Вірші про Державні символи України




 

Наш прапор

Прапор Руси повіває

Синьо-жовтим золотом тканий,

А на нім завіт сіяє

Мономахом ще нам даний.

Гей! Єднайтесь, рідні діти,

Бо в єдності наша сила –

Єдність може лиш злучити,

Що незгода розлучила.

                               Мстислав Рус

        Прапор України

Україна – це небо блакитне,

А в тім небі – зірки золоті.

Сяють нам з високості привітно

Ці два кольори, ніжні й прості.

           Україна – це жовта пшениця

           І блакитні волошки у ній.

           Гей, як любо кругом – подивися! –

           В тій країні коханій моїй!

Угорі – небозвід оксамитний,

А внизу – колосисті поля.

Край вітчизняний, край наш привітний –

Рідне небо і рідна земля.

                                                        П. Дубів

 

Прапор нашої Вкраїни

Має колір жовто-синій.

І повинен кожен знати,

Як два кольори єднати:

Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – нижня смуга.

Я підношу із любов’ю

Прапор ніжно-кольоровий.

                                Г. Чубач

 

                   ***

Синій, як море, як день, золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний свій прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть.

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита, з волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

                                                 О. Олесь

Наш прапор

Небеса блакитні

сяють з глибини,

а пшеничні й житні

мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

хоч минуть жнива,

Це знамено рідне —

злото й синява.

Прапор наш, як літо,

в сонці майорить —

по долині жито,

по горі блакить.

                    Дмитро Павличко

 

***

Прапорець, що я тримаю,

для мене — єдиний.

Прапорець цей,

що я маю,—

символ України.

Нема в світі більш святого

й не буде ніколи

від крайнеба голубого

над пшеничним полем.

Марія Хоросницька

 

Прапор

Прапор — це державний символ,

він є в кожної держави;

це для всіх ознака сили,

це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

синє небо, жовте  жито;

прапор свій оберігаєм,

він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

ми з ним дужі і єдині,

ми навіки вже є народом,

українським в Україні.

Наталка Поклад


Тризуб

Наш герб – тризуб. У ньому сила

Отця Небесного і Сина.

Уважно придивись до нього –

На Духа схожий він Святого.

Що голубом злетів з небес

І у людських серцях воскрес.

 

Тризуб – немов сім’я єдина,

Де тато, мама і дитина

Живуть у мирі і любові

На Україні вольній, новій.

                                 В. Паронова

 

                        Герб

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

                      Н. Поклад

 

Державний Гімн

Слова палкі,

Мелодія врочиста, -

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують

Друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї  лине

Світло навкруги.

                                Н. Поклад

Тризуб, Прапор, Гімн

Казка

Давно-давно жила колись жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесни­ми, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти у світ.

От перший син і каже:

—Мамо, піду-но я межи люди, подивлюся на світ.

—Що ж, синку, — відповідає мати, — йди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми з собою золоту корону з трьома промінцями, хай у далекому краї зігріває вона тебе.

Минув час, і завдяки своєму розуму став старший син великим князем. Бо трьохпроменева корона, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали Гербом.

— Пустіть мене, мамо, світ подивитися, — проситься другий син.

Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ді­лами син прославляв матір. Одержав середній син імення Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос. І оде­ржав син за свій величний спів ймення Гімн.

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Вірші про Державні символи України", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід