Походження (етимологія) слова. Ознайомлення з етимологічним словником
Урок № 107
Походження (етимологія) слова. Ознайомлення з етимологічним словником
Мета: дати поняття про етимологію (походження слова), ознайомити учнів з етимологічним словником, виробляти навички роботи з ним; збагачувати словниковий запас, розвивати мовну культуру
Очікувані результати: учні усвідомлюють поняття «етимологія слова»; користуються етимологічним словником.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, етимологічні словники
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
§ І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Завдання учням.
Розкажіть про джерела фразеологізмів.
§ ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
1. Спостереження над мовним матеріалом.
Прочитайте текст. Які почуття він у вас викликає?
Земля моя рідна — це моя Україна! Щасливі ми, що народилися й живемо на чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій.
(Із газети)
2. Слово вчителя з елементами бесіди.
Рідна земля, Україна… Слова, які стали для нас близькими, щодня ми вимовляємо їх! Чи замислювались ви над тим, яке їх походження, яка історія? Ось послухайте: «Етимологія слова “Україна” достеменно не відома. Згідно з однією теорією, що оформилася під впливом польської й російської історіографії, воно означає “окраїну” або “прикордоння”. Згідно з іншою теорією, якої притримуються більшість українських дослідників, “Україна” походить від слів “країна” або “край”».
(Зі словника)
— Що означає термін «етимологія»? Чи цікаво вам знати «біографію» інших слів?
§ ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
1) Етимологія — розділ науки про мову.
Розділ науки про мову, що вивчає походження та історичний розвиток слів, їхню «біографію», називається етимологією.
2) Походження (етимологія) слова. Групи слів за походженням.
З погляду походження в складі лексики сучасної української літературної мови природно виникли та взаємодіють дві основні групи слів — споконвічні слова та слова, що їх засвоєно (запозичено) з інших мов.
3) Основні ознаки запозичених слів.
Слова іншомовного походження часто відрізняються від незапозичених своєю формою. Основні ознаки запозичених слів:
— можуть починатися на а, е та і: адреса, електрика, імпорт, інженер;
— в основах мають збіги голосних: океан, поет, радіо;
— мають звук [ф], [ф’]: фініш, графік;
— не знають чергування о, е у відкритому з і в закритому складі: атом — атома,мішень — мішені, граніт — граніту;
— не мають випадних о, е: бюлетень — бюлетеня;
— можуть не відмінюватися: какаду, пюре, таксі;
— виступають із невластивими для української мови префіксами анти-, де-, ди-, ін-,інтер-, кон-, ре-, транс-; суфіксами -изм (-ізм), -ист (-іст), -ант, -ент, -ор, -р, -ер, -ир,-ум, -ація тощо: антитеза, дистанція, ін’єкція, контролер.
4) Етимологічний словник української мови.
Походження слів можна з’ясувати за етимологічним словником або етимологічним довідником.
2. Робота з підручником.
1) Опрацювання теоретичного матеріалу
2) Виконання вправ і завдань
3. Тренувальна вправа.
§ IV. Закріплення знань, умінь і навичок
Самостійна робота.
Спишіть, вставляючи пропущені букви. З’ясуйте етимологію виділених слів.
Замісив півник тісто, приніс дров, розпалив у п..чі. А як піч витопилась, посадив у неї п..роги. Мишенята теж часу не гають: пісні співают.., танцюют.. . Спеклися п..роги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не дов..лося. (Нар. творч.) Б..гата в..черя готова. Будуть вареники, риба і горох, і голу..ці, і сливи, і пшенична кутя з медом і з горіхами, і тушкована капуста, і бараболя, і ячмін..а каша з олією або медом, і квасоля, і п..роги з маком, і пш..няна каша. (Із газети) Тим часом х..зяйка з дочкою готували стіл. На столі з’явились п..роги, пухкі, пахучі, прямо з п..чі. (І. Нечуй-Левицький)
Довідка.
Назва пиріг походить від праслов’янського pirogъ, утворене від pirъ, яке означає «бенкет». Пиріг також може означати «вареник» у деяких західних українських діалектах (походження з польської мови).
Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги. Згодом вони набули популярності й в інших народів. В українській літературі, пиріг перше містився в поемі Івана Котляревського «Енеїда».
Фразеологізми й приповідки: мазати пирогом (пирогами) зверху кого — балувати, розпещувати кого-небудь; на пироги — у гості.
§ V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1) Вивчити теоретичний матеріал
2) Виконати вправи
3) Підготуватися до контрольної роботи.
§ VI. Підсумок уроку
Заключна бесіда.
— Що таке фразеологія?
— Дайте визначення поняття «фразеологізм». Наведіть приклади.
— У якому словнику можна з’ясувати походження фразеологізму?
— Назвіть джерела походження фразеологізмів.
— Що таке етимологія?
- Конспекти
- 07.04.2014
- 1905