Вірші про зиму




 
Художник Циганов В.З.

Гостює в нас зима. В.Кленц 

Летять, летять сніжинки 
На поле, ліс і сад, 
Веселий свій таночок 
Танцює снігопад. 
Надворі – лютий холод, 
Тепла давно нема. 
Заліз в копичку зайчик 
І солодко дріма. 
Мете хвостом лисичка 
Сніжок біля сосни. 
В барлозі спить ведмедик, 
Солодкі бачить сни.

Зимовий ранок. Яків Щоголів

Я люблю веселий ранок 
холоднючої зими, 
як на двір, на стіни, ґанок 
і на шлях за ворітьми 
упаде із неба промінь, 
дим пов'ється з димарів, 
на току підніме гомін 
зграя галок і граків. 
Сніг ясним кришталем блище, 
лютий холод дошка, 
сонце вгору плине вище, 
та не гріє здалека...

Сніг іде. Марія Познанська

Тихо, тихо сніг іде, 
Білий сніг, лапатий, 
Ми у двір скоріш підем, 
Візьмемо лопати. 
Ми прокинем зранку 
Стежку біля ганку, 
Вийде мама з хати 
І почне питати: 
- Хто ж це так доріжку 
Вміє прокидати?

Снігурі. Олександр Олесь

Звідкіль налетіли 
Стоголосим табуном 
І розсипалися в полі 
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли, 
Мов заграли кобзарі... 
Де взялась весела зграя, 
Жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали 
І розквітли, як квітки... 
На горах мак рожевий 
Так заквітчує грядки. 

Нагло враз табун крилатий 
Небезпечне щось зачув. 
Вгору знявся, й дуб гіллястий 
В кущ троянди обернувсь.

Що хвилина - і, як в казці, 
Враз осипались квітками 
І за вітром над снігами 
Полетіли снігурі.

Зимонька. Л.Забашта

Зимонько-голубонька
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум'яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.
Візьмем гринджолята ми, 
Помчимо з гори.
Снігом нас притрушують 
Срібні явори.  


Білосніжний снігопад. Т. Корольова 

Білий, білий, білий сніг
Уночі на землю ліг.
Білосніжний снігопад
Вкрив і лан, і ліс, і сад.

Горобину крив та глід,
Заячий засипав слід
І хатинку борсука,
Й теплу нірку байбака.

Навіть білочка руденька
Миттю стала вся біленька.
 

Даруночки зими. Т. Корольова

Білі, ніжні, мов пір’їнки,
Тихо падали сніжинки.
Білосніжний снігопад
Вкрив вночі і ліс, і сад.

Будуть зранку малюки
В сніжки гратись залюбки.
Зліплять бабу снігову – 
Величезну, мов живу.

От так радість дітворі
На санчатах мчать з гори!
Сніжки, лижі, ковзани – 
Це даруночки зими!


Зимовий відпочинок. О. Прокопчук

Зі вікном летять сніжинки
На дерева і будинки,
На мости і ліхтарі,
На дороги і двори.

Все довкола біле-біле,
Снігопад дарує диво:
Він пухнастим покривалом
Землю ніжно укриває.

Вибігли у двір малята
В сніжки з друзями пограти
І маленькі топчуть ніжки
В свіжому снігу доріжки.

У веселому танку
Всі кружляють на катку.
Звідусіль лунає сміх:
Кіт Мурко упав на сніг.

Ось взялися дружно діти
Бабу снігову ліпити.
Очі – чорні дві вуглинки,
Ніс зробили із морквинки.

Час додому повертатись
І до свята готуватись:
Скоро-скоро Новий Рік
Завітає на поріг.

Прикрашають всі ялинки – 
Кульки, блискітки, сніжинки
Їм на віти одягають,
З чудом зустрічі шукають.

Білі мухи. М. Рильський

Білі мухи налетіли, —
Все подвір'я стало біле. 
Не злічити білих мух, 
Що летять, неначе пух.

- Галю, Петрику, Кіндрате, 
Годі, ледарі, вам спати! — 
І побігли до санчат 
Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі з гори летять щодуху, 
Щоб впіймати білу муху, 
А санчата їм усім 
Змайстрував старий Максим.
 
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Вірші про зиму", із категорії "Вірші і оповідання", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід