом  «Празької  весни»  1968  p.,  коли  була  розроблена  програма
ринкового  соціалізму  поза  більшовицькою  системою  планування
та  переважаючою  приватною  власністю  в   ринкових  системах.
Сучасний  «третій  шлях»,  запропонований  Т.  Блером,  мож -на  було  б  також  вважати  переглядом  домінуючих  ідеологій  з  ме-тою  успішного  врядування  —  тобто  ситуативне  (у  межах  однієї
країни)  розв’язання  нагальних  проблем,  якби  за  цим  не  стояли
значно  істотніші  зміни.
Головна теза, яка превалює у  сучасному розумінні «третього
шляху»,  —  це  що  традиційні  політичні  методи  й  цінності  є   не-адекватними сучасному стану речей. Ні неолібералізм 80—90-х  рр.
ХХ  ст.  з  його  ідеологією  вільного  ринку  і   невтручанням  держави,
ні  традиційний  соціалізм  «держави  добробуту»  не  довели  своєї
ефективності  і  не  дали  відповіді  на  нагальні  проблеми,  вираже -ні  в   термінах  зайнятості,  соціальної  стабільності,  динамічного
технологічного  розвитку,  у   боротьбі  з   безробіттям,  інфляцією.
Т.  Мейер,  один  з   провідних  інтелектуалів  і  прибічників
«третього  шляху»,  розглядає  його  як  нову  ревізію  соціалістичної
ідеї,  що  має  виступати  вдалим  поєднанням  основних  ідеологій
для  продуктивного  регулювання  суспільних  відносин.  «Таким
чином,  перед  соціал-демократами  більше  не  стоїть  альтернати-ва  —  приватна  або  державна  власність;  проблема  полягає  в  тому,
до  якої  межі  має  простягатися  приватний  капітал  і  яким  чином
має  контролюватися  державна  власність.  Більше  не  стоїть  пи-тання  про  навчання  та  продукування  еліт,  з   одного  боку,  або
такі  ж  самі  можливості  для  всіх,  з   іншого,   —  тепер  ідеться  про
освіту  для  всіх  і  допомогу  особливо  талановитим.  Більше  не
стоїть  питання  вибору  —  розвивати  чи  не  розвивати  «державу
добробуту»,  питання  полягає  в   її  фінансуванні  та  організації,
а  також  у  тому,  до  яких  меж  вона  має  розвиватися».
Враховуючи  все  це,  «третій  шлях»  передбачає  не  просте
поєднання  традиційних  ідеологій,  так  звану  умовну  «золоту  се-редину»  між  ними:  нова  концепція  ґрунтується  на  новій  тер-мінології,  яка  значно  повніше  передає  зміст  суспільного  буття.
Глобалізація,  соціальне  залучення  (social  inclusion),  постінду-стріальна  «держава  добробуту»,  медіа-простір,  ризик,  зміна
соціальної  структури,  солідарна  спільнота  людей  —  громада
(community),  соціальна  рефлективність  тепер  визначають  стра-тегічні  цілі  розвитку  суспільства.  «Третій  шлях»  окреслюється
поняттями,  які  не  входили  до  ліберального  чи  консервативного
дискурсів,  —  він  поєднує  соціально-ліберальні  й  комунітарист-ські  поняття  в  єдиний  соціал-демократичний  політичний  проект.
Відповідно,  суспільні  відносини  мають  бути  повністю  перегля-нуті  згідно  з  новими  реаліями  і  новими  викликами  епохи.
« т ретІ й  Ш ля Х »  тон І   б лера
Вихідною  точкою  у  концепції  «третього  шляху»  для  Блера
є  сприйняття  глобалізації  економічних  відносин  як  факту,  який
не  потребує  застережень,  з   усіма  наслідками  для  національ-  
них  ринків.
Адже  глобалізація  взагалі  і   економічна,  зокрема,  не
є   чітко  окресленим  поняттям,  оскільки  має  багатовимірну
структуру,  яка  не  може  обмежуватися  тільки  економічними
показниками  світової  торгівлі.  Зокрема,  засоби  комунікації,
екологічні  проблеми,  хвороби,  культурні  зв’язки,  міграції  роз-мивають  політичні  кордони  національних  держав  незалежно  від   
їхнього  бажання.
У  той  же  час  глобалізація  не  означає  створення  єдиного
глобального  ринку  для  товарів,  тим  більше  для  робочих  сил  —
швидше  їх  можна  назвати  транснаціональними.  Відповідно,  не
існує  єдиного  світового  ринку,  на  якому  різні  суб’єкти  еконо-мічної  діяльності  вільно  конкурують.  Велика  кількість  націо-нальних  економік  не  задіяна  навіть  у  цих  транснаціональних
ринках,  а   значну  частину  транснаціональних  ринків  швидше
можна  назвати  регіональними,  ніж  глобальними  (це  стосується,
насамперед,  Європейського  Союзу).  Про  глобалізацію  згадують
тоді,  коли  треба  виправдати  експансію  на  нерозвинуті  ринки,
оскільки  в  умовах  нерівномірного  розвитку  країн  від  цього  біль -ше  виграють  розвинуті  країни,  такі  як  США,  Велика  Британія,
Німеччина,  Франція,  Таке  беззастережне  прийняття  глобальних
ринків  легше  поєднати  з  неоліберальною  традицією  і   є  частиною
прагматичних  цілей,  пов’язаних  із  зростанням  показників  на-ціональних  економік.
Прагматична  складова  досить  чітко  простежується  у   новій
концепції  Т.  Блера.  Чого  лише  варте  його  висловлювання,  що
Лейбористська  партія  —  це  «пробізнесова»  партія.  Проте  назву
«робітнича  партія»  вже  сьогодні  можна  вважати  анахронізмом,
оскільки  на  виборах  1997  р.  за  лейбористів  проголосувало  до
40  %  представників  середнього  класу  та  «білих  комірців»,  що
набагато  більше,  ніж  завжди  —  у  1992  р.  ця  частка  становила
28  %.  У  той  же  час  з  початку  90-х  рр.  ХХ  ст.  спостерігається
послаблення  зв’язків  з  профспілками,  що  виражається  у   змен-шенні  кількості  голосів,  які  подають  профспілки  на  щорічних
конференціях:  від  90—95  %,  у  80-х  рр.  ХХ  ст.  до  70   %  —
у  1993  р.  Блер  хоче  довести  послаблення  зв’язків  до  логічного
завершення  і   покінчити  з   колективним  членством  профспілок
взагалі.  У   цьому  є   певний  сенс,  оскільки  діяльність  профспілок
не  відповідає  критеріям  масовості  та  вимогам  сучасного  розви-тку  суспільства.  Як  вже  зазначалося,  структура  зайнятості  не
сприяє  встановленню  корпоративних  зв’язків,  а  середній  клас
зараз  є  основною  частиною  суспільства.  Відповідно,  спостеріга-ється  зменшення  кількості  членів  англійських  тред-юніонів  —
після  1979  р.  вони  втратили  понад  5   млн  членів.  Такий  самий
процес  відбувається  і   у  Франції,  де  діяльність  профспілок  не
була  дуже  скоординованою,  а   зараз  падає  і  частка  працездатно -го  населення,  задіяного  в   них   —  на  середину  80-х  рр.  ХХ  ст.
вона  становила  25  %,  а  в  1997  р.   —  вже  тільки  10  %.  Процес
укладання  колективних  договорів  щодо  заробітної  плати,  який
належав  переважно  профспілкам,  децентралізується  у  Бельгії,
Данії,  Швеції,  Ірландії,  Німеччині.  Втрата  тотожності  соціал-демократів  з  робітничим  рухом,  натомість,  розкриває  нові  пер -спективи.  Якщо  раніше  робітник  розглядався  опосередковано
через  профспілковий  рух,  через  різні  робітничі  організації,  то
тепер,  унаслідок  структурних  змін,  соціал-демократи  мають  за-пропонувати  індивідуальні  форми  соціального  захисту.  Як  при-клад  можна  навести  пенсійну  реформу  у  Великій  Британії,  роз -раховану  на  поступовий  перехід  до  приватних  заощаджень.
Як  вже  наголошувалося,  поява  нової  «індивідуальності»
слугує  нині  встановленню  нових  форм  економічної  взаємодії.
У  системі  економічних  відносин  людина  більше  не  є  номіналь-ним  виробником  додаткового  продукту.  Не  справджується  перед -бачення  Маркса  щодо  людини  як  машинного  придатка,  відчуже -ного  від  виробництва.  Людина  відділяється  від  безпосереднього
виробництва,  перетворюючись  на  інтелектуальну  творчу  осо -бистість,  яка  стоїть  над  виробництвом  і  керує  ним.  Людський
творчий  потенціал  сприяє  виробництву  додаткового  продукту.
Тож,  нових  підходів  вимагає  і  система  освіти.  Спільна  заява
Шрьодера  та  Блера  акцентує  увагу  на  тому,  що  «нові  технології
несуть  радикальні  зміни  в  характері  виробництва...  одне-єдине
місце  роботи  —  у  минулому.  Соціал-демократи  мають  прояв-ляти  більшу  гнучкість  і  одночасно  зберігати  мінімальні  норми
соціальної  підтримки».
Освіта  має  бути  розрахована  на  те,  що  людині  потрібно
буде  весь  час  надолужувати  знання  внаслідок  швидкого  роз -витку  технологій,  інакше  вона  опиниться  в   категорії  мало-оплачуваних  некваліфікованих  працівників.  «Освіта  не  пови-нна  розглядатися  як  “разовий”  шанс:  доступ  і   використання
можливостей  освіти  є   тепер  найважливішою  формою  гарантії
в  сучасному  світі.  Тому  уряди  повинні  бути  відповідальні  за  те,
щоб  створити  умови,  у  яких  кожен  окремий  індивід  міг  би  під -вищувати  свою  кваліфікацію  і   використовувати  свої  можливості  
на  повну  силу».
  5.   Сучасна  Велика Британія.
  ; Самостійна робота за завданням
Опрацюйте  роздавальний  матеріал  і   назвіть  ознаки  сучас-них  індустріальних  держав  на  прикладі  історії  розвитку  Великої
Британії.
Роздавальний матеріал
Велика  Британія  —  це  одна  країна  з  близько  двохсот  націо-нальних  держав,  які  існують  у  сьогоднішньому  світі.  Порівняно
з  деякими  іншими  сучасними  державами  вона  невелика  як  за
площею  своєї  території,  так  і   за  кількістю  населення.  У  Вели-кій  Британії  живуть  58  млн  людей.  А  наприклад,  Німеччина
має  81  млн  населення,  Японія  —  125  млн,  Сполучені  Штати  —
258   млн.  Проте,  будучи  далеко  не  найбільшою  країною  у   світі
за  кількістю  населенням,  Велика  Британія  все  ж  має  більше
людей,  ніж  Римська  імперія  в   добу  свого  піднесення,  що  вказує
на  те,  наскільки  густіше,  ніж  дві  тисячі  років  тому,  сьогодні
заселений  світ.
Індустріальний  характер  Великої  Британії  стає  очевидним,
якщо  звернути  увагу  на  те,  як  мало  людей  працює  в  її  сіль-ському  господарстві   —  менш  ніж  два  відсотки  від  усієї  робочої
сили.  Як  і  інші  індустріальні  держави,  Велика  Британія  ім -портує  велику  кількість  продуктів  харчування  з  усього  світу:
чай   —  з  Південної  Азії,  яблука  —  з  Нової  Зеландії,  вино  —
з  Франції  і  багато  іншої  продукції  з  інших  країн.  Проте  2  %
зайнятих  людей  у   сільському  господарстві  виробляють  продукції
більше  ніж  достатньо,  щоб  прогодувати  все  населення  Британ-  
ських  островів.
Відповідно  до  середнього  річного  прибутку  на  душу  на-селення,  Велика  Британія  не  дуже  багате  суспільство.  За  цим
показником  Велика  Британія  посідає  21-ше  місці  у  списку  ін -дустріальних  країн.  На  першому  місці  —  Швейцарія,  на  друго-му  —  Люксембург,  на  третьому  —  Японія.  Але  британці  дуже
багаті,  якщо  порівняти  їх  з  населенням  сучасних  суспільств,  або
теперішніх  країн  «третього  світу».  Велика  Британія  належить
до  країн,  які  іноді  називають  країнами  «першого  світу».
Україна  і  Велика  Британія  приділяють  значну  увагу  під-тримці  позитивної  динаміки  двосторонніх  відносин,  стратегічний
характер  яких  було  проголошено  у   2008  р.
За  дев’ять  місяців  2010   р.  обсяг  двосторонньої  тор-гівлі  склав  923,4   млн   дол.  США.  При  цьому  експорт  това-рів  з  України  до  Великої  Британії  зріс  на  44,7  %,  сягнувши
343,1   млн   дол.  США.  Імпорт  товарів  з  Великої  Британії  збіль-шився  на  26,5   %,  склавши  580,3  млн   дол.  США.  Сальдо  двосто-ронньої  торгівлі  товарами  для  України  залишається  від’ємним
і  становить  237,2   млн   дол.  США.
Станом  на  01.10.2010  р.  обсяги  капіталу  з   Великої  Британії
до  економіки  України  дорівнювали  2,3  млрд  дол.  США.  За  обся -гом  вкладених  інвестицій  в   економіку  України  Велика  Британія
посідає  шосте  місце  (5,4  %  від  загального  обсягу  інвестицій).
14  жовтня  2010  р.  у   Києві  відбулася  зустріч  Віце-прем’єр-міністра  України  Б.  В.  Колеснікова  із  заступником  Міністра
закордонних  справ,  Міністром  у   справах  Європи  Великої  Брита-нії  Д.  Лідінгтоном.  Під  час  зустрічі  були  розглянуті  актуальні
питання  українсько-британських  відносин,  щодо  підтримки  Ве-ликою  Британією  зовнішньополітичних  ініціатив  України  в   Єв-ропі  та  перспектив  встановлення  співробітництва  в  реалізації
проектів  ЄВРО—2012.
  IV.  п ід С умки урО ку
Після  Другої  світової  війни  Велика  Британія  надовго  втра-тила  місце  лідера  у   світі.  Почався  процес  розпаду  Британської
колоніальної  імперії.  «Англійська  хвороба»  вразила  країну
так,  що  здавалося,  що  вона  ніколи  не  перетвориться  на  одну
з  провідних  держав  світу.  Але  завдяки  діям  М.  Тетчер  Велика
Британія  посіла  друге  місце  у  світі  за  показниками  економіч-  
ного  розвитку.
  V.   дОмашнє завдання
1.   Опрацювати  відповідний  матеріал  підручника.
2.   Підготувати  творчу  роботу-роздум  за  темою  «Чи  можливе
використання  елементів  політики  тетчеризму  в  сучасній
Україні?».
3.   Скласти  доповіді  для  виступу  на  конференції  «Франція
другої  половини  ХХ  —  на  початку  ХХІ  ст.»  за  темами:
«Соціально-економічний  та  політичний  розвиток  Чет -вертої  республіки»,  «Становлення  П’ятої  республіки»,
«Ш.  де  Голль   —  видатний  політик  світу»,  «Франція  на-прикінці  ХХ  ст.»,  «Президент  Ж.  Ширак  і   його  політика»,
«Українці  у   Франції».

 
Вітаємо вас на сайті forfun.pp.ua . Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Велика Британія. Сучасне становище в країні. Конспект уроку", який є одним з архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете більше 5000 ГДЗ, творів, конспектів, презентацій, переказів і багато іншого. На нашому сайті вам доступний швидкий пошук і звичайно безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого вам навчання.
 
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід