Зміст та дидактична структура уроку читання (на вивчення прозового твору), методичний коментар




 
Зміст та дидактична структура уроку читання (на вивчення прозового твору), методичний коментар

У практиці підготовки майбутніх вчителів до проведення уроків у школі спостерігається типовий недолік: від теорії переходимо зразу ж до практики складання конспектів, проминаючи етап оволодіння технологією застосування одержаних теоретичних знань про урок. Внаслідок чого студент неспроможний послідовно, в певній системі враховувати комплекс тих вимог та ідей до сучасного уроку, про які йому повідомляє викладач у теоретичному курсі методики. Подоланню цього недоліку не сприяють і багаторазові вправляння в складанні конспектів уроків. Так оволодіння методикою уроку перетворюється в довготривалий процес. Отже, вкрай необхідні чіткі орієнтири на застосування одержаних знань, умінь та навичок з методики викладання в системі уроку, на оволодіння технологією опрацювання конспектів уроків.

Практика навчання студентів свідчить про те, що такими орієнтирами можуть бути дидактичні структури уроків різних типів та змісту, в яких враховуються: 1) етапи застосування знань; 2) характер навчального матеріалу. Започатковано дидактичні структури такого характеру, змісту та спрямування професором Коваль Г.П.

Дидактична структура уроку — це описова його форма, яка містить:
1) мету (пізнавальну, виховну, розвивальну та спеціально навчальну);
2) відповідне обладнання до уроку;
3) хід уроку — структурні компоненти (стани) уроку та орієнтовний зміст кожного з них з урахуванням основних станів опрацювання тексту (зліва);
4) оцінку змісту та методики проведення уроку, передбачувані позитивні та негативні сторони на кожному стані (справа), які під час аналізу уроку треба розглядати як критерії його оцінювання.

Під час опрацювання структурних компонентів уроку та змісту враховувались матеріали дискусій про урок, надруковані в періодичній пресі, думки педагогів та методистів — Савченко О.Я., Богдановича М.В., Вашуленка М.С., Львова М.Р., Рамзаєвої Т.Г., Скрипченко Н.Ф. та ін.

Опрацьована дидактична структура орієнтує на оптимальний урок читання, втілює провідні ідеї навчальних програм, сучасні вимоги до уроку, до змісту та методичного навантаження кожного стану, чітко визначаються загальнодидактичні та спеціальні вимоги. Безумовно, застосування її потребує врахування конкретних умов навчання.

Усвідомлення та засвоєння дидактичної структури сприяє формуванню чітких систематизованих знань про урок, його зміст, методи і прийоми, форми та засоби навчання; оволодінню багатством уроку. Ці знання про урок читання значною мірою допоможуть студентові і на педагогічній практиці.

Зміст та дидактична структура уроку читання. Урок засвоєння нових знань
Школа:
Клас:
Учитель:
Тема уроку: («Золота осінь»)
Матеріал для читання: (О. Копиленко. «Жовкне листя»).
Мета: пізнавальна (засвоєння певної інформації з тексту);
Виховна та розвивальна — виховувати громадянські почуття, національну свідомість, кращі моральні якості, естетичні смаки, бережливе ставлення до природи, любов і повагу до людей праці, патріотів своєї землі, народу; розвиток мовлення та уваги, пам'яті, спостережливості, культури слухання, удосконалення аналітико-синтетичних умінь порівнювати, узагальнювати, доводити, проводите аналогію; розвиток творчих здібностей, самостійності та навичок самоконтролю).
Навчальна (формулюється відповідно до вимог програми):
1 — удосконалення техніки читання (розширення поля читання, вдосконалення правильних прийомів читання, регулювання темпу та навичок виразного читання); розвиток мовленнєвого апарату і вимови та ін.;
2  — прищеплення вмінь працювати з текстом (ділення тексту на частини виділення головних з них, складання плану навчальної статті, визначення головної думки та ін.);
3 — розвиток зв'язного мовлення (текстотворчих умінь та навичок) на основі навчального тексту (відповіді на запитання, репродуктивний, стислий та творчий перекази та ін.).
Обладнання уроку: підручники, хрестоматії, репродукції картин, ТЗН та інші види наочності.

Хід уроку:


Структурні компоненти уроку, їх зміст: 

1. Повторення вивченого.  Актуалізацій опорних знань, умінь і навичок (8 — 10 хв).

Повторення, закріплення та розвиток знань, одержаних на попередньому уроці; актуалізація мовленнєвих умінь та навичок (з урахуванням змісту та лексики наступного матеріалу для вивчення).

Орієнтовний зміст роботи (за вибором, залежно від мети навчання): 
«орфоепічне» та «тлумачне» читання, 
вибіркове за пунктами плану; 
словникова робота (тлумачаться слова, важкі за значенням); 
з'ясування композиційної структури тексту; 
робота за малюнком, діафільмом (опис, розповідь окремих епізодів, 
добір заголовків тощо); 
вибірковий, стислий та творчий перекази; словесне малювання; перебудовування діалогів у розповідну форму; виразне читання тексту; драматизація (читання в особах, колективна декламація); екранізація; визначення головної думки твору;
характеристика дійових осіб, оцінка, зіставлення з іншими героями 
(робота виконується в єдності із аналізом художніх засобів та мовних особливостей твору); 
повторення вивченого напам'ять вірша.

Оцінка змісту та методики
уроку  
 
(окремі зауваження):

+ виховна спрямованість уроку; 
+ розвивальний характер навчання, застосування 
проблемно-пізнавальних завдань; 
+ раціональне використання часу;
+ дофимання принципу доступності і перспективності 
(зв'язок з попереднім та наступним уроками, 
використання відповідної лексики);
+ чітка реалізація навчально-виховної та розвивальної мети; 
+раціональний добір форм роботи з урахуванням 
наступного етапу у вивченні тексту (більш складні 
у порівнянні з тими, які використовувались на 
попередньому уроці);
+ багаторазове варіативне читання;
+ робота над удосконаленням техніки читання 
(з учнями, в яких повільний, наприклад, темп читання);
+ використання під час читання та аналізу тексту 
прийомів за ступенем складності; 
+  розпиток  умінь  та   навичок, потрібних для 
самостійної роботи над текстом 
(вибіркове читання, постановка питань 
до прочитаного, читання тексту мовчки і т.п.);
+ вдале використання наочності, роздаткового матеріалу; 
+ проведення словникової роботи (розвиток 
навичок слововживання);
+ удосконалення навичок зв'язного мовлення 
(застосування різних видів переказу, 
словесне малювання);
+ зв'язок навчання із життєвим досвідом учнів;
+активізація розумової діяльності учнів 
(застосування зіставлення, порівняння, 
аналогії, аналітико-синтетичних вправ); 
+ використання диференційованих та
індивідуальних завдань;
- відсутність вправ синтетичного характеру;
- недостатньо вправ для формування правильної 
вимови;
- не проводились виразне читання тексту та вправи 
на формування виразності;
- відсутня   творча   робота   на основі нового тексту.

IІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку (2- 3 хв)

1) Підготовча робота до читання тексту.

Проводиться з метою проявити в школярів інтерес до читання нового тексту; повідомити певні факти, без знання яких сприймання твору ускладнюється; ввести нову лексику.
Орієнтовний зміст роботи: виховна установка; актуалізація, уточнення та поповнення знань і уявлень про факти та події, які зображуються у
творі (узагальнення спостережень після екскурсії, розгляд малюнків до тексту, розповідь учителя, демонстрація діафільмів тощо); підготовка до емоційного сприйняття тексту; словникова робота (знайомство із словами, знання яких необхідне для розуміння змісту тексту). Створення відповідних проблемних ситуацій до вивчення нового матеріалу.
Постановка мети уроку — «Знати» , «Вміти» (визначаються на основі пізнавальних, виховних та спеціально навчальних завдань).

+ цілеспрямована    організація класу;
+ розвиюк    аналітико-синтетичних умінь в процесі 
узагальнення знань та спостережень учнів; 
+ до   бесіди   залучена   значна кількість учнів класу;
+ вдала постановка запитань у процесі бесіди;
+ створено проблемні ситуації, які підводять учнів 
до вивчення нового матеріалу; 
+ якість та виразність розповіді вчителя;
+  раціональне використання способів семантизації 
слів (словникова робота); 
+ розвиток творчої уяви дітей; 
+ зв'язок з попереднім уроком; 
+ єдність навчального процесу із життям;
+ емоційна спрямованість бесід; 
+ ефективне використання наочних посібників;
- не використовувались технічні засоби навчання;
- застосовано багато репродукцій картин одного 
і того ж змісту; 
+ чітко визначено мету — «Знати;»,   «Вміти»   
(записані   на дошці);
+    вдале    створення    ігрової ситуації;
IIІ. Сприйняття та усвідомлення новою навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь та павичок (до 20 хв) 

Орієнтовний зміст роботи:

2) Первинне читання тексту (цілісне сприймання):
— читання тексту учнями класу мовчки, відповіді на запитання (записуємо 1-2 на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним);
— читання тексту учнями класу разом напівголоса (або пошепки, хором — у слабшому класі), відповіді на запитання (1, 2 записуємо на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним);
— зразкове в орфоепічному відношенні і виразне читання тексту вчителем за опрацьованою партитурою — як підсумок всієї самостійної роботи учнів по «впізнаванню» нового тексту.

3) Повторне читання тексту — поглиблення сприймання, розвиток техніки читання.
«Орфоепічне», «тлумачне» та індивідуальне читання. Читання в парах (з вчителем — клас, з кращим учнем — слабший учень). Вправи з техніки читання.



+ читанням охоплені всі учні класу;
+ учні самостійно озвучували новий текст, 
розвивається смислова здогадка;
+ емоційність та виразність читання тексту вчителем; 
+ читання за партитурою (розбивкою) для 
удосконалення навички виразно читати;
-  не задовольняє методика первинного   читання   
(перший раз текст читав сам учитель, мало залучено 
дітей до читання);
- новий текст озвучував учитель;
- у   первинному   читанні   діти пасивні;
+ після кожного прочитування тексту пропонувались 
запитання, щоб читання не було механічним;
- недостатня орфоепічна робота, а також мало 
вправ на засвоєння вимови слів;
-відсутня  робота по усвідомленню  значення   слів   і змісту тексту в цілому;
+ застосування вправ на розвиток способів читання;
+ вправи на формування правильності читання;
+ розвиток швидкості читання;
+ виразне читання тексту (на
основі вчительського читання);
- мало вправ на удосконалення техніки читання;
- недостатньо індивідуальної роботи з учнями, в яких відстає техніка читання;
- не практикувались вправи для формування інтонаційних умінь і навичок в учнів; +індивідуально-диференційований підхід до навчання;
+ формування навички свідомого читання;
+ вдало поєднувались колективне та індивідуальне читання;
+ методика «орфоепічного» та
«тлумачного» чигання;
+ вміло організована самостійна робота учнів;
- недостатня словниково-семантична робота;
4) Аналіз фактичного і образного змісту тексту в поєднанні із розбором художніх засобів та мовних особливостей разом з читанням:

відповіді на запитання, вибіркове читання; 
постановка запитань до тексту (під керівництвом вчителя і самостійно); виділення основних компонентів сюжетної лінії (композиційний аналіз); 
розбір частин тексту — читання, відповіді на запитання, читання та з'ясування діалогів, переказ, визначення головної думки (ідеї), добір заголовків; складання плану (запис на дошці), визначення його структури (зачин, основна подія, кінцівка); словесне малювання; переказ прочитаного в цілому (подальше усвідомлення фактичного змісту тексту, засвоєння лексики) — репродуктивний, вибірковий, стислий перекази, переказ з перебудовуванням діалогів у розповідну форму; 
робота за малюнком (впізнавання та переказ епізодів, опис), діафільмом (опис, розповідь окремих епізодів, співвіднесення із текстом); 
опрацювання логічної партитури читання тексту (визначення логічного центру залежно від ідеї, логічних наголосів); 
екранізація.

-  мало в процесі аналізу тексту учні читали;
+ виховання культури сприймання тексту;
+ методика проведення композиційного аналізу; 
+ учні вдало підведені до складання плану (передував детальний композиційний аналіз тексту);
+ використання різних видів переказів (починаючи з репродуктивного);
+ методика проведення стислого переказу;
+ розвиток навичок слововживання;
- недостатня робота по розширенню активного словника учнів; 
+ аналіз мовних засобів у поєднанні з розбором змісту тексту;
+ робота над планом здійснювалась у поєднанні з удосконаленням навичок читання та зв'язного мовлення; 
+ переважало на уроці читання вголос;
+ навчання мовчазного читання; 
+ вдала організація самостійної роботи учнів;
+ використання завдань, що сприяють розвиткові образних уявлень у дітей;
+ лексико-стилістичний аналіз тексту;
+ словникова робота (лексичні вправи, складання тематичних словників тощо);
+ розвиток у дітей навичок роботи із текстом;
+ доцільна послідовність роботи із текстом;
+ забезпечення аналітико-синтетичної діяльності учнів; 
+ розвиток текстотворчих умінь; 
+ поєднання різних видів аналізу тексту   (смислового, емоційно-оціночного, образного) із розбором  мовних та композиційних засобів;
+ використання цікавих засобів навчання;

5) Узагальнююча бесіда за текстом.
Аналіз ідейної спрямованості (головна думка) тексту, характеристика дійових осіб.

+ вдало поставлені питання для виведення головної думки; 
+ аналітична робота супроводжувалась читанням; 
- відсутнє додаткове «слухання» текстів, близьких за тематикою уроку (збагачення словника, розвиток аналітико-синтетичних умінь).
6) Виразне читання тексту.
Опрацювання партитури (розмітки) для виразного читання тексту (разом з вчителем або самостійно) на основі усвідомлення ідейно-змістових та емоційно-образних сторін тексту.
+ робота за партитурою; 
+ навчання дітей технології виразного читання, читання за партитурою;
+ роботою охоплено більшість учнів класу;
IV. Творче застосування знань учнів (до 10 хв)

7) Творча робота
 на основі тексту — творчий переказ; 
ілюстративна робота    (словесне та графічне малювання); 
драматизація (читання за ролями, під час вивчення віршів — колективна декламація); 
інсценізація (створення сценарію, визначення кадрів для можливого фільму). 

V. Підсумки уроку. Завдання додому (1-2 хв)
Перечитують з дошки   «Знати:»,   «Вміти:», обґрунтовують виконання відповідної роботи.
-  використання однотипних видів творчого переказу;
- не враховано дидактичний принцип поступового нарощування труднощів у методиці проведення творчих робіт;
- недостатня робота з розвитку текстотворчих умінь;
+ вдало підведено підсумки уроку — «Знати;», «Вміти..»;
- домашнє завдання повідомлено після дзвоника;
- не виставлені оцінки.


Методичний коментар


Опрацьована дидактичнії структура орієнтує на оптимальний урок
 читання, втілює провідні ідеї навчальних програм, сучасні вимоги до уроку, до змісту та методичного навантаження кожного етапу, чітко визначаються загальнодидактичні та спеціальні вимоги. Застосування її потребує врахування конкретних умов навчання.

Користування дидактичною структурою надзвичайно важливе в практиці підготовки майбутніх спеціалістів, бо ще дуже повільно та поверхово втілюються сучасні вимоги до уроку, досягнення класичної та сучасної педагогіки, нове в дослідженнях, ідеї передового досвіду.

Урок читання повинен мати пізнавальне, виховне та розвиваюче спрямування. Крім того, на ньому вирішується навчальна мета (вимоги програми): удосконалення техніки читання; вміння працювати з текстом; розвиток навичок зв'язного мовлення (текстотворення). Визначені завдання мають реалізовуватись у комплексі під час вивчення нового тексту (дивись початок дидактичної структури).

У відповідності до визначеної мети початок конспекту уроку з читання має бути таким:

Урок 1.

Тема: Золота осінь (3 клас)

Матеріал для читання: За М.Сингаївським. "Наш добрий хліб" (повторення); О.Копиленко. "Жовкне листя" (повий матеріал). 

Мета уроку:

пізнавальна: знайомити школярів з ознаками золотої осені; 
виховна та розвивальна: виховання любові до рідного краю, до природи,
 турботливе ставлення до неї; розвиток спостережливості, мовлення, аналітико-синтетичних вмінь;
навчальна: (визначається відповідно до вимог програми — див. розділи програми з читання);
а) розвиток техніки читання — вправи на розширення поля читання, розвиток орфоепічних вмінь і навичок, павичок виразно читати;
б) робота з текстом — удосконалення вмінь ділити текст на закінчені за смислом частини, складати план навчальної статті, виділяти головне в кожній частині;
в) розвиток навичок слововживання, умінь переказувати текст (репродуктивний, стислий та творчий перекази).

Обладнання: підручник, репродукції з картин на тему «Золота осінь».

За означеного планування навчально-виховної мені можна цілеспрямовано провести урок читання, бо підпорядковуємо їй добір форм і методів роботи на уроці. Так, розвиток навичок слововживання забезпечується через «тлумачне читання» — учні усвідомлюють значення слова і тому частіше вживають його в мовленні; орфоепічні уміння удосконалюються через «орфоепічне читання»; усвідомлення фактичного і образного змісту тексту відбувається через застосування композиційного, смислового, лексико-стилістичного та емоційно-образного аналізів; формування навичок виразного читання — через роботу з партитурою виразного читання тощо.

Наводимо далі фрагмент уроку на вивчення тексту «Жовкне листя» О. Копиленка, в якому чітко прослідковується реалізація означених завдань до уроку.

III. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу, розвиток мовленнєвих умінь та навичок (до 20 хв).

1. Первинне читання нового навчального тексту (О. Копиленко. «Жовкне листя».).
Учні читають мовчки оповідання «Жовкне листя», відповідають па запитання, записані на дошці (смисловий аналіз).
— Про яку осінь говориться в тексті? (Про золоту). Доведіть.
Усі разом читають текст напівголоса, відповідають на запитання, записане на дошці:
— Які слова вказують на те, що осінь золота? ("Вкривається багрянцем клен", "золота берізка").
Зразкове читання тексту вчителем за партитурою (див. партитуру далі).

2. Повторне читання тексту:
«Тлумачне» читання (словникова робота). Учитель ще раз читає текст, зупиняється, якщо трапляються слова, що записані на дошці, діти хором перечитують їх значення. Далі читають ці слова в реченнях.

Багрянець — червоний колір густого темного відтінку. 
Узлісся — край лісу. 
Вирізьблений — вирізаний. 
Безжально — злісно. 
Зажурений — сумний. 
Золота — жовтоблискуча.

«Орфоепічне» читання. Учитель читає ще раз текст, зупиняється під час читання, учні опрацьовують вимову слів (спочатку хором вимовляють та індивідуально), перечитують їх в реченнях: узлісся, гілля, осінню, вкривається, журиться, доцвісти, морозці. 

Вправа на розвиток «поля» читання. Учні читають текст за абзацами напівголоса всі разом якнайшвидше, вчитель зупиняє, закривають книжки, переказують (після кожного абзацу).

3. Аналіз фактичного і образного змісту тексту.
   1. Композиційний аналіз. Вибіркове читання. Смисловий аналіз (відповіді на запитання).
—  Що сказано про клен? Прочитайте.
—  Що сказано про золоту берізку? Прочитайте.
—  Що сказано про квіточки? Прочитайте.
Внаслідок цього виділено 3 абзаци.

   2.Складання плану. Школярі називають, про що йдеться в кожному абзаці. Вчитель записує  спочатку лише те, що виділено (пункти плану).
1.Багряний клен. (Замріяний, зажурений, сумус, зронить лист).
2.Золота берізка. (Ніжна, опустила віти, журиться).
3.Зажурені квіточки. (Поспішають доцвісти, насторожено зажурені).

   3.Елементи лексико-стилістичного аналізу (щоб розкрити авторський задум).
Колективно з'ясовують, які слова можна віднести до слів клен, берізка, квіточки. Вчитель дописує до кожного пункту плану зазначені слова (подані в дужках).
— Чому переважають  «сумні» слова? (Бо налетить вітер..., прийдуть скоро холоди, настане пізня осінь).
— Якими фарбами ви намалювали б картинку до цього тексту? (Словесне малювання).

4. Репродуктивний (близький до тексту) переказ, запам'ятовування відповідної лексики.

5. Робота за репродукцією картини «Золота осінь» (текстотворення).
— Що з того, що ви прочитали, бачите на картині? Опишіть.
— Що треба доповнити, розповідаючи про золоту осінь за картиною?

6. Опрацювання партитури (розбивки, розмітки) тексту для виразного читання.
• Формулювання головної думки (золота осінь).
• Визначення логічного центру (найголовніші слова): надійшов жовтень (підкреслюють двома горизонтальними лініями). Визначення разом з учнями слів, що пояснюють зазначені: багрянцем, замріяний, сумує, зронить... лист, осінню красу, золота берізка теж журиться, квіточки...поспішають доцвісти, насторожено зажурені (підкреслюють однією лінією).
• Розстановка пауз (граматичних, синтагматичних).
• Визначення додаткових наголосів ( ......, __) у логічних ланках, позначених паузами.
• Відтворення в тексті мелодики читання (
 , ↘, ).
• З'ясування інтонації читання (із сумом).



Учні вчаться за вчителем відтворювати опрацьовану партитуру читання (партитурне читання).



Коваль Г.П., Іванова Л.І., Суржук Т.Б. 
Методика читання: Навчальний посібник. - 
Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 280 с.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Зміст та дидактична структура уроку читання (на вивчення прозового твору), методичний коментар", із категорії "Конспекти", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід