«Онєгін — друг мій, я зазначу…» (Духовний світ головного героя роману — Євгенія Онєгіна.)




 
УРОКИ № 50–51 
Тема: «Онєгін — друг мій, я зазначу…» (Духовний світ головного героя роману — Євгенія Онєгіна.) 
Мета: допомогти учням простежити еволюцію головного героя роману, проаналізувати мо -тиви й наслідки його вчинків; розвивати уміння аналізувати художній образ, логічне 
мислення, зв’язне мовлення, навички виразного читання, словесного малювання, 
різних видів переказу, психологічного спостереження; виховувати увагу до внутріш -нього світу людини. 
Обладнання: ілюстрації до роману «Євгеній Онєгін» (А. С. Пушкин в русской советской иллюст-рации: В 2 т.— Т. 2.— М.: Книга, 1987); текст роману «Євгеній Онєгін» у перекладі
М. Рильського; фрагменти з опери П. Чайковського «Євгеній Онєгін» (на вибір учи-теля).
Онегин — … не Чайльд-Гарольд, 
не демон, не пародия, не модная 
причуда, не гений, не великий 
человек, …а просто добрый малый, 
но при этом недюжинный человек. 
В. Белінський, 
російський критик XIX ст. 
ХІД УРОКУ 
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 
1. Перевірка домашнього завдання . 
2. Робота з картками . 
Картка №1 
1. Чому Онєгін приїхав у маєток? 
2. Чого, як не бився, не міг відрізнити Онєгін? 
Картка №2 
1. Які нововведення запровадив у своєму маєтку Онєгін? 
2. Яку пораду дав Онєгін Тетяні? 
Картка №3 
1. Хто був секундантом на дуелі Онєгіна з Ленським? 
2. Що стало приводом дуелі? 
Картка №4 
1. Назвіть гостей, що були на іменинах Тетяни. 
2. Скільки років було головному героєві роману? 
Картка №5 
1. Скільки років подорожував Онєгін? 
2. Де, коли, через скільки років відбулася друга зустріч Тетяни й Онєгіна? 
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКІВ 
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Проблемні запитання. 
— Чи згодні ви з думкою російського критика В. Бєлінського (епіграф)? 
— Який, на вашу думку, насправді Євгеній Онєгін? 
2. Слово вчителя. 
Образ Євгенія Онєгіна є одним із найскладніших образів російської літерату-ри XIX століття. Він викликав суперечки відразу після появи, не залишає бай -дужими читачів та дослідників і сьогодні. 
Як сприймали героя сучасники Пушкіна красномовно свідчить вислів В. Бєлін-ського, що слугує епіграфом. Хто ж він насправді — Євгеній Онегін? Це маємо 
вирішити ми з вами. 
3. Усне «словесне малювання ». 
— Опишіть кабінет Онєгіна у Петербурзі. 
— Опишіть помістя, в якому перебував Онєгін. 
— Подумайте, яку роль відіграють ці описи в розкритті характеру головно -го героя. (Кабінет Онєгіна — це модна кімната справжнього світського молодо -го чоловіка. А маєток належав покійному дядькові — це вже далеке минуле, 
що зберігає ще сліди колишньої величі. Звичайно, після столиці Онєгіна дратує 
все, що пов’язане з патріархальністю.) 
4. Творчий переказ . 
Розкажіть від імені Онєгіна: 
а) про його навчання; 
б) про день у столиці; 
в) про його перебування у селі. 
5. Бесіда з учнями . 
— Як сприймали Онєгіна у вищому світі? Проілюструйте словами тексту. 
(«І милий, і розумний він», «Учений хлопець, та педант». Зазначимо, що у слов-никові О. Пушкіна слово «педант» означало: «людина, що виставляє напоказ свої 
знання, свою ученість, яка з апломбом про все судить».) 
— Які речі виділяли Євгенія серед представників світу? (Широкий болівар 
(шляпа, яку носили франти), брегет (годинник паризького механіка Брегета), 
одягнений, як денді лондонський (за часів Пушкіна російський денді не відзна -чався шляхетністю, навпаки, це була ознака зневажливої і нахабної поведінки), 
панталони, фрак, жилет.) 
— Як ви розумієте строфи XXXVII–XXXVIII? Які настрої з’являються у Єв-генія? (У цих строфах ідеться про розчарування Онєгіна, занадто ранню «старість 
душі». Героєм оволоділа нудьга. Ситуація нагадує байронівського Чайльд-Га -рольда.) 
— Чим займався Онєгін у маєтку дядька? (Практично нічим. Нудьга героя ста -ла ще більшою. Він надумав «ярмо кріпацької роботи легким податком замінить». 
Такі нововведення здійснювали прогресивно мислячі люди, зокрема декабристи. 
Але Пушкін не вважав свого героя саме таким, тому й вніс ноту скепсису (новов -ведення були здійснені, «щоб якось час промарнувати».) 
— Як його «новини» сприйняли сусіди? (Досить насторожено. Усі сусіди ви-рішили, що Онєгін — «небезпечний дивак».) 
— З ким познайомився Онєгін? (Із сусідом-поміщиком Володимиром Лен-ським.) 
6. Переказ тексту. 
— Розкажіть, що вам відомо про Ленського. (18-річний Ленський приїхав 
із «туманної Германії», де навчався у Геттінгенському університеті, «поклонник 
Канта і поет», він мав «дух тривожний та чудний». Це натяк на романтизм ге-роя. Ленський закоханий в Ольгу Ларіну.) 
7. Усне «словесне малювання ». 
— Опишіть зовнішність героя. («Красунь, стрункий, як очерет», «чорні ку-чері до плеч».) 
8. Бесіда з учнями . 
— Як поет говорить про дружбу Онєгіна з Ленським? Зачитайте. («Вони 
зійшлися; тьма і промінь, пісні і проза, лід і пломінь ховають більше схожих рис».) 
— Про що свідчить фраза Онєгіна: «На другій я б спинився, коли б пое-том був, як ти; життя в тій Ользі не знайти…»)? (Онєгін непогано розбираєть-ся у людях.) 
— Як ви думаєте, чи мав Онєгін певні наміри, відвідуючи сімейство Ларі-них? (Ні, він просто намагався розвіяти нудьгу.) 
9. Проблемне запитання. 
— Як ви розцінюєте вчинок Онєгіна щодо відповіді Тетяні? (Онєгін вчинив 
благородно, адже сказав правду. Хоча тим самим зробив дівчині боляче. Але він 
був неготовий до серйозного почуття.) 
10. Бесіда з учнями . 
— Як ви розцінюєте поведінку Онєгіна на іменинах Тетяни? (Він себе по-водив досить легковажно. Його дратували гості, сум Тетяни, причину якого він 
добре знав.) 
— Як усе те, що відбулося, сприйняв Ленський? (Його обурила поведінка 
друга.) 
— Якою була реакція Ольги? (Вона просто ні про що не думала, приймала 
радо запрошення до танців. І лише згодом почала «шукати очима» Ленського. 
Фатальних наслідків того, що сталося, вона навіть не підозрювала.) 
— Які були подальші дії Ленського? (Він викликав Онєгіна на дуель.) 
— Хто мав бути секундантом? (Зарецький, «за минулих днів отаман зграї 
картярів, гультяй і зух, трибун трактирний, тепер — з початком сивини — сі -мейства батько без жони, надійний друг, поміщик мирний і навіть чесний чо -ловік».) 
— Який прийом використовує Пушкін для зображення цього героя? (При-йом іронії.) 
11. Проблемні запитання. 
— Як ви думаєте, чи міг Онєгін не прийняти виклик? 
— Чи міг він не стріляти у Ленського? 
12. Коментар учителя. 
Дуель у всі часи була певною процедурою щодо поновлення честі й не могла 
існувати поза поняттям «честь». Небезпека опинитися віч-на-віч зі смертю ста -вала тим очищувальним засобом, що знімав з людини образу. Особу, яка надто 
легко йшла на примирення, вважали боягузом, і навпаки, того, хто ніколи не 
відмовлявся, називали бретером. 
Звичайно, до дуелей ставилися по-різному. Офіційно вони були заборонені, 
секунданти й учасники суворо каралися. Але насправді дуелі відбувалися дуже 
часто. Погляд на дуель як засіб захисту честі, на думку Ю. Лотмана, був харак -терним і для самого О. Пушкіна (про це говорять і факти біографії поета). 
Умови поєдинку Онєгіна з Ленським (як і Пушкіна з Дантесом) були досить 
жорстокими, хоча приводу для смертельної ворожнечі не було. Аналізуючи хід 
поєдинку, можна сказати, що Зарецький багато чого порушив, свідомо ігнору -ючи те, що могло запобігти фатальному кінцю. Для Зарецького це проста заба -ва. Онєгін теж порушує правила, намагаючись продемонструвати своє роздрато -ване презирство до цієї історії. 
Чи міг Онєгін відмовитися або хоча б вистрілити у бік? Ні. По-перше, де-монстративний постріл убік сприймався як нова образа і не міг сприяти прими-ренню. А по-друге, у випадку безрезультатного обміну пострілами дуель почина- 
лася спочатку і життя супротивникові можна було зберегти лише ціною власної 
смерті чи рани. 
13. Психологічне спостереження за поведінкою героя . 
— Проаналізуйте психологічний стан Євгенія Онєгіна напередодні дуелі (стро-фи IX–XI). (На самоті Онєгін зрозумів, що був неправий, і «себе він гостро за-судив, що нерозважно так чинив». Він розумів, що посміявся над почуттями 
друга, образив їхню дружбу. Як старший і розумніший, він би мав помирити-ся з Ленським.) 
14. Бесіда з учнями . 
— Чому Онєгін не пішов на примирення? (Для нього важливими виявили-ся умовності світу: «та людський сміх, юрба дурна…». Хоча до цього він їх не 
сприймав.) 
— Чого боявся Ленський? (Щоб Онєгін не передумав і «хитрощами не ми -нув його погрозного пістоля».) 
— Чи знав хто-небудь із Ларіних про дуель? (Ні. Ленський був у них напе -редодні, але нічого не сказав.) 
— Як себе поводили друзі під час поєдинку? (Вони були «хмурі та німі», 
примиренню заважав «фальшивий сором».) 
— Як Онєгін сприйняв смерть Ленського? (Онєгін здригнувся, забрав слуг 
і швидко поїхав додому.) 
— Як про Євгенія в даній ситуації говорить автор? Як він сприймає свого 
героя? («Де той відлюдник і злостивець, той ворог модний модних дам, дивак, 
розсварений з життям, поета юного убивець?» Авторські слова звучать з гіркою 
іронією.) 
15. Проблемні запитання. 
— Як ви гадаєте, чи боялися герої смерті? Чому? (Мабуть, ні. Ленський тому, 
що сприймав її романтично (як смерть заради захисту честі), а Онєгін тому, що 
передчасно постарів душею. Та й взагалі, йому не було чого втрачати.) 
— Подумайте, чому автор у ліричних відступах після смерті Ленського по-чав говорити про те, «що південь мій настав»? (Пушкін має на увазі зрілість, 
яка припадає на половину життя людини.) 
— Як ви розумієте ці слова? Чи мають вони якусь роль для розуміння сю-жету твору? (Смерть Ленського стала своєрідною межею, рубежем, що розділив 
життя кожного з героїв і повернув його у нове русло.) 
16. Переказ тексту. 
— Розкажіть про життя Онєгіна після дуелі з Ленським. (Онєгін, покинув-ши маєток, два роки подорожував.) 
17. Бесіда з учнями . 
— У якому віці Онєгін повертається у Петербург? (Йому було двадцять 
вісім.) 
— Розкажіть про його зустріч з Тетяною у Петербурзі. 
— Що здивувало Онєгіна у її поведінці? (Те, що Тетяна поводилася досить 
рівно й спокійно. «Зберігся в неї рівний тон, смаку хорошого закон».) 
— Якою була поведінка Євгенія? (Він закохався у Тетяну, їздить всюди за 
нею, пише лист.) 
— Як ви думаєте, чи Онєгін справді кохав Тетяну? (Мабуть, так. Можливо, 
вперше у житті він закохався по-справжньому.) 
— Зачитайте виразно лист Онєгіна Тетяні. 
18. Коментар учителя. 
У своєму романі автор використовує прийом «дзеркального відображення». 
Усі події, що відбувалися у маєтку, повторюються, але вже у петербурзькому 
варіанті. Тепер уже закохується, пише листи Онєгін, а Тетяна дає йому від -повідь. 
19. Робота з критичною літературою. 
— Чи згодні ви з думкою В. Бєлінського, сформульованою в епіграфі та статті? 
(Картки з уривком статті мають лежати на партах учнів.) 
У восьмій статті В. Бєлінського, присвяченій роману «Євгеній Онєгін», є такі 
слова: «Что сталось с Онегиным потом? Воскресила ли его страсть для нового, 
более сообразного с человеческим достоинством страдания? Или убила она все 
силы души его, и безотрадная тоска его обратилась в мертвую холодную апатию? 
— Не знаем, да и на что нам знать это, когда мы знаем, что силы этой богатой 
натуры остались без приложения, жизнь без смысла, а роман без конца?» 
20. Робота з ілюстраціями до роману різних художників . 
— Яке ваше враження від переглянутих ілюстрацій? 
— Чия робота привернула вашу увагу? 
(У процесі роботи можна використати фрагменти з опери П. Чайковського 
«Євгеній Онєгін» (на вибір учителя).) 
21. Відповіді учнів на проблемні запитання уроку . 
22. Коментар учителя. 
У російській літературі реалістичного напрямку в першій половині XIX 
століття з’явилася ціла плеяда героїв, яких називали «зайвими» людьми. Серед 
них — Чацький (комедія О. С. Грибоєдова «Горе з розуму»), Онєгін (роман «Єв-геній Онєгін»), Печорін (роман М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу»), База-ров (роман І. Тургенєва «Батьки і діти») та ін. Усіх їх об’єднує те, що, маючи 
великі здібності, розум, енергію, певні переконання, вони стали непотрібними 
у суспільстві тому й приречені на вічну самотність і нерозуміння оточуючих. Але це не романтична втеча від дійсності, як, наприклад, у «Паломництві Чайльд-Га-рольда» Дж. Байрона. Вони не тікають від суспільства, а саме суспільство ро -бить їх вигнанцями, оскільки не дає можливості застосувати свої сили. Отже, 
саме життя, позбавлене волі, ідеалів, свободи, високої моралі, зробило обдаро -ваних людей «зайвими». 
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 
Підсумкова бесіда. 
— Чи є у характері Онєгіна риси, які привертають вашу увагу? (Його роз -ум, уміння розбиратися в людях.) 
— Яке ваше загальне враження від роману? 
— Як ви розумієте поняття «зайва людина»? 
— Подумайте, чи можна Онєгіна назвати типовим представником свого часу? 
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Дібрати цитати для характеристики образу Тетяни Ларіної. Дати письмову 
відповідь на запитання: «Моє враження від Тетяни Ларіної».
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "«Онєгін — друг мій, я зазначу…» (Духовний світ головного героя роману — Євгенія Онєгіна.)", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід