Гонта. ТЕКСТИ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ ДЛЯ ПИСЬМОВОГО СТИСЛОГО ПЕРЕКАЗУ




 

Губернатор та сотник Іван Гонта  удвох ішли залюдненими вулицями.  Зненацька губернатор спинився, його обличчя пересмикнулося, брови підскочили. Гонта теж зупинився: він ще раніше вловив рокотання кобзи.

Біля криниці, співаючи про Хмеля, сидів кобзар. Очманілий від люті, губернатор затупотів ногами й вирвав у старого кобзу.

Що було далі, Гонта не бачив. Поквапливо вибрався з натовпу й закрокував геть. Зустрічні козаки здивовано оглядалися на сотника, проводжаючи його довгими поглядами. У Гонтинім серці  стояв щем, важкі думки роїлися в голові. Чому не зупинив? Сором палив мозок. Ця пісня про Хмеля – перше, що запамяталося йому з дитинства. Її любив співати його батько, вивчив і його, малого Іванка.

Хто він, Іван, зараз, з ким він? Де той берег, до якого плив усе життя? Тут, де шляхта? А та тім боці лишилися батько, односельці, друзі. Немає йому прощення! У їхній маленькій хатині кобзар завжди сидів  на почесному місці – на покуті.

Хіба  не бачить  він, як сміються пани над його мужицькою мовою? Сміються й над піснею...

А як запечалився б батько, побачивши чужоземного герба  на Івановій шапці! Лакейське тавро! Батько був панський за паперами, та вільний духом. Мав козацьке серце й не давав вбити туди чужинського цвяха.

Гонта зупинився. Перед ним простяглося широке поле. Ген на обрії височіла могила, трохи праворуч – ще одна, менша.

Україно! Скільки поту гіркого вилито на твої ниви! Скільки крові пролито! І скільки жита  витоптано ворожими кіньми! Скільки могил  високих в степу бовваніє! Лежать у тих могилах славні лицарі, що боронили волю рідного краю. То предки твої, Іване. Хіба  не тобі заповідали вони в піснях  своїх стати за правду, за люд поневолений?

Наступного ранку сотник Гонта виїхав у гайдамацький табір під Уманню. Дорогою його обсіли невеселі думи. Не знав, якою буде зустріч з гайдамацьким отаманом, боявся приниження, арешту. Боявся, що той почне хизуватися:  перемоги й слава, либонь, вступили хмелем у буйну Залізнякову голову.

Розмірковуючи так,  Гонта  вїхав у гай, де розташувався гайдамацький стан. Гайдамаки з цікавістю прискалювали на нього очі, проте ніхто не зупиняв, не запитував. Серед гурту Гонта впізнав і своїх козаків.

Гонта намагався якомога краще роздивитися гайдамаків. Пильним, причепливим поглядом оглядав їхню зброю, одяг, коней. Навмисне не розпитував, куди їхати. Брався навмання. Лад у війську таки був.  Нарешті, біля одного багаття сотник  притримав поводи і запитав, де шукати отамана. Високий худий кашовар  вказав ложкою напрям. Сотник спрямував туди коня.

З розісланого під берізкою килима підвівся високий, стрижений під макітру козак і, не чекаючи, поки сотник злізе з коня, простягнув руку.

-Здоров, пане сотнику. Бю чолом від гайдамацького війська.

Гонта подивився у вічі козакові, і йому здалося, ніби одним словом той зняв з його душі великий тягар. У цьому теплому погляді променисто-сірих очей було стільки щирості й радості, що Гонта сам не помітив, як дужо опустив руку Залізнякові на плече.

-Здоров, отамане. Спасибі на добрім слові (За Ю.Мушкетиком;  450 сл.).

 

* Пояснити значення слів сотник, отаман (виборний або призначений ватажок козацького війська),покуть (в українській селянській хаті – куток по діагоналі від печі та місце біля нього), могила(високий насип на місці давнього поховання).

* Дібрати синоніми до слів поквапливо, хизуватися;  атоніми до слів предки, навмисне.

* Скласти план  докладного переказу (орієнтовний: І. Губернатор та сотник на вулиці. 1. Пісня про Хмеля. 2. Губернатор вирвав у старого кобзу. 3. Гонта закрокував геть. ІІ. Гіркі роздуми сотника. 1. Чому не зупинив? 2. Пісня запамяталася з дитинства. 3. На якому березі він, Іван? 4. Пани знущаються над мовою й піснею. 5. Скільки поту й крові  вилито на українську землю! 6. Що заповідали у піснях предки. ІІІ. У гайдамацькім таборі. 1. Якою буде зустріч з отаманом? 2. Гайдамаки не зупиняли. 3. Високий козак підвівся назустріч. 4. Одним словом зняв з душі тягар).

* План докладного переказу перебудувати  на план переказу стислого (орієнтовний: І. Лють губернатора. ІІ. Гіркі роздуми сотника. 1. Чому не зупинив? 2. З ким він, Іван? 3. Що заповідали предки. ІІІ. У гайдамацькім таборі. 1. Гайдамаки не зупиняли. 2. Щирість і радість Залізняка. 3. Одним словом зняв з душі тягар).

http://www.glazova.org.ua

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Гонта. ТЕКСТИ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ ДЛЯ ПИСЬМОВОГО СТИСЛОГО ПЕРЕКАЗУ", із категорії "7 клас", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід