Мовлення як предмет стилістики і культури




 
Вступ 
УРоК № 1 
Тема. Мовлення як предмет стилістики і культури 
мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови (практична) і стилістика мовлення 
(функціо нальна), їх відмінність. 
Мета: дати учням поняття про предмет, завдання та 
підрозділи стилістики, навчити розрізняти сти ­ 
лістику практичну та функціональну, з’ясувати 
спільне та відмінне; розвивати культуру мовлен ­ 
ня, почуття стилю; виховувати любов до мови, 
повагу до рідної землі, видатних людей. 
обладнання: підручник, дидактичний матеріал. 
Хід УРоКУ 
і . А КТУАлізА ція опоР ниХ зн А нь У чнів 
1. Групова робота. 
y Завдання для груп: укласти словникову статтю; пояснити лек­ 
сичне значення слова «стиль». 
1 ­ ша група 
«Стиль» як термін у літературі. 
2 ­ га група 
«Стиль» як термін у мистецтві. 
3 ­ тя група 
Мовний стиль. 
4 ­ та група 
«Стиль» як термін в архітектурі. 
2. п резентація результатів групової роботи. 
I і . оГ оло Ш ення Т е М и, М е Т и й з А вдА нь УРо КУ 
ііі . МоТ ивА ція н А вчА льної діяльнос Т і ШКоля Р ів 
о рганізаційний момент. 
1) Ознайомлення десятикласників зі змістом навчального 
матеріалу та державними вимогами до рівня загальноос­ 
вітньої підготовки учнів. 
2) Знайомство з підручником. 
IV. с п Р ийня ТТ я й з А своєння У чняМ и нА вчА льно Г о МАТ е -Р і А л У 
1. Робота з підручником. 
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний 
матеріал підручника.) 
2. Розповідь учителя. 
Будь­ яка розвинена національна мова є системою систем. 
З одного боку, мова — система (сукупність) специфічних націо­ 
нальних особливостей, характеристик, ознак. А з другого — вона 
складається з інших рівнів, або систем — фонологічної, морфо­ 
логічної, лексико ­ фразеологічної, синтаксичної, стилістичної, 
кожна з яких є важливим об’єктом дослідження для мовознавчої 
науки. 
Стилістика вивчає стилістичну диференціацію мови, її функ ­ 
ціональні стилі. Це наука про виразові засоби мови, тобто ті 
елементи, що приєднуються до власне вираження думки, су ­ 
проводжують семантичний зміст висловлюваного — емоційно­ 
експресивні та оцінні моменти мовлення. 
Основним поняттям стилістики є стиль. Стиль — це різновид 
мови (її функціональна підсистема), що вживається в типовій со­ 
ціальній ситуації й відрізняється від інших різновидів тієї ж мови 
особливостями добору й використання мовних засобів. 
Кожний стиль має певну сферу поширення, призначення, 
систему мовних засобів і стилістичні норми, що оберігають цю 
систему, роблячи її досить стійкою. 
Літературна норма охоплює всі сфери використання мовних 
одиниць у літературному мовленні. Стилістична ж норма — це 
частина літературної, вона не заперечує її, а тільки обмежує ви­ 
користання літературно унормованої одиниці певним стилем мов ­ 
лення. Отже, стилістична норма — це норма використання слова 
чи форми в певному стилі чи з певним стилістичним значенням. 
Таким чином, об’єктом стилістики є вся сукупність мовних 
одиниць з їх функціями, найрізноманітніше усне й писемне функ ­ 
ціонування української мови. А предмет стилістики — переважно 
друковані мовознавчі джерела, присвячені вивченню об’єкта сти ­ 
лістики. 
Стилістика як особлива галузь і система знань про мову має 
такі основні підрозділи: 
1) загальна теорія і практика функціонування мови; 
2) вчення про стилі, жанри і форми мови; 
3) вчення про функції всіх одиниць мови. 
3. з авдання учням. 
— Згадайте, які функціональні стилі є в українській мові. Ко ­ 
ротко охарактеризуйте кожен із них. 
(Завдання можна здійснити у вигляді міні ­проекту.) 
V. зАКР іплення зн А нь, УМінь ТА нА вичоК У чнів 
1. Тренувальні вправи. 
1) У наведених висловлюваннях визначте стиль, тип мовлення, 
жанр (де це можливо). Сформулюйте тему та основну думку 
текстів, з’ясуйте, які мовні засоби використано для досягнен ­ 
ня виразності висловлюваної думки. 
відкриття століття 
9 листопада 1895 року, коли його асистенти пішли вже додо­ 
му, Вільгельм Конрад Рентген продовжував працювати. (На той 
час він був керівником фізичного інституту Вюрцбурзького 
університету в Німеччині.) Вчений знову включив струм у ка­ 
тодній трубці, закритій з усіх боків щільним чорним папером. 
Кристали платиноціаністого барію, що лежали поряд, почали 
світитися зеленкуватим світлом. Вчений вимкнув струм — сві­ 
тіння кристалів припинилося. При повторній подачі напруги 
до катодної трубки світіння у кристалах, ніяк не пов’язаних із 
приладом, поновилося. 
У результаті подальших дослідів учений дійшов висновку, 
що з трубки йде невідоме випромінювання, назване ним у май ­ 
бутньому ікс ­ променями. Експерименти Рентгена довели, що 
ікс ­промені виникають у місці стикання кадотних променів з пе­ 
репоною всередині катодної трубки. Вчений зробив трубку спеці ­ 
альної конструкції — антикатод був пласким, що забезпечувало 
інтенсивний потік ікс ­променів. Завдяки цій трубці (пізніше вона 
буде названа рентгенівською) він вивчив та описав основні влас ­ 
тивості раніше невідомого випромінювання, яке дістало назву 
рентгенівського. 
Тринадцятьма роками раніше це ж зробив український вче ­ 
ний Іван Пулюй, але не запатентував своє відкриття… 
(З календаря ) 
Хата 
(Уривок) 
Люди, що годують хлібом, молоком і медом інших людей, 
живуть у хаті на землі, що подарована вже їм законом новим на ­ 
віки у вічне в обов’язково вічне користування, себто в обов’язок 
неухильний і неодмінний. Вони розмовляють мовою хати і поля. 
Коли ж нагода, доля чи випадок сують їм під руку портфелика хоч 
завалящого і дешевенького, вони кидають хату і міняють мову, бо 
з нею ніяково завідувати чимсь, портфелик же велить завідувати 
пильно і загальнозрозуміло. І тільки в деякі, здебільшого лихі 
часи, в часи утрати портфелика всемогутності, чи примусової від­ 
пустки, чи по загибелі корабля після чудесного уникнення смерті, 
вертаючись на час до хати, вони пригадують, хоч і погано, її мову, 
тоді немовби блуд сповзає з них, і видно тоді сором і навіть страх 
побитої собаки, що прокидається в їх непевних душах. Опишу, як 
воювала колись хата з палацами західного Ренесансу, з кам’яними 
фортецями розумних ворогів, як легко її завжди було підпалити, 
як палає вона довгі століття і ніяк не згорить, мов неопалима ку ­ 
пина. І люде тихі Удовиченки, роботящі руки, женці, косарі, мо ­ 
лотники, пасішники, пастухи, шахтарі, майстри, воїни падають 
на своїх огнищах жертовних, посилаючи всьому світу, нащадкам 
своїм, самі не знаючи куди, палкі свої заповіти під грізні гуди щи ­ 
рих і фальшивих проклять чи могильну тишу біля своїх автодафе. 
Я не славословлю тебе, моя хатино стара. Не хвастаюсь твоєю 
драною правобережною і лівобережною стріхою і не пишаюся ко­ 
морою твоєю, що її одтяли від тебе і розвіяли вітром спустошені, 
духовно некрасиві люде. Я навіть забув уже, що біля тебе був хлів 
і клуня з чорногузом, який приносив до тебе щовесни наївне дитя­ 
че щастя з далекого краю. 
Хай не дорікають мені вороги холоднодухі і лживі, що я пре ­ 
возношу, чи прославляю тебе, чи ставлю над всіма оселями світу. 
Я прощаюсь з тобою. Я кажу тобі,— згинь з моєї землі. Хай тебе не 
буде. Обернись в хороми, покрийся залізом, красуйся великими ві­ 
кнами, вирости, піднімись над травами, над житами і над садами. 
Вирости вгору і вшир. Хай не прощаються на бувших перелаз­ 
ках, не тужать в кожних сінях і попід стріхами удови й сироти. 
Хай бігають по твоїх просторих покоях веселі діти, а хоч одпочи­ 
вають до сходу в твоїх спальнях і любляться в щасливих лінощах 
твої люде. Хай се вже будеш не ти. Хай прийдуть до тебе добробут 
і гідність і сядуть на покуті, щоб зникли сум і скорботи з твоїх 
темних кутків і печурок і холодних твоїх сіней. Я не захоплююсь 
тобою, не підношу тебе до неба перед світом. 
Ні, я кажу тобі, сивий: ой хатонько моя, голубонько, спасибі 
тобі — прощай. 
Мені жаль розлучатися з тобою. В тобі так гарно пахло дав­ 
ниною, рутою ­м’ятою, любистком, і добра щедра піч твоя пахла 
стравами, печеним хлібом, печеними і сушеними яблуками і су­ 
хим насінням, зіллям, корінням. А в сінях пахло макухою, гни ­ 
лими грушами і хомутом. 
У твої маленькі вікна так приязно заглядало сонце, і соняш­ 
ник, і всякі інші квіти, і зілля всілякі пахучі. А на покуті понад 
столом — і темний сивий бог у срібних шатах, і Сталін, і Шев­ 
ченко, і Каганович, і козак Мамай, і Буденний, і Георгій Побідо­ 
носець на білих і рижих конях і ще якісь люде і боги дивляться 
через стіл на піч і на кочерги, і на всякого доброго чоловіка, 
що входить у двері вже не скидаючи у сінях шапки, дивляться 
мрійно і мирно, ніби припинивши навіки тяжкеє змагання, і про ­ 
живають в мирному товаристві й згоді, розмовляючи, коли нема 
людей у хаті, з домовиком, що живе за комином в трубі, і з тихим, 
зовсім уже кволим українським чортом, і сняться всі вкупі разом 
бабусі, поки не перехреститься вона з переляку у сні, бормочучи 
крізь сон — «о мя отця й сина». 
Нема в мене хати. У втомленій уяві лиш гола піч серед руїн 
під небом, а біля печі плаче Удова. 
(За О. Довженком) 
вузлик землі 
Коли полину у далекі мандри 
Візьму з собою вузличок землиці — 
Тієї, у якій коріння хліба, 
Тієї, у якій моє коріння. 
Коли нараз мені в чужому краї 
Не вистачить на подих України 
Коли поміж небес і океанів 
Не втримають мене сріблясті крила — 
Зостанеться гарячий попіл предків, 
І я розвіюсь над широким світом 
Живучими пилинками землиці — 
Тієї, у якій коріння хліба, 
Тієї, у якій моє коріння. 
(П. Перебийніс) 
2) Відредагуйте подані речення, прокоментуйте правки. 
Засідання проводив заступник голови правління Павло ­ 
ва Т. М. 
Всі молодші мене. 
Зустрічаємось завтра без чверті десять. 
На долонях рук з’явилися мозолі. 
Він цікавиться не тільки книжками, а й займається спортом. 
Сестра любить і піклується про брата. 
Річка глибша озера. 
2. Робота з підручником. 
(Учитель може запропонувати учням виконати вправи з під­ 
ручника.) 
VI. п ід Б и ТТ я підсУМК ів УРо КУ 
Бесіда. 
— Дайте визначення поняття «стиль літературної мови». 
— Що ви знаєте про стилістичну норму? 
— Пригадайте функціональні стилі української мови. 
— Чим викликана поява основних стилів мовлення? 
VII. п ід Б и ТТ я підсУМК ів УРо КУ 
VI іі . д о МАШнє зА вдА ння 
1. Вивчити теоретичний матеріал підручника. 
2. Виконати вправу з підручника (на вибір учителя) або ді­ 
брати зразки текстів кожного функціонального стилю 
української літературної мови.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Мовлення як предмет стилістики і культури", із категорії "Конспекти", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід