Урок № 30

Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни 
в повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»

Мета: допомогти учням проаналізувати повість «Конотопська відьма»; удосконалювати вміння коментувати зміст твору, пояснити художні засоби та їх роль у зображенні персонажів та подій повісті; удосконалювати навички роботи з опорними тезами

Очікувані результати: учні коментують зміст повісті «Конотопська відьма»; виокремлюють та пояснюють художні засоби сатиричного зображення персонажів; знаходять у творі елементи і фантастики; уміють працювати з опорними тезами.

Теорія літератури: іронія, сатира, реалізм, фантастика.

Обладнання: підручник, портрет письменника, книжкова виставка різних видань твору

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

§ I.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Під час знайомства з особою письменника ми звернули увагу на таку рису його характеру, як володіння дотепним словом. Сміх був стихією Г. Квітки-Основ’яненка. Тому і не дивно, що з-під його пера виходили твори сатирично-гумористичного характеру. З одним із них ми й познайомимося сьогодні на уроці.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

Літературний диктант.

1)   Чиї це слова: «Господи, навчи мене, грішного, сполнять твою волю святую»? (Наума.)

2)   Чий це портрет: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька; очиці — як тернові ягідки, бровоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що в саду цвіте...»? (Марусі.)

3)   Укажіть художній засіб, яскраво виражений у наведених вище рядках. (Порівняння.)

4)   Які обряди змальовані в повісті «Маруся»? (Сватання, похорон, весілля тощо.)

5)   Який соціальний стан Наума? (Кріпак.)

6)   Що стало причиною смерті Марусі? (Сильна застуда.)

7)   Яка подія лежить в основі сюжету повісті «Маруся»? (Драматичне кохання Марусі та Василя.)

8)   Визначте жанр твору «Маруся». (Сентиментально-реалістична повість.)

9)   Скільки років після смерті Марусі прожив Василь? (Два.)

10)  Назвіть прізвище, ім’я та по батькові Марусі. (Марія Наумівна Дрот.)

11)  Де вперше зустрілися Маруся та Василь? (На весіллі.)

12)  Чому Наум не дав згоди на шлюб Марусі та Василя? (Василя могли забрати в рекрути.)

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

1)   Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни в повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма».

Найвизначнішим гумористичним твором Г. Квітки-Основ’яненка, без сумніву, є його повість «Конотопська відьма», у якій, за переконанням І. Франка, «...дав Квітка незрівнянний майстерний малюнок старих козацьких порядків може з половини ХVІІІ віку в новочаснім сатиричнім освітленню».

Квітка писав у листах, що твір оснований «на оповіданнях старожилів». Поштовхом до написання повісті, за свідченням письменника, був спpавжній факт, пов’язаний зі стpашною посухою та невpожаєм, коли з наказу однієї поміщиці, за пошиpеним у сеpедньовіччя ваpваpським звичаєм, топили у воді запідозpених у «відьмуванні» жінок, щоб виявити відьом (вони не тонуть) та пpимусити цих «чаклунок» повеpнути «вкpадені» ними дощі.

Події в повісті «Конотопська відьма» відбуваються за часів Великої Руїни в період так званої Гетьманщини — військово-адміністративного устрою Лівобережної України й міста Києва, поділених на полки та сотні.

Після смерті Б. Хмельницького було встановлено відмінну від існуючої раніше форму військово-адміністративної системи. Підпорядковану козакам землю поділено на 16 військових округів, що відповідали полкам війська козацького. Командирами цих полків були полковники. У свою чергу, територія кожного військового округу, або полку, поділялась на сотні, де адміністративну, судову та військову функції виконували сотники. Центри управління сотнями та полками знаходились у великих містах, відповідно до яких ці полки і називались. Столицею формально вважався Київ, але козацький уряд знаходився в місті Чигирин — столиці Б. Хмельницького (сучасна Черкаська область).

Цей устрій проіснував понад сто років, а 1782-го був замінений намісництвами, згодом — губернською формою адміністративного управління. Російський царизм поступово ліквідовував українську державність, обмежував демократичну суть козацького ладу на Запорозькій Січі. Колишня старшина, нагромадивши маєтки й одержавши від царського уряду дворянські титули та привілеї, виродилася у звичайне панство.

У повісті письменник, з одного боку, справді показав типові риси тієї козацької старшини XVIII ст., яка виродилася у звичайну експлуататорську верхівку, розкрив потворність тогочасних суспільно-адміністративних порядків, порушення характерного для колишньої Запорозької Січі й козацько-повстанських рухів революційного чи республіканського принципу призначення командного складу за особистими здібностями та заслугами, а не за знатністю походження. Водночас у повісті просвітительська ідея, соціальна сатира спрямовані й проти сучасних Квітці характерних породжень несправедливого укладу. В образах Забрьохи, Пістряка, Дем’яна Халявського він втілює і риси сучасного йому українського панства, утвореного з тієї колишньої соціальної верхівки (старшини) шляхом нагромадження нею маєтностей, здобуття від царського уряду дворянських привілеїв.

2)   Історія створення та сюжетно-композиційна організація повісті.

Твір написаний 1833 року. Вперше надрукований 1837-го в другій книзі «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком». Повість ґрунтується на дійсних фактах, своєрідно осмислених автором.

Тема твору: змалювання козацької верхівки, життя та побуту Конотопа.

Це не історична повість, а гумористично-сатирична, оскільки митець дав у ній, за словами І. Франка, «малюнок старих козацьких порядків ...в новочаснім сатиричнім освітленні», представив позачасові вади людини та суспільства: чванство, хабарництво, кар’єризм, лінощі, обмеженість, свавільність тощо.

У «Конотопській відьмі» проявилася оригінальність художнього мислення письменника. Як зазначав сам митець, повість є «нелепою по содержанию своему», тобто химерною, дивною, фантасмагоричною. Фантастичне (чари, мана, ворожіння) тісно переплетене в ній з реальним. Відчувається зв’язок авторської поетики з фольклором і демонологією (казкою, легендою, повір’ям, небилицею).

Сюжет розвивається стрімко: підступний Пістряк, користуючись владою над людьми і допомогою відьми Зубихи, добився, щоб Забрьоху скинули із сотенства, що і є кульмінацією твору. Сюжет викристалізовує принцип людських взаємин середини ХVІІІ ст., часів Гетьманщини, який діє і в ХІХ ст.: козацька старшина, пани вступають між собою в спілку та розвивають її залежно від перипетій боротьби за ще більшу здобич, а громада, неначе залякана отара, кидається в бік більш мстивого пана.

Майстерність композиції — у схрещенні багатьох сюжетних ліній в єдиному фокусі — конотопській відьмі. Кожен, хто має вчинити якесь спочатку, може, і невелике порушення моральної норми, шукає собі підтримки у відьми і щодалі, то дужче заплутується в тенетах суспільного зла. Химерне поєднання реального з ірреальним дає у творі сплав сатиричного гротеску. Автор не пояснює, що життєве, а що фантастичне. Він не просить читача сприймати відьму як життєвий образ, а змалювавши її поруч із реалістичними образами, не мотивує фантастичності дій, що сприймаються як природні.

Допустивши умовність, письменник дає можливість гостріше відчути, яким страшним суспільним злом була відьомська пристрасть до збагачення.

У «Конотопській відьмі» Квітка змальовує болото, у якому добре жилося забрьохам та пістрякам. Комізм образів повісті побудований на невідповідності низьких розумових здібностей і моральної ницості козацької старшини до високого становища, яке вони посідали в суспільстві.

Усі 14 розділів твору розпочинаються тими самими словами «смутний і невеселий», що найчастіше стосуються сотника (7 разів), Забрьохи ж — три рази. Такий прийом називається анафорою. Подібним чином автор передає своє іронічне ставлення до персонажів та до подій, про які він розповідає. Єдинопочаток сприяє також поєднанню в єдине ціле подій, про які йдеться.

До повісті додано «закінченіе», у якому уточняються всі покарані за непослух начальству й обвідьомлення, тобто втрату совісті через жадобу до збагачення. Також оповідач Грицько Основ’яненко повідомляє, що відповідно до норм народної моралі, відьма Зубиха померла в муках.

У повісті втілено ідеї морального здоров’я людини, торжества здорового глузду, загальної культури особистості. Шлях до подолання негативних явищ суспільного життя Квітка-просвітитель убачав у самовдосконаленні й освіті громадян.

У творі розповідається про події часів Гетьманщини — військово-адміністративного устрою Лівобережної України, яку було поділено на полки та сотні.

2.   Завдання учням.

1)   Складіть опорний тезовий план пояснення вчителя «Історія створення та сюжетно-композиційна організація повісті».

2)   Проаналізуйте повість «Конотопська відьма», скориставшись опорним тезовим планом.

Орієнтовна відповідь

1)   Твір написаний 1833 року. Вперше надрукований 1837-го в другій книзі «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком».

2)   Повість ґрунтується на дійсних фактах, своєpідно осмислених автором.

3)   У творі йдеться про події часів Гетьманщини — військово-адміністративного устрою Лівобережної України, яку було поділено на полки та сотні.

4)   Тема твору: змалювання козацької верхівки, життя та побуту Конотопа.

5)   Жанр: фантастична, гумористично-сатирична повість.

3.   Робота з текстом.

Виразне коментоване читання уривків повісті «Конотопська відьма» (на вибір учителя).

4.   Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

5.   Обмін враженнями щодо прочитаного. Бесіда.

— Яку епоху змальовано в повісті? Назвіть епізоди, що аргументують вашу думку.

— Хто є головними персонажами твору?

— Що є реальним, а що фантастичним у прочитаних вами епізодах?

— Що в повісті є смішним, а що сумним?

— Як ви оцінюєте сцену виявлення відьом? Чи має це явище реальне підґрунтя?

— Кого і що висміює автор, за допомогою яких засобів?

— Чому твір носить таку назву? Як ви її розумієте?

— Чи є в повісті позитивні персонажі?

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого

Проблемне питання.

— Який зміст вкладає Квітка-Основ’яненко в поняття «обвідьмитись»?

(«Обвідьмитись» для автора — це не зупинятися ні перед чим у боротьбі за ласий шматок, утратити совість через жадобу до збагачення.)

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Дібрати цитати до характеристики образів повісті.

3)   Дочитати повість «Конотопська відьма».

2.   Індивідуальні завдання.

Підготуватися до читання епізодів повісті.

3.   Творче завдання.

Скласти план порівняльної характеристики Забрьохи та Пістряка.

§ VІ.  Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Я дізнався (дізналася) про старі часи...

— Я зрозумів (зрозуміла)...

— Смішним, на мій погляд, є...