Українська еміграційна література XX ст. І. Багряний «Тигролови».




 
Урок № 61
Тема.   Українська  еміграційна  література  XX  ст.  І.   Багряний «Тигролови».
Мета:  ознайомити учнів з українською еміграційною 
літературою  XX  ст.,  її  найвизначнішими  до ­
сягненнями,  а  також  із  життям  та  творчістю 
І.   Багряного  —  автора  роману  «Тигролови»; 
розвивати навички визначення провідних ідей, 
мотивів  твору;  викликати  інтерес  до  читання 
української  пригодницької  літератури;  вихо ­
вувати силу волі, оптимізм, віру в перемогу.
обладнання:   портрети  письменників  діаспори  XX  ст.,  пор­
трет  І.  Багряного,  різні  видання  його  твору, 
ілюстрації до нього; краєвиди Далекого Сходу, 
матеріали  про  далекосхідну  українську  діа­
спору.
Теорія літератури:   пригодницький  роман,  провідні  ідеї,  мотиви, 
художні образи та художні засоби.
Хід уроку
I.   АкТУА ліз А ція опорних знА нь  У чнів
  Перевірка домашнього завдання.
(Заслуховуються усні твори про улюбленого героя літератури 
XX століття.)
II.  МоТ ивА ція нА вчА льної діяльносТ і школярів
  Слово вчителя.
Існує  кілька  хвиль  еміграції  українців  —  під  час  світових 
і  громадянських воєн, революцій, сталінського терору. З кожною 
із них потрапляли за кордон талановиті люди — митці, щирі па ­
тріоти рідного краю, що за ним, хоч і непривітним до них, вони 
сумуватимуть потім усе життя.
Ми є.  Були і будем ми! 
Й Вітчизна наша з нами,—
напише  один  з  найталановитіших  із  когорти  письменників ­ емі­
грантів Іван Багряний. Саме українській еміграційній літературі 
XX ст. та її найвизначнішим представникам і буде присвячений 
наш урок.
I іі .  оголошення Т е М и й М е Т и У рокУ
  «Хвилинка мудрості».
і V.  с прийняТТя й зА своєння  У чняМ и нА вчА льного  МАТе -ріА л У
1.   Слово вчителя.
Нелегким було життя українських письменників на чужині. 
Матеріальна  скрута,  самотність,  необлаштованість.  Але  вони 
мали  змогу  писати  правду,  допомагати  своїм  співвітчизникам, 
від кривати їм очі і вказувати, в чому корінь зла. Українські емі­
гранти об’єднувалися, створювали групи, видавали газети й  жур ­
нали рідною мовою, допомагали публікувати книги, які в  Радян ­
ському Союзі ні за яких умов вийти не могли.
Так,  у  двадцятих ­ тридцятих  роках  виникла  «Празька  шко ­
ла», основу якої складали учасники визвольних, нещасливих для 
України, змагань 1917–1921  рр., інтерновані в табори; у вересні 
1945  року за найактивнішої участі Івана Багряного було створене 
об’єднання МУР (Мистецький український рух), 1954 року в Нью­
Йорку засновано об’єднання українських письменників «Слово», 
а в 1958­му виникло неформальне об’єднання поетів­модерністів 
«Нью ­Йоркська група».
Серед найвидатніших постатей української еміграції XX   ст.— 
В.  Винниченко, Олександр Олесь, Є.  Маланюк, У.  Самчук, В.  Бар­
ка, І.  Багряний.
2.   Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.
(Учні роблять записи в зошитах.)
Народився  Іван  Багряний  (справжнє  прізвище  —  Лозов’яга) 
1906  р. в селі Куземине, що на Полтавщині (тепер Сумська обл.), 
у сім’ї сільського муляра.
Із шести років хлопчик учився в церковнопарафіяльній шко ­
лі.  Навчання там провадилося російською мовою. Вдома ж хло ­
пець читав українські книжки, писав вірші рідною мовою, за що 
його  прозвали  «мазепинцем».  Далі  були  такі  сходинки  освіти: 
вища початкова школа, ремісниче училище, художньо ­керамічна 
школа, Київський художній інститут, який він закінчив, але ди­
плома, як «політично неблагонадійний», не одержав.
Чому ж неблагонадійний? А тому, що писав вірші, які друку ­
валися  в  різних  журналах,  працював  у  літературній  організації 
МАРС, товаришував з М.  Хвильовим, М.  Кулішем, Остапом Ви ­
шнею та іншими, за якими вже наглядали органи НКВС.
Дебют І.  Багряного як поета стався, коли юнакові було 20  ро­
ків,  хоча  писати  почав  значно  раніше.  Його  твори   надрукували  
у  журналах   «Глобус»  та  «Життя  і  революція».  Революційні  по­
дії  1917–1920   років  сприйняв  як  позитивні  для  України,  вони, 
на його думку, мали привести до національного розвитку. Пись­
менник  сам  утверджував  новий  порядок,  навіть  псевдонім  собі 
обрав  —  Багряний!  Але  поступово  розчаровувався  в  комуніс ­
тичних  ідеалах,  що  обернулися  чорною  несправедливістю  як 
для українського народу, так і для інших, що ввійшли до скла ­
ду  Радянського  Союзу.  Письменник  із  тривогою  заговорив  про 
це  у  віршах,  за  що  одразу  ж  отримав  ярлик  «антисовєтського» 
автора,  «куркульского  ідеолога».  І  в  1932  році  І.  Багряного  за­
арештували за нібито «контрреволюційну діяльність», насправді 
ж  — за любов до України. Поета жорстоко катували, кидали до 
концтабору,  звідки  він  двічі  тікав.  У  1937   році  переховувався 
в  українців ­переселенців на Далекому Сході (у Зеленому Клині), 
там і  одружився. З 1940  року після другої втечі нелегально жив 
на Харківщині, а під час війни змушений був пробиватися на За ­
хід, бо за ним полювало й гестапо. Деякий час був членом УПА, 
але не порозумівся з керівництвом і емігрував до Словаччини, по ­
тім до Німеччини. З 1946   року перейшов на легальне становище, 
жив у   таборі для переміщених осіб, потім в Новому Ульмі, де за­
снував газету «Українські вісті», організував МУР, став лідером 
УРДП  — Української революційно­демократичної партії.
У цей період І.  Багряний багато пише, відновлює втрачені під 
час арештів рукописи, створює нові викривальні антисталінські 
сюжети й разом із тим вигадує зворушливо добрі казки для дітей.
Багряний одружується вдруге, з українкою Галиною Тригуб, 
у  них  народжуються  син  Нестор  і  донька  Роксолана.  Дружина 
стала  для  письменника  найвірнішим  другом  до  кінця,  адже 
йому  жилося  нелегко:  українці­ емігранти  вважали  його  кому­
ністом,  а  НКВС  продовжувало  переслідувати  й  шантажувати. 
Наприклад, сина від першого шлюбу Бориса змусили публічно 
зректися  батька.  Для  обох  це  закінчилося  нервовим  потрясін ­
ням  та  підірваним  здоров’ям.  З  1948  року  Багряний  жив  під 
постійним  наглядом  лікарів,  багато  писав  і  дивував  усіх  сво ­
єю  стійкістю  та  життєвим  оптимізмом.  Не  стало  письменника 
в   1963  році.  До речі, Багряний весь час пам’ятав про покинутих 
у Союзі дітей від першого шлюбу (а з’єднатися чи хоч побачи ­
тися вони в той час не могли ні за яких обставин, існувала «за ­
лізна завіса») і заповідав молодшому синові Нестору «…знайти 
свого брата Бориса Івановича і сестру Наталку Іванівну, що десь 
“там”, і допомогти їм, якщо будуть у біді».
Задум твору «Тигролови» виник у І.  Багряного під час перебуван­
ня його на Бамлазі, коли він, утікаючи з концтабору, блукав тайгою 
та  переховувався  в  українських  мисливців­звіроловів.  1947   року 
роман  побачив  світ  у  розширеному,  вдосконаленому  варіанті.
«Тигролови»  витримали  багато  видань  українською  та  ні ­
мецькою  мовами,  перекладалися  англійською  (у  США,  Канаді, 
Англії),  голландською,  французькою  та  іншими  мовами.  Німці 
купували  книгу  дітям  до  дня  народження  або  першого  причас ­
тя  — вона значилася в каталозі кращих видань, рекомендованих 
для молоді. В Україні ж роман побачив світ лише в 1991   році, за 
часів незалежності.
За жанром «Тигролови» — авантюрно ­пригодницький роман.
2.   Завдання учням.
Пригадайте, що таке роман, які романи ви знаєте.   y
3.   Словникова робота.
Авантюрний — пов’язаний із ризикованими діями, розрахо ­
ваними на випадковий успіх; пригодницький.
Пригодницький роман — різновид роману, сюжет якого скла­
дають незвичайні пригоди і події.
(Учні роблять записи до літературознавчих словничків.)
4.   Виразне читання перших глав роману «Тигролови».
5.   Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.
6.   Евристична бесіда.
—  Чи  справдилися  ваші  очікування  щодо  цікавості  твору, 
його авантюрно­пригодницького характеру?
—  Яке протиставлення ви помітили на початку твору, з чим 
воно пов’язане?
—  Які історичні паралелі виникають у зв’язку з іменем голов­
ного героя — Многогрішного?
—  Назвіть епізод твору, що здався вам найцікавішим. Пояс­
ніть, чому.
V.  зА кріплення знА нь, УМінь ТА нА вичок
  Завдання учням.
Впишіть  у  клітинки  назви  мотивів,  що  зближують  романи    y
П.  Куліша «Чорна рада» і І.  Багряного «Тигролови».
П
Д
П
К
(Патріотизм, дорога, пригоди, кохання.)
VI.  п ідби ТТя підс УМків У рокУ
  і нтерактивна вправа «Мікрофон».
Продовжте речення:   y
«Я не жалкую, що…»
«Роман “Тигролови” справді…»
«Страшно стає, невже…»
VII.  до МАшнє зА вдА ння
Дочитати роман до кульмінаційного моменту — зустрічі в тай ­
зі  з  Медвиним;  вміти  переказувати,  аналізувати,  висловлювати 
власну  думку  щодо  прочитаного;  підготувати  повідомлення  про 
не включені до хрестоматії розділи роману.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Українська еміграційна література XX ст. І. Багряний «Тигролови».", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід