Що означає для людини свобода? (Геслер і Вільгельм Телль: причини і ха-рактер протистояння.)




 
УРОК № 25 
Тема: Що означає для людини свобода? (Геслер і Вільгельм Телль: причини і ха-рактер протистояння.) 
Мета: поглиблювати навички аналізу драматичного твору; допомогти учням зрозуміти причини протистояння Геслера і Вільгельма Телля, що є втіленням драматично-го конфлікту твору; розвивати навички виразного читання, різних видів переказу, 
психологічного спостереження, логічного мислення, зв’язного мовлення; сприяти вихованню свободолюбивої особистості, що правильно розуміє ідеї справедливості й рівності. 
Обладнання: текст драми Ф. Шиллера «Вільгельм Телль» у перекладі Б. Тена. 
Без свободи не може бути ніякої 
справедливості. 
М. Бердяєв, російський філософ 
Тиран — це найбільш боязлива людина 
на світі: він дрижить навіть перед 
бритвою цирульника від страху, що його 
можуть зарізати. 
Платон, давньогрецький філософ 
ХІД УРОКУ 
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 
Літературна вікторина «Перевір своє знання тексту». 
1) В якому з кантонів починається дія твору? (У Швіцу.) 
2) Ім’я рибалки, що жив у хатині на березі озера. (Руолі.) 
3) Як звали селянина, що вбив австрійського солдата? (Конрад Баумгартен.) 
4) Що тримав у руках Телль при першій появі у п’єсі? (Лук-самостріл.) 
5) Кому з героїв належать слова: «…Але свою вітчизну не зраджу я, якщо мене по-кличуть»? (Вільгельмові Теллю.) 
6) З якими героями пов’язана любовна лінія твору? (З Бертою та Руденцом.) 
7) Яке природне явище весь час відбувається у драмі? (Буря.) 
8) Чиєю донькою була дружина Телля Гедвіга? (Вальтера Фюрста.) 
9) Хто з героїв твору промовляє слова: «Свобода — вбогим хатам, мир — безвин -ним!» (Вільгельм Телль.) 
10) Хто вбив імператора? (Його небіж, братів син — герцог Швабії Йоганн.) 
11) Який мотив пов’язаний із цією звісткою? (Родової помсти.) 
12) До кого звернені слова: «Старе минає, інші йдуть часи, з руїн нове життя вже 
зеленіє». (Це слова Аттінгаузена і промовляє він їх, звертаючись до селян.) 
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКУ 
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Робота з епіграфами. 
— Виразно прочитайте слова епіграфів. 
— Які дві протилежні позиції вони відображають? (Свободу і тиранію.) 
— Яку тему драми намічають вислови філософів, що стали епіграфами? (Вони 
налаштовують читача на вирішення головного конфлікту твору: протистояння Ге -слера і Телля, про що й повідомляє тема уроку.) 
2. Переказ тексту. 
— Розкажіть, що вам відомо про Вільгельма Телля на початку твору. 
— Яким його зображує автор? (Вільгельм Телль на початку твору досить ми-ролюбивий селянин. Він мисливець, добре знає місцевість. Герой переконаний, що 
терпіння селян у кінці кінців обезброє загарбників. Та разом із тим він зав жди го-товий прийти на допомогу, тому й рятує Конрада.) 
3. Бесіда з учнями. 
— Чи був Телль присутнім на раді у Рютлі? (Ні.) 
— Чи готовий Телль на початку твору до боротьби із поневолювачами? (Ні, він 
проти будь-якого насильства.) 
— Як ви думаєте, чому? (Можливо, герой повинен був на собі відчути гніт за-гарбників.) 
— Яка сцена є переломною у поведінці Телля? (Епізод із капелюхом, який ав-стрійський намісник Геслер повісив на палиці. Усі перехожі мали кланятися йому, 
неначе перед ними сам ландфогт. Швейцарці почали крадькома обходити цей стовб. 
Але Вільгельм Телль із сином демонстративно пройшов і не вклонився.) 
— Якою була реакція Геслера? (Він наказав схопити сміливця і покарати його.) 
4. Робота з текстом (епізод «Розмова Вільгельма і Гедвіги» (дія третя, ява перша)). 
— Якими постають герої у цьому уривкові? Знайдіть цитатні підтвердження 
власних думок. (Дружина переживає за свого чоловіка. А Вільгельм — чесно при-знається дружині, що своїй вітчизні він не зрадить і, якщо покличуть, піде її захи -щати. Адже «що в силі, те й повинен дати кожен».) 
— Як ви розумієте слова Телля, що пролунали у відповідь на нарікання дру -жини з приводу спасіння Конрада: «Про вас я думав, тому-то й дітям батька ряту -вав…»? (Вільгельм учинив благородно, врятувавши Конрада. Звичайно, він ризи -кував, але здатність думати про інших — це дуже гарна риса. Він показав приклад 
благородства своєму синові.) 
5. Виразне читання монологу Вільгельма «Зустріч з ландфогтом» (дія третя, ява 
перша). 
6. Бесіда за прочитаним. 
— Як поводився Геслер? (Досить жалюгідно. «Він пополотнів, коліна трусять-ся, іще хвилина — й від страху він повалиться зі скелі».) 
— Що він зміг лише зробити? (Махнув рукою, щоб Вільгельм ішов своєю до-рогою.) 
— Яким постає у цій сцені Телль? (Благородним і сміливим. Він міг убити наміс -ника й ніхто б ніколи не дізнався про це, адже вони були на гірській стежині лише 
вдвох. Але не зробив цього. Можливо, Телль вважав, що не можна вбивати неоз -броєного.) 
7. Робота з текстом (епізод «Покарання Телля» (дія третя, ява третя)). 
— Чи згадав Геслер благородний вчинок Телля? (Ні.) 
— Яке покарання для Телля вибрав намісник? Зачитайте відповідний уривок 
з тексту. (Телль мав довести свою майстерність влучного стрілка. Для цього він му-сив попасти в яблуко, покладене на голову його сина. Якби Вільгельм промахнув -ся, його б скарали на смерть.) 
— Яка риса вдачі Геслера виявилася у цьому рішенні? (Надзвичайна жор-стокість.) 
— Як присутні сприйняли це випробування? З чого це видно? Зачитайте. (Їх 
охопив неймовірний жах.) 
8. Психологічне спостереження над вчинками героїв. 
— Проаналізуйте, якою була поведінка Телля, коли він почув вирок намісника. 
— Якими засобами автор передає стан свого героя? (Вільгельм Телль спочатку 
вжахнувся, почувши слова намісника. Про його вагання свідчать незакінчені речен -ня і відверті слова: «Жахливу річ ви загадали, пане… То я повинен з голови дити-ни… Ні, пане, не могло таке на думку вам спасти… Ні, хай вас боронить Бог таке від 
122 
батька й справді вимагати…» Здається, що він сподівається пробути кращі риси ха -рактеру намісника. Потім з його грудей виривається викрик: «Ні, вже краще вмер-ти!» А потім Телль вихопив дві стріли. У момент, коли він готувався вистрелити, 
герой переживав страшенну внутрішню боротьбу. Руки його тремтіли, блукаючий 
погляд звертався то до ландфогта, то до неба (можливо, він молився). Але потім, 
зібравшись, опанувавши себе, він влучно вистрелив.) 
— Проаналізуйте поведінку маленького Вальтера, сина Телля. (У ньому відчу-вається велика внутрішня сила. Хлопець має почуття власної гідності (не дозволяє 
прив’язувати себе до дерева.) Він навіть підтримує батька, намагається заспокоїти 
його: «Ну, тату, доведи, що ти стрілець! Не вірить кат, нас хоче погубити, на злість 
йому стріляй і попади!») 
— Як закінчився епізод? Який учинок героя свідчить про величезне напружен-ня, яке він пережив? (Телль влучив у яблуко. Побачивши живим свого сина, він при -горнув дитя до серця й упав на землю.) 
— Хто ще з рідних бачив цю сцену? Якою була реакція героя? (Дід Вальтер 
Фюрст. Під час цієї сцени старий хитається, готовий упасти.) 
— Як можна тлумачити слова Геслера: «Як, він стріляв? Невже? От божевіль-ний!»? (Геслер сам був вражений жорстокістю вигаданого і вчинком Телля.) 
9. Бесіда з учнями. 
— Для чого Телль узяв дві стріли? (Другою стрілою він хотів убити намісника, 
у тому разі, коли влучить у сина.) 
— Як ви думаєте, чому Телль відверто зізнався у цьому Геслеру? (Це ще одне 
свідчення його порядності.) 
— Яким було рішення Геслера? (Він наказав схопити Телля.) 
— Як характеризує намісника такий учинок? (Він ще раз показав свою непо-рядність. А разом із тим виказав свій страх перед Теллем.) 
10. Робота з другим епіграфом. 
— Виразно прочитайте слова давньогрецького філософа Платона. 
— Як його вислів перегукується з учинками намісника Геслера? (Слова Плато -на є ще одним свідченням моральної слабкості і ницості Геслера.) 
11. Проблемне завдання. 
— Посилаючись на вислів Платона, що став другим епіграфом, доведіть, що Ге-слер — тиран. (Як відомо, тираном називають жорстокого правителя, дес пота. У пе-реносному значенні — це жорстока людина, мучитель. Саме таким є Геслер. Адже 
він не просто нахабно поводить себе, а й жорстоко знущаєтья над людьми.) 
12. Творчий переказ тексту (дія четверта, ява перша). 
— Перекажіть від імені Вільгельма Телля, як йому пощастило втекти з-під вар-ти намісника. (Телля закували у кайдани і везли на судні ладфогта. Під час бурі його 
розв’язали і змусили вести судно, оскільки Телль був «дужий чоловік, стерничий 
добрий…» Вибравши влучний момент, коли судно підійшло близько до берега, Віль -гельм «одним стрибком вже був на скелі…») 
13. Бесіда з учнями (епізод «Вбивство Геслера» (дія четверта, ява третя)). 
— Де Телль очікував намісника? (На гірській дорозі біля Кюснахта.) 
— Свідком якої сцени став Телль? (Варта намісника безжально відштовх-нула 
бідну селянку з дітьми, звільняючи дорогу Геслеру.) 
— Коли і чому Вільгельм вирішив убити намісника? (Вільгельм зізнається, що 
у той момент, коли Геслер змусив його стріляти у рідну дитину, він дав собі клят -ву, що наступна стріла влучить у серце кривдника. Лучник розуміє, що намісник 
— це посланець імператора. Але «тебе в цей край послав він чинити суд — суворий 
та правдивий, а не на те, щоб злу ти втіху мав, лиш кари сіючи, тортури й грати,— 
єсть Бог відомсти в небі, щоб карати».) 
— Як ви думаєте, чому Геслер відразу здогадався, чия стріла влучила у його 
серце? (Він знав, кому він завдав стільки кривд.) 
— Які слова промовив Телль, виконавши свій вирок? («Пізнав стрільця, тут ін-ших не шукати! Свобода — вбогим хатам, мир — безвинним! Тепер уже не шкідли -вий ти вітчизні».) 
— Чи знаєте ви, звідки Шиллер узяв вислів «Свобода — вбогим хатам, мир — 
безвинним!» (Це варіація крилатого лозунга французької революції «Мир халупам, 
війна палацам!») 
14. Проблемне запитання. 
— У п’єсі є ще одне вбивство. Герцог Швабський Йоганн Парріціда вбиває сво-го дядька — імператора. Але Телль демонстративно відхиляє порівняння своїх 
учинків з актом герцога і не впускає того навіть на поріг свого дому. Подумай-те, чи правий Телль. У чому ви вбачаєте різницю між цими двома вбивствами? 
(В основі вчинку герцога — користолюбні мотиви. Тому його ім’я вкрито вічною 
ганьбою. А народний месник Вільгельм Телль вступається за права пригнобленого 
народу і рятує його від тирана. Його дії є справедливими. Він морально вищий за 
герцога, оскільки думає не лише про себе. Телль не пускає навіть на поріг людину, 
на совісті якої кров її родичів. І разом із тим він радо зустрічає своїх односельців, 
які прийшли дякувати йому за звільнення своєї батьківщини.) 
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 
Проблемні запитання. 
— Як би ви відповіли на питання, поставлене у назві уроку: «Що означає для 
людини свобода?» (Справедливість суспільних законів, національна незалежність 
і єдність, кожен має бути вільним громадянином.) 
— У чому причини протистояння героїв драми і який його характер? (Протисто-яння Телля і Геслера — це вічна непримиримість двох протилежностей: свободи і ти-ранії. Між ними завжди можуть бути тільки антагоністичні відносини.) 
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Скласти план усної характеристики Телля і Геслера. Підготувати матеріал для 
порівняльної характеристики героїв.
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "Що означає для людини свобода? (Геслер і Вільгельм Телль: причини і ха-рактер протистояння.)", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід