Внутрішня балістика стрільби




 

ОСНОВИ СТРІЛЬБИ ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

Урок №24: Внутрішня балістика стрільби

Навчально-виховна метаознайомити учнів з питаннями вну­трішньої балістики; сформувати переконання в необхідності зна­ти основи та правила стрільби; виховувати любов до стрілецької зброї.

Навчальні питання:

1.   Поняття про стрільбу і балістику стрільби.

2.   Явище пострілу. Періоди пострілу.

3.   Початкова швидкість кулі.

4.   Віддача зброї та її вплив на результати стрільби.

Місце проведеннякабінет з предмета «Захист Вітчизни». Час: 45 хв.

Навчальні-посібникипідручник «Захист Вітчизни».

Матеріальне забезпеченнянаочні посібники «Вогнева під­готовка».

             ВСТУПНА ЧАСТИНА10 хв.

Шикування учнів, рапорт командира, перевірка наявності учнів та їх зовнішнього вигляду.

Оголошення теми заняття, навчальних питань і порядку про­ведення уроку.

Стройове тренування: повороти на місці.

             ОСНОВНА ЧАСТИНА: 30 хв.

Внутрішня балістика — це наука, яка займається вивчен­ням процесів, які відбуваються під час пострілу й особисто під час руху кулі (гранати) в каналі ствола.

Вона покликана вирішувати задачу, як кулі надати якомога більшу швидкість, не перевищуючи допустимого тиску порохових газів у каналі ствола зброї.

При пострілі зі стрілецької зброї від удару по капсулю бойового патрона миттєво вибухає ударна суміш капсуля. Сильне полум'я, що виникає при цьому, через отвори на дні гільзи проникає в товщу порохового заряду, запалюючи зерна пороху Пороховий заряд, згораючи майже одночасно, виділяє великі кількість сильно нагрітих газів, які утворюють у каналі ствол високий тиск на дно кулі, дно та стінки гільзи, а також на стінки ствола і затвора. Зустрічаючи опір міцних стінок ствола і дна гільзи, що упирається в затвор, порохові гази розповсюджуються у бік найменшого опору, штовхаючи кулю перед собою. Та врізається в нарізи, обертаючись, проходить з безперервно зростаючою швидкістю каналом ствола та виривається назовні. Тобто відбувається постріл.

Постріл — викидання кулі (гранати) з каналу ствола зброї енергією газів, які утворюються при згоранні порохового заряді

Тиск газів на дно гільзи, викликає рух зброї назад. Від тиску газів на дно гільзи і ствола відбувається їх розтяг (пружна деформація), і гільза, міцно притискуючись до патронника, перешкоджає прориванню порохових газів у бік затвора (цей прощ називається обтюрацією). Одночасно при пострілі виникає коливальний рух (вібрація) ствола, і він нагрівається. Розжарені газ та частинки незгорілого пороху, які витікають з каналу ствола| слідом за кулею, при зустрічі з повітрям породжують полум’я й ударну хвилю; остання є джерелом звуку при пострілі.

Хоча постріл проходить у дуже короткий проміжок час (0,001-0,06 с), у ньому розрізняють чотири послідовних період попередній, перший, або основний, другий та третій, або період післядії газів.

Попередній період — триває від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболонки кулі в нарізи ствола. Протягом цього періоду в каналі ствола утворюється тиск газі необхідний для того, щоб зрушити кулю з місця. Коли він сягає певної величини, достатньої для подолання сил опору р> (затискання кулі в дульці гільзи, урізування її в нарізи тої куля починає свій рух. Цей тиск називається тиском форсування і досягає 250-500 кг/см2залежно від будови нарізів, ваги кулі і твердості її оболонки.

Перший, або основний, період — триває від початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заряду. У цей пері горіння порохового заряду проходить у швидкозмінюваному об'єм


початку періоду, коли швидкість кулі по каналу ствола ще невелика, кількість газів збільшується швидше, ніж об'єм закульного простору (простір між дном кулі і дном гільзи), тиск газів швидко збільшується і досягає найбільшої величини — 294 МПа (приблизно 3000 кг/см2). Цей тиск називається максимальним тиском. Він утворюється при проходженні кулею 4-6 см шляху і викликає прискорення руху кулі. Пороховий заряд згорає не­задовго до того, як куля вилетить із каналу ствола.

Другий період — триває від моменту повного згорання по­рохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. З по­чатком цього періоду приток порохових газів припиняється, однак сильно стиснуті та нагріті гази розширюються і, продовжуючи тиск на кулю, збільшують швидкість її руху. Спад тиску в дру­гому періоді проходить дуже швидко й у дуловому зрізі (дуловий тиск) становить 300-900 кг/см2. Швидкість кулі в момент вильоту з каналу ствола Уд (дулова швидкість) трохи менше початкової швидкості УА (Уд < У0).

У деяких видів стрілецької зброї, особливо короткоствольних, другий період відсутній, оскільки повного згорання порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола фактично не відбувається.

Третій, або період післядії газів — триває від моменту ви­льоту кулі з каналу ствола до моменту закінчення дії порохових газів на кулю. Упродовж цього періоду порохові гази, витікаючи з каналу ствола зі швидкістю, більшою за швидкість кулі (при­близно 1200-2000 м/с), продовжують діяти на кулю і надають їй Додаткової швидкості. Найбільшої (максимальної) швидкості куля Досягає в кінці третього періоду (Ум > У0) на відстані декількох Десятків сантиметрів (до 20 см) від дулового зрізу ствола. Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів буде зрівняно з опором повітря.

Таким чином, по мірі просування кулі в каналі ствола швид­кість її безперервно зростає, досягаючи найбільшої величини в де­кількох сантиметрах від дулового зрізу.

Після закінчення дії на кулю порохових газів її рух продо­вжується за інерцією. Зустрічаючи опір повітряного середовища, Вона починає втрачати швидкість. Оскільки швидкість кулі весь Час змінюється, її прийнято фіксувати тільки в яких-небудь пев­них фазах руху.

Рис. 3. Періоди пострілу

    Початковою швидкістю називається швидкість руху кулі біля дулового зрізу ствола.

Початкова швидкість є однією з головних характеристик бойових властивостей зброї. При збільшенні початкової швидкості збільшується:

    дальність польоту кулі;

    дальність прямого пострілу;

    убійна та пробивна дія кулі;

    траєкторія польоту кулі стає більш пологою;

    зменшується вплив зовнішніх умов на її політ.

За початкову швидкість береться умовна швидкість, яка дещо більша за дулову та менша за максимальну. Вона визначається дослідним шляхом з наступними розрахунками. Величина початкової швидкості кулі вказується в таблицях стрільби і в бойовий характеристиках зброї.

Величина початкової швидкості кулі залежить від:

    довжини ствола;

    маси кулі;

    маси, температури та вологості порохового заряду, форми та розміру зерен пороху і щільності заряджання.

Чим довший ствол, тим більше часу на кулю діють порохові гази і тим більша початкова швидкість.


При постійній довжині ствола та вазі порохового заряду по­чаткова швидкість тим більша, чим менша вага кулі.

Зміна ваги порохового заряду приводить до зміни кількості порохових газів, а звідси, і до зміни величини максимального тиску в каналі ствола та початкової швидкості кулі. Чим більша вага порохового заряду, тим більші максимальний тиск і почат­кова швидкість кулі.

Зі збільшенням температури порохового заряду збільшується швидкість горіння пороху, а звідси, збільшується максимальний тиск і початкова швидкість. При зниженні температури заряду початкова швидкість зменшується.

Зі збільшенням вологості порохового заряду зменшується швидкість його горіння і початкова швидкість кулі.

Форма та розміри пороху сильно впливають на швидкість горіння порохового заряду, а звідси, і на початкову швидкість кулі. Вони підбираються відповідним чином при конструюванні зброї та патронів.

Збільшення щільності заряджання може призвести при по­стрілі до різкого стрибка тиску і в наслідок цього — до розриву ствола. Зменшення щільності заряджання викликає повільне та неправильне горіння пороху.

Величина початкової швидкості є однією з найважливіших характеристик не тільки патронів, але й зброї. Проте судити про балістичні властивості зброї тільки на основі однієї початкової швидкості кулі не можна. Необхідно знати, що швидкість кулі пов'язана з її масою. Важливо, яку енергію має куля, яку роботу вона може виконувати. Для цього вводяться поняття убивчість кулі та пробивна дія кулі.

Убивчість кулі характеризується її енергією в момент зустрі­чі з ціллю. Для нанесення ураження людині (виводу її зі строю) Достатньо енергії, що дорівнює 10 кг×м.

Пробивна дія кулі характеризується її здатністю пробивати перешкоду (укриття) певної щільності й товщини,у

При горінні заряду порохові гази в стволі зброї розвивають, як ми вже говорили, дуже високий тиск. Навіть найменший тиск У Дуловій частині ствола в момент вильоту кулі дорівнює декіль­ком сотням атмосфер. Природно, щоб витримувати таке напру­ження, ствол зброї повинен мати велику міцність. Залежить вона від товщини стінок ствола і якості металу.

Звичайно міцність ствола розраховується так, щоб ствол зазнав тільки пружних деформацій розширення, тобто при впливі кулі розширявся, а з припиненням тиску приймав первинні розміри,|

Якщо тиск у стволі чомусь перевищує величину, на яку розрахована міцність ствола, то він може зазнати залишкової де, формації, яка спостерігається у вигляді роздуття ствола, а іноді і його розриву.

Роздуття ствола відбувається в тих випадках, коли в стволі зброї на шляху руху кулі знаходиться стороннє тіло (пакля, що залишилася після чищення, ганчірка, мастило, зібране в краплю, пісок, бруд і т. п.). Стороннє тіло є перешкодою, натикаючись на яке, куля сповільнює свій рух. Гази, що йдуть услід за кулею, відштовхуються від її дна і дають зворотну хвилю, але основні маса газів продовжує рухатися до дулової частини. Відбувається зіткнення двох хвиль газів, які посуваються в протилежних на­прямах. Унаслідок цього позаду кулі виникає дуже сильний тиском газів радіального напряму, що перевищує міцність стінок ствола^ Це і викликає роздуття або розрив ствола.

У переважній більшості випадків у появі роздуття винен сам стрілець. З метою попередження роздуття необхідно ретельно протирати й уважно оглядати канал ствола перед стрільбою, а також оберігати його і патрони при пересуванні від забруднення. У про­цесі стрільб ствол піддається зносу. Причини, що викликають знос ствола, можна розділити на три основні групи: хімічного, механічного і термічного характеру.

У результаті причин хімічного характеру в каналі ствола, утворюється нагар.

Якщо після стрільби не вичисти& 

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Внутрішня балістика стрільби", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід