Товари для рукоділля
 

Олексанр Блок (біографія)


Скачати файл

Поділитись з друзями:
 
 


ОЛЕКСАНДР БЛОК
(1880-1921)
- російський поет, автор ліричних драм і публіцистичних статей, один з найвидатніших митців «Срібної доби». Його лірика, що увиразнила духовні шукання інтелігенції початку XX ст., належить до вершинних явищ російського символізму.
 
О. Блок - одна з найяскравіших зірок на небосхилі поезії «Срібної доби». Для багатьох своїх сучасників - майстрів слов критиків, величезної аудиторії читачів - він був культовою постаттю. У ньому бачили обраного долею спадкоємця російськ лірики XIX ст. і відкривача шляхів поезії століття X лицаря Прекрасної Дами і митця, зачарованого «музико революції», уособлення поезії та медіума, який відтворював своїх художніх картинах «нетутешній» світ. Деякі твердженн у цьому хвалебному хорі, здавалося, заперечували одне одне. Скажімо, якщо талановитий критик Ю. Тинянов висував тезу: «Блок - найбільша тема Блока», по суті зводячи творчість митця до літопису його власного внутрішнього життя, то поетеса А. Ахматова називала автора «Віршів про Прекрасну Даму» «трагічним тенором епохи», наголошуючи на тому, що мистецтво Блока насамперед увиразнювало «дух часу». Втім, жодного протиріччя тут немає. Принаймні сам Блок був переконаний, що повнота творчості досягається лише тоді, коли «осо-бистісний» і «епохальний» її зміст збігаються: «...розквіт поезії: поет знайшов себе і разом з тим влучив у свою епоху. Відтак моменти його особистого життя перебігають синхронно з моментами його століття, які, у свою чергу, є одночасними з моментами творчості. Тут така легкість і плавність, наче в ідеальній системі зубчатих колес». Саме таким поетом був О. Блок.
 
СТОРІНКАМИ ЖИТТЯ МИТЦЯ
У пошуках єдності зі світом
Олександр Олександрович Блок народився 16 листопада 1880 р. у Петербурзі. По материнській лінії він походив із відомої у Росії родини Бекетових. Дід поета був видатним ботаніком, ректором Петербурзького університету. Батько - вчений-правознавець - замолоду справляв враження людини з блискучим майбутнім. Незадовго до народження маленького Саші він отримав кафедру державного права у Варшавському університеті. На цьому, однак, його професійна кар'єра зупинилася. Не склалося і сімейне життя: його деспотичний характер, схильний до вибухів гніву, ірраціональної жорстокості та сліпих ревнощів, змусив вразливу молоду дружину разом з дитиною повернутися до її батьків у Петербург.
 
У гостинному домі Бекетових хлопчик пуп загальним улюбленцем. Атмосфера високоосвіченої   дворянської   родини, „оранжерейне”   домашнє   виховання, тривалі прогулянки з дідом поблизу підмосковного маєтку Шахматово, спілкування з рідними, захопленими літературою, створили сприятливі умови для вільного розвитку поетичної душі Саші. Найбільший вплив на нього справила мати, для якої він був єдиною розрадою, центром і сенсом життя. Вона долучила сина до свого внутрішнього світу,   на-бутків вітчизняної культури та кола своїх читацьких уподобань. Значною мірою поет успадкував її вдачу, що відзначала-ся пристрасністю, емоційною неусталеністю,   екзальтованістю,   почуттям   внутрішньої   роздвоєності. Глибокий духовний зв'язок з матір'ю поет відчував до останніх своїх днів.
 
Схильність до літературної творчості О. Блок виявив ще за дитячих років. Із власних коротеньких віршів, оповідань та ребусів він укладав домашній журнал. Пізніше у роботі над ним брали участь мати, бабуся, тітка, кузени й знайомі. Однак душею цього домашнього видання, його провідним автором і головним редактором був Саша.
 
Доволі рано Блок зацікавився театром. Гімназистом він захоплено декламував монологи із шекспірівських трагедій «Гамлет» і «Отелло», грав у домашніх спектаклях.
 
Літературні зацікавлення визначили його ставлення до освіти. У гімназії Блок не належав до числа кращих учнів, що старанно засвоювали знання з усіх дисциплін. Його пріоритетом була література. Мати, дещо засмучена недбалою підготовкою сина до випускних іспитів, водночас не без гордості говорила: «От якби я його спитала про взаємини Отелло з сенатом, він би мені це відразу ж розповів».
1898 р. О. Блок став студентом юридичного факультету Петербурзького університету. Однак левову частку свого часу він присвячував читанню художньої та філософської літератури, віршуванню (згодом із ранніх поезій був укладений цикл «Ante Іuсеm», 1898-1990). Тож не дивно, що через три роки Олександр перевівся на слов'яно-російське відділення філологічного факультету.
Від 1903 p. поезії Блока з'являються на сторінках престижних центральних видань - часопису «Новьій путь», альманаху «Северньїе цветьі». Плоди творчих зусиль митця привернули увагу корифеїв російського символізму - Д. Мереж-ковського, 3. Гіппіус, В. Брюсова; захоплено спостерігав за його творчістю і Андрій Бєлий - молоде світило символістської поезії.
 
Новий етап у духовному житті поета визначили дві внутрішньо взаємопов'язані події - знайомство з філософсько-релігійною спадщиною В. Соловйова, що полонила думи російської інтелігенції на межі ХІХ-ХХ ст., і всепоглинаюче кохання до Любові Менделєєвої, доньки відомого хіміка.
 
До кола засадничих ідей філософської системи В. Соловйова входило вчення про Софію. Премудрість Божу. У трактуванні В. Соловйова Софія постає жіночим втіленням Світової Душі, уособленням Вічної Жіночності. Вона є співучасницею космічних процесів, що відбуваються у Всесвіті, і «реалізується» у величезному розмаїтті форм природного та історичного буття на землі. Завдання людини, за логікою філософа, полягає не лише у тому, щоб схилятися перед Вічною Жіночністю, а й у тому, щоб цей ідеал «втілювати й реалізовувати» в індивідуальному земному житті, осягаючи вищий сенс любові.
 
Зосередженість В. Соловйова на глибоко містичному переживанні буття, характерний для нього символістський фокус сприйняття видимого світу, стверджувана ним релігія Вічної Жіночності були співзвучні духовній тональності молодого Блока. Під промінням соловйовських ідей його кохання до Л. Менделєєвої набувало величезної містико-екстатичної напруженості. У палкій уяві поета кохана поставала дивовижним втіленням Вічної Жіночності, містичною «Володаркою Всесвіту», а любовне почуття до неї оформлювалося у культ духовно-благоговійного служіння їй. Все це відтворила збірка його символістських «Віршів про Прекрасну Даму» (1904), яка зачарувала сучасників чистотою поетичного звучання і розмахом любовного почуття, що, сягаючи космічних сфер, нагадувало легендарне кохання Данте до Бептріче. Відбилася у цій книжці також мрім поета про єднання з «Володаркою Всесвіту».
 
Цю мрію він спробував втілити у життя, взявши шлюб з Л. Менделєєвою.
 
Рішення одружитися з тією, кого він звеличив у віршах як втілення Нічної Жіночності, настільки суперечило поширеним у середовищі символістів уявленням про несумісність мистецтва й життя, що дехто із знайомих літераторів відверто висловлював поетові здивування.
 
 
Вітаємо вас на сайті forfun.pp.ua . Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Олексанр Блок (біографія)", який є одним з архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете більше 5000 ГДЗ, творів, конспектів, презентацій, переказів і багато іншого. На нашому сайті вам доступний швидкий пошук і звичайно безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого вам навчання.
 
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід