Урок № 37

Ліна Костенко. «Чайка на крижині», «Крила»

Мета: ознайомити учнів із матеріалом про життя та творчість письменниці, допомогти усвідо-мити ідейно-художню значущість, неповторність її поезії; розвивати навички виразного читання поетичних творів, аналізу, висловлення власних міркувань та асоціацій

Очікувані результати: учні знають матеріал про життя і творчість Ліни Костенко, вдумливо й виразно читають її поезії, визначають провідні думки, коментують метафоричний під-текст.

Теорія літератури: лірика, ліричний твір, ліричний герой; диптих.

Обладнання: підручник, портрет письменниці, ілюстративні матеріали до її біографії, видання творів, ілюстрації до них

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

У чому сенс життя? Служити іншим і робити добро.

Аристотель

Мудрий не очікує, що знайде життя, гідне проживання; він ро-бить його таким.

Мудрість Древнього Єгипту

 I. Актуалізація опорних знань учнів

1. Аналіз контрольної роботи.

2. Питання учням.

— Що ви знаєте про Ліну Костенко? Які її твори вивчали в попередніх класах?

(«Кольорові миші», «Пісенька про космічного гостя», «Дощ полив».)

 ІІ. Мотивація  навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

1. Робота з епіграфами.

Поясніть зміст епіграфів до уроку.

2. Вступне слово вчителя.

У світовій літературі не так багато жінок-письменниць. Українська література вигідно ві-дрізняється в цьому питанні, адже читачі багатьох країн добре знають твори Марка Вовчка, Олени Пчілки, Лесі Українки, Ольги Кобилянської. У когорті цих славних прізвищ сяє ім’я су-часної письменниці Ліни Василівни Костенко — лауреата багатьох українських та міжнародних літературних премій.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь учителя.

План розповіді

1) Початок шляху письменниці Ліни Костенко.

Ліна Костенко народилася в місті Ржищеві, що на Київщині 1930 року в сім’ї вчителів. Потім родина переїхала до Києва, де дівчина закінчила школу. Ще будучи школяркою, відчула потяг до літератури, почала відвідувати студію при журналі «Дніпро». Навчання в Київському педагогічному інституті, до якого вступила Ліна Костенко, не задовольнило її, і вона здобула освіту в Московському літературному інституті, який закінчила з відзнакою.

2) Поет безкомпромісний, чесний і самобутній.

Коли вийшли три перші збірки поезії Ліни Костенко: «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівка серця» (1961), стало зрозуміло, що в Україні засяяла нова яскрава зірка. Уже в перших книгах вона постала перед читачами поетом безкомпромісним, чесним і самобутнім.

3) Творчість «у шухляду».

Але це були важкі часи. Через жорстку цензуру, яка забороняла демократичне слово, ім’я і твори Ліни Костенко заборонили на цілих 16 років. Увесь цей час вона писала «в шухляду».

4) Визнання поезій Л. Костенко.

Тільки 1977 року було надруковано збірку «Над берегами вічної ріки», через два роки — історичний роман у віршах «Маруся Чурай», а 1980-го — збірку «Неповторність». За ці видан-ня письменниця отримала Державну премію України імені Т. Г. Шевченка.

5) Поетеса світового масштабу.

Ім’я поетеси добре знають за кордоном, адже вона — лауреат італійської премії Франческа Петрарки, Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги, нагороджена ме-даллю Святого Володимира.

3. Робота зі словником літературознавчих термінів.

Диптих (грец. dyptychos — подвійний, складений удвічі) — два мистецькі, літературні твори, об’єднані єдиним авторським задумом, сюжетом, дійовими особами й образами.

5. Словникова робота.

Свита — старовинний верхній одяг із домотканого сукна.

Бідувати — жити в бідності, нужді, терпіти нестатки.

Рядно — вид простирадла або покривало.

6. Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.

— Де відбуваються події, описані у вірші?

(На річці Одрі.)

— Про яку пору року йдеться?

(Ранню весну.)

— Прочитайте першу строфу поезії — опис зими, прокоментуйте його, визначте, за до-помогою яких художніх засобів створено цю поетичну картину.

(В цьому році зима

Не вдягала білої свити.

Часом вже й приміряла,

Та хтось її зразу крав.

Пошукала, поплакала…

Що ж робити? —

Бідувала в старій

Із торішніх зів’ялих трав.

Ця поетична картина — поширена метафора, уособлення, у якому переплелися і реаль-ність, і фантастика; використано й епітети, й риторичні питання, й інші художні засоби. Сніго-вий покров — «біла свита». Сніг то випадав, то розтавав, що уявлялось авторці, як « хтось її зразу крав». Тут бабуся-зима «пошукала, поплакала» та продовжила бідувати у старій свиті «із торішніх зів’ялих трав».)

— Чому героїня звернула увагу на самотню чайку?

(Чайка завжди шугає над морем і раптом — такий незвичний для неї стан — сидить на крижині. До речі, чайка часто зображується як образ польоту, волі, мрії, простору.)

— Чим пояснити те, що, на думку поетеси, «…крилатим і ґрунту не треба»?

— Що потрібно в житті для птаха, а що — для людини?

(Птасі — небо, воля, хмари; людині — земля, поле, воля.)

9. Коментар учителя.

Читаючи поезію «Крила» Л. Костенко, ви, мабуть, звернули увагу на символічне значення «людських крил».

Цікавим є те, що в образному значенні крило — те, що високо підносить, обгортає. Крила стають ознакою злету, натхненням, свідченням «Божої іскри», що дається лише обраним.

10. Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.

— Для чого людині потрібні крила, вона ж не літає?

(Образ крил ужитий не в прямому, а в метафоричному значенні як символ мрії, натхнення, піднесення, творчої праці.)

— У яких випадках говорять, що в людини виросли крила за плечима?

(У випадках, коли хтось перебуває в стані піднесення, відчуває приплив сил, енергії, на-тхнення для великих звершень.)

— Чим людські крила відрізняються від пташиних? Як про це говориться в поезії?

(Людські крила з правди, чесності, довір’я, з вірності в коханні, з вічного поривання, із щирості, щедрості, з пісні або з надії, або з поезії, або з мрії.)

— Які риси характеру Л. Костенко цінує в людині? Підтвердьте свою відповідь цитатами.

(А що ж людина?

Живе на землі.

Сама не літає.

А крила має.

А крила має!

Вони, ті крила,

Не з пуху-пір’я,

А з правди,

Чесності

І довір’я.

У кого — з вірності

У коханні.

У кого — з вічного

поривання.)

КОСТЕНКО ЛІНА ВАСИЛІВНА

Біографія

Народилась 19 березня 1930 року в місті Ржищеві Київської області в сім’ї вчителів.

1936 року родина переїхала із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.

Навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літератур-ному інституті імені О. М. Горького, який закінчила 1956 року.

«Шістдесятник»

Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що висту-пили на межі 1950–1960-х років. Період так званих «шістдесятників» створив новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, авангардне, але, як і завше, безжа-льне та максимально критичне щодо влади та режиму.

Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а збірка «Мандрівки серця» (1961) не лише закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я поміж визначних майстрів української поезії.

На початку 1960-х брала участь у літературних вечорах київського Клубу творчої молоді. Починаючи з 1961-го, її піддавали критиці за «аполітичність», було знято з плану знімання фільм за сценарієм Л. Костенко «Дорогою вітрів».

8 квітня 1963 року на ідеологічній нараді секретар ЦК КПУ з ідеології А. Скаба заявив: «Формалістичні викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. А що справа саме така, свідчать деякі твори молодих поетів М. Вінграновського, І. Драча, Л. Костенко». Це був сигнал до погрому покоління шістдесятни-ків.

1963-го зняли з друку книжку віршів Л. Костенко «Зоряний інтеґрал», книжку «Княжа го-ра» вилучили з верстки.

У ці роки вірші Л. Костенко публікували журнали в Чехословаччині, газети в Польщі й лише зрідка — в Україні. Її вірші ходили в «самвидаві».

1965-го Л. Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською у Львові. Під час суду над братами Гори-нями кинула їм квіти. Разом з І. Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») і до львівських письменників із пропозицією виступити на захист заарештованих. Пи-сьменники не зважилися на протест, але подали в суд клопотання з проханням передати на по-руки Б. Гориня як наймолодшого із заарештованих. Усе це не вплинуло на перебіг засідань су-ду, але мало величезне моральне значення.

У травні 1966 року в Спілці письменників України, де таврували «націоналістичних від-щепенців», частина молоді влаштувала овацію Л. Костенко, яка відстоювала свої позиції й за-хищала І. Світличного, О. Заливаху, М. Косіва і Б. Гориня.

1968-го Л. Костенко написала листи на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп у газеті «Літературна Україна». Після цього ім’я Л. Костенко довгі роки не згадувалося в радянській пресі. Вона працювала «у шухляду».

1973-го потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В. Маланчуком. Лише 1977 року вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а 1979-го, за спеціальною постановою Президії СПУ,— історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав 6 років. За нього поетеса 1987 року була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Перу Л. Костенко також належать збірки поезій «Неповторність» (1980) і «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).

Нове століття

Поема «Берестечко» з ілюстраціями Георгія Якутовича, видана видавництвом «Либідь» 2010 року, мала загальний тираж 14 тисяч примірників, а збірка «Гіацинтове сонце», упорядко-вана Ольгою Богомолець, розійшлася тиражем 5 тисяч примірників.

2010 року вийшов перший прозовий роман Л. Костенко — «Записки українського сама-шедшого». Роман викликав великий ажіотаж.

У січні 2011 року Ліна Костенко вирушила в тур-презентацію цього роману. Презентації відбулися в Києві, Рівному та Харкові, усюди були аншлаги, не всі охочі потрапили на ці зу-стрічі. Але 9 лютого письменниця перервала свій тур через особисту образу.

«Каталізатором такого рішення письменниці стали провокативні інсинуації деяких львівських письменників, журналістів та діячів театру»,— написано в офіційній заяві видав-ництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.

Зустрічі письменниці з читачами Кривого Рогу та Острога відсуваються на невизначений термін, а львівські— скасовуються.

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Л. Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.

2012 року у видавництві «Либідь» вийшла друком монографія про Ліну Костенко «Є пое-ти для епох» авторства Івана Дзюби.

Сім’я

Чоловіки:

• Єжи-Ян Пахльовський (1930–2012), польський письменник, однокурсник Л. Костенко під час навчання в Московському літературному інституті імені О. М. Горького.

• Цвіркунов Василь Васильович, керівник Київської кіностудії імені Довженка у 1960-х рр.

Діти:

• Пахльовська Оксана Єжи-Янівна, культуролог.

• Цвіркунов Василь Васильович-молодший (народився 28 травня 1969 року), програміст.

Відзнаки

• Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

• Почесний доктор Львівського національного університету.

• Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002).

• Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»).

• Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000).

• Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).

• Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!»

Переклади

Твори Костенко перекладено англійською, білоруською, естонською, італійською, німець-кою, словацькою та французькою мовами.

Твори

• «Проміння землі» (1957)

• «Вітрила» (1958)

• «Мандрівки серця» (1961)

• «Зоряний інтеграл» (1962, тираж знищено радянською цензурою)

• «Княжа гора» (1962, книжка не вийшла через заборону радянської цензури)

• «Над берегами вічної ріки» (1977)

• «Маруся Чурай» (1979)

• «Неповторність» (1980)

• «Сад нетанучих скульптур» (1987)

• «Бузиновий цар» (1987) — для дітей

• «Вибране» (1987)

• «Інкрустації» (1994, видання італійською мовою, відзначене премією Петрарки)

• «Берестечко» (Київ: Либідь, 1999, перевидання 2010)

• «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», лекція в Києво-Могилянській академії (Київ: Видавничий дім НаУКМА, 1999)

• «Гіацинтове сонце» (Київ: Либідь, 2010, вибране)

• «Записки українського самашедшого» (Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010)

• «Річка Геракліта» (Київ: Либідь, 2011, вибране, а також нові вірші)

• «Мадонна перехресть» (Київ: Либідь, 2011, нові, а також раніше не друковані поезії різних років)

• «Дума про братів Неазовських»

• «Скіфська одіссея»

• «Сніг у Флоренції»

Кіносценарії

• «Перевірте свої годинники» (1963, спільно з А. Добровольським) — про українських пое-тів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм знято 1964 року, але на екрани не ви-йшов. Він був так перероблений під назвою «Хто повернеться — долюбить», що Л. Костенко відмовилася від авторства.

Театральні постанови за творами

Харківський Театр «P. S.» поставив дві вистави за творами Ліни Костенко:

• «Горохове плем’я», поетична вистава за поезіями Ліни Костенко та Олени Теліги

• «Циганська Муза», драматична поема, прем’єра вистави відбулася 15 березня 2010 року

2. Робота з підручником.

Опрацювання статті про письменницю.

3. Робота зі словником літературознавчих термінів.

4. Виразне читання вірша «Чайка на крижині».

5. Словникова робота.

6. Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.

— Де відбуваються події, описані у вірші?

— Про яку пору року йдеться?

— Прочитайте першу строфу поезії — опис зими, прокоментуйте його, визначте, за допо-могою яких художніх засобів створено цю поетичну картину.

— Чому героїня звернула увагу на самотню чайку?

— Чим пояснити те, що, на думку поетеси, «…крилатим і ґрунту не треба»?

— Що потрібно в житті для птаха, а що — для людини?

7. Виразне читання вірша «Крила».

8. Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

9. Коментар учителя.

10. Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.

— Для чого людині потрібні крила, вона ж не літає?

— У яких випадках говорять, що в людини виросли крила за плечима?

— Чим людські крила відрізняються від пташиних? Як про це говориться в поезії?

— Які риси характеру Л. Костенко цінує в людині? Підтвердьте свою відповідь цитатами.

 ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Чи вважаєте ви, що й у вас є крила? Якщо так, поясніть, що це для вас означає.

 V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1) Уміти розповідати про письменницю, виразно читати вірші, аналізувати їх, висловлювати власну думку.

2) Вивчити один із віршів напам’ять.

 VІ. Підсумок уроку

Проблемне завдання.

Дайте власне визначення крил, які ще можуть бути в людини.

(Наприклад: це порядність, скромність, мужність…)