Людина повинна бути інтелігентною переказ
Людина повинна бути інтелігентною
Людина повинна бути інтелігентною! А якщо її професія не потребує інтелігентності? А якщо вона не змогла здобути освіту: так склались обставини? А якщо ота інтелігентність зробила її "білою вороною" серед співробітників, друзів, рідних, стане на заваді зближення з іншими людьми?
Ні, ні і ні! Інтелігентність потрібна за будь-яких обставин. Вона потрібна вам і тим, хто вас оточує.
Це дуже і дуже важливо, насамперед для того, щоб жити щасливо і довго: саме так, довго! Адже інтелігентність тотожна моральному здоров'ю, а здоров'я необхідне для того, щоб жити довго - не лише фізично, а й розумово. В одній древній книзі* сказано: "Шануй батька свого і матір свою, і довголітнім будеш на землі". Це стосується і всього народу, і окремої людини. Це мудро.
Але спершу визначимо, що таке інтелігентність, а вже потім - чому вона пов'язана із заповіддю довголіття.
Багато хто вважає, що інтелігентна людина - це людина начитана, високоосвічена (і освіта її переважно гуманітарна), багато подорожує, знає кілька мов.
Проте можна все це мати і не бути інтелігентом. а можна нічого цього не мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. Позбавте справді інтелігентну людину пам'яті. Хай вона забуде все на світі, не знатиме класиків літератури, не пам'ятатиме найкращих творів мистецтва.., якщо вона зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер і індивідуальність іншої людини, а зрозумівши, допоможе їй не проявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості і гідно оцінить її - ось це буде істинний інтелігент.
Інтелігентність не тільки в знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього. Вона виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно сперечатись, скромно поводитись за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) допомогти іншому, берегти природу, не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, та ще й яке!)...
Інтелігентність - це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу і до людей.
Інтелігентність потрібно в собі розвивати, тренувати, тренувати душевні сили, як тренують і фізичні. А тренування можливе і необхідне за будь-яких умов.
Що тренування фізичних сил сприяє довголіттю - це зрозуміло. Значно менше розуміють, що для довголіття необхідне і тренування духовних і душевних сил.
Справа в тому, що злоблива і зла реакція на оточуюче, грубість і нерозуміння тих, хто нас оточує, - це ознака душевної і духовної слабості, людської нездатності жити... Естетично несприйнятлива людина - теж нещасна людина. Людина, яка не вміє зрозуміти іншу людину, яка приписує їй тільки лихі наміри, яка завжди ображається на інших, - ця людина збіднює своє життя і заважає жити іншим**. Душевна слабість веде до до фізичної слабості. Я не лікар, але я в цьому переконаний. Багаторічний досвід мене в цьому переконав. Привітність і доброта роблять людину не лише фізично здоровою, але й зовнішньо красивою. Так, саме красивою... ( За Д. Лихачовим.) 435 слів
Потапенко О.І., Потапенко Г.І. Збірник переказів з української мови для 5-9 класів: Посібник для вчителя. - К.: Рад.шк., 1990.- 255с.
*у древній книзі - у Біблії, за часів комунізму про Біблію зазвичай не згадували
** заважає жити іншим - інтелігентній людині не варто так казати, краще замінити на "ускладнює життя іншим"
Інтелігентній людині притаманні такі риси, як вихованість, ввічливість, скромність, доброта, совість, відповідальність, честь та гідність. І дійсно інтелігентна людина здатна поєднати у собі всі ці риси. Це елементарні риси, що стають особистим моральним багатством людини. На мою думку, якщо хочеш чогось досягти у
житті, значно важливіше бути інтелігентним і вихованим.
В Античній Греції носіями честі, совісті, гідності вважали не тільки легендарних царів, воєначальників, міфічних героїв, а всіх, хто навіть після смерті продовжував впливати на суспільну свідомість. Виникає образ героя-інтелігента. Саме тому героями називали засновників міст, митців, філософів, благодійників. Інтелігентність – це здатність до розуміння і поваги, це терпиме ставлення до світу і людей.
Кожна людина повинна прагнути бути інтелігентною. Сила та розум – чудове поєднання, але за однієї умови: якщо людина володіє ще й моральними чеснотами. Саме таку людину можна вважати інтелігентною. Тому я бажаю всім прагнути до самовдосконалення і бути справжніми інтелігентами!
З повагою, редактор газети – Суська Наталія
з газети
Інтелігентність – це та величезна людська сила, яка поки що не стала, на жаль, загальним надбанням, а багатьма навіть не повністю осмислена.
Людина повинна бути інтелігентною. Інтелігентність потрібна за всіх обставин. Вона потрібна і для інших, і для самої людини, бо дорівнює моральному здоров’ю, а здоров’я потрібне, щоб жити довго не лише фізично, але й розумово. Дехто думає: інтелігентна людина – це та, яка багато читала, одержала гарну освіту, знає кілька мов. Але можна все це мати і бути неінтелігентним, і можна нічого не мати, а бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною.
Давно відомо: презирливе ставлення до інших, егоїзм призводять до краху особистості. А совість, честь, людська гідність зміцнюють нас, дають нам можливість бути корисними людям, реально допомагати іншим.
Чи є на світі хто-небудь, кого жодного разу не спіткала біда? Пригадайте, хто вам тоді подав руку допомоги з тих, хто не мав ніякого відношення до вашої біди. Це і є інтелігентні люди. А хто вас топив, скориставшись нагодою? Це їх антиподи.
ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛІГЕНТНОЇ ЛЮДИНИ – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ПРОЕКТ СЬОГОДЕННЯ
В. А. Бабенко, к.і.н., доц. каф. українознавства http://www.nbuv.gov.ua
«Інтелігентність», «інтелігент», «інтелектуал», «інтелект», «інтелігенція» – всі ці слова змістовно близькі та об’єднуються поняттям «розумова, інтелектуальна діяльність людини».
Поняттям «інтелігенція» зазвичай визначають ту частину суспільства, що займається інтелектуальною, творчою працею. Але у цього поняття є й інший, морально-етичний вимір, не пов’язаний з інтелектуальними професіями. Життя показує, що багато людей, які закінчили виші, мають обмежений світогляд, низький рівень духовних потреб, не мають жодного уявлення про культуру поведінки. Інтелігентом може бути і проста людина, яка не отримала вищої освіти.
Людей, що живуть упорядкованим життям, що гостинні та привітні з іншими людьми, увібрали мудрість поколінь, вміють розповідати, мають чисті думки та здатність до благородних вчинків, можна віднести до інтелігентів.
Слово „Інтелігенція” (від лат. Intelligens – знаючий, розумний) – досить складне та суперечливе явище, найчастіше замінюється словом «інтелектуали», хоча це не рівнозначні терміни. З’явившись у ХІХ ст. спочатку в Росії, а згодом і в усій Східній Європі, слово «інтелігенція», як стверджує канадський історик (українець за походженням) Орест Субтельний, «у широкому розумінні означало тих, порівняно небагатьох, що мали вищу освіту. Але у вужчому й історично вагомішому значенні інтелігенцією вважалися люди, які з ідеологічних переконань присвятили себе поліпшенню культурного, соціального і політичного становища народу».
Пізніше, як відомо, з’явились терміни: «буржуазна інтелігенція», «пролетарська інтелігенція» жоден з яких не витримав перевірки життям. У період революції з’явилось поняття «гнила інтелігенція», «інтелігентщина». В подальшому слово «інтелігент» набуло зневажливо-іронічного звучання. А в 1930-ті роки цвіт інтелігенції було винищено сталінським тоталітарним режимом, а слово це зовсім вийшло з лексикону. На різних історичних етапах роль інтелігенції була різною.
Вона то розквітала в періоди швидкого розвитку, то пригнічувалась у періоди застою. Але в наш час роль інтелігенції є надзвичайно важливою для збереження духовності народу, його традицій, його історії.
Нація, держава не можуть розвиватися без інтелігенції, яка є носієм національної самосвідомості, і водночас відображає загальнолюдські цінності та ідеали. Рівень інтелігентності – це, перш за все, стан суспільства. Кожна людина – носій поглядів тієї чи іншої групи людей. І лише справжній інтелігент може стати вище вузьких особистих інтересів. Традиції свого народу, його історія, його мова – ось що насамперед формує та виховує справжнього інтелігента.
З чого ж складається інтелігентність? Інтелігентна людина – це духовно багата людина, що має високу внутрішню та зовнішню культуру. Поняття культури, духовності та інтелігентності – це поняття одного ряду. Кожне з цих понять характеризує високий ступінь соціального розвитку людини. За слушною думкою Мирослава Поповича: «… для того, щоб засвоїти певний комплекс явищ культури, треба мати не тільки систему умінь і навичок, а й систему цінностей». Але духовність, освіченість, культура, інтелігентність не формуються самі по собі. Якщо не докладати зусиль для того, щоб їх набути, вони не сформуються. Досвід поколінь підтверджує, що тільки постійна робота з розвитку в собі внутрішньої та зовнішньої культури надає людині справжньої а не показної інтелігентності. А. П. Чехов розглядав інтелігентність як єдність зовнішньої і внутрішньої культури. Справді, зовнішнє та внутрішнє в поведінці людини нерозривно пов’язано.
Через манеру одягатися, розмовляти, поводитися в різних ситуаціях людина проявляє свою внутрішню сутність. Інтелігентність – це не тільки знання. Це, перш за все, вміння зрозуміти іншу людину. А це, в свою чергу, і вміння непомітно (!) допомогти товаришу, і вміння вести діалог, і дбайливе ставлення до природи, навколишнього середовища, і тактовне ставлення як до чужої біди, так і до чужої радості. А ще – це вміння не смітити недопалками, думками та словами. Тобто інтелігентність – це здатність розуміти, сприймати та толерантно ставитись до людей і світу в цілому.
Життя в сучасному суспільстві потребує від кожної інтелігентної людини виконання багатьох обов’язків. Одині з них – найважливіший – оволодіти культурою, що накопичило людство, яка є величезним запасом духовності, невичерпним скарбом людського досвіду. Сучасна людина не може повною мірою вважатися сучасною, якщо вона не цінує світову та вітчизняну культуру. Без знання культури людина не може стати ні кваліфікованим фахівцем, ні високоосвіченим
інтелігентом, ні справжнім громадянином.
- 7 клас
- 08.02.2014
- 40375