Основні орфограми в суфіксах. 10 клас




 
Автор: 
Богуненко Тетяна Вікторівна, 
учитель української мови та літератури 
Васильківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 
Тема. Основні орфограми в суфіксах. 
Мета: перевірити знання учнів про основні орфограми в суфіксах, розуміння принципів і правил, уміння застосовувати поняття в нових ситуаціях, аналі-зувати взаємозв’язки між частинами цілого; комбінувати елементи для отри-мання цілого; логічно будувати матеріал у вигляді письмового тексту; удо-сконалювати правописні вміння та навички; розвивати логічне мислення, ус-не мовлення, формувати вміння працювати з таблицями, розвивати пам'ять, удосконалювати культуру мовлення; виховувати взаємо- та самоповагу. 
Тип уроку: урок закріплення вмінь і навичок. 
Обладнання, наочність: мультимедійні засоби, підручник, плакат, 
роздатковий матеріал. 
Перебіг уроку 
В слові знаєш, де я є? Після кореня. 
А призначення моє – словотворення. 
Я творю нові слова або форми слова, 
Щоб красива і жива розцвітала мова. 
(Д. Білоус) 
І. Організаційний момент 
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку 
ІІІ Мотивація навчальної діяльності учнів 
1. Робота з картками. 
Картка 1. 
Від поданих слів утворіть нові за допомогою суфіксів. Суфікси виділіть. 
Баба, бас, береза, білий, веселий. 

Картка 2. 
Знайдіть групу слів, утворених суфіксальним способом: 
а) снігопад, перехід, біг, чайник; 
б) веселість, слухач, водяник, письменник; 
в) безпорядок, передмова, молокозавод, надзвуковий; 
г) відродження, читач, подорожник, Донбас. 

Картка 3. 
Від поданих слів утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ-: 
Оренбург, Воронеж, казах, гігант, француз. 

Картка 4. 
Від поданих слів утворіть іменники за допомогою суфікса –ств-. 
Птах, боягуз, жінка, товариш, студент. 

Картка 5. 
Від поданих слів утворіть іменники за допомогою суфікса –ин-. 
Чернівецький, одеський. київський, галицький, німецький. 

Картка 6. 
Утворіть нові слова (іменники) за допомогою суфіксів –ечк-, -ичк-. 
Доня, племінниця, сонце, розумниця, стрічка. 

(Роздача карток для самооцінювання) 
Картка самооцінювання 
ПІП учня_________________________________________________________¬_ 
№ п/п Предмет оцінювання Кількість балів Самооці-нювання 
1 Знання правил і робота з табличками 2 
2 Участь в «Орфографічній естафеті» 1 
3 Взаємоперевірний диктант 1 
4 Складання питань і плану 2 
5 Тест 4 
6 Ініціативність, самооцінка, самоаналіз. 2 
Всього: 12 б. 
1. Знайти групу слів, утворених суфіксальним способом: 
а) снігопад, перехід, біг, чайник; 
б) веселість, слухач, водяник, письменник; 
в) безпорядок, передмова, молокозавод, надзвуковий; 
г) відродження, читач, подорожник, Донбас. 

IV. Актуалізація опорних знань 

1. Фронтальне опитування 
1). Які морфеми можуть входити до складу основи? (Корінь, префікс, суфікс). 
2). Що називається суфіксом? (Значуща частина слова, що стоїть після ко-реня і служить для творення слів із новим лексичним значенням або надає нових відтінків значенню). 

2. Практична робота 
• На дошку спроектовано суфікси, які потрібно об'єднати у групи, пояс-нити їх вживання: -ив, -янн, -ев, -ичн, -єв, -анн, -ічн,-енн, -ов, -ев. 
• У яких випадках вживаються згруповані вами суфікси? 

Орієнтовні відповіді: 
а) -ив-, -ев- вживаються в іменниках. (Суфікс –ив- вживається для виражен-ня збірних понять, які означають матеріал або продукт праці: вариво, доб-риво, куриво, але марево.) 
б)-ев-,-єв-, -ов у прикметниках. (Вживається у прикметниках, які мають перед цим суфіксом м’який або шиплячий приголосний і в яких наголос падає переважно на основу слова: 
березень – березневий; груша – грушевий; овоч – овочевий. 
-ов- незалежно від наголосу вживається в прикметниках, які мають перед цим суфіксом шиплячий (ж, ч, ш, щ), м’який приголосний або й, при чому на-голос падає на закінчення: бойовий, гайовий, грошовий, дощовий.) 
в)-енн, -анн, -янн у прикметниках дієприкметникового походження?(Якщо вони вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, пишуться з двома н: невблаганний. У подібних прикметниках завжди наголос на суфіксах, що відрізняє їх від дієприкметників). 
г)-ичн, -ічн у словах іншомовного походження? (Після кінцевого приголосного основи д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р уживається –ичн – історичний. У інших випад-ках –ічн: героїчний). 

(Перевірити правильність відповідей, 
розглянувши спроектовані на дошку слайди) 

3. Самостійна робота учнів із табличками. Підбір прикладів до правил. 

Суфікси прикметників И, І чи Ї 
Правила Приклади 
-и- пишемо: 
а) у суфіксі –ичн(ий) після д,т,з,с,ц,ж, 
ч,ш,р у прикметниках, похідних від 
слів іншомовного походження; 
б) у прикметниках, утворених від іменників із суфіксом –иц(я) за допомогою суфікса –а; 
в) у суфіксі –ин(ий) присвійних при кметників після букв на позначення приголосних, крім й; 
г) у суфіксі –ист(ий) після букв на позначення приголосних. 

Суфікси іменників –И- чи –І-? –И- чи –Е-? –И- чи –Ї- 
Правила Приклади 
З –и- пишуться суфікси: 
а)-ик, -ник, -івник, -чик(щик), -ич; 
б)-ир, -ист. –изм після д,т,з,с,ц,ж,ч,ш,р; 
в)-ив(о) в іменниках, що означають матеріал або продукт праці; 
г)-инн(я) в іменниках середнього роду, що означа-ють збірні поняття; 
г) –ин(а) в іменниках, що означають осіб жіночої статі, загальні назви тварин, рельєфу, продуктів хар-чування і т. ін.; 
д)-иськ(о),-ищ(е) після букв на по значення приго-лосних; 
е) іменників чоловічого роду на –ичок(ик+ок); 
є) іменників жіночого роду на –ичк(а) 
(-иц(я)+к) 

Суфікси прикметників і дієприкметників –Н- чи –НН- 

Правила Приклади 
1.-н- пишеться в суфіксах: 
а) –ан-(-ян-), -ин-,-їн-,-ен-,-он- прикметників; 
б) –ен-,-н- дієприкметників. 
2. – нн- пишеться: 
а) у прикметниках, утворених від іменників з осно-вою на –н-; 
б) у наголошених суфіксах -енн-, -анн (-янн-) при-кметників, які вказують найвищу міру ознаки; 
в) у наголошених суфіксах –енн-анн,(-янн-) не бага-тьох прикметників-старослов’янізмів. 

(Після виконання завдання десятикласники зачитують приклади, 
вказуючи суфікси) 
V. Виконання вправ на закріплення вивченого 
1. Гра «Орфографічна естафета». 
Умови гри 
За дверима класу вивішується плакат наступного змісту: «Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був; сумирненький, со-ромливенький, млявенький, як дівчинка» (А.Тесленко «Школяр».) 
Клас ділиться на три групи, у яких вибираються «кур’єр», «писар», «коректор», «експерт». 
« Кур’єр» виходить із класу і там, за дверима, читає зміст тексту, по-вертається, переказує його «писареві» так, щоб інші учні не чули, останній записує почуте на плакаті. 
Яка група перша закінчує роботу по відтворенню тексту, вивішує свій варіант на дошці. 
«Коректор» має визначити наявність чи відсутність помилок, виділити суфікси в словах. 
«Експерт» із іншої групи перевіряє правильність виконаної роботи, ста-вить оцінку. 
Інші учні перевіряють правильність роботи всіх учасників «Орфографі-чної естафети». 
• Перевірка виконаної роботи 
2. Взаємоперевірка знань. 
Учні складають запитання про орфограми в суфіксах і один одного пе-ревіряють і виправляють. 
3. Диктант-переклад 
Перекласти слова, виділити в них суфікси. 
Молодежный, серебристый, смелость, писатель, учитель, акробатика, лесник, садовник, бригадир, радость. ( Молодіжний, сріблястий, сміливість, письменник, учитель, акробатика, лісник, садівник, бригадир, радість). 
4. Робота з підручником. 
Опрацювання теоретичного матеріалу. 
5. Виконання тестового завдання. 
• Морфема – це: 
а) найменша неподільна значуща одиниця мови, що виступає як носій певно-го лексичного чи граматичного значення і регулярно відтворюється у процесі мовлення відповідно до моделей, властивих певній мові; 
б) це найменша одиниця звукової системи тієї чи іншої мови, за допомогою якої розпізнаються значущі одиниці мови. 
• Вчення про морфемну будову слова – це: 
а) вчення про незначущі частини слова – корінь, префікс, суфікс, закінчення; 
б) вчення про значущі частини слова – корінь, префікс, суфікс, закінчення. 
• До службових морфем відносять: 
а) корінь; 
б) афікси; 
в) основу; 
г) флексію. 
• Суфікс – це: 
а) морфема, що займає місце перед коренем; 
б) морфема, що займає місце відразу після кореня; 
в) це афікс, прикріплений після кореня. 
• Найпродуктивнішим у творенні іменників є спосіб: 
а) суфіксальний; 
б) префіксальний; 
в) префіксально-суфіксальний; 
г) безафіксний. 
• Іменники зі зазначенням особи за ознакою недорослості (однина) тво-ряться за допомогою суфіксів: 
а) –ен(я), -чен(я); 
б)-енн, -анн, -янн; 
в) –ін, -он. 
• Найпродуктивнішим способом творення простих прикметників є спо-сіб: 
а) префіксальний; 
б) суфіксальний; 
в) префіксально-суфіксальний. 
• Назвати суфікси, за допомогою яких утворюються якісні прикметники, що виражають суб’єктивну оцінку збільшеності і згрубілості ознаки. 
• Назвати суфікси, що використовуються для творення відносних при-кметників від іменникових основ на г, ж, з, які позначають географічні на-зви. 
• Назвати суфікси, що використовуються для творення присвійних при-кметників від іменникових основ, які позначають назви тварин. 
• Прислівники, утворені суфіксальним способом, виникли: 
а) від основ відносних прикметників і основ дієслів; 
б) від основ якісних прикметників, частково від основ дієслів; 
в) тільки від основ дієслів. 
• Продуктивним типом творення прислівників є відприкметникові утво-рення з суфіксами: 
а) –о, -є; 
б) –й, -е; 
в) –о, -е. 
6. Творче завдання. 
Від спроектованих на дошку слів утворити якнайбільше нових за допомо-гою суфіксів. 
Подорож, мороз, чари,трава, сад, сніг, весна, сонце. 
VІ. Систематизація й узагальнення знань з теми. 
VІІ. Домашнє завдання. 
Підручник – §7. Скласти план до теми «Основні орфограми в суфіксах» 
Орієнтовний план «Основні орфограми в суфіксах» 
1.Поняття суфікса. 
2.Правопис іменникових суфіксів: 
• від дієслівної основи; 
• від прикметникової основи; 
• від власне іменникової основи; 
• винятки. 
3.Суфіксальне словотворення прикметників: 
• від іменникової основи; 
• від дієслівної основи; 
• від прислівникової основи; 
• винятки. 
4.Творення прислівників суфіксальним способом: 
• від прикметникової основи. 
5.Суфікси дієслів і дієслівних форм. 
І-рівень. Вправа 80 (письмово). 
ІІ-рівень.Від поданих власних назв утворіть прикметники за допомогою су-фікса -ськ – і запишіть у три колонки: 

Ті, у яких внаслідок злиття двох приголос-них утворилося звуко сполучення -зьк, 
- цьк, -ськ Ті, у яких перед – ськ пишеться м’який знак 
Ті, у яких м’якість при-голосного перед –ськ м’яким знаком не позна-чається 
Сиваш, Лохвиця, Ірпінь, Ворзель, Поділля, Острог, Волноваха, Лопань, Оскіл, Одеса, Юканан, Устилуг, Бершадь, Вишнопіль, Ангола, Оболонь, Несвіж, Ар-циз, Забайкалля, Ізмаїл, Вятка, Ільмень, Случ. 
Ключ: З перших букв прочитайте вислів П. Тичини.( Слово у нас в повазі, любові). 
VІІІ. Підведення підсумків уроку 
1. Проведення самооцінювання і самоаналізу учнями. 
2. Оцінювання вчителем.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Основні орфограми в суфіксах. 10 клас", із категорії "Конспекти", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід