«ТРЕБА ПРАГНУТИ БУТИ ЛЮДИНОЮ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВСЮ ЖОРСТОКІСТЬ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ…» (ЗА НОВЕЛОЮ О. ГЕНРІ «ОСТАННІЙ ЛИСТОК»)




 
УРОК № 50 
ТЕМА: «ТРЕБА ПРАГНУТИ БУТИ ЛЮДИНОЮ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВСЮ ЖОРСТОКІСТЬ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ…» (ЗА НОВЕЛОЮ О. ГЕНРІ «ОСТАННІЙ ЛИСТОК») 
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю американського письменника О. Генрі; засвоїти поняття про новелу; розкрити своєрідність сюжету та оповіді новели О. Генрі «Останній листок»; розвивати навички виразного читання, навички самостійної роботи, усного мовлення, зв’язного мовлення; виховувати почуття взаємодопомоги, співчуття у ставленні до людей. 
Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, текст новели «Останній листок» (у перекладі М. Дмитренка або на вибір учителя); підручники Н. І. Дорофеєвої та С. П. Касьянової «Зарубіжна література», В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007). 
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок. 
Очікувані результати: учні виразно читають текст новели і переказують її зміст; визначають ідейний зміст твору; висловлюють особисте ставлення до порушених у творі проблем, аргументуючи власну позицію цитатами з тексту. 
Хід уроку 
I. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 
;; 
Вступне слово вчителя 
Життя — це така реальність, яка дуже часто буває непередбачуваною. Недарма американський письменник О. Генрі любив повторювати: «Життя — не трагедія і не комедія. У ньому поєднуються і комічне, і трагічне…» 
Але право на життя є таким щедрим даром, який компенсує всі життєві негаразди. Ніколи не треба боятися труднощів. Бо, як говорив відомий художник і філософ М. Реріх, «благословіть труднощі, ними ростемо». Просто завжди треба прагнути здолати будь-які негаразди. 
Різним було життя американського письменника О. Генрі. Але він ніколи не здавався і не втрачав надії на краще. Як це йому вдавалося? Відповідь на це питання у розповіді про життя О. Генрі. 
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ 
III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 
;; 
ПовідомленняЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ О. ГЕНРІ 
О. Генрі — псевдонім. Справжнє ім’я письменника — Вільям Сідні Портер. Він народився 11 вересня 1862 року у містечку Грінсборо, що у штаті Північна Кароліна. Його батько був лікарем, але більше любив механіку, заради якої й покинув медицину. Малого Вільяма та його брата виховувала тітка. 
У 15 років Вільям покинув школу і прийняв пропозицію свого дядька вступити до його аптеки на службу. Для маленького провінційного містечка аптека була тим місцем, де можна було не тільки придбати ліки, а й почути останні місцеві новини. Юнак продавав ліки і потайки малював карикатури на відвідувачів, які веселили публіку. 
У 20 років Вільям поїхав до Техасу. Там було ранчо його друга, доктора Холла, який запропонував юнакові трохи пожити у нього. Там він мав змогу спостерігати за життям ковбоїв, сам навчився їздити верхи, купив собі модний ковбойський капелюх. Хлопець уявляв себе героєм-ковбоєм, у якого обов’язково повинні закохуватися красуні. 
Одного разу Вільям зустрів на вечірці красиву дівчину Атол Естес і закохався в неї з першого погляду. Дівчина була із заможної сім’ї, тому її батьки, звичайно, не давали згоди на шлюб. Та молоді люди повінчалися таємно, і батьки змушені були прийняти це як незаперечний факт. 
Молоде подружжя переїхало до Остена, де Портер одержав місце касира у місцевому банку. Атол була доброю, чуйною, лагідною дружиною. Вона усіляко намагалася допомогти чоловікові, мужньо терпіла бідність, заохочувала Вільяма до літературної праці. Саме під її впливом він і написав перші оповідання, які були надруковані в місцевій газеті. 
Лихо прийшло неочікувано. У 1896 році ревізія в банку виявила нестачу в сумі п’ять тисяч доларів. Портера звинуватили у привласненні цієї суми. Він утік до Нового Орлеану, не дуже сподіваючись на гуманність закону, а потім у Гондурас. Там Вільям заробляв гроші й посилав їх Атол, яка виховувала їхню маленьку доньку Маргарет. На той час дружина вже хворіла і не могла працювати. 
А потім сталося ще одне велике горе: Портер одержав звістку, що дружина помирає. Незважаючи на небезпеку, він повернувся додому. Атол померла в нього на руках. Відразу після похорону Портера заарештували й ув’язнили. 
Маленьку Маргарет узяли батьки Атол. Вони сказали дівчинці, що її батько перебуває в далекому відрядженні. Вона чекала від нього листів і, як усі діти, подарунків. Портер не міг розчарувати доньку і, щоб заробити гроші, вирішив писати маленькі оповідання. У в’язниці він працював фармацевтом, мав удосталь часу і займався літературною працею, щоб на зароблені гроші купити подарунок для Маргарет. Свої твори Портер друкував під псевдонімом — О. Генрі. Під час роботи Портер часто користувався фармацевтичним довідником, який написав Етьєн Оссіан Генрі. Звідси й походить його 
літературне ім’я. 
І сталося диво: оповідання помітили. Автор отримав гонорар і купив різдвяний подарунок для доньки. Через деякий час за гарну поведінку Портера звільнили із в’язниці. У 1902 році, коли йому виповнилося 40 років, один із нью-йоркських редакторів запропонував О. Генрі оселитися в цьому великому американському місті й писати оповідання для його журналу. Через рік про письменника вже говорила вся країна. 
У 1904 році вийшла друком збірка оповідань «Чотири мільйони». Потім було видано ще сім збірок: «Серце Заходу» (1907), «Світильник, який палає» (1907), «Голос великого міста» (1909), «Милий шахрай» (1908), «На вибір» (1909), «Дороги долі» (1909), «Ділові люди» (1910), повість «Королі і капуста» (1904). Тепер він уже міг не думати про гроші, а просто працювати. 
У 1905 році О. Генрі отримав дивного листа із міста Грінсборо. Його написала Саллі Колмен, подруга молодості. У ньому жінка запитувала, чи не є відомий письменник О. Генрі чоловіком на ім’я Сідні Портер, якого вона колись знала. О. Генрі і Саллі почали листуватися, а через два роки повінчалися. Саллі добре ставилася до його доньки, оточила їх обох любов’ю та увагою, за якою і Вільям, і Маргарет скучили. 
Але щастя тривало недовго. У 1910 році О. Генрі помер. Людям залишилися його твори, у яких він плаче і сміється, переживає сумніви своїх героїв, їхні перемоги і поразки, радощі й болі. 
;; 
Робота з портретом письменника 
Що вражає глядача у портреті письменника? (Його вдумливі сумні, але щирі очі.) 
;; 
Робота з підручником 
Опрацюйте теоретичний матеріал (підручники Н. І. Дорофеєвої та С. П. Касьянової «Зарубіжна література», с. 222—225, В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007), с. 204—205). 
;; 
Слово вчителя 
О. Генрі вважають визнаним майстром новели. 
Відомими майстрами цього жанру у світовій літературі були Дж. Боккаччо, Е.-А. По, В. Ірвінг, П. Меріме, Н. Готорн, І. Бунін, Г. де Мопассан, В. Стефаник та ін. 
;; 
Словникова робота 
Новела (італ. — новина) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, напружений сюжет. Наявність чіткої композиції, зведення до мінімуму персонажів, несподівана розв’язка. 
;; 
Слово вчителя. Літературознавчий коментар 
У новелах О. Генрі багато комічного, за допомогою якого письменник висміює людські вади. Найчастіше митець використовує гумор і сатиру. 
Крім того, новели О. Генрі побудовані на основі парадоксу. Як відомо, парадокс у літературі — це художній засіб, що виконує відмінну за смисловим навантаженням функцію. 
Оповідання О. Генрі починаються із начебто звичайного випадку буденного життя, але в процесі розвитку сюжету цей епізод перетворюється на несподіваний для читача парадокс, який треба розгадати. За допомогою парадоксу письменник показує порушення моральних і суспільних норм, загальну абсурдність буття. Розгадка парадоксу в новелах О. Генрі міститься наприкінці твору. 
;; 
Бесіда за змістом твору 
1. Де і коли відбувається дія твору? (Дія відбувається у невеличкому районі на захід від площі Вашингтона, де живуть бідні художники. Описані події сталися в листопаді.) 
2. Звідки приїхали до міста героїні? (Сью приїхала зі штату Мен, Джонсі — із штату Каліфорнія.) 
3. Що трапилося з Джонсі? (Дівчина захворіла на пневмонію.) 
4. Чому лікар дуже хвилювався за дівчину? (Тому що дівчина втратила надію на те, що одужає.) 
5. Чи була мрія у Джонсі? (Так, вона мріяла намалювати Неаполітанську затоку.) 
;; 
Робота з підручником 
Репродукція картини М. Альбера «Неаполітанська затока» (В. Фесенко «Зарубіжна література» (2007), с. 207). 
1. Що зображено на картині? 
2. Які кольори переважають? 
3. Чи сподобалася вам картина? 
4. Чи допомогла вам картина уявити мрію Джонсі? 
;; 
Бесіда з учнями (продовження) 
1. Чому Джонсі рахувала листки плюща? (Тому що вона вважала, що з останнім листком вона помре.) 
2. Яке порівняння використав автор, щоб показати песимізм Джонсі? («…попросила Джонсі, бліда й непорушна, мов повалена статуя».) 
3. Як письменник показав байдужість хворої до життя? («А чи не могла б ти малювати в іншій кімнаті? — холодно спитала Джонсі».) 
;; 
Проблемне запитання 
Прочитайте слова О. Генрі, винесені в назву уроку. Подумайте, якому герою твору вони відповідають. (Берману.) 
;; 
Переказ тексту 
Розкажіть історію Бермана. 
;; 
Бесіда з учнями 
1. Поміркуйте, чи випадковим є порівняння Бермана з Мойсеєм. (Відомо, що Мойсей врятував іудеїв з єгипетського полону і вивів їх у землю обітовану. А Берман урятував життя Джонсі.) 
2. Які вади мав Берман? (Занадто багато пив і не облишив балачок про свій шедевр.) 
3. Поміркуйте, чи зможе Берман намалювати якийсь шедевр. 
4. Знайдіть опис нічної негоди. («Надворі вперто йшов холодний дощ зі снігом», «Неймовірна річ! Цілу ніч періщив дощ і шаленів рвучкий вітер».) 
;; 
Рольова гра 
Подумайте й розкажіть, про що думала Джонсі, поки «лежала й довго дивилася на листок». 
;; 
Бесіда з учнями 
1. Чому Джонсі стало краще? (У неї з’явилася надія на майбутнє.) 
2. Що трапилося з Берманом? (Малюючи листок плюща, Берман застудився й захворів. Кволий організм не витримав хвороби, і старий помер.) 
3. Як можна оцінювати його вчинок? (Це вияв високої любові й милосердя в ім’я іншої людини.) 
;; 
Проблемна ситуація 
1. Для чого Берман жертвував собою? 
2. Що змусило його вчинити саме так? (Він просто був дуже добрим і по-батьківськи любив дівчат. Це звичний стан його душі.) 
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 
;; 
Творча робота 
Доведіть, що твір, який ви аналізували на уроці, — новела. 
;; 
Розгадайте кросворд 
ПО ГОРИЗОНТАЛІ 
1. Повне ім’я Джонсі. (Джоанна.) 
2. Назва ресторану, в якому дівчата познайомилися. («Дельмоніко».) 
3. Ім’я старого художника. (Берман.) 
4. Річ, яку попросила Сью у Джонсі, коли їй стало краще. (Дзеркало.) 
5. «…борода у нього [Бермана], як у скульптури Мікеланджело…» («Мойсей».) 
ПО ВЕРТИКАЛІ 
6. Штат, звідки приїхала Джонсі. (Каліфорнія.) 
7. «А в листопаді холодний, невидимий пришелець, якого лікарі називають …, почав бродити по колонії». (Пневмонія.) 
8. Що мріяв створити Берман? (Шедевр.) 
9. Їжа, яку приготувала Сью для Джонсі. (Бульйон.) 
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Прочитайте новелу В. Стефаника «Кленові листки», знайдіть спільні риси із твором О. Генрі; підготуйте інсценізацію (уривок із новели О. Генрі «Останній листок»).
Вітаємо вас на сайті ForFun.pp.ua! Зараз ви переглядаєте матеріал під назвою "«ТРЕБА ПРАГНУТИ БУТИ ЛЮДИНОЮ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВСЮ ЖОРСТОКІСТЬ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ…» (ЗА НОВЕЛОЮ О. ГЕНРІ «ОСТАННІЙ ЛИСТОК»)", із категорії "Уроки", який є складовою архіву нашої безкоштовної бібліотеки. На сторінках нашого сайту ви знайдете багато матеріалів: ГДЗ, творів переказів, конспектів, презентацій, ДПА, ЗНО, методички, посібники до уроків та багато іншого. На сайті  доступний швидкий пошук та безкоштовний доступ до будь-якого матеріалу. Легкого навчання та викладання!
 
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі!
Реєстрація | Вхід