ПРОВІДНІ МОТИВИ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ РАЙНЕРА МАРІЯ РІЛЬКЕ.




 

Творчість поета мала значний вплив на поезію багатьох сучасних йому митців різних країн, але й сам Рільке ніби синтезував у своїх віршах різноманітні культурні традиції, залишаючись при цьому поетом напрочуд самозаглибленим і сповідальним.

Молодий Рільке вважав, що творчість — процес ірраціо­нальний, він керується інтуїцією, поезія сама народжуєть­ся, незалежно від волі поета, якому треба лише відчути її голос у собі. У перших збірках «Пісні, подаровані наро­ду» і «Жертви ларам» широко представлені реалії Праги, персонажі її історії, культури. Рільке спробував використа­ти різну «техніку»: є у збірках описові вірші, імпресіоніс­тичні і натуралістичні замальовки, романтичне зображення почуття; іноді поєднуються різні «техніки». Мова віршів складна, багато алітерацій, для несподіваної рими поет ви­користовував навіть чеські слова.

Найтонші переживання, враження передає Рільке у зву­кових образах, ритм його вірша зачаровує:

Віднов пахне чай,

Буяють жайворонки і підіймають

Небо угору, важке для наших рамен

І хоч прозір було крізь гілля,

Що пустий цей день,

Та по довгому хмурому часі

Нові йдуть години

в сонячній золотоясені.

(«З одного з квітнів»)

Рільке був у захопленні від подорожей Україною та Росією (1899 і 1900 рр.). Свої враження поет вилив у збір­ці «Книга годин» (1899), написаній у формі монологу чен­ця, зверненого до Бога.

Обличчя схилені в покорі, задума лагідна в очах.

 Отак поети світозорі блукають поночі в лісах

 Отак селяни оточають   дитину мертву у труні.

Нас таємниці зустрічають, великі, темні і смутні.                        '

Рільке прагнув до художньої цілісності своїх творів і вважав, що розуміння сутності творчості дає надію на таку цілісність.

На творчість Рільке вплинула естетика Родена, секрета­рем якого поет деякий час працював.

Збіркою «Нові вірші» відкривається новий період у твор­чості поета. Його «вірші-речі» — це зображення речей із ­середини, їхнього внутрішнього життя. Рослини, твари­ни, люди, міфічні та історичні герої, образи яких створює поет, стають проявами нерозривного зв'язку всього сущого зі Всесвітом.

Маленькі села там і там біжать і тануть дальнім дзвоном,

Маленькі села там і там біжать і тануть дальнім дзвоном,

 як ночі й дні, як все над лоном, що повертається очам.

 Але летять над берегами  і плещуть білими крилами

міста нові услід містам і мчать назустріч мандрівцям.

1910 року вийшла книга «Нотатки Мальте Лаурідса Брігге». Цей роман-щоденник має певні риси автобіографічного твору. Мотиви страху, розгубленості і самотності людини у великому місті, смерті стали провідними у творчості того періоду. З тяжкою творчою кризою Рільке боротиметься майже дванадцять років. Глухий кут, в якому опинився поет,»ї:понукав його до усвідомлення, що він вичерпав мож­ливості «поезії почуття» і «віршів-речей». Протягом 1912— 1922 рр. тривала робота над циклом «Дуїнянські елегії». Головна теза елегій цього циклу: буття не вичерпуєть­ся життям, складовою частиною його є і смерть, вірніше, «буття в смерті». Біда і вина людини не тільки в тому, що вона не живе справжнім життям, айв тому, що помирає не своєю смертю. На думку поета, рослини і тварини тут мають перед людиною переваги. Бо страх смерті заважає людині побачити «вічність», прагнути «невидимого». Поет закликає людину піднестися, наблизитися до «янгола», від­чути свої приховані можливості і гармонію Всесвіту.

Після «Дуїнянських елегій», Рільке досить швидко, упродовж одного місяця, створив ще один цикл — «Соне­ти до Орфея». Своєю проблематикою сонети співзвучні еле­гіям. Образ Орфея, поета-творця, що силою свого таланту перетворював світ — улюблений образ поета.

Тематична самобутність віршів Рільке, пов'язана зі своєрідністю його поглядів на поезію, виявилась у праг­ненні поєднати сучасність, минуле, майбутнє, знайти теми, у яких з'єднались би час і простір. Такими темами стають для Рільке внутрішній світ людини, культурна спадщина, їх прояви у дійсності. Буття людини поет сприймає як тра­гедію самотності у Всесвіті, а мистецтво — як спробу усві­домити і подолати цю самотність.

Провідні мотиви поетичних творів Рільке, їх художня і тематична самобутність зумовлені особливостями поетово­го світогляду, дивовижним сплавом у ньому здобутків різ­них культур, світобаченням, в якому мистецтву належить головна роль у пізнанні дійсності. Рільке прагне створити своєрідну модель Всесвіту, визначити місце в ньому люди­ни. Музикальність, пластичність образів створюють нову реальність, доводять неосяжні можливості творчої особис­тості.

Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "ПРОВІДНІ МОТИВИ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ РАЙНЕРА МАРІЯ РІЛЬКЕ.", із категорії "Р.М.Рільке", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід