ЖІНОЧІ ОБРАЗИ РОМАНУ СТЕНДАЛЯ «ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ»




 

ЖІНОЧІ ОБРАЗИ РОМАНУ

СТЕНДАЛЯ «ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ»

Роман Стендаля «Червоне і чорне» різноманітний за тематикою, ціка_

вий і повчальний. Повчальні й долі його героїв. Мені хочеться розповісти,

чого ж навчили мене дві героїні — пані де Реналь іМатильда де Ла_Моль.

Щоб нам був зрозумілий внутрішній світ цих героїнь, Стендаль піддає

їх випробовуванню коханням, тому що, на його думку, кохання — почут_

тя суб’єктивне і більшою мірою залежить від того, хто кохає, ніж від са_

мого об’єкта кохання. І тільки любов може зірвати маски, за якими люди

приховують звичайно справжнє своє єство.

На початку роману пані де Реналь на вигляд можна було дати років

тридцять, але вона була ще дуже миловидна. Висока, ставна жінка, вона

була колись першою красунею на всю округу.

Багата спадкоємиця богобоязливої тітки, вона виховувалась у єзуїт_

ському жіночому монастирі, але зуміла незабаром забути ті дурниці, яких

її вчили в цьому закладі. Заміж її видали в шістнадцять років за літнього

вже пана де Реналя.

Розумна, кмітлива, емоційна, вона була водночас боязкою й соро_

м’язливою, простою і трохи наївною. Її серце було вільне від кокетства.

Вона любила самоту, любила походжати по своєму чудовому саду, ухи_

лялася від того, що у Вер’єрі називалося розвагами, тому в суспільстві

пані де Реналь стали називати гордячкою і говорити, що вона надто пи_

шається своїм походженням. У неї цього й у думках не було, але вона була

дуже задоволена, коли жителі містечка стали бувати в них рідше.

Молода жінка не могла хитрувати, обманювати, вести, як говорили

у Вер’єрі, політику стосовно свого чоловіка, тому серед місцевих дам

вона вважалася «дурною». Залицяння пана Вально, якому вона подоба_

лася, тільки лякали її. Життя пані де Реналь було присвячене чолові_

кові й дітям.

І ось у її душі виникло нове почуття — кохання. Вона немов прокину_

лася від довгого сну, стала всім захоплюватися, не тямила себе від емоцій.

Почуття, що запалювало пані де Реналь, робило її енергійною й рішучою.

Ось вона, немов засуджена на смерть, щоб урятувати коханого, іде до

кімнати Жульєна, щоб витягти з матраца портрет Наполеона. То всіма

правдами і неправдами вводить Жульєна, людину низького походження,

до складу почесної варти. То продумує анонімний лист.

Пані де Реналь перебуває весь час у душевній напрузі, у ній боряться

дві сили — природне почуття, прагнення до щастя і почуття обов’язку

стосовно родини, чоловіка, нав’язане суспільством, цивілізацією, релігією.

Тому вона постійно вдається у крайнощі. Коли захворів її син Ксав’є_Ста_

ніслав, вона сприймає хворобу як покарання Бога за подружню невірність.

І майже одразу після того, як загроза здоров’ю хлопчика минула, знову

віддається своєму коханню. Мабуть, в одну з таких хвилин лютого каят_

тя вона, з намови абата Кастанеда, і відіслала маркізові де Ла_Молю відгук

про поведінку Сореля, що відіграв таку фатальну роль у долі Жульєна. Відтак

знову повернулася вона до коханого, тепер уже остаточно. Вона не може

вже більше йти проти себе, своєї природи, натури. Вона говорить Жульє_

нові: «Мій обов’язок передусім — бути з тобою». Відтоді вона зовсім пере_

стала зважати на моральний осуд. Тепер він для неї просто не існував. Ос_

танні дні вона була поруч із Жульєном. Життя без коханого для неї стало

безглуздим. І за три дні після страти Жульєна пані де Реналь померла, об_

іймаючи своїх дітей. Вона тихо, непомітно жила, жертвуючи собою заради

дітей, родини, коханого, і так само тихо померла.

Матильда де Ла_Моль — жіночий персонаж зовсім іншого типу. Горда і хо_

лодна красуня, що царює на балах, де збирається весь блискучий паризький

світ, екстравагантна, дотепна й насмішкувата, вона вища за своє оточення. Го_

стрий розум, освіченість — вона читає Вольтера, Руссо, Агріппу д’Обіньє, ціка_

виться історією Франції, героїчними епохами країни — діяльна натура Ма_

тильди примушує її з презирством ставитися до всіх родовитих залицяльників,

що претендують на її руку і серце. Від них, і зокрема від маркіза де Круазнуа,

шлюб з яким мав би принести Матильді герцогський титул, про який мріє її

батько,— для неї віє нудьгою. «Що може бути на світі банальнішим від такого

збіговиська?» — виражає погляд її «синіх, як небо», очей.

Сучасна дійсність не викликає аніякого інтересу в Матильди. Вона

буденна, сіра і зовсім не героїчна. Усе купується і продається — «титул

барона, титул віконта — усе це можна купити... кінець кінцем, щоб здобу_

ти багатство, чоловік може одружитися з дочкою Ротшильда».

Матильда живе минулим, яке постає в її уяві, оповите романтикою

сильних почуттів. Вона шкодує, що нема більше двору, подібного до дво_

ру Катерини Медічі або Людовіка XIII. 30 квітня Матильда завжди одя_

гає жалобну сукню, бо це день страти її предка Боніфаса де Ла_Моля, який

загинув на Гревській площі 1574 року, зробивши спробу визволити своїх

друзів, полонених Катериною Медічі, серед яких був і король Наваррсь_

кий, майбутній Генріх IV, чоловік його коханки — королеви Маргарити.

Матильда схиляється перед силою пристрасті Маргарити Наваррської,

яка здобула в ката голову свого коханця і власноруч поховала її. При_

хильниця трону і церкви, Матильда почуває себе здатною до великих

подвигів заради відновлення старих часів.

Матильда звертає увагу на Жульєна тому, що відчуває в ньому незви_

чайну натуру. Так само, як граф Альтаміра зі своєю романтичною долею («оче_

видно, тільки смертний вирок і вирізняє людину... це єдина річ, яку не мож_

на купити»), Жульєн викликає її зацікавленість і повагу як такий, що «...не

народився, щоб плазувати». Матильду вражає похмурий вогонь, який палає

в його очах, його гордовитий погляд. «Чи він не Дантон?» — думає Матиль_

да, почуваючи, що це справжня людина із сильною волею, гідна її. «У наші

дні, коли всіляка рішучість втрачена, його рішучість лякає їх»,— думає Ма_

тильда, протиставляючи Жульєна всім молодим вельможам, що красуються

в салоні її матері, які можуть похизуватися хіба що вишуканими манерами.

Машкара Тартюфа, вигляд святенника, що Жульєн напускає на себе, не можуть

її обманути. Незважаючи на його чорний костюм, який він не знімає, «на по_

півську міну, з якою бідоласі доводиться ходити, щоб не померти з голоду»,—

його вищість лякає їх,— розуміє Матильда.

Наважитися покохати Жульєна, того, хто нижче від неї стоїть на соці_

альних щаблях, відповідає її характерові, таїна якого — потреба ризику_

вати. Але кохання її тяжке. Вона теж, як і пані де Реналь,— у постійній

душевній напрузі. У неї теж точиться боротьба між природним прагнен_

ням до щастя і «цивілізацією», тими поглядами, що їх нав’язало суспіль_

ство із самого її народження. Вагаючись між коханням і ненавистю

до Жульєна, презирством до себе, вона то відштовхує його, то віддається

з усією силою пристрасті. Жульєнові доводиться підкоряти її. Покохав_

ши нарешті Жульєна до самозабуття, Матильда готова пожертвувати

і своєю репутацією, і титулом, і багатством. Вона врятувала б Жульєна

від страти, якби той цього захотів. Після смерті коханого вона виконала

його останнє прохання — поховала в печері на високій горі, що здіймаєть_

ся над Вер’єром. «Завдяки зусиллям Матильди ця дика печера прикра_

силася мармуровими статуями, що вона замовила в Італії за великі гроші».

Обидві героїні прекрасні, кожна по_своєму. Обидві вони викликають,

з одного боку, співчуття та жаль, з іншого боку, їхнє альтруїстичне, жер_

товне кохання викликає подив і шану. Своїм коханням вони вчать нас

любити безкорисливо й самовіддано. Шкода, що їхнє щастя тривало не_

довго, але в цьому винні не стільки вони, скільки суспільство зі своїми

несправедливими законами.

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "ЖІНОЧІ ОБРАЗИ РОМАНУ СТЕНДАЛЯ «ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ»", із категорії "Фредерік Стендаль", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід