Стилістика мовлення (функціональна). Культура мовлення. Мовлення як предмет вивчення стилістики і культури мовлення. Мовлення розмовне і к




 
Урок № 25 
Тема. Стилістика мовлення (функціональна). 
Культура мовлення. Мовлення як предмет вивчення стилістики і культури мовлення. Мовлення розмовне і книжне, їх співвідношення й особливості. Поняття 
стилю мовлення: позамовні ознаки ( Сфера спілкування, умови і мета спілкування) 
й мовні. 
Мета: розрізняє предмет вивчення стилістики мовлення й завдання культури мовлення 
(у зіставленні зі стилістикою), особливості розмовного й книжного мовлення; стилі 
мовлення, їх підстилі, основні жанри й характерні мовні засоби; вимоги до мовлен-ня; значення вивчених термінів, їх зв’язок і роль в обґрунтуванні понять «стиліс-тика» й «культура мовлення»; визначає мовлення правильне й комунікативно до-цільне, нормативне й ненормативне використання мовних засобів; аналізує тексти 
вивчених стилів мовлення з погляду змістовності, логічності, багатства й  різнома-нітності, точності, виразності, доцільності мовлення; знаходить і виправляє помил-ки, пов’язані з порушенням стильової єдності, змістовності, логічності, доречнос-ті, виразності, з неправильним використанням слів і одноманітних синтаксичних 
конструкцій, лексичних варіантів і порушенням лексичної сполучуваності слів. 
ХІД Урок У 
I. АктуА лізА ція опорних знА нь учнів. 
; Технологічна карта 
В. В. Виноградов пропонував у стилістичній системі націо -нальної мови виділяти три кола досліджень, які тісно пов’язані, 
часто взаємно пересікаються і завжди співвідносні, але мають свої 
проблематику, завдання, категорії: «Це, по-перше, стилістика мови 
як «системи систем», або структурна стилістика; по-друге, стиліс -тика мовлення, тобто різних видів і актів суспільного вживання 
мови; по-третє, стилістика художньої літератури». 
літературна мова відома у двох різновидах: писемному та усно -му. Відповідно виділяють стилістику писемної мови і стилістику усної 
мови. Вчення про функціональні стилі літературної мови стосуєть -ся обох її різновидів: писемного та усного. Поняття писемного та 
усного різновидів літературної мови не тотожні поняттям книж -ної і розмовної мови, які характеризують мову з погляду оцінно-емоційного забарвлення, методики виголошення, всього того, що 
створює колорит. Писемна мова має більше книжного забарвлення, 
але користується і розмовними прийомами (у діалогах, репризах, 
гуморесках). Усна мова може мати розмовне чи книжне забарв -лення, але переважає в ній розмовне. Стилістика мовлення вивчає 
використання стилістичних засобів, наявних у системі мови, в сус -пільній чи індивідуальній мовній практиці. 
У стилістиці мовлення досліджується функціонування стилів 
мови у різних видах діалогічного і монологічного мовлення, вияв -ляється творча природа мови і мовця. Функціональна стилістика — 
розділ загальної стилістики, який вивчає практичне застосування 
мовлення. У завдання стилістики мовлення входить і вивчення 
найтонших семантико-естетичних та емоційно-експресивних від-мінностей між різними жанрами і суспільно зумовленими видами 
усного і писемного мовлення. Стилістика мовлення конкретизує, 
розширює стилістичну здатність мовних одиниць, породжує нові, 
додаткові конотації, що зумовлюються суміжністю однотипних чи 
контрастних мовних одиниць, і тільки постійно відтворюючись у 
мовленні, здобувають право перейти у стилістику мови. Функціо-нальна стилістика вивчає: 
а) стилі, їх ознаки; 
б) функцію висловлювання (спілкування, повідомлення тощо); 
в) завдання мовлення; 
г) мовленнєву ситуацію; 
ґ) тему і форму висловлювання; 
д) мовні засоби. 
Стилістика художньої літератури виділяється в окрему галузь 
стилістики тому, що художній стиль ширше, ніж інші функціо -нальні стилі, охоплює і засоби мови (системи) і засоби мовлення 
(функціонування). Художній стиль має свою специфіку. До худож -нього стилю можуть вводитися компоненти інших стилів — на -укового, публіцистичного, офіційно-ділового, усно-розмовного. Він 
поєднує як загальномовне, так і творчо індивідуальне насамперед 
тому, що він антропоморфічний — «олюднений». У художньому 
стилі все подається від людини, через її бачення і все спрямоване 
на сприймання людиною. 
Стилістика художньої літератури вивчає на тлі стилістики мови 
і стилістики мовлення всі елементи стилю художнього твору, стилю 
письменника, стилю певного літературного напряму. Історія стилів 
художньої літератури перебуває в постійному зв’язку з історією 
і розвитком літературної мови, знаходить відображення в історично 
змінних стилістичних варіантах. Стилістика художньої літератури 
аналізує ці зв’язки, знаходить вияви їх у конкретному літератур -ному творі. Вона представляє широкому читачеві найкращі над - 
бання національної мови, подає неперевершені зразки художнього 
використання мовних скарбів. 
Усі слова нашої мови можуть бути поділені (умовно) на дві 
великі групи: 
а) книжні — ті, що вживаються в писемному мовленні; 
б) розмовні — і ті, що вживаються в усному мовленні. 
«книжні» слова не закріплені за певною вузькою сферою вжи -вання, за певним видом писемного мовлення. Вони широко вико -ристовуються і в наукових працях, і в публіцистичних статтях, 
і в ділових паперах. До них належать: 
а) слова, що виражають загальнонаукові поняття і вживають -ся не у вузькому, термінологічному значенні, а в широкому, 
узагальненому (еволюція, компонент, деформація, методика, 
аномалія, деградація, прогрес тощо); 
б) слова з абстрактним значенням (вони, як правило, мають су -фікси –ання, –ення, –іння, –ство, –цтво: переконання, здій -снення, зайнятість, сумісництво тощо); загалом це слова, які 
рідко вживаються або й зовсім не вживаються в повсякден -ному усному спілкуванні. 
незначний відтінок книжності мають: 
а) дієслова на -увати (виконувати, дотримувати, здійснювати); 
б) віддієслівні іменники на –ння, –ття (посвідчення, відряджен-ня, прибуття); 
в) дієприкметники (знайдений, працюючий, призначений); 
г) дієприслівники (враховуючи, розглянувши) та ін. 
У виборі між книжним і розмовним словом перевага нада -ється книжним словам, бо вони, як правило, однозначні й не ви -словлюють небажаним чином емоцій. 
Серед «книжних» слів особливої уваги потребують так звані 
урочисті слова , тобто слова високі, небуденні. Найбільша кількість 
помилок, пов’язаних з уживанням книжно-писемної лексики в ді -лових документах, припадає саме на цей розряд книжних слів. 
Неправильне, невмотивоване вживання «високих» слів у ділових 
паперах поширюється під впливом газетної мови: тут відбувається 
некритичне перенесення слів з однієї сфери спілкування в зовсім 
іншу, відмінну за своєю метою, призначенням і змістом. 
цікаво! Це, переважно, помилки такого характеру: «високе» 
слово вставляється в текст чисто ділового, виробничого характеру; 
урочистими словами послуговуються в документах, де йдеться про 
справи буденні, повсякденні, дрібні. Наведемо кілька прикладів 
(словесних «паралелей»). У високому, урочистому мовленні вжи -ваються слова труд, трудитися, трудящий, трудовий, трудівник; 
у звичайному, поточному діловому папері повинно вживатися: 
праця, працювати, працівник (а також здійснювати, виконувати, 
робити та інші нейтральні слова). 
Можна споруджувати палаци, зводити мости, але типові ко -рівники слід будувати; лише у довідці (і то не завжди) пишуть 
проживає, звичайно ж людина мешкає, живе, прописана та ін. 
Зачитати й заслухати можна декларацію, звернення, але не ви-тяг з протоколу чи акт (їх просто можна прочитати чи прослухати). 
Слово голова позначає офіційну назву керівної посади коле -гіальної установи і людину, що працює на цій посаді; воно позна -чає також виборного керівника (голова правління, голова виборчої 
дільниці, голова зборів). Слово глава ніколи не позначає офіцій -ної посади, а лише особу; вживається найчастіше на позначення 
людини, що займає керівний пост (повна назва цієї установи чи 
організації звичайно не називається, порівняйте; Голова Ради Мі -ністрів — глава уряду). 
Стиль (від латин. Stilus — паличка для письма). Стиль літера -турної мови — різновид мови (її функціонувальна підсистема), що 
характеризується відбором таких засобів із багатоманітних мовних 
ресурсів, які найліпше відповідають завданням спілкування між 
людьми в даних умовах. Це своєрідне мистецтво добору й ефек -тивного використання системи мовних засобів із певною метою 
в конкретних умовах й обставинах. Д. Свіфт влучно зауважив, що 
стиль — це власне слова на власному місці. 
Кожний стиль має: 
а) сферу поширення і вживання (коло мовців); 
б) функціональне призначення (регулювання стосунків, повідо -млення, вплив, спілкування тощо); 
в) характерні ознаки (форма та спосіб викладу); 
г) система мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фра -зеологію, граматичні форми, типи речень тощо). 
Функціональні стилі української мови: розмовний, художній, на -уковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий та конфе-сійний. Поряд із функціональними стилями, ураховуючи характер 
експресивності мовних елементів, виділяються також урочистий, 
офіційний, фамільярний, інтимно-ласкавий, гумористичний, сати -ричний та інші. 
З огляду на три основних аспекти поняття культури мов -лення: комунікативний, нормативний, етичний, розрізняють такі 
компоненти культури мовлення : 
а) дотримання норм літературної мови; 
б) здатність бути засобом спілкування; 
в) мовний етикет (відповідність стилю, мовній ситуації, нормам 
поведінки загалом тощо). 
вимоги до культури мовлення : 
1. змістовність. Слід продумати тему та основну думку вислов-лювання, не писати й не говорити зайве. 
2. послідовність . Стежити, щоб думки були викладені за певним 
планом (послідовно), робити узагальнення та висновки. 
3. точність. Старанно добирати слова, будувати речення відпо-відно до змісту думки, не вживати двозначних висловів. 
4. Багатство. Уникати повторення тих самих слів та однакових 
за будовою речень. Урізноманітнювати їх у тих межах, які 
встановлені для кожного стилю. 
5. Доречність. Зважати на мету , місце й адресата вашого мов -лення. 
6. правильність і чистота . Слід уживати слова та будувати речен -ня відповідно до норм української літературної мови, уникати 
нелітературних елементів (недоречних іншомовних та діалек-тних слів, лайливих виразів, жаргонізмів тощо). 
7. в иразність. Уживання слів і виразів, що найбільш яскраво 
виражають думки й почуття того, хто говорить. 
II. о голошення теМ и й М ети уроку. 
III. МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів. 
I V. Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льного МАтері А лу. 
; Тренувальні вправи 
Укажіть стиль і визначте за поданим текстом його ознаки. Чи до-тримано цьому тексті виразність мовлення? 
Про мову точаться розмови, 
То трохи вщухнуть, то ізнов. 
Щоб не любити рідне слово — 
Такого світ іще не знав. 
Але не хочу я ганьбити 
Російськомовних земляків. 
За нашу мову стільки вбито... 
Хто жити й вижити хотів, 
Російську мусив вчити й знати. 
Без неї ходу не було 
Ні до кар’єри, ні до влади, 
Без неї — тільки у село! 
Так з покоління в покоління 
Свідомо сіялося зло, 
Щоб наше знищити коріння, 
Щоб українців не було. 
Ми — не народ, а лиш народність! 
У нас не мова — діалект! 
Що український інтелект 
Колись Москви підняв духовність — 
То все забуто... Ми, хохли, 
Самі зреклись своєї мови. 
Хіба на доказ, що ніколи 
Народом ми і не були! 
Були! І є! І вічно будем! 
І рідну мову не зведем, 
Бо українці — мудрі люди, 
Їх більше буде з кожним днем! (В. Іващенко). 
Укажіть стиль і визначте за поданим текстом його ознаки. Чи до-речне вживання застарілих слів? 
У Польщі вважають, що у них прийнято першу 
конституцію в Європі, але в Україні прийнято першу 
в світі конституцію! 
Є таке Національне свято в Польщі — 3 травня (річниця при-йняття Конституції 1791 року, як кажуть поляки — першої в Європі) 
(http://www.polska2004.org.ua/polska-ua.html#9%20). Але як відо -мо, першою офіційною конституцією в світі вважається Конституція 
Сполучених Штатів Америки, яка прийнята 1787 року. А насправді 
перша конституція в зарубіжній Європі — «Декларація прав людини 
і громадянина» — була прийнята в революційній Франції в 1789 році, 
а офіційна конституція з’явилася у Франції 3 вересня 1791 року. 
Але ми повинні пам’ятати й пишатися тим, що першою в сві-ті (а не лише у Європі) була Конституція українського гетьмана 
Пилипа Орлика від 5 квітня 1710 року, яка випередила американ-ську аж на 77 років. Тобто першим конституційним актом у світі 
був конституційний договір «Вивід прав України», прийнятий на 
козацькій раді в Бендерах і скріплений підписом гетьмана Пилипа 
Орлика. Він вперше розмежовував владу на гілки: законодавчу, 
виконавчу і судову — та встановлював відносини між ними. Най - 
вищим органом влади в Україні вважалася загальна козацька рада, 
виконавчу владу представляла генеральна старшина на чолі з геть -маном, причому кожен старшина мав повноваження сучасного міні-стра (писар — Міністра закордонних справ, бунчужний — Міністра 
внутрішніх справ, підскарбій — міністра фінансів і т. д.). 
Цікаво, що єдиний відомий на сьогодні україномовний ори -гінал цієї Конституції знайдений у Російському державному архіві 
давніх актів лише у 2009 році київським істориком Олександром 
Алфьоровим. А латиномовна копія ХVIII століття зберігається 
в Національному архіві Швеції (течка «Справи Козаччини»). 
Укажіть стиль і жанр поданого тексту, сферу його застосування. 
У  якій мовній ситуації ймовірне використання цього тексту. Свою 
думку обґрунтуйте. 
Серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного оновлення. Це неминуче вимагає повернення до пра -вильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд. 
Українці традиційно називають свій прапор «жовто-блакитним». На мові геральдики (науки про герби) та вексилоло -гії (науки про прапори) це значить, що жовтий колір є головним 
(тому в описі прапора він називається першим по черзі, зображу -ється вгорі і використовується для зображення Тризуба-Трійці), 
а блакитний є допоміжним (тому називається другим, зображується 
внизу прапора і використовується на гербі як тло). 
Із сакральної точки зору жовтий колір позначає активне, 
творче, сонячно-вогняне, духовно-божественне начало, а блакит -ний — пасивне, вологе, консервативне начало, яке потребує акти -візації та одухотворення. Тому жовто-сонячний колір українського 
прапора позначає Творця і божественну активність, а блакитний — 
створену ним матерію, наш земний світ. 
Якщо на прапорі вгорі зображується колір духовно-божественного начала, то це значить, що саме воно визнається го -ловним, домінуючим — і це відповідає природному стану Всесвіту, 
створеного Творцем. 
Нинішній прапор України називається синьо-жовтим, тому 
верхня його половина є синьою (головний колір), а нижня — жов -тою (допоміжний колір). Тому, згідно із законами геральдики, на 
державному гербі мав би зображуватися синій Тризуб на жовтому 
тлі. Проте в дійсності ми маємо жовтий Тризуб на синьому тлі — 
і це правильно. Але тоді головний, жовтий колір має бути угорі 
нашого прапора, а не навпаки. 
Захисники синьо-жовтого прапора стверджують, що синє — 
це небо, а жовте — це пшеничне поле. Українці є хліборобською 
нацією, тому її природним символом є синьо-жовтий прапор. 
По-перше, небо буває синім надзвичайно рідко, адже в со -нячний день воно зазвичай блакитне (тож для позначення неба 
і пшениці прапор мав би бути блакитно-жовтим). Насправді ж 
синій колір на нинішньому прапорі України є не символом неба, 
а рудиментом червоно-синього прапора УРСР. 
По-друге, українці є нацією не лише хліборобів, а також свя -щеників і воїнів. Більше того, дух священиків і священних воїнів 
(брахманів і кшатріїв) є домінуючим, адже навіть буденна сіль -ськогосподарська діяльність традиційно здійснювалась українцями 
як священнодійство, життєтворчий ритуал. Зведення українського 
світогляду до селянської праці є засобом інформаційно-духовної 
війни на послаблення української нації. 
З точки зору християнства наш прапор відображає нині іс -нуючий у державі стан перевертання природного порядку та домі -нування безбожності, об’єктивними проявами якого є вимирання 
українського народу (понад півмільйона щороку), зростання кіль -кості самогубств та абортів, поширення алкоголізму та наркоманії, 
генетичне і культурне виродження. 
V. зАкріплення вивченого МАтері А лу. 
У якій мовній ситуації можливе використання поданого тексту? До-ведіть, що в поданому тексті дотримано правильність мовлення. 
Моя Україно! Ти сильна й багата, 
У тебе мільйони найкращих синів, 
І мова твоя, солов’їна й крилата, 
Ще світу покаже величний мотив. 
Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги, 
Махнуть золотистим крилом рушники, 
І щастя затмить всі печалі й тривоги 
На вічні роки і прийдешні віки! 
Моя Україно — Волинь і Поділля, 
Донбас, Придніпров’я, Карпати і Крим. 
Тебе не здолало фашистське свавілля, 
Не з’їли поляки, не вбив «Третій Рим»! 
Хай весни твої гомонять калиново, 
Летить крізь туман до майбутнього шлях, 
Хай з вітром бринить від Луганська до Львова, 
Від Ялти до Луцька блакитний твій стяг. 
Моя Україно, народ мій коханий, 
Брати-українці, мої земляки! 
Здоров’я і щастя вам, рідні краяни, 
Добробуту, миру на довгі роки! 
Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина 
Запалить любов’ю гарячі серця, 
Й піснями наповниться вся Україна 
Від щастя, якому не буде кінця! (І.Калиниченко). 
Простежте, чи порушено правильність мовлення (нормативність)? 
Який емоційний відтінок має поданий текст?Завдяки поєднанню ком-понентів яких лексичних груп досягається такий відтінок? 
Дозвольте щедрувати! 
Щедрик-ведрик на порозі, 
Ваша хата у облозі: 
Вже розкинуто намети 
І готові кулемети! 
Опиратись буде марно, 
І до того ж, ще й не гарно: 
Стали ми навколо хати 
Вам здоров’я побажати! 
Тож виносьте сало, гроші - 
Будем ми тоді хороші. 
Після чарки по обіді 
У полон візьмем сусідів! 
Будуть жадні — вийде боком... 
З новим щастям! 
З Новим роком! 
VI. ДоМАшнє завдання. 
опрацювати теоретичний матеріал §15, виконати вправу №220.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Стилістика мовлення (функціональна). Культура мовлення. Мовлення як предмет вивчення стилістики і культури мовлення. Мовлення розмовне і к", із категорії "Конспекти", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід