Товари для рукоділля
 

Хімічні властивості солей. Конспект уроку


Скачати файл

Поділитись з друзями:
 
 

Урок 26
Тема. Хімічні властивості солей

 

мета: сформувати уявлення про хімічні властивості солей,
про особливості та умови взаємодії солей з кислота ‑
ми, основами, солями; розвивати вміння складати рів ‑
няння реакцій обміну; розвивати вміння спостерігати
та робити висновки.
матеріали: розчини солей: купрум (ІІ) хлориду, натрій карбонату,
кальцій хлориду, натрій сульфату, калій нітрату, куп ‑
рум (ІІ) сульфату, ферум (ІІ) сульфату, ферум (ІІІ) хло ‑
риду (або манган (ІІ) сульфату та хром (ІІІ) хлориду),
барій хлориду, кальцій карбонату, аргентум нітрату,
натрій хлориду, розчин лугу, сульфатна кислота, хло‑
ридна кислота.
обладнання: Періодична система хімічних елементів, таблиця   
розчинності, пробірки.
Базові поняття
та терміни:
солі, кислоти, основи, реакція обміну.
Тип уроку: комбінований.
методи  
навчання:
пояснювально ‑ілюстративні  —  розповідь, бесіда; наоч ‑
ні   —  демонстрації, лабораторні досліди; репродуктив‑
ні, частково‑пошукові; дослідницькі; метод контролю.
структура уроку
I.     Організаційний      етап    ................................. 1     хв.
II.     Перевірка      домашнього      завдання    ....................... 9     хв.
III.    Актуалізація      опорних     знань ........................... 2     хв.
IV.     Вивчення      нового     матеріалу ........................... 20     хв.
1.   Взаємодія солей з основами.
2.   Взаємодія солей з кислотами.
3.   Взаємодія між солями.
V.     Узагальнення     та     систематизація     знань     .................. 10     хв.
VI.     Домашнє     завдання ................................... 1     хв.
VII.    Підбиття     підсумків      уроку ............................. 2     хв.
хід уроку
I.   о рганізаційний етап
Привітання,     перевірка      готовності     до     уроку.
II.  Перевірка домашнього завдання
1.   Бесіда за питаннями домашнього завдання.   f
—     Дайте      визначення      реакції     нейтралізації.
—     Дайте      визначення      реакції     обміну.
—     Які     речовини     утворюються     при      взаємодії     кислот     з     основами?
—     Які     речовини     утворюються     при      взаємодії     кислотних     оксидів      з     осно-вами?
—     Які     основи     реагують     з     кислотами?
—     Які     речовини     утворюються     при      взаємодії     основних     оксидів      з     кисло -тами?
2.     Проводиться експрес-контроль щодо формування вміння    f
складати рівняння реакцій кислотно-основних взаємодій.
завдання
Допишіть      рівняння     реакцій,     назвіть     продукти     реакції:
і варіант        іі  варіант
а)     Zn OH HSO ( ) +→ 2
24           а)     AlOH HPO ( ) +→ 3
34
б)     KOHHSO +→33                б)      Cu OH HBr ( ) +→ 2
в)     FeOHCl +→               в)      ZnOHSO +→24
г)     AlOHSO
23 24 +→               г)      FeOHCl
23
+→
д)     Ca OH SO ( ) +→ 2
2
              д)     KOHNO +→25
е)     NaOH NO +→25
               е)      Ba OH CO ( ) +→ 2
2
є)     MgOCO +→2
               є)      CaOSO +→2
3.     Під час експрес-контролю вчитель вибірково перевіряє    f
виконання письмових домашніх завдань.
III.  актуалізація опорних знань
Бесіда   f
Учитель     звертає      увагу      учнів,      що     в     результаті     кислотно-основних    
взаємодій      утворюються     солі,     пропонує     розглянути     хімічні     властивості      со-лей      і     повідомляє     тему     уроку.     Учні     формулюють     питання,     які     слід      розгля-нути     на     уроці.
Учитель     нагадує,     що     учні     частково     обізнані      з     властивостями     солей:    
солі      можуть     реагувати      з     простими      речовинами,     наприклад     металами.
—     За     яких     умов     відбуваються     реакції     металів     із      солями?
—     За     яким     принцом     метали     реагують     із      солями?
Учитель     повідомляє,      що     на     уроці      будуть     розглянуті     реакції     солей     
із      складними     речовинами.
IV. вивчення нового матеріалу
Розповідь      учителя      супроводжується     демонстраціями      дослідів.
1.     Взаємодія     солей     з    основами.
Учитель    демонструє    взаємодію     розчину     купрум     (ІІ)     хлориду    з    розчином     
натрій     гідроксиду.      Випадає     синій      осад     купрум      (ІІ)      гідроксиду:
CuCl NaOH Cu OH NaCl
2
2
22 +→( ) ↓+ .
Розчинні     солі      здатні     взаємодіяти      з     розчинними      основами      —     лугами.     
Між     ними     відбувається     реакція      обміну,      отже     в     продуктах     реакції     також    
будуть     сіль      та     основа.      Щоб     взаємодія      між      сіллю      та     лугом      відбулась,      один    
із     продуктів     повинен     випадати    в    осад    (розчинність    речовин     можна    з’ясувати     
за      допомогою     таблиці      «Розчинності     солей,     кислот     і     основ      у     воді»).     Отже,     
у     такий      спосіб      одержують     нерозчинні     у     воді      основи:
Сіль     (1)     +→луг      нерозчинний     гідроксид      +     сіль      (2).
 Лабораторний дослід №  8.  
взаємодія солей із лугами в розчині.
У     три      пробірки     налийте      по     1—2    мл     розчинів     купрум      (ІІ)      сульфату,      фе-рум     (ІІ)     сульфату,     ферум    (ІІІ)     хлориду    (або     манган    (ІІ)     сульфату    та    хром    (ІІІ)     
хлориду).      До     кожної     пробірки     по     краплях     приливайте      розчин     лугу.
—     Які     зміни      ви     спостерігаєте?
—     Напишіть      рівняння     реакцій      та     відмітьте     колір      утворених     осадів.
Луги     відносять      до     сильних     основ,     а     нерозчинні     гідроксиди     —     до     слаб-ких.    Отже,     реакція     між     сіллю     і    основою     відбувається    в    тому    випадку,    якщо     
більш      сильна     основа     витискує     більш      слабку     із      солі.     Таким     чином     сіль      з     лу-гом      взаємодіяти      може,      а     з     нерозчинною     основою      ні.
2.     Взаємодія     солей     з    кислотами.
В     реакцію      із      солями      можуть     вступати     також     кислоти.     Причому     солі     
можуть     взаємодіяти      як     розчинні,      так      і     нерозчинні     у     воді.     Між     ними     також    
відбувається     реакція      обміну,      отже     в     продуктах     реакції     будуть     сіль      та     кис -лота:
Сіль     (1)     +     кислота      (1)     →      кислота      (2)     +     сіль      (2).
Реакції    між     сіллю     та    кислотою     протікають    у    декількох     випадках:     а)     сіль,    
що     утворюється,     випадає      в     осад     (до      цього      випадку     також     можна     віднести    
утворення      нерозчинної      силікатної     кислоти);      б)      кислота,     що     утворюється,     є    
леткою     (сульфідна     кислота)     або      нестійкою      і     розкладається      в     момент     утво-рення      (карбонатна      або      сульфітна      кислота).
а)     Учитель     демонструє    взаємодію     розчину     барій     хлориду    з    сульфатною     
кислотою.     Випадає     білий      осад     барій      сульфату.      Ця     реакція      є     незворотною    
завдяки      утворенню     осаду:
BaCl HSOBaSOHCl
22442 +→ ↓+ .
Силікатна      кислота      представляє      собою      безбарвну      аморфну     речовину.     
При     утворенні      силікатної     кислоти      в     реакціях     обміну     утворення      осаду,      як    
такого,     не    спостерігається.     Розчин,     в    якому    утворюється    силікатна     кислота,    
131
ніби     заморожується     (при     намаганні      вилити     його     з     пробірки     він    
не     виливається)     за      рахунок     того,     що     силікатна      кислота      утворює      гель:
NaSi OHCl NaCl HSiO
23 23 22 +→ +↓.
б)     Іноді      кислота,     що     утворюється,     розкладається      з     виділенням      газу:
HCOCOHO
23 22 →↑+ ;
HSOSOHO
23 22 →↑+ .
Або      кислота      є     леткою     і     погано     розчиняється     у     воді,     як,     наприклад,    
сільфідна      кислота      HS2
.     В     таких      випадках      реакція      можлива,      навіть     якщо     
сіль,     що     утворюється,     розчиняється     у     воді.
Учитель     демонструє     взаємодію      кальцій      карбонату      (вапняк,     крейда,     
мармур)     з     хлоридною     кислотою.     Рідина     ніби     закипає:     карбонатна     кислота,    
що     утворюється,     моментально     розкладається      і     виділяється      багато     вугле -кислого      газу:
CaCO HClCaClHCO
3223 2 +→+ ;     або      CaCO HClCaClCOHO
3222 2 +→+↑+ .
У     випадку     дії     хлоридної      кислоти      на     ферум     (ІІ)      сульфід      або      натрій    
сульфіт      бурного      виділення      газу     не     спостерігається.      Але      чітко     відчувається    
запах     продуктів     реакції:     в    першому    випадку    запах     тухлих    яєць,    що    обумов-лений      сірководнем,     а     в     другому      випадку     —     різкий     запах      сірчистого     газу.
FeSHCl FeCl HS +→+↑ 2
22;
NaSO HClNaClSOHO
23 22 22 +→ +↑+ .
Поняття    «сильна»    та    «слабка»    застосовується    також    і    для     кислот.     Хло -ридна      кислота      є     сильною,      а     сульфідна      —     слабкою.     Взаємодія      ферум     (ІІ)     
хлориду    із     сульфідною     кислотою     не    може    відбуватися     тому,     що    слабка    кис -лота     не     може     витиснути     сильну     із      солі.     Взаємодія      може     відбуватися      тільки    
у     зворотному      напрямку.     Сильна     кислота      може     витиснути     слабку     із      солі.
До    сильних    кислот    відносять     нітратну,    сульфатну,    хлоридну,     бромідну    
і     йодидну.     Всі     інші     кислоти      —     слабкі.     Отже     всі     сильні     кислоти      здатні    
взаємодіяти      із      солями      всіх      слабких      кислот.      Не     дивлячись     на     те,     що     багато    
слабких      кислот     розчинні     у     воді,     сильні     кислоти      здатні     витиснути     їх      у     тому    
випадку,    якщо     всі    продукти    реакції    розчинні    у    воді.    Наприклад,    сульфатна    
кислота      навіть     може     витиснути     фосфатну     з     нерозчинних     фосфатів:
Mg PO HSOMgSOHPO
342
24 434
332 ()+→ + ;
23 2
42424
3
34 AlPO HSOAlSOHPO +→()+ .
3.     Взаємодія     між    солями.
Між    самими     солями     також    можуть    відбуватися     реакції    обміну.     Звісно,    
якщо    в    реакцію     вступають     дві    солі,    то    і    продуктами     реакції    мають     бути    дві    солі:
Сіль     (1)     +     сіль      (2)     →      сіль      (3)     +     сіль      (4)
Взаємодія      двох     солей      можлива     тільки     в     тому     випадку,     якщо      обидві    
вихідні      солі      розчинні     у     воді      і     хоча     б     один     з     продуктів      реакції     випадає     
в     осад.     Учитель     демонструє     відповідні      реакції.
132
AgNO NaCl AgCl NaNO
33+→↓+ ;
BaCl NaSO BaSO NaCl
22442 +→↓+ .
Іноді      в     реакцію      можуть     вступати     дві     солі,     одна     з     яких     є     нерозчинною.     
Але      реакція      може     відбуватися      тільки     в     тому     випадку,     якщо      вихідна      сіль     
є     більш      розчинною,      ніж      та,     що     утворюється.     Наприклад,     кальцій      сульфат     
є     малорозчинною     сіллю,     а     барій      сульфат      —     нерозчинною,      отже     можлива    
наступна     реакція:
CaSO BaCl BaSO CaCl
42 42 +→ ↓+ .
Аргентум     йодид      і     аргентум     хлорид     —     нерозчинні     солі,     але      аргентум    
йодид      є     більш      нерозчинною     сіллю,     ніж      аргентум     хлорид,      отже     можлива    
реакція:
AgCl NaIAgI NaCl +→ + .
Аргентум     хлорид     білого      кольору,     а     аргентум     йодид      —     жовтуватого.    
Про      перебіг     реакції     можна     судити     по     зміні      кольору      осаду,      але      такі      реакції,     
завдяки     тому    що    вони    відбуваються    між     твердими     речовинами,    протікають    
надто      повільно     і     змін,      що     відбуваються,      практично     не     видно.
Лабораторний дослід №  9.  
реакції обміну між солями у розчині.
Змішайте      рівні     об’єми     розчинів     натрій     карбонату      і     кальцій      хлори -ду.     Що     спостерігаєте?      Замініть     натрій     карбонат     на     натрій     сульфат,     калій     
нітрат.
Учні     записують     спостереження     в     зошит,     складають     рівняння     тих     
реакцій,    що    відбуваються,     роблять     висновки     про     умови,    за     яких    протікають    
реакції     обміну     у     водних     розчинах.
V.   Узагальнення та систематизація знань
Бесіда   f
—     До     якого      типу     реакцій      відносяться      реакції     між      солями      і     складними    
речовинами?
—     До     якого      типу     реакцій      відносяться      реакції     між      солями      і     металами?
—     Назвіть     умови,     за      яких     відбувається     взаємодія      солей      з     основами.
—     Назвіть     умови,     за      яких     відбувається     взаємодія      солей      з     кислотами.
—     Назвіть     умови,     за      яких     відбувається     взаємодія      між      солями.
—     Визначте     основний      принц,     за      яким     відбуваються     взаємодії     за      уча -стю      солей.
Завдання   f
1.     Яка    речовина    випаде    в    осад,    якщо     змішати    розчини    кальцій     нітрату    
і     сульфатної     кислоти?     Напишіть      рівняння     реакції.      Чи     можна     очікувати     
випадання     осаду,      якщо      замість      сульфатної     кислоти      взяти      хлоридну?    
Карбонатну?
2.     Допишіть     рівняння     реакцій      і     вкажіть,     з     якої     причини     відбувається    
кожна     з     реакцій      обміну:
а)     CuSO Ba OH
4
2
+ ( ) → ;    
б)     NaSO HSO
23 24 +→;
в)     Ca OH KCO ( ) +→ 2
23 .    
г)     NaSi OHNO
23 3
+→;
д)     KSOCaCl
23 2
+→;    
е)     NaSCuCl
22+→.
3.     Складіть     рівняння    реакцій,    що    відповідають    наступним    перетворен-ням:
а)     BaOBaClBaSO →→24;
б)     PO HPOMgPO
25 34 342
→→().
4.     Обчисліть     масу     осаду,      що     утворюється     при      взаємодії     натрій     сульфа-ту     з     барій      хлоридом      масою     41,6    г.
5.     Який     об’єм      вуглекислого     газу     виділяється      при      взаємодії     магній    
карбонату      масою     126     г     з     хлоридною     кислотою?
VI. домашнє завдання
Вивчити     матеріал     підручника.      Виконати      завдання     після      параграфа.
VII.  Підбиття підсумків уроку
Учитель     просить      учнів      визначити     результати     уроку,     порівняти      їх     
з    очікуваними    та    визначити    типи    власної     діяльності    з    отримання    нових     знань.

 
Вітаємо вас на сайті forfun.pp.ua . Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Хімічні властивості солей. Конспект уроку", який є одним з архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете більше 5000 ГДЗ, творів, конспектів, презентацій, переказів і багато іншого. На нашому сайті вам доступний швидкий пошук і звичайно безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого вам навчання.
 
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід