Розвиток зв’язного мовлення . Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Критичне аудіювання тексту публіцистичного стил
Урок № 33
Тема. Розвиток зв’язного мовлення . Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Критичне аудіювання тексту публіцистичного
стилю.
Мета: узагальнити, систематизувати та поглибити
знан ня учнів про аудіювання та його різновиди;
розвивати вміння сприймати на слух тексти пу
бліцистичного стилю; прищеплювати зацікав
леність історією свого міста, країни; виховувати
патріотичні почуття.
обладнання: підручник, текст для аудіювання з тестовими
зав даннями до нього.
Хід УРоКУ
I. А КТУАлізА ція опоР ниХ зн А нь У чнів
Бесіда.
— Які види мовленнєвої діяльності ви знаєте?
— Що називається аудіюванням?
— З якою метою сучасній людині необхідні навички аудію
вання?
II. оГ оло Ш ення Т е М и, М е Т и й з А вдА нь УРо КУ
III. МоТ ивА ція н А вчА льної діяльнос Т і ШКоля Р ів
IV. с п Р ийня ТТ я й з А своєння У чняМ и нА вчА льно Г о МАТ е -Р і А л У
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний
матеріал підручника.)
2. Розповідь учителя.
а удіювання — це вміння слухати, сприймати, аналізувати
й відокремлювати потрібну інформацію. Але воно не лише по
лягає в запам’ятовуванні основної інформації та подальшому її
відтворенні, а передбачає також уміння сприймати красу слова,
тобто мову як естетичну категорію, і розуміти практичне значен
ня висловлювань.
Таким чином, сприйняття тексту має бути якомога повнішим
і різноплановішим, приносити максимальну користь.
Ознайомлювальне (глобальне) аудіювання потребує від слуха
ча цілісного сприйняття змісту повідомлення, вміння визначити
його тему, основну думку, поділити текст на смислові частини,
розрізняти композиційні елементи.
Докладне аудіювання передбачає найповніше, деталізоване
сприймання змісту повідомлення, усвідомлення смислу кожного
з його елементів.
Критичне аудіювання ґрунтується на глобальному й доклад
ному, воно потребує висловлювання власної думки стосовно почу
того, своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням,
критичного осмислення сприйнятого на слух.
V. зАКР іплення вивчено Го МАТ е Р і А л У
Критичне аудіювання тексту публіцистичного стилю.
1) Прослуховування тексту учнями.
кінематограф і Харків
Грудневого морозяного ранку 1896 року на Сумській вулиці,
біля редакції газети «Южный край» зібралася зграйка хлопча
ків, аби незабаром розбігтися містом і оповістити городян про
небувале «чудо техніки» — кінематограф, демонстрація котрого
повинна була відбутися в оперному театрі. Звістка про винай
дений у Франції братами Люм’єр кінематограф докотилася і до
харків’ян, які дізналися з газет про перші демонстрації «живої
фотографії» у Москві та Петербурзі. Але, на відміну від цих міст,
у Харкові в програмі сеансу поряд з іноземними стрічками були
й кадри, зняті на місцевому матеріалі й показані Федецьким.
На одній зі стрічок була зафіксована «найвидатніша подія
харківського життя» того часу: урочисте перенесення чудотвор
ної Озерянської ікони з Курязького монастиря до Харкова; на
іншій — «джигітовка козаків Оренбурзького полку на Кінній
площі». Це були результати кінозйомок, зроблених одними з пер
ших у Росії і вперше в Харкові.
Кіносеанс Федецького мав чималий успіх.
Альфред Костянтинович Федецький був професіональним
фотографом художником. Однією з кращих робіт чудового ху
дожника можна назвати портрет П. І. Чайковського, виконаний
Федецьким під час гастролей композитора в Харкові.
Федецький освоїв звукозапис за допомогою реконструйовано
го ним приладу — кінефонографа. Подальші пошуки Альфреда
Костянтиновича поки що не вивчені. Хочеться згадати ще про
одного нашого співвітчизника, ім’я якого повинно стояти поруч
з іменами Люм’єра, Едісона та інших винахідників кінемато
графа. Це — Йосип Андрійович Тимченко. Будучи скромною
людиною, на відміну від багатьох іноземних винахідників, Тим
ченко не умів, а можливо, і не хотів афішувати себе. Можливо,
тому протягом кількох десятиліть винаходи його просто не по
мічалися.
Й. А. Тимченко народився на Харківщині 1852 року в сім’ї
колишніх кріпаків. Після закінчення механічного факультету
Харківського університету в 1873 році Тимченко переїхав до Оде
си, де працював механіком фізико математичного факультету.
У 1893 році Тимченко сконструював апарати для зйомки і показу
живої фотографії.
У тому ж році Тимченко разом із професором М. Любимовим
сконструював «пристрій для аналізу стробоскопічних явищ»,
у якому застосував свій механізм, а також спеціально розробле
ний С. М. Фрейденбергом кінетоскоп — апарат, котрий дозволив
робити зйомки і проекцію переривчастим рухом, тобто свій варі
ант ще неіснуючого в інших країнах кінематографа. Для роботи
над удосконаленням своїх апаратів Тимченкові не вистачало
лише світлочутливої плівки, аби стати справжнім винахідником
кіно.
У січні 1894 року на з’їзді російських природознавців та лі
карів відбулася перша офіційна демонстрація вітчизняного кіно.
Встановлено також, що Тимченко продовжував удосконалювати
свою апаратуру, створив два своєрідних фільми, які передавали
ефект руху. Пізніше талановитий винахідник віднайшов оригі
нальний спосіб зйомки і проектування стереоскопічних зобра
жень, що створювали враження об’ємності предмета.
Однак через кілька років про людину, яка зробила значний
внесок у розвиток російської науки і техніки, забули. Остання
згадка про Тимченка у пресі, яку нам поталанило знайти, да
тується 1914 роком. У «Звіті про стан і діяльність імператор
ського Новоросійського університету» в переліку службовців
фізикоматематичного факультету сказано: «Механік університе
ту І. А. Тимченко».
Так і залишився механіком продовжувач справи славних віт
чизняних умільців, які підкували блоху,— Й. А. Тимченко. Ра
ніше в Росії кінематограф називали «іноземцем». Ось і виходить,
що «іноземець» цей родом із Харківської губернії.
Протягом кількох років Харків відвідували всілякі гастроле
ри зі своїми кіноапаратами та стрічками. Кінофільми демонстру
валися в цирку братів Нікітіних, у садах «Прикажчиків» і «Ко
мерційного клубу», у міських театрах.
1904 року в Москві було відкрито генеральне представництво
«Пате». Інша велика французька фірма «Гомон», наслідуючи
приклад братів Пате, також організувала своє торговельне пред
ставництво в Росії. Потік іноземних картин — французьких,
італійських, данських, німецьких — ринув на екрани російських
кінотеатрів.
Програма кіносеансу формувалася з кількох картин різного
характеру: драм, феєрій, комічних, фарсів, видових, наукових та
хроніки.
Кінематограф перетворюється на стійке комерційне підпри
ємство, котре приносить чималий прибуток. У Харкові почи
нає швидко зростати кількість кінотеатрів і прокатних контор.
1908 року брати Боммер відкривають перший у Харкові стаці
онарний кінотеатр. В подальшому відкриваються кінотеатри
«Маяк», «Мішель», «Модерн», «Аполло», «Дзеркало життя»,
«Корсо» (нині — театр юного глядача) і фешенебельний сінема
театр «Ампір» (кінотеатр «1й Комсомольський»); прокатні кон
тори «Ехо», «Маяк», «Аполло», «Брати Каратуманови».
Вартість кіноквитків була різною — від 15 копійок у кіно
театрі «Експрес» до 5 карбованців в «Ампірі». Демонстрування
картин супроводжувалося акомпануванням оркестрів.
Іноземну монополію на російському кіноринку похитнув
О. Дранков. У 1908 році вийшов на екран перший російський
художній фільм «Понизова вольниця». Це була картина на росій
ську тему, поставлена російським режисером, знята російським
оператором і нарешті фінансована російським ділком. За ко
роткий час були екранізовані десятки творів Пушкіна, Гоголя,
Л. Толстого, Лермонтова та інших.
В Україні кіновиробництво почалося 1909 року. В основному
це були екранізації творів українських письменників. Майже
всі найбільш відомі і значні картини періоду зародження україн
ського кіно тематично так чи інакше пов’язані з літературними
і фольклорними джерелами. «Наталка Полтавка», «Москаль
чарівник», «Наймичка», «Куммірошник», «Сватання на Гонча
рівці» — ось найбільш цікаві фільми раннього українського кіне
матографа. Перший ігровий фільм у Харкові (можливо, і перший
в Україні) зняв О. Алексєєнко. Він називався «Як вони жениха
лися». Приклад О. Алексєєнка наслідували українські актори
Д. Байда Суховій та О. Суходольський. У період 1909–1917 років
вони створили у Харкові близько десятка фільмів, причому всі
вони були «говорячими».
Суть «говорячих» фільмів полягала в тому, що їх демонстра
ція супроводжувалася мовними, музикальновокальними та шу
мовими компонентами. Група акторів та імітаторів, сховавшись
за екраном чи поблизу від нього, голосно і синхронно із зображен
ням відтворювала репліки персонажів фільму, озвучувала пісні
і танці.
Треба віддати належне піонерам української кінематографії за
їх намагання наблизити кінематограф до славних традицій укра
їнського театру. Працюючи на свій страх і ризик, перебуваючи
під гнітом буржуазної кінематографії, вони всіляко намагалися
за допомогою своїх фільмів залучити народ до національної укра
їнської культури.
Перша світова війна перекрила шляхи на російський кіно
ринок потокові зарубіжних фільмів. А тим самим були створені
сприятливі умови для розвитку вітчизняного кіновиробництва.
Позбавившись іноземної конкуренції, кінофабриканти одержали
можливість не лише збільшити кількісно, але й деякою мірою
і якісно поліпшити свою продукцію.
(893 сл.) (За В. Миславським)
2) Виконання учнями тестових завдань.
1. Де мав відбутися перший кінопоказ?
А У редакції газети «Южний край»;
Б у кінотеатрі на Сумській;
В у театрі музкомедії;
9 Г в оперному театрі.
2. У чому полягала своєрідність першого харківського сеансу
«живої фотографії»?
А На нього були запрошені брати Люм’єр;
9 Б поряд з іноземними стрічками демонструвалися кадри,
зняті на місцевому матеріалі;
В демонструвався художній фільм Федецького;
Г відбулася презентація «чудо техніки».
3. Яку «найвидатнішу подію харківського життя» було за
фіксовано на одній зі стрічок?
9 А Урочисте перенесення чудотворної Озерянської ікони
з Курязького монастиря до Харкова;
Б відкриття оперного театру;
В приїзд імператора;
Г відкриття залізниці.
4. Альфред Федецький — це:
А режисер;
Б кінематографіст;
9 В фотографхудожник;
Г механік.
5. Однією з найкращих робіт А. Федецького є:
А фотографія Едісона;
Б фотопортрет Й. А. Тимченка;
В фільм «Урочисте перенесення чудотворної Озерянської
ікони з Курязького монастиря до Харкова»;
9 Г портрет П. І. Чайковського.
6. Коли і де відбулася перша офіційна демонстрація вітчиз
няного кіно?
9 А У січні 1894 року на з’їзді природознавців і лікарів;
Б у грудні 1896 року в Харкові;
В у 1873 році в Харківському університеті;
Г у 1894 році в Харківському інституті мистецтв.
7. Хто винайшов оригінальний спосіб зйомки і проектування
стереоскопічних зображень?
А А. К. Федецький;
9 Б Й. А. Тимченко;
В С. М. Фрейденберг;
Г І. П. Нікітін.
8. Який кінотеатр Харкова називали фешенебельним сінема
театром?
А «Модерн»;
Б «Боммер»;
9 В «Ампір»;
Г «Експрес».
9. Хто похитнув іноземну монополію на російському кіно
ринку?
А Д. Харитонов;
9 Б О. Дранков;
В Й. А. Тимченко;
Г В. Максимов.
10. Який фільм поклав початок формуванню російського кіно
репертуару?
А «Сватання на Гончарівці»;
Б «Москаль чарівник»;
В «Щасливий постріл»;
9 Г «Понизова вольниця».
11. У чому полягала суть «говорячих» фільмів?
12. Назвіть імена піонерів української кінематографії.
3) Додаткові запитання та завдання до тексту.
— Визначте тему, основну думку тексту, поділіть його на
смислові частини та складіть план.
— Назвіть слова, що потребують пояснення; з’ясуйте за слов
никами чи за контекстом їхнє значення.
— Які проблеми порушено в тексті?
— Визначте тип, стиль мовлення, лексичні особливості тек
сту, наявність термінів, фактичного матеріалу.
— Які художні засоби використано у висловлюванні?
— Чи можна даний текст використовувати для всіх видів
аудіювання?
VI. Підбиття підсумків уроку
VII. д о МАШнє зА вдА ння
Дібрати тексти для різних видів аудіювання; до одного з них
розробити тестові завдання.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Розвиток зв’язного мовлення . Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Критичне аудіювання тексту публіцистичного стил", із категорії "Конспекти", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
- Конспекти
- 14.01.2014
- 2830
