Стилістично нейтральна лексика; емоційно й експресивно забарвлені засоби, що надають мовленню певного стильового відтінку (ласкаве, іроніч ­




 
Урок № 35 
Тема. Стилістично нейтральна лексика; емоційно й експресивно забарвлені засоби, що надають мовленню певного стильового відтінку (ласкаве, іроніч ­ 
не, урочисте тощо). 
Мета: актуалізувати, узагальнити та систематизува ­ 
ти знання учнів про стилістично нейтральну та 
емоційно ­ експресивно забарвлену лексику; роз ­ 
вивати мовний смак, образне мислення; вихову ­ 
вати любов до слова, мови. 
обладнання: підручник, схема, словники, дидактичний мате ­ 
ріал. 
Хід УРоКУ 
і . А КТУАлізА ція опоР ниХ зн А нь У чнів 
1. п еревірка домашнього завдання. 
2. Бесіда. 
— Що таке лексика мови? 
— Визначте предмет лексикології як розділу мовознавчої на­ 
уки. 
— Що таке повнозначні слова? В чому полягає відмінність 
лексичного значення слова від значень граматичних? 
іі . оГ оло Ш ення Т е М и, М е Т и й з А вдА нь УРо КУ 
ііі . МоТ ивА ція н А вчА льної діяльнос Т і ШКоля Р ів 
IV. с п Р ийня ТТ я й з А своєння У чняМ и нА вчА льно Г о МАТ е -Р і А л У 
1. Робота з підручником. 
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний 
матеріал підручника.) 
2. Розповідь учителя з використанням схеми. 
Одну й ту саму думку можна висловити по ­ різному. Наприклад: 
— Для чого ти прийшов? 
— З якою метою з’явився? 
— Чого припхався? 
Зміст питань однаковий, а стилістична різниця помітна. Пер ­ 
ше речення — нейтральне; порівняно з ним, друге звучить дещо 
офіційно, а третє — грубо. Вибір лексики залежить від мети ви­ 
словлювання, адресата та сфери спілкування. Функціонально ­ 
стильове розшарування лексики можна подати у вигляді такої 
схеми. 
функціонально-стильове розшарування лексики 
Лексика, не закріплена у функціонально­ 
стильовому відношенні (нейтральна) 
Лексика, 
за кріплена 
у функціо­ 
нально­ 
стильовому 
відношенні 
(стилістично 
маркована) 
книж ­ 
на 
роз­ 
мовна 
науко ­ 
ва 
офіційно­ 
ділова 
публіцис­ 
тична 
Основу лексичного складу мови становить стилістично ней ­ 
тральна (міжстильова) лексика, що вживається в різних жанрах 
усіх стилів і є стилістичним тлом для інших шарів лексики, яким 
притаманне певне стилістичне забарвлення. 
Стилістично нейтральні слова є в усіх граматичних класах, 
крім вигуків. До нейтральної лексики належать усі числівники, 
майже всі займенники, більшість службових слів. 
Стилістично нейтральна лексика охоплює назви явищ приро ­ 
ди, рослин і тварин, органів людського тіла, назви будівель та їх 
частин, назви дій, станів, місця, часу, простору тощо. 
Інші групи слів можна назвати лексикою вузького стилістич ­ 
ного призначення. 
Частина лексичних одиниць характеризується наявністю 
в них рис експресивності та емоційності. Експресивність може 
міститися в значенні окремого слова, а може створюватися опи ­ 
сово, тобто в контексті. Емоційною називається та категорія слів, 
яка, крім об’єктивного лексичного значення має й суб’єктивне — 
ставлення мовця до висловленої думки. Коли людина, корис ­ 
туючись певним типом лексики, висловлює свої позитивні чи 
негативні емоції, у цьому їй завжди допомагає експресія (сила, 
виразність), яка обов’язково супроводить вияви почуттів. Тому 
розчленування цієї лексики на емоційну та експресивну, як пра ­ 
вило, умовне. 
Група емоційно­ експресивної лексики обмежується лише 
кількома категоріями слів. До її складу належать слова, які 
вже у своєму значенні містять позитивну чи негативну оцінність 
і називають відчуття, настрій, процеси ( нудьга, сум, жаль , ніж­ 
ність , втіха , розкіш , пестощі ). Ці слова можуть виражати по ­ 
зитивну чи негативну оцінку явищ з точки зору мовця чи будь ­ 
якої суспільної групи (милий, любий , нещасний, хороше , чудово ). 
До емоційно­ експресивних належать також слова, в яких оцін ­ 
ність виражається граматично, тобто суфіксами чи префіксами 
емоційної оцінки (сонечко , донечка, братик ). 
Частина слів української мови не має постійного емоційного 
забарвлення, а набуває його залежно від контексту. 
V. зАКР іплення вивчено Го МАТ е Р і А л У 
1. Тренувальні вправи. 
1) Із наведених текстів випишіть повнозначні слова, розподілив ­ 
ши їх на групи: I — стилістично нейтральні; II — стилістично 
забарвлені. Схарактеризуйте склад обох груп. Яку роль віді ­ 
грають стилістично забарвлені слова в кожному тексті? 
Львівсько­ Волинський басейн розташований на півдні Во­ 
линської і на півночі Львівської областей. Основна частина 
запасів вугілля Львівсько­ Волинського басейну (66 wacko являє 
собою газове (високолетюче, енергетичне вугілля), інші запа ­ 
си — перехідне вугілля від газового до жирного. Жирне вугіл­ 
ля характеризується високим хімічним потенціалом. Пласти 
вугілля залягають на глибині 300–500 м, максимальна потуж­ 
ність пластів — 2,8 м. 
(М. Ковалко, С . Денисюк) 
Думки людини — це ідеальний чи матеріальний продукт? 
У пошуках відповіді на це нібито легке запитання не в одного 
покоління філософів капітально «поїхала стріха». Розроблялися 
хитромудрі теорії, винаходилися мудрі комбінації для поєднан ­ 
ня ідеального й матеріального. Крапку в цій проблемі поставив 
Інтернет — це продовження колективної свідомості суспільства. 
Мільйони комп’ютерів, пов’язані в глобальну мережу, утворюють 
чи то велетенський всесвітній смітник, чи то елемент «вищого 
розуму». Ось візьмімо, приміром, стандартний український ін ­ 
формаційний сайт. Праворуч — стрічка новин, ліворуч — більш 
довгограючі матеріали, що претендують на аналітику. Начебто 
не газета (не можна купити), але й не інформагентство (стиль по­ 
дачі матеріалів інший). Чорт зна що: віртуальна реальність, яку 
можна роздрукувати, показати другові, осмислити, перетравити 
(подумки). Унікальний важіль віртуального впливу на реальне 
життя. Український Інтернет розвивається, з’являються тисячі 
людей, які мають горде звання «юзер» (користувач). Причому ба ­ 
гато хто з них споживає і національний інформпродукт. 
(Із газети) 
Дика гуска — це таки справжня гуска, тільки — дика. 
Її можна їсти,— так, як і свійську гуску,— з пряженою капу­ 
стою або з яблуками, з гречаною кашею і так. 
Різниця між дикою гускою й свійською гускою та дикою кач­ 
кою така, що дика гуска ніколи не плодиться в нас на базарах, 
і для того, щоб її смажити навіть так, без пряженої капусти й без 
яблук,— її обов’язково треба заполювати. 
А заполювати дику гуску нелегко, бо вона в нас на Україні 
дуже­дуже рідко плодиться, а тільки перелітає навесні на північ, 
а восени — на південь… 
(Остап Вишня ) 
2) У поданому тексті виділіть емоційно ­ експресивну лексику. 
Проаналізуйте прийоми її використання. Обґрунтуйте автор ­ 
ське слововживання. 
Мово рідна! Ти ж — як море — безконечна, могутня, глибинна. 
Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця­краю. 
Красо моя! В тобі мудрість віків, і пам’ять тисячоліть, і зойк 
матерів у годину лиху, і переможний гук лицарів у днину побід ­ 
ну, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародже­ 
ного; в тобі, мово, неосяжна душа народу — його щирість і ще­ 
дрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя 
його. Арфо серця мого! Люблю зажуру пісень твоїх, і невмирущий 
оптимізм гумору твого, і музику слів твоїх. Скарбе мій єдиний, 
з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, без тебе — перекоти­ 
поле, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття. Твердине 
моя, і захисток, і гордість, і розрада в годину смутку. Люблю тебе 
і в гніві, коли ти клекочеш, як вулкан, і гримиш громами на воро­ 
гів, і вбити можеш словом єдиним, як блискавкою. Люблю і твою 
ніжність, ласкавість, лагідність коли ти одним­однісіньким сло ­ 
вом зігріваєш, мов сонце, і підносиш над хмари та між зорі, і по­ 
вертаєш до діяння, до життя наснаго моя і мудрий нічний вчите­ 
лю мій. 
Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й мо­ 
гутні хвилі свої. І я, вірний і вічний юнга твій… Єдина печаль про ­ 
ймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. 
Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. 
(С. Плачинда ) 
3) Спишіть синоніми так, щоб спочатку йшло загальновживане 
нейтральне слово, а потім — стилістично забарвлене. 
Горизонт — крайнебо, глибінь — глибина, жорстокосердий — 
безжалісний, багач — срібляник, плеканець — пестун, побіда — 
перемога, придане — дівизна, даром — дурно, вражда — ворож­ 
неча, золото — злато, дуже — вельми. 
2. Робота з підручником. 
(Учитель пропонує учням виконати вправи з підручника.) 
VI. п ід Б и ТТ я підсУМК ів УРо КУ 
п роблемне завдання. 
y Наведіть 5 прикладів використання емоційної лексики з пев ­ 
ною стилістичною метою в окремих функціональних стилях. 
V і I. д о МАШнє зА вдА ння 
1. Вивчити теоретичний матеріал. 
2. Дібрати з художньої літератури текст з емоційно чи екс­ 
пресивно забарвленими словами, скласти до нього завдан­ 
ня для перевірки вивченої теми або виконати вправу з під­ 
ручника (на вибір учителя).
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Стилістично нейтральна лексика; емоційно й експресивно забарвлені засоби, що надають мовленню певного стильового відтінку (ласкаве, іроніч ­", із категорії "Конспекти", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід