Iсторична тематика у творчостi Шевченка




 
Тараса Григоровича Шевченка завжди цiкавила iсторiя. Поет пишався славним минулим свого народу, вiрив, що його волелюбний i незалежний характер не зломлений крiпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря Ї це твори на iсторичну тематику: «Iван Пiдкова», «Тарасова нiч», «Гамалiя», «Гайдамаки», «Чигрине, Чигрине» та iншi. У поемi «Iван Пiдкова» поет вiдтворив боротьбу нашого народу проти султанськоi Туреччини, яка намагалася загарбати украiнськi землi. Т. Шевченко славив мужнiсть запорожцiв, iх смiливiсть, винахiдливiсть.

У поемi «Гамалiя» теж вiдтворено похiд козакiв у Царгород, бiй з ними за звiльнення бранцiв та повернення на Батькiвщину. Боротьба з турками зображена як визвольна, запорожцi iдуть помститися iм за кривди своiх спiввiтчизникiв. У поемi уславлюється образ ватажка Гамалii, який мужньо бореться з турками. Пiдносячи тему визвольноi боротьби украiнського народу проти зовнiшнiх ворогiв, Т. Шевченко пише поему «Тарасова нiч», у якiй вiдтворена боротьба проти польського панування в Украiнi. В основу поеми покладена iсторична подiя

Ї перемога козакiв над вiйськом польським 1630 року пiд Переяславом. Поет радiє перемозi запорожцiв: Заспiвали козаченьки Пiсню тii ночi, Ї Тii ночi кривавоi, Що славною стата Тарасовi, козачеству… Поет уславлює гетьмана Тараса Трясила, його перемогу над ляхами. Проти польськоi шляхти, ii знущання над народом Украiни спрямована й одна з кращих поем Т. Шевченка на iсторичну тему «Гайдамаки», в основi якоi Ї подii 1768 року, вiдомi пiд назвою Колiiвщина. Поет вiдтворює силу народу, його роль в iсторii. Гайдамаки для Т. Шевченка Ї це нескоренi, волелюбнi патрiоти: Сини моi, гайдамаки! Свiт широкий, воля Ї Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Роздумує Кобзар над долею своєi Батькiвщини i в поезii «Чигрине, Чигрине». Боляче поетовi, що «заснула Украiна», а тому потрiбно пiдняти онукiв, нащадкiв гайдамакiв, на боротьбу проти крiпацтва. Тему iсторичного минулого Украiни порушував Кобзар i в засланнi, i в останнi роки свого життя. Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужнiсть i незалежнiсть наших предкiв, закликаючи i своiх сучасникiв бути борцями за своє майбутнє. Воскрешаючи минуле, Т. Шевченко ставить перед собою мету за допомогою слова надихнути народ на нову боротьбу за нацiональне визволення.

Складна i трагiчна доля украiнського народу. Багато нещасть випало йому, та нiколи украiнцi не втрачали надii на свободу й незалежнiсть своєi краiни. У ХVIII столiттi в Украiнi ширився гайдамацький рух. Украiнцi воювали з польською шляхтою за соцiальну й нацiональну незалежнiсть Правобережноi Украiни. Виступали вони i проти релiгiйного гнiту. Найвищим проявом гайдамацького руху було повстання 1768 року, вiдоме пiд назвою Колiiвщина.

У мiстi Барi було створено вiйськово-полiтичне об’єднання Ї Барську конфедерацiю Ї для збереження прав i привiлеiв польськоi шляхти й католицькоi церкви. Поштовхом до виступу конфедератiв стало прийняття закону, який зрiвнював права католикiв i некатоликiв. Конфедерацiя оголосила хрестовий похiд проти тих, хто не визнавав унiю. Конфедерати розправлялися з украiнським населенням Правобережжя, грабували його, руйнували церкви. Проти нелюдськоi жорстокостi шляхти виступили козаки. Повстання почалося в районi Мотронинського монастиря бiля Черкас у травнi. Дуже швидко боротьба охопила велику територiю Украiни: Киiвщину, Подiлля, Волинь, Галичину, Прикарпаття. Повстання загрожувало охопити й Лiвобережну Украiну. Панiвнi кола Польщi уже не могли самi розправитися з повстанцями, вони звернулися по допомогу до уряду Росii. Боячись поширення повстання, царський уряд послав своi вiйська проти повстанцiв. Ватажки Залiзняк, Гонта, Неживий були по-зрадницькому схопленi, загони роззброєнi, повстання придушене. Про гайдамаччину в часи Шевченка було написано дуже мало. Все опублiковане поет читав iз великим iнтересом. Та в оцiнцi повстання вiн iде самостiйним шляхом. У «Передмовi» вiн писав, що розповiдає про гайдамаччину так, як чув вiд старих людей, зокрема i вiд свого дiда Iвана, учасника повстання. Поема «Гайдамаки» має двi сюжетнi лiнii. Основна Ї широке зображення гайдамацького повстання. Друга Ї взаємини Яреми й Оксани. У вступi поет заявляє, що героєм його поеми буде повсталий народ та його представник Ї наймит Ярема.

Епiлог є завершенням першоi сюжетноi лiнii. У ньому йдеться про поразку гайдамакiв та про iх нескоренiсть. У поемi все пiдпорядковано показовi причин наростання народного гнiву та великого розмаху повстання. Подii розгортаються у швидкому темпi, картини йдуть у логiчнiй послiдовностi. Лiричнi вiдступи дають можливiсть поетовi висловити думки про подii, своє ставлення до героiв твору. Т. Шевченко нiби живе з гайдамаками одними помислами й бажаннями, вiн i звертається до них, як до рiдних: «Сини моi, гайдамаки!» Автор показує пригноблених людей, що пiднялися на боротьбу, справжнiми героями, творцями iсторii. I Шевченко серед своiх мужнiх i нескорених героiв: Я не одинокий, є з ким в свiтi жить… Я не одинокий, є з ким вiк дожить. Поема «Гайдамаки» має велике виховне значення i в наш час. Вона виховує почуття гордостi за iсторичне минуле нашого народу, почуття вiрностi своiй Батькiвщинi, почуття вдячностi безстрашним i мужнiм борцям за незалежнiсть краiни. Свiй твiр хочеться закiнчити словами великого Кобзаря:

Тii слави козацькоi Повiк не забудем!

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Iсторична тематика у творчостi Шевченка", із категорії "Тарас Шевченко", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід