Основні орфограми в префіксах, коренях та суфіксах.




 


Урок № 65
Тема.  Основні  орфограми  в  префіксах,  коренях  та  суфіксах.
Мета:  актуалізувати  знання  учнів  про  основні  орфо ­
грами  в  значущих  частинах  слова  взагалі  та 
в   префіксах  зокрема,  розвивати  орфографічну 
пильність,  логічне  мислення,  усне  та  писемне 
мовлення,  уміння  швидко  читати;  збагачувати 
словниковий запас, виховувати любов до мови.
обладнання:   підручник, ватман, маркери.
Хід  УРоКУ
I.   А КТУАлізА ція  опоР ниХ   зн А нь  У чнів
  п еревірка  домашнього  завдання.
II.   оГ оло Ш ення  Т е М и, М е Т и  й   з А вдА нь  УРо КУ
III.  МоТ ивА ція  н А вчА льної  діяльнос Т і  ШКоля Р ів
IV.   с п Р ийня ТТ я  й  з А своєння  У чняМ и  нА вчА льно Г о МАТ е -Р і А л У
1.   Робота  з   підручником.
(Учитель  може  запропонувати  учням  прочитати  теоретичний 
матеріал підручника.)
2.   Робота  в   групах.
(Інтерактивна  частина  уроку.  Застосовується  інтерактивний 
метод «Ажурна пилка».)
  y Завдання  групам.   Опрацювати  теоретичний  матеріал,  викла­
дений у   таблицях, і   пояснити його представникам інших груп. 
Скласти одне завдання для перевірки знань.
1 ­ ша група
Іменникові суфікси.
2 ­ га група
Правопис прикметникових та дієприкметникових суфіксів.
307
3 ­ тя група
Дієслівні суфікси.
Правопис суфіксів
1 ­ ша група
іменникові суфікси
Cуфікс Правила і приклади
Після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р  пишемо  и
-ир
-ист
-изм
команди5р, провод и5р (але:  п’яті
5
рка, ганч і
5
рка);
бандури5ст, такс и5ст, фаш и5ст, кларнет и5ст;
класици5зм, терори5зм, бонапарти5зм, афор и5зм, стоїци5зм
Після решти приголосних — і
-ір
-іст
-ізм
пломб і
5
р, вамп і
5
р, банк і
5
р;
піані
5
ст, лоб і
5
ст, спеціал і
5
ст, танк і
5
ст, пациф і
5
ст, ісла­
мі
5
ст;
кальвін і
5
зм, плюрал і
5
зм, куб і
5
зм, конформ і
5
зм, фаві
5
зм, 
утоп і
5
зм
П р и м і т к а. В утвореннях від власне українських 
коренів і  після решти приголосних пишемо  -ист, -изм:
боротьб и5ст, побутов и5зм, речов и5зм, хвильови5зм
Після голосних пишемо  ї
-їр
-їст
-їзм
конво ї
5
р, жу ї
5
р;
альтру ї
5
ст, его ї
5
ст, гобої
5
ст, копі ї
5
ст;
геро ї
5
зм, атеї
5
зм, лама ї
5
зм
Пишемо з и суфікси
-ик
-ник
бра 5тик, во 5зик, ву 5злик, ло 5мик, пайови5к;
бараба5нник , гір ни5к, двору 5шник , маке 5тник , нату 5рник , 
паліту5рник , поже 5жник
у вага! У словах:  істо5рик , ме 5дик , фі
5
зик , меха 5нік, хі
5
мік, 
але 5ргік , сто5їк , проза 5їк  пишемо  и, і  (ї) відповідно до 
правил правопису іншомовних слів
-івник
-чик
-щик
-ич
-ив (о)
працівни5к, труд івни5к, газ івни5к, ліс івни5к, рис івни5к;
ру5бчик , хло 5пчик , горо5бчик , неб і
5
жчик ;
ден щи5к, доно 5щик, пра5пор щик;
ді
5
дич, москви5ч, (у прізвищах) Смо5лич, Григоро5вич, 
 М о5трич, Ба 5бич, Гн і
5
дич, Зва5рич;   
(в іменах по батькові)  Луки5ч,  хоми5ч, Кузьм и5ч;
(збірні поняття — матеріал або продукт праці)
ку5риво , до 5бриво , ва 5риво , па 5ливо , ме 5ливо , мі
5
сиво , мере 5жи-во, моро 5зиво , пе 5чиво , пря 5диво , але  ма5рево  (абстрактне 
поняття)
308
Cуфікс Правила і приклади
У словах (переважно з емоційно­негативним відтінком),   
утворених від іменників усіх родів
-иськ (о)
-ищ (е)
після приголосних пишемо и
дівч и5сько, хлопчи5сько, чудо 5висько , баб и5сько, чу 5дисько , 
вовчи5сько, зайч и5сько, вітр и5сько;
во5гнище, вітр и5ще, баб и5ще, вовч и5ще, дід и5ще, се5лище, 
зга 5рище, стано 5вище, зва 5лище, вапн и5ще, гли 5нище
-їськ(о)
-їщ (е)
після голосного пишемо  ї
гно ї
5
сько;
побо5їще , убо 5їще
В іменниках середнього роду пишемо суфікси з двома н
-инн(я)
збірні поняття
маков и5ння, багов и5ння, ластов и5ння, буряч и5ння, павут и5н-ня, шумов и5ння, гарбуз и5ння, лушп и5ння, огуд и5ння
-інн (я)
утворені від дієслів із голосними основи  и, і
голос і
5
ння, говор і
5
ння, нос і
5
ння, служ і
5
ння, хруст і
5
ння, 
шаруді
5
ння, жал і
5
ння, тяж і
5
ння, хоті
5
ння, волод і
5
ння
П р и м і т к а. Цей суфікс мають і деякі збірні поняття, 
утворені від іменників на  -інь :  кам і
5
ння, кор і
5
ння
-анн(я)
-янн(я)
утворені від дієслів із голосним основи а  (я)
гу 5канн я, зроста5ння, співа5ння;
сприя5ння, жбурл я5ння
-енн(я)
віддієслівні іменники з наголосом на корені
зверн енн я, напруженн я, піднес енн я, удосконаленн я, 
розділ енн я, поруш енн я, вар енн я
Іменники середнього роду на означення живих істот мають  
суфікси з одним н
-ен (я)
-єн (я)
кош еня, цуценя, вовч еня, зайч еня, пташеня, гус еня;
чаєня, змі єня
Після л перед н завжди пишемо ь
-альник
-ильник
-ільник
-альність
прибира5льник , уболіва5льник , відпочив а5льник ;
холод и5льник , ліч и5льник , буд и5льник ;
пол і
5
льник ;
розважа5льність, геніа5льність
ь завжди пишемо також після кінцевого приголосного   
у словах із суфіксами
Продовження таблиці
309
Cуфікс Правила і приклади
-аль
-ень
-ець
(-єць )
-ість
-тель
ков а5ль, скрипа5ль;
ве 5лет ень , в’я 5зень ;
перемо5жець , морепла 5вець ;
бельгі
5
єць , австрі
5
єць ;
пе5ршість, сліпу 5чість, зда 5тність, н і
5
жність;
мучи5тель, вихова 5тель, ціни 5тель
Написання суфіксів зменшено­пестливого забарвлення
-ичок
-ичк(а)
в утвореннях від слів із суфіксами  -ик, -иц (я)   
пишемо з  и суфікси
во5гничок, ко 5шичок;
ву5личк а, па 5личк а, вод и5чка
-ечк (а)
-єчк (а)
-ечок
-єчок
-ечк (о)
-єчк (о)
-еньк (о, а )
-єньк (о)
в інших випадках маємо суфікси з е  (є)
дор і
5
жечк а, д і
5
жечк а;
коп і
5
єчк а, зм і
5
єчк а;
міш е5чок , верш е5чок ;
кра є5чок ;
місте5чко, лі
5
течк о, слов е5чко;
яє5чко;
ба5тенько, се5рденько, ні
5
женька, во 5ленька, до 5ленька;
кра 5єнько
В іменниках жіночого роду, утворених від іменників  
та інших частин мови
-івк (а)
-ївк (а)
пишемо і в суфіксах
дол і
5
вка, част і
5
вка, гол і
5
вка;
гаї
5
вка, ма ї
5
вка, поко ї
5
вка (після голосних)
-овк (а)
в окремих словах
гол о5вка (капусти),  замальо5вка, дух о5вка
В іменниках чоловічого роду пишемо суфікси
-ок
з випадним  о в непрямих відмінках
вершо5к, гай о5к, кіл о5к, стручо5к, він о5к
після м’якого приголосного з ь:  деньо5к, пень о5к
-ар
-яр
на ознаку професії, роботи
байка5р, лі
5
кар, вівча5р, крам а5р, ґонт а5р, скот а5р, свин а5р;
тесля5р, маля5р, газетя5р, олен я5р
-анин
-янин
приналежність до місця, нації, становища
сільча5нин , кримч а5нин ;
хуторя5нин , львів’я5нин , міст я5нин , ки я5нин
Закінчення таблиці
310
2 ­ га група
Прикметникові та дієприкметникові суфікси
суфікс Правила і приклади
Тверда група
-н (ий)
у якісних і відносних прикметниках
гори5щний , дру 5жний   (клас), замо 5жний , заробі
5
тний , 
зворо 5тний , полоне 5ний , поту 5жний , приро5дний , прода5ж­
ний , самі
5
тний , спромо 5жний , тото5жний
М’яка група
-н (ій )
переважно у відносних
безкра5йній, бра 5тній, ве5рхній, вечі
5
рній, всесві
5
тній, 
горо 5дній, да 5вній, доста5тній, жи 5тній, за 5дній, кра5йній, 
ку5тній, лі
5
тній, майбу5тній, ма 5терній, незабу 5тній, 
осві
5
тній, осі
5
нній, оста 5нній, пі
5
зній, ра 5нній, самобу 5тній, 
само5тній, субо 5тній, ха 5тній
в усіх прикметниках прислівникового та іменникового 
походження після ж, ш
бли 5жній, вну 5трішній, вчора 5шній, горі
5
шній, давні
5
шній, 
дома5шній, до 5ліш ній, доро 5жній, дру 5жній  (привіт), за 5-втрашній, замі
5
жній, зо5внішній, коли 5шній, му 5жній, 
ни5жній; навко5лишній, ни 5ніш ній, поздо 5вжній, поро 5жній, 
прийде5шній, ра 5ніш ній, сіне5шній, спра 5вжній, сього 5дніш­
ній, туте5шній, тепе 5ріш ній, торі
5
шній, худо 5жній
П р и м і т к а. У прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, 
приєднання суфіксів -н (ий), -н (ій ) викликає подвоєння  н:  знаме 5нний, 
зако5нний, кі
5
нний, пли5нний, ра 5нній , тума5нний та ін.
Прикметники з наголосом на суфіксі вживаємо для підкреслення 
найвищої міри ознаки
-анн(ий)
-енн(ий)
-янн(ий)
пишемо з двома  н
невблаг а5нний, нездол а5нний, несказ а5нний;
нескінч е5нний, страш е5нний, неоцін е5нний, незліч е5нний;
нерівня5нний
-ан (ий)
-ян (ий)
-ен (ий)
пишемо з одним н
жда5ний, жад а5ний, кох а5ний, бул а5ний, ба 5жа5ний;
моркв я5ний, полум’ я5ний, баво 5вня5ний;
шале5ний, навіже5ний, скаж е5ний, печ е5ний, вар е5ний
У прикметниках, утворених від слів іншомовного походження,  
після кінцевих приголосних основи
-ичн(ий)
д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р  уживаємо суфікс
алґебри5чний, артисти5чний, клас и5чний, музи5чний
суфікс Правила і приклади
-ічн (ий)
після решти приголосних
алерг і
5
чний, академ і
5
чний, анархі
5
чний, геологі
5
чний, 
ідилі
5
чний, орган і
5
чний
-їчн (ий)
після голосних
архаї
5
чний, герої
5
чний, проза ї
5
чний
У присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни
-ин
після приголосних (окрім  й)
ба5ба — ба 5бин, свекру 5ха — свекру 5шин, ті
5
тка — ті
5
тчин, 
дочка 5 —дочч и5н, те 5ща — те5щин, Га 5ля — Га 5лин, О
5
льга  — 
О
5
льж ин
-їн
після голосних
Марі5
я — Марі
5
їн , Софі
5
я — Софі
5
їн ,  наді
5
я — наді
5
їн , Зо 5я  — 
Зо5їн
У прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин
-ин (ий)
після, приголосних (окрім й)
бджоли5ний, голуб и5ний, гороб и5ний, качи5ний
-їн(ий)
після голосних та апострофа
змі ї
5
ний, солов’ї
5
ний
Прикметники (у тому числі якісні), утворені переважно від іменників, 
мають суфікси
-ист--їст- (після 
голосних)
багни5стий, гонор и5стий, пор и5стий, плеч и5стий, качани5с-тий, пер и5стий;
дво ї
5
стий, трої
5
стий
Після м’якого та шиплячого у прикметниках із наголосом переважно 
на основу слова
-ев (ий)
-єв (ий)
березне5вий, вишн е5вий, си 5тцевий, криц е5вий, овоч е5вий, 
груше5вий, спарж е5вий, борщ е5вий і  борщови5й;
після м’яких  н, т або й основи
значенн є5вий, алюмі
5
ні євий, житт є5вий і  життьови5й, 
миттє5вий, суттє5вий, взутт є5вий і  взуттьови5й,   
ді є5вий і  дійови5й
Незалежно від наголосу у прикметниках, які мають перед суфіксом 
твердий приголосний
Продовження таблиці
суфікс Правила і приклади
-ов (ий) вітрови5й, казк о5вий, святк о5вий, ква 5рцовий, палацо5вий, 
службо5вий, верб о5вий, бала 5нсовий, сорок о5вий, ясен о5вий;
після шиплячих, м’яких або й із наголосом на закінченні
борщови5й, грош ови5й, дощови5й, ключ ови5й, реч ови5й, 
сторож ови5й, меж ови5й, житть ови5й, взуттьови5й, нуль о-ви5й, ось ови5й, поль ови5й, стиль ови5й; тінь ови5й, бой ови5й, 
гай ови5й, дій ови5й, край ови5й
Ці ж правила стосуються також правопису суфіксів у присвійних 
прикметниках жіночого й середнього роду, утворених від іменників
-ов--ев--єв--ов-, -ів--єв-, -їв--ев-, -ів-твердої групи
ма5йстрова  (­ове),  робітник о5ва  (­о5ве),  Шевче 5нкова  (­ове);
м’якої та мішаної груп
кобзаре5ва  (­е5ве),  скрипал е5ва  (­е5ве),  л і
5
кар ева  (­еве),  сто5ро­
жева  (­еве),  това 5ришева  (­еве);
Олексі
5
єва  (­єве),  Горді
5
єва  (­єве),  Андрі
5
єва  (­єве),  Ю
5
рі єва 
(­єве),  Анато 5лі єва  (­єве),  Віта 5лі єва  (­єве).
П р и м і т к а. У відповідних присвійних прикметниках 
можливе чергування суфіксів:
ма5йстрова — ма5йстрів , Петро5ва — Петр і
5
в;
Ю5
рі єва — Ю
5
рі їв ,  но5єва — но5їв ;
Ілл е5ва — Ілл і
5
в
У прикметниках на позначення певного вияву ознаки, смаку, кольору
з наголосом на другий суфіксальний голосний
-уват (ий)
-юват(ий)
(після 
м’яких)
товстува 5тий, кругл ува 5тий, горбува 5тий, тепл ува 5тий, 
довгува 5тий, твердува 5тий, мілк ува 5тий, висок ува 5тий, 
кислува 5тий, терпк ува 5тий, темн ува 5тий;
син юва 5тий
-уват (ий) виявлення невеликої міри: властивості, схильності 
(з   іменниковою основою)
дуплува 5тий, остюк ува 5тий, піск ува 5тий
-юват(ий)
(після 
м’яких)
ґле юва 5тий
-овит (ий)
високий ступінь вияву ознаки
грошови 5тий, сумови 5тий, горд ови 5тий, талан ови 5тий
з наголосом на перший суфіксальний голосний
-оват (ий) плиск о5ват ий, стовбо5ват ий
Дієприкметникові суфікси не подвоюються, оскільки наголос  
у дієприкметниках падає на корінь
Продовження таблиці
313
суфікс Правила і приклади
-ан (ий)
-ен (ий)
-ян (ий)
заві
5
шаний, ска 5заний, ви 5хов аний;
неоці
5
нений, нескі
5
нчений, незлі
5
чений, заві
5
шений, ку 5пле-ний;
порі
5
вняний
3 ­ тя група
дієслівні суфікси
суфікс Правила і приклади
З наголосом як на корінь, так і на другий суфіксальний голосний
-ува--юва-у похідних словах і формах (віддієслівних іменниках 
і  прикметниках)
бомбува 5ти — бомбува 5ння , марш ува 5ти — маршува 5ння , 
виве5ршува ти — виве5ршува ння , виве 5ршува ний , марк ува 5-ти — маркува 5ння , очі
5
кува ти — очі
5
кува ння , очі
5
кува ний ;
підбі
5
люва ти — підбі
5
люва ння , підбі
5
люва ний , зді
5
йсн юва -ти — зді
5
йсн юва ння , зді
5
йсн юва ний
Наголос на перший суфіксальний голосний
-ова--овува-друко5ваний ,  але  друкува5ти, друкува5ння
мальо5ваний ,  але  малюва5ти, малюва5ння
підпорядк о5ваний , але підпорядкува 5ти, підпорядкува 5ння
ришт о5вання ,  ришто5ваний ,  але   риштува 5ти,  риштува 5ння ;
завой о5вувати — завойо5вування
перемальо5вувати — перемальо5вування
Дієслова іншомовного походження, що мають у першооснові суфікс 
-ір-,  утрачають цей суфікс у всіх формах:  загітува5ти — загіто5ваний , 
зареєструва5ти — зареєстро5ваний , інформува 5ти — інформо5ваний , 
сконструюва 5ти — сконструйо5ваний .
Але в окремих словах суфікс -ір-  (після  д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р — -ир-) 
зберігається:
-ір-  ( -ир- ) лав і
5
рувати, пік ір ува 5ти (саджанці),  пари5рувати, репе ­
ти5рувати
3.   п резентація  результатів  групової  роботи.
V.   зАКР іплення  вивчено Го  МАТ е Р і А л У
1.   Робота  з   підручником.
(Учитель пропонує учням виконати вправи з   підручника.)
Закінчення таблиці
2.   Тренувальні  вправи.
1)  За  допомогою  префіксів  та  суфіксів  утворіть  прикметники  та 
дієприкметники, поясніть їх правопис.
Без­ ім’я, зоря, сон, зброя, дно, захист, підстава, талан;
роз­   нести,  сипати,  сідлати,  чистити,  грати,  брати,  в’язати, 
стелити;
під­ топтати, креслити, купити, мовити, сікти;
від­  вернути,  значити,  ломити,  гнути,  дати,  правити,  редагу ­
вати;
об­   валити,  городити,  ділити,  клеїти,  красти,  нести,  сіяти, 
бити, мостити, морозити.
2)  Спишіть, вставляючи замість крапок потрібні літери, поставте 
наголос. Виділіть суфікси та поясніть їх уживання.
Беж..вий, рогож..вий, дріждж..вий, меж..вий, плеч..вий, січ.. ­
вий,  притч..вий,  плащ..вий,  смерч..вий;  служін..я,  гарбузин..я, 
варен..я,  піднесен..я;  кош..ня,  зайч..ня,  діж..чка,  літ..чко,  ко ­
пі..чка;  баб..н,  лікар..ва,  солов’ї..ий;  стил..вий,  житт..вий,  сто ­
рож..вий.
3)  Від поданих іменників утворіть прикметники з  допомогою су ­
фікса  ­ськ (ий) і   запишіть за наведеним зразком.
Ужгород  — ужгородський, Запоріжжя   — запорізький.
Рига, Львів, Калуш, черкеси, Камчатка, Кременчук, Карадаг, 
Цюріх,  печеніги,  варяги,  слобода,  Лубни,  Люксембург,  Великі 
Луки,  чехи,  Крим,  Лейпциг,  мірошник,  Буг,  Норвегія,  парубок, 
комендант, Прилуки, Індія, Нова Водолага.
3.   з авдання  учням.
  y Виконайте вправи, складені під час групової роботи.
VI.  п ід Б и ТТ я  підсУМК ів  УРо КУ
VII.  д о МАШнє  зА вдА ння
1.   Повторити основні орфограми в  значущих частинах слова.
2.   Виконати вправу з  підручника (на вибір учителя).
 

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Основні орфограми в префіксах, коренях та суфіксах.", із категорії "Конспекти", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід