Диктант для ДПА 4. Прощання з богами




 
Диктант для ДПА 4. Прощання з богами

Був день великий, по вінця залитий сонцем. Співало птаство по садах і схилах, сріблом світився і вигравав Дніпро, незмінно пахло медами, влежаними грушами-дичками, дозрілим літом, що купалося у травах і дзеркальних водах непорочних дів - Либіді, Глибочиці, Почайни, рідних дочок дідича Дніпра. Їхняврода й чистота були такі непорочно-дитинні, що навіть качки не колотили тієї джерелиці. Річкові чайки зрідка торкалися крилом того синього срібла, та ще якась ластівка нап

ється його і стрімко подається гетьщоб навіть тінь від нех не

впала в ту чисту глибінь.

            У Києві стояв гул, як у лісі, де валяли дерева. На горі, на схилах рубали ідолів, скидали в одну купу й палили. Полум’я злітало аж у піднебесся, а дими виїдали очі. Перуна ж прив*язали мотузкою коневі до хвоста і волочили від Княжої гори, а далі по Боричевому узвозі до ручая. Двадцять мужів ішли поруч і били його палицями. Ручаєм переправили до Дніпра, хвилі підхопили ідола й понесли рікою.

            Стояв лемент оп всьому місту Кия. Чорно кляли князя волхви, жерці...

(163 слова)

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Диктант для ДПА 4. Прощання з богами", із категорії "Диктанти", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід